Справа № 308/9457/21
20 жовтня 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Шумило Н.Б.,
з участю секретаря судових засідань - Луцак В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,-
Короткий виклад обставин справи:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , 2003 року народження, в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 20 липня 2021 року і до досягнення сином двадцяти двох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтовує тим, що 27 липня 2002 року між позивачем та відповідачем у Чопській міській раді Ужгородського району було зареєстровано шлюб за актовим записом №32. Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 . 10.10.2013 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (справа 308/14641/13-ц) шлюб між нею та відповідачем було розірвано, дитину ОСОБА_3 залишено проживати разом із позивачем. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2016 року в справі №308/14690/15-ц задоволено її позов до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі - 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 їх сину виповнилося 18 років, він навчається на денній формі навчання факультету інформаційних технологій Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» на платній основі. За перше півріччя 2021 року нею було сплачено за навчання 8250 грн.. Крім того, син потребує належного забезпечення інших потреб для повноцінного життя (їжа, одяг, оплата комунальних послуг за квартиру, в якій він проживає разом із нею). Вказує, що вона працює на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень виробничого структурного підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» та отримую мінімальну заробітну плату. Просить врахувати, що на її утриманні перебуває непрацездатна мати ОСОБА_4 , 1948 року народження, пенсіонерка, не працююча. Зазначає, що вона одна не зможе забезпечити сину належний рівень життя, а батько, який є здоровим та працездатним, має можливість сплачувати аліменти на сина на рівні 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), оскільки працює в Ужгородській місцевій прокуратурі на посаді прокурора. Крім того, вказує щр відповідач володіє особистим житлом за адресою: АДРЕСА_1 , тому вважає, що відповідач зможе сплачувати такий розмір аліментів для забезпечення умов повноцінного розвитку спільної дитини.
Процесуальні дії по справі:
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.09.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін (а.с.20).
27 вересня 2021 року від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду поступив відзив на позовну заяву, до якого долучено докази надіслання такого позивачу. Відповідач вказує, що з позовними вимогами щодо застосування самого інституту аліментів погоджується, однак з іншими позовними вимогами щодо розміру аліментів, не погоджується у повному обсязі. Зазначає, що у своїх позовних вимогах позивачка, в порушення приписів ст.182 СК України не врахувала, що у нього на утриманні є неповнолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку він утримую та сплачую аліменти в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходів) на підставі рішення Свалявського районного суду від 14.05.2018 (справа 306/292/18) та такі стягуються у виконавчому провадженні №57338172. Відповідач посилається на положення ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» та вказує, що задоволення вимог позивачки в частині стягнення з нього 1/3 частині всіх доходів в сукупності призведе до стягнення з нього 58% від його заробітної плати - прокурора Ужгородської окружної прокуратури, яка є його єдиним джерелом доходу, оскільки займатися іншими видами діяльності (крім наукової та їй подібною) йому прямо заборонено приписами Закону України "Про прокуратуру" та іншими законодавчими актами, у тому числі антикорупційними. Зазначає, що право власності на житло набуте ним на підставі іпотечних відносин, що підтверджується іпотечним кредитним договором №061/03/2014/0280 від 07.03.2014 із графіком погашення заборгованості, відповідно до якого щомісячно ним в обов'язковому порядку сплачується понад 3000 грн. Крім цього, у нього у власності перебуває легковий автомобіль марки "КІА Sportage", який придбаний ним у 2021 році за кредитні кошти, отримані на підставі кредитного договору від 02.08.2021 №0016/08/2021/0472 та обов'язковий щомісячний платіж, згідно графіку до договору, складає 6082 грн., а в серпні 2022, 2023, 2024 та 2025 років такий обов'язковий платіж становить 51 924 грн. Вказує, що у разі стягнення з нього бажаної вимоги позивачки 1/3 частини та наявного стягнення за іншими аліментними зобов'язаннями в розмірі 1/4 частини, в їх сукупності, призведе до порушення його договірних зобов'язань, застосування штрафних санкцій, втраті права власності та понесення інших неминучих наслідків, про що зазначено у вказаних вище кредитних угодах. Зазначає, що у нього є непрацездатні батьки похилого віку: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які потребують його допомоги.
Відповідач вказує, що за останніми даними органів податкової служби, його сукупний дохід у червні 2021 року становить 48 000 грн. без врахування утриманих податків та інших обов'язкових платежів та утримано податків з цієї суми в розмірі 8640 грн. Зазначає, що його фактичний щомісячний дохід для вирішення своїх побутових потреб, допомоги батькам, інших життєвонеобхідних витрат буде складати приблизно 7000 грн., що в незначному рівні перевищує розмір мінімальної заробітної плати та удвічі менше загальнодержавної середньої заробітної плати, яка згідно відомостей Держстату складає 14000 грн. (приблизний розрахунок шляхом віднімання суми щомісячного утриманого податку 8640 грн., військового збору 1.5% - 720 грн., сукупного розміру (аліментів 58% - 22411 грн., кредитні зобов'язання - 9000 грн. тощо). Вказує, що у своїх позовних вимогах позивачка посилається на те, що не може самостійно забезпечити належний рівень життя сину, який навчається у вищому навчальному закладі. При цьому, не враховує той факт та не повідомляє суд про те, що саме між ним та УжНУ укладений контракт про навчання сина та сплачено за перший семестр І-го курсу, другий семестр II-го курсу, а також про його зобов'язання сплачувати за навчання сина у подальшому в повному обсязі до закінчення навчального закладу, про що існує як усна домовленість між ним та позивачкою, так і вимоги укладеного контракту. Зазначає, що позивачкою не враховано той факт, що син навчається за спеціальністю "Інформаційні технологій" і для забезпечення належного навчання за фахом, ним придбаний сину сучасний ноутбук вартістю 27 000 грн.. Крім цього, ним систематично надавались особисто сину під час сплати аліментів до досягнення повноліття, надаються зараз та будуть надаватись у майбутньому готівкові грошові кошти для вирішення його особистих побутових потреб, систематично сплачуються послуги мобільного зв'язку сина, витрачаються кошти на інші потреби, отже він жодним чином не відмовлявся та не відмовляюсь від надання йому матеріальної допомоги. Вказує, що позивач у відповідності до ст.ст.10, 60 ЦПК України як сторона, яка приймає участь у справі не доводить ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме не доводить, що він, як відповідач, може надавати допомогу та сплачувати аліменти саме в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) та не надає матеріальну допомогу. Зазначає, що після досягнення сином повноліття позивач жодного разу до нього не зверталась, що підтверджується датою подачі позову - 22.07.2021, при тому, що повноліття син досяг ІНФОРМАЦІЯ_6 . Приймаючи до уваги наведене, з врахуванням всіх викладених вище обставин, відповідач вважає, що вимоги позивачки про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дитини в розмірі 1/3 від усіх видів заробітку є безпідставними, суперечать вимогам діючого законодавства, є незаконними та призведуть до фактичного стягнення з нього аліментів у загальному розмірі 58% та з врахуванням його інших обов'язкових зобов'язань, та до позбавлення його, як людини, матеріальних засобів для існування. Вказує, що його син, ОСОБА_7 , є повнолітньою особою та згідно з приписами ст.34 ЦК України наділений повною цивільною дієздатністю, та у разі задоволення позовних вимог, особисто він має право отримувати від нього матеріальну допомогу (аліменти) та у його користування є відкритий банківський рахунок в AT КБ "ПриватБанк", на який слід їх перераховувати. На підставі наведеного відповідач просить позовну заяву задовольнити частково. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини в частині розміру позовних вимог та призначити аліменти на утримання повнолітнього сина в твердій грошовій сумі 5500 грн. (з врахуванням індексу інфляції у майбутньому) але не більше 1/7 частки від усіх його заробітків (доходів), щомісячно, до звершення навчання, починаючи з 22.07.2021 до 20.07.2025. Стягувати аліменти на розрахунковий рахунок повнолітнього сина - ОСОБА_3 , № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , відкритому в AT КБ «ПриватБанк». Судові витрати розподілити солідарно між позивачем та відповідачем рівними частинами.
04 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 подала пояснення на відзив з долученими доказами надіслання таких відповідачу. Позивач вказує, що з відзиву на позовну заяву їй стало відомо про те, що у відповідача на утриманні є друга дитина, 2016 року народження, і згідно рішення Свалявського районного суду від 14.05.2018 року по справі №306/292/18, відповідач зобов'язаний сплачувати на утримання цієї дитини аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що відповідачем не надано суду доказів того, що бухгалтерією Прокуратури здійснюються відрахування із його заробітної плати і розмір таких відрахувань не підтверджено належними доказами. Вважає, що сплата відповідачем ј частини заробітку на утримання дитини від другого шлюбу не звільняє його, як батька, від обов'язку належно утримувати дитину від першого шлюбу. Крім того, відповідач, враховуючи заробітну плату, спроможний сплачувати 1/3 частину доходу на їх сина ОСОБА_3 . Вважає, що твердження відповідача про те, що при стягненні з нього аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку призведе до порушення кредитних зобов'язань, штрафних санкцій по укладених кредитних договорах є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідальність за укладення кредитних договорів повністю покладається на відповідача, і права його дітей від обох шлюбів не можуть бути порушені від таких дій. Кредитні угоди можуть бути і розірвані. Просить звернути увагу на той факт, що другий кредитний договір на отримання легкового автомобіля оформлений відповідачем 2 серпня 2021 року, тобто через 12 днів після досягнення сином 18 років і саме з дня 18-річчя дитини по сьогоднішній день відповідачем жодних готівкових коштів не надавалося, тобто зрозумілим є те, що відповідач не мав наміру платити аліменти на утримання дитини на період її навчання.
Щодо тверджень відповідача про подарований сину ноутбук та оплачене навчання позивач зазначає, що це його особиста воля, і будь-яких домовленостей щодо відмови від аліментів на наступні 4 роки навчання між ними не було. Вказує, що ноутбук подарований відповідачем добровільно на 18-річчя їх дитини і вважає, що до сплати аліментів даний подарунок відношення не має. Щодо оплати навчання позивач пояснює, що по усній домовленості при поступленні їх сина на І курс університету у 2020 році відповідачем було сплачено 8250 грн. за перше півріччя навчання, а нею особисто оплачено друге півріччя І курсу навчання в сумі 8250 грн. Крім того, відповідачем сплачено 8660 грн. за перше півріччя навчання II курсу, а нею буде сплачено за друге півріччя II курсу. Зазначає, що ніякої інформації, стосовно того, що відповідачем укладено договір з університетом на повну оплату навчання їй невідомо, тим більше, що половина навчального року оплачується нею. Просить врахувати, що вона не відмовлялася від аліментів на період навчання в рахунок часткової оплати відповідачем навчання. Зазначає, що не мала та не має наміру витребувати грошові кошти від відповідача, окрім тих, які він зобов'язаний сплачувати на утримання дитини, і, оскільки, відповідач не мав наміру робити це добровільно (за винятком його бажання обмежитися частковою оплатою навчання в розмірі 8600 грн. на рік, без врахувань інших потреб дитини) вона змушена звернутися до суду за примусовим стягненням аліментів. Позивач вказує, що її дитина потребує не лише оплати навчання в університеті, побутових, фізіологічних потреб, а ще оплати військової кафедри у наступному 2022 році, вартість якої на рік становитиме 12000 грн. + 3600 грн. спецодяг, а навчання триватиме 2 роки. Тому, не згідна на пропозицію відповідача отримувати щомісячно 5500,00, грн., однак не заперечує проти перерахунку аліментів на особистий рахунок їх сина ОСОБА_3 . Що стосується твердження відповідача про непрацездатних батьків, які потребують його допомоги, позивач зазначає, що і батько, і мати відповідача працюють і здатні забезпечувати себе самостійно, і тому вважатися «непрацездатними» можуть лише у розумінні норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, не заперечує, що його батьки можуть потребувати матеріальної допомоги, враховуючи низькі пенсії і заробітні плати.
На підставі наведеного, при визначенні розміру аліментів позивач просила врахувати наступне: відповідач має на утриманні ще одну дитину, але його соціальний статус і матеріальне становище дозволяє забезпечити обом дітям належний захист і піклування; її заробітна плата, як матері дитини, становить лише 6500 на місяць, і в неї на утриманні крім сина, мати пенсіонерка, 1948 року народження, розмір пенсії якої 3900 грн., тобто їхній сукупний дохід на 3-х членів сім'ї не досягає 12 тис грн. на місяць; позивач, син та її мати проживають разом, власного житла позивач не має, квартира батьківська, автотранспортного засобу теж немає, жодних кредитів вона не оформляла, хоча потреби є теж; навчання в університеті коштує 18 тис грн. на рік, військова кафедра 12 тис.грн., їжа, проїзд , комунальні послуги, одяг, відпочинок, здоров'я і т.п.. На підставі наведеного просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , 2003 року народження, в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 20 липня 2021 року і до досягнення сином двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання, була повідомлена належним чином. При цьому, 20.10.2021 подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі. Також зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. При цьому, 20.10.2021 подав до заяву, у якій просив про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги заперечує частково, погоджується на стягнення заліментів на утримання сина в розмірі 5500 грн. щомісячно з підстав викладених у відзиві на позов.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, які подали заяви про розгляд за їх відсутності, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом:
Судом встановлено, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками зазначені: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 30 липня 2003 року, серії НОМЕР_3 (а.с.7).
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2013 року, справа №308/14641/13-ц, розірвано шлюб, зареєстрований 27 липня 2002 року у Чопській міській раді Ужгородського району між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №32. Неповнолітнього ОСОБА_3 залишено проживати разом із матір'ю, ОСОБА_1 (а.с.5).
29.02.2016 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області було видано виконавчий лист, яким допущено негайне виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26.02.2016 року у справі №308/14690/15-ц, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі - 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду 21.12.2015 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.6).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої Відділом реєстрації місця проживання Ужгородської міської ради, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 30 жовтня 2017 року (а.с.9).
Із довідки №246 від 29.06.2021 року, виданої ТОВ «Житло-сервіс» слідує, що ОСОБА_8 , 1973 р.н., дійсно проживає в м.Ужгороді та зареєстрована по АДРЕСА_2 . Склад сім'ї: син - ОСОБА_7 , 2003 р.н., мати - ОСОБА_4 , 1948 р.н. (а.с.10).
ОСОБА_7 є студентом 1-го курсу денної форми навчання факультету інформаційних технологій Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», навчається на контрактній основі, орієнтовний термін закінчення навчання «30» червня 2025 року, що підтверджується довідкою №21/77 від 25 червня 2021 року, виданої деканом факультету інформаційних технологій ОСОБА_9 (а.с.11).
13.02.2021 року ОСОБА_1 було внесено грошові кошти в сумі 8 250,00 грн. як оплату за 2-й семестр навчання ОСОБА_3 на 1-му курсі факультету Інформаційних технологій ДВНЗ «Ужгородський національний університет», що підтверджується квитанцією №9 від 13.02.2021 року (а.с.12).
Із долученої до матеріалів справи квитанції №11 ОСОБА_2 було сплачено за навчання ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 8 250,00 грн. (а.с.47).
22 червня 2021 року відповідачем ОСОБА_2 за навчання ОСОБА_3 на 2-му курсі факультету Інформаційних технологій ДВНЗ «Ужгородський національний університет було сплачено грошові кошти в сумі 8 660,00 грн., що підтверджується квитанцією №4182220346 (а.с.47).
Згідно довідки про доходи від 07 липня 2021 року, виданої виробничим структурним підрозділом Ужгородської дирекції залізничних перевезень Регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з січня 2021р. по червень 2021р. становить 44 817,53 грн., відраховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 8 067,16 грн. (а.с.13).
Відповідач ОСОБА_7 та ОСОБА_10 є батьками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 27.10.2016 року, серії НОМЕР_4 (а.с.32).
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 14.05.2018 року, справа №306/292/18 (провадження 2/306/217/18), стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ј всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову, тобто з 16.02.2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.29-30).
Постановою головного державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Пивоварова Ю.Г. від 10.10.2018 року в рамках виконавчого провадження №57338172, відкритого на підставі виконавчого листа №306/292/18 виданого 25.09.2018 року Свалявським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ј всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 . У пункті 3 постанови державним виконавцем зобов'язано підприємство, установу, організацію, фізичну особу, фізичну особу-підприємця здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії боржника та перераховувати кошти (а.с.31).
07 березня 2014 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено Кредитний договір №061/03/2014/0280, згідно якого Банк надає Позичальнику кредит у сумі 200 000,00 грн. на придбання майнових прав на однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Кредит надано на строк з 07 березня 2014 року по 06 березня 2029 року. Пунктом 3.1. Договору сторони узгодили, що Позичальник здійснює повернення суми кредиту щомісячно з 1-ого та не пізніше 28-го кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/180 від суми отриманого кредиту, що становить 1 112,00 грн., а останній платіж сплачується у сумі 952,00грн. не пізніше 06 березня 2029 року (а.с.33-34).
20 травня 2015 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №061/03/2014/0280 від 07.03.2014 року, згідно якого у п.2.1. Кредитного договору сторони передбачили, що згідно договору іпотеки майнових прав на нерухоме майно без оформлення заставної №061/03/2014/0280-01 від 07.03.2014 року, у забезпечення виконання зобов'язань за договором, Банком прийнято в іпотеку об'єкт нерухомості - квартиру, загальною площею 49,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.35)
До відзиві відповідачем долучено графік платежів та визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, що є Додатком №1 до Договору №061/03/2014/0280 від 07.03.2014, з якого вбачається сума платежів за розрахунковий період, які відповідач повинен сплачувати щомісячно (а.с.36-39).
02 серпня 2021 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 ( ОСОБА_13 було укладено Кредитний договір №0016/08/2021/0472, згідно якого Банк надає позичальнику кредит в сумі 412 000,00 грн. на придбання автомобіля марки КІА моделі Sportage 2021 року випуску. Кредит надано на термін з 02 серпня 2021 року по 01 серпня 2028 року. У пункті 3.1. Договору сторони узгодили, що Позичальник здійснює погашення кредиту у відповідності з графіком, встановленим у Додатку №2 до Договору, та сплату процентів за користування кредитними коштами шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 6 082,00 грн. щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця (а.с.40-44).
Із долученої до матеріалів справи Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до Договору №0016/08/2021/0472 від 02.08.2021 року, вбачається, що за вказаними кредитним договором позичальник зобов'язаний сплачувати щомісячний платіж у розмірі 6 082,00 грн. протягом вказаного в договорі періоду. Сума платежів у серпні кожного року становить 51 924,00 грн. (а.с.45).
До матеріалів справи долучено копію чеку від 18.02.2021 року, виданого ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» магазин «Фокстрот» про купівлю ноутбуку на суму 26 999,00 грн. (а.с.48).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суму виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2021 року по червень 2021 року ОСОБА_2 було нараховано дохід на загальну суму 210 451,80 грн., з них сума утриманого податку становить 37 881,33 грн. (а.с.51).
Відповідачем до матеріалів справи долучено копію перших сторінок паспортів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.49-50).
Позивачем долучено копію паспорту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , копію свідоцтва про народження від 17.11.1973 року серії НОМЕР_5 , з якого вбачається, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та копію пенсійного посвідчення ОСОБА_4 , 1948 року народження, серії НОМЕР_6 , виданого 15 березня 2004 року.
У AT КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 відкрито рахунок № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_7 , РНОКПП одержувача НОМЕР_8 (а.с.52).
Застосоване судом законодавство, позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Як зазначено у ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст.183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до положень статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року, справа № 521/16268/18, зроблено висновок, що конструкція даної статті передбачає обов'язок батьків утримувати своїх дітей, які продовжують навчання та у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, надавати таку допомогу до досягнення ними двадцяти трьох років або до припинення навчання. Тобто нормами даної статті не передбачено обов'язку саме продовження навчання.
За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
При визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
Пред'являючи позов, позивач зазначала, що вона потребує матеріальної допомоги батька дитини, посилаючись, зокрема, на витрати у зв'язку із навчанням.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи що повнолітній син сторін по справі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є студентом денної форма навчання факультету інформаційних технологій Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», навчається на контрактній основі.
Як встановлено судом відповідач є працездатним, офіційно працевлаштований та має можливість надати своєму повнолітньому сину, який продовжує навчання, матеріальну допомогу.
Приписами ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей і проживання батьків окремо від них не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дітей.
Відповідно до ст.5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом №11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.
При визначенні розміру аліментів суд враховує позицію відповідача, який частково визнає позов, його матеріальний стан, зокрема, що він офіційно працює, його дохід, який згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суму виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2021 року по червень 2021 року, з відрахуванням суми утриманого податку, становить 172 570,47 грн., що відповідач за рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 14.05.2018 року, сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі ј всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та постановою державного виконавця від 10.10.2018 року у ВП №57338172 звернуто стягнення на його доходи та те, що відповідач виступає позичальником за двома кредитними договорами та має зобов'язання щомісячно вносити плату на погашення кредиту. Крім цього, суд бере до уваги обставину, яка підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, а саме, що відповідач оплатив грошові кошти за перший семестр 1-го курсу та перший семестр 2-го курсу навчання сина в Університеті.
Крім цього, суд враховує, що позивач має на утриманні матір пенсійного віку та що батьки відповідача є особами, пенсійного віку.
Позивач зазначає, що їхній син потребує оплати навчання на військовій кафедрі у наступному 2022 році, вартість якої на рік становитиме 12 000,00 грн+3600грн спецодяг та таке навчання триватиме 2 роки, разом із тим, будь-яких доказів на підтвердження даної обставини не надає, у зв'язку із суд не бере їх до уваги.
Виходячи з наведеного, керуючись принципом розумності і справедливості, враховуючи обставини передбачені ст.182 СК України, та те, що син сторін ОСОБА_3 продовжує навчання на контрактній основі в Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет» та орієнтовний термін закінчення навчання 30 червня 2025 року, у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач, який є працездатною особою, зобов'язаний та має можливість утримувати повнолітнього сина, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення сином двадцяти двох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки такий розмір аліментів, на переконання суду, є об'єктивним з огляду на вимоги закону та обов'язку обох батьків її утримувати та відповідатиме реальним потребам повнолітньої сина, який потребує матеріальної допомоги, а також матеріальному становищу сторін у справі.
При цьому, аліменти слід перераховувати на особовий рахунок повнолітнього ОСОБА_3 , про що просив відповідач та проти чого не заперечила позивач.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Із вхідного штемпеля вбачається, що позивач звернулася до суду 22 липня 2021 року, та аліменти слід стягувати починаючи із вказаної дати.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Враховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.
При цьому у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в користь держави судові витрати в розмірі 908,00 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, ст. ст.180-184, 191, 199, 200 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 22 липня 2021 року і до досягнення сином двадцяти двох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом перерахування коштів на особовий рахунок ОСОБА_3 за наступними реквізитами: одержувач: ОСОБА_7 ; РНОКПП одержувача НОМЕР_8 , банк одержувача: AT КБ «ПриватБанк»; рахунок № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_7 .
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Повне рішення суду складено - 20 жовтня 2021 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило