Справа № 308/13783/21
про залишення позовної заяви без руху
20 жовтня 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Яроцької сільської ради, приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Резаванової Інни Дмитрівни про визнання факту прийняття спадщини та права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом,
встановив:
18.10.2021 представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Біланинець І.І. звернувся до суду з вищевказаним позовом до Яроцької сільської ради та приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Резаванової І.Д., в якому просить: визнати за позивачами факт прийняття спадщини та право власності на домоволодіння та інше майно, в тому числі на грошові кошти, розташовані в установах банку, в порядку спадкування за законом за померлими тіткою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дядьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України регламентовано вимоги, які повинна містити позовна заява. Позовна заява, серед іншого, повинна містити:
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Проте дана позовна заява не відповідає вказаним вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме:
- представником позивачів зазначену ціну позову у 100000 грн., однак відсутнє обґрунтування такої, в тому числі з огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, за якою у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна, однак оцінка нерухомого майна не проведена, розмір суми коштів на рахунках не визначений, тому визначити суму судового збору, яка підлягає до сплати неможливо;
- з прохальної частини позову вбачається, що представник позивача вбачає належним способом захисту прав та інтересів позивачів - встановлення факту прийняття спадщини, однак суд зауважує, що заявлення даної вимоги можливе лише щодо спадщини, яка відкрилася до 01.01.2004.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
При цьому зі змісту позовної заяви з'ясовано, що спадкодавці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли в 2020 та 2021 році відповідно, а відтак згідно зі ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, тому належним способ захисту було б визнання осіб такими, що прийняли спадщину, при умові, що вони проживали разом із спадкодавцями, згідно з вимогами ЦК України. Вимога про встановлення факту прийняття спадщини передбачалась ЦК УРСР.
-представник позивачів обґрунтовує заявлені вимоги тим, що останні утримували спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , були головами їх дворогосподарства, фактично проживали з ними, а після їх смерті звернулися до відповідача приватного нотаріуса Резванової І.Д., яка відмовила їм в прийнятті заяви про прийняття спадщини.
При цьому доказів в обґрунтування заявленого, зокрема спільного проживання та відмови приватного нотаріуса Резанової І.Д., представник позивачів до позовної заяви не додає.
Окрім цього позивачі зазначають, що спадкодавці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є їх тіткою та дядьком.
За доданими до позовної заяви документами у підтвердження родинних зв'язків спадкодавців з позивачами судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є рідними сестрами, після одруження ОСОБА_6 з ОСОБА_4 , нею змінено прізвище на ОСОБА_7 . При цьому ОСОБА_5 після одруження з ОСОБА_8 набула прізвища чоловіка ОСОБА_9 . Останні є батьками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
При цьому у суду відсутні докази, які беззаперечно свідчили про те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Окрім цього подані представником позивача документи не підтверджують наявність родинних зв'язків позивачів з ОСОБА_12 , який іменований у даному позові як їх дядько.
Також суд вважає звернути увагу представника позивачів на те, що ними не конкретизовано позовні вимоги в частині домоволодіння та банківські рахунки щодо яких вони просять визнати факт прийняття спадщини та право власності на таке, та не надано доказів у підтвердження взагалі наявності нерухомого майна та банківських рахунків у померлих. Прохальна частина позову навіть не містить адреси нерухомого майна, визнати право власності, на яке, в порядку спадкування, просять позивачі.
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши стороні позивача строк для усунення недоліків шляхом приведення позовної заяви у відповідність з вищевикладеним.
З метою виправлення недоліків стороні позивача необхідно подати уточнену позовну заяву з урахуванням положень ЦПК України, в якій зазначити: обґрунтування ціни позову; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; конкретизувати заявлену позовну вимогу.
Окрім цього представнику позивачів необхідно додати докази в обґрунтування заявленого.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані недоліки.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Яроцької сільської ради, приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Резаванової Інни Дмитрівни про визнання факту прийняття спадщини та права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом залишити без руху.
Роз'яснити представнику позивачів про необхідність усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України та попередити, що в протилежному разі заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов