Спарва№ 308/12120/21
19.10.2021 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення яка надійшла від Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , за ст. 122-4 та 124 КУпАП,-
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли справи про адміністративні правопорушення відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП (справа №308/12120/21 провадження №3/308/6690/21) та ст. 122-4 КУпАП (справа №308/12177/21 провадження №3/308/6742/21) тому є доцільним спільний розгляд цих справ.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ№187428 від 07.09.2021, вбачається, що 03.09.2021 о 16 год. 30 хв. в м. Ужгород водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ21154 н/з НОМЕР_1 по вул. Ю. Гойди при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Боженка не надав переваги в русі автомобілю Volkswagen Golf н/з НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 16.11. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 124 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №187429 від 07.09.2021 року, вбачається, що 03.09.2021 о 16 год. 30 хв. в м. Ужгород водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ21154 н/з НОМЕР_1 по вул. Ю. Гойди на перехресті з вул. Боженка скоїв ДТП з автомобілем Volkswagen Golf н/з НОМЕР_2 , самовільно залишив місце пригоди, а саме місце ДТП, чим порушив вимоги п. 1.10А ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом із тим через канцелярію суду подав письмові пояснення. Згідно наданих пояснень він рухаючись на своєму авто ВА2115 НОМЕР_1 , здійснив маневр та у зв'язку з великим потоком транспорту не помітив як наніс незначні ушкодження автомобілю «Волькваген пасат» та поїхав з місця ДТП.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку:
Відповідно до ст. 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність згідно ст. 124 КупАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Ст. 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
П.16.11 ПДР передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене, як умисно, так і з необережності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливість настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Між тим суб'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Дії гр. ОСОБА_1 , за ознаками ст.124 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №187428 від 07.09.2021, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , долученими до матеріалів справи, та наданих ним до суду, схемою місця ДТП,поясненнями потерпілої, водія Volkswagen Golf н/з НОМЕР_2 ОСОБА_2 .
Разом із тим щодо наявності в діях ОСОБА_1 , ознак вчинення правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, то слід зазначити, що:
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно наявних у матеріалах справи доказів, на які вказано вище, доведено факт вчинення ОСОБА_1 , ДПТ, разом із тим, не доведено вини у вчиненні ним правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Згідно ст. 122-4 КУпАП відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Тобто, виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.
За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Разом із тим, як вбачається із письмових пояснень наданих до суду та письмових пояснень доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні вказаного правопорушення. Зокрема, вказує на те, що із автомобілем Volkswagen Golf н/з НОМЕР_2 у вказаний у протоколі місце, дату та час зіткнувся випадково, не відчувши зіткнення поїхав з місця пригоди в напрямку площі Народної у власних справах.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
З огляду на вказане, суд приходить до переконання про не доведеність вини ОСОБА_3 , як обов'язкову ознаку суб'єктивної сторони правопорушення, а тому вважає, що провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП
При накладенні стягнення судом враховується характер і ступінь вчинених правопорушень, які відносять до порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності за скоєне правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.
Окрім цього, суд враховує конкретні обставини вчинення ОСОБА_1 , правопорушень, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, те що він вину у вчиненні ДТП визнав в повній мірі, ступінь вини у вчиненому, та вважає за необхідне застосувати відносно останнього стягнення в межах санкції, встановленої за правопорушення передбачене ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На переконання суду, саме таке покарання є необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових аналогічних правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Згідно ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п.5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 33, ч. 2 ст. 36, 40-1, 221, 283, ч. 1 п. 1 ст. 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, суддя
Справи про притягнення громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, за ст. 124 КУпАП, справа №308/12120/21 (провадження №3/308/6690/21) та ст. 122-4 КУпАП, справа №308/12177/21 провадження (№3/308/6742/21) об'єднати в одне провадження, якому присвоїти номер справи 308/12120 (провадження 3/308/6690/21).
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Провадження по справі відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 454 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) судового збору.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош