14.09.2021
Справа № 331/3929/20
Провадження № 2/331/344/2021
«14» вересня 2021 р. м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Антоненко М.В.
при секретарі - Федоровій К.Д.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом Запорізької міської ради про визначення додаткового строкудля прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла її бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 ., що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Про смерть бабусі їй стало відомо цього ж дня від брата - ОСОБА_3 його дружини - ОСОБА_4 в ході спілкування по відеозв'язку в мобільному месенджері вайбер.
Її дівоче прізвище ОСОБА_5 , 30.12.1995 року вона уклала шлюб з ОСОБА_6 та з 06.05.1999 року переїхала разом з чоловіком на постійне місце проживання до Ізраїлю, де проживає і на сьогоднішній день.
Після смерті бабусі ОСОБА_2 в її квартирі залишилися жити її брат ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 , які на початку серпня 2020 року під час прибирання документів в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 знайшли заповіт від бабусі на її ім'я.
Так, 17 квітня 2001 року, ОСОБА_2 склала заповіт, в якому заповідала їй всю належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_1 . Заповіт посвідчено державним нотаріусом Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори Бережко С.М. та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 3-309.
Про знайдений заповіт брат повідомив її цього ж дня в ході спілкування по відеозв'язку в мобільному месенджері Вайбер, де і показав заповіт. Одразу після того, як їй стало відомо про існування заповіту від бабусі, 04 серпня 2020 року вона написала заяву про прийняття спадщини, для подальшого її направлення до органів нотаріату України. 04 серпня 2020 року, вказана заява була посвідчена першим секретарем з консульських питань Посольства України.
05.10.2020 року, її представник за довіреністю звернулася з заявою до приватного нотаріуса Салтан В.В, щодо спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
05.10.2020 року, приватний нотаріус Салтан В.В. надала представнику роз'яснення № 441/01-16 наступного змісту: «На підставі Вашої заяви мною було перевірено наявність заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 . Згідно сформованої Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №61934261 від 10.10.2020 року, нотаріус повідомляє, що спадкова справа після померлої ОСОБА_7 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 не заводилась.» Крім цього, нотаріусом було роз'яснено порядок для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
З 1999 року і по теперішній час, вона, проживає у Державі Ізраїль, разом зі своєї сім'єю.
У встановлений законом строк, вона не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом з наступних поважних причин:
- вона не була обізнана про те, що наявний заповіт на її користь, не знала про цю обставину і не могла знати, оскільки з 1999 року і по сьогоднішній день проживає в Державі Ізраїль, в той час як її бабуся ОСОБА_7 яка залишила заповіт проживала в Україні;
- необізнаність про наявність заповіту з об'єктивних причин унеможливила звернення в межах шестимісячного строку до нотаріуса.
Посилаючись на вищенаведені обставини, ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Запоріжжя.
Представник відповідача Запорізької міської ради надала суду письмовий відзив на позов, в судовому засіданні просила ухвалити рішення за позовною заявою ОСОБА_8 на розсуд суду, на підставі доказів наявних у матеріалах справи.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , дівоче прізвище ОСОБА_5 , 30.12.1995 року уклала шлюб з ОСОБА_6 та з 06.05.199 року переїхала разом з чоловіком на постійне місце проживання до Ізраїлю, де проживає і на час розгляду справи, що підтверджується посвідченням особи № НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка. на день смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 ., що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 12.10.2019 року.
Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала їй на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 12.11.1999, виданого Запорізьким електровозоремонтним заводом. Реєстрація прав власності здійснена в установленому законом порядку в орендному підприємстві «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 10.12.1999 року.
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 12.11.1999, виданого Запорізьким електровозоремонтним заводом, іншими співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Згідно копії Заповіту від 17.04.2001, посвідченого державним нотаріусом Четвертої запорізької нотаріальної контори Бережко С.М., ОСОБА_2 , на випадок смерті заповіла належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 .
В листі від 05.10.2020 № 441/01-16 приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В., повідомлено, що згідно сформованої Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та виданні на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61934261 від 05.10.2020, спадкова справа після померлої ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , не заводилась.
Також нотаріусом роз'яснено, що згідно ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. В ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України зазначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.
Таким чином, шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , сплинув 10.04.2020 року.
Згідно ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п.п. 3.17 п. З Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.
Згідно частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно частини 1, 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Зазначені вище норми, які встановлюють строк спадкоємцям для прийняття спадщини та причини такого пропуску, викладені у листі 17.12.2019 № 2234/02-14/358-2019 Державного нотаріуса Четвертої запорізької державної нотаріальної контори та роз'яснено, що спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку, прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.
Пунктом 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено: «Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також врахувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.»
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»: «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.».
Згідно частини 1 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України:
1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
2. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що строк подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, тому що позивачка не була обізнана про те, що наявний заповіт на її користь, не знала про цю обставину і не могла знати, оскільки з 1999 року і по сьогоднішній день проживає за в Державі Ізраїль, в той час як її бабуся ОСОБА_7 яка залишила заповіт проживала в Україні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) додатковий строк протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Запоріжжі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М.В. Антоненко