Справа № 243/7044/21
Провадження № 2-а/243/97/2021
21 жовтня 2021 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Фаліна І.Ю., за участю секретаря судового засідання Олещенко Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника групи ІПК ВІПС (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся з позовом ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (відповідач 1), начальника групи ІПК ВІПС (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта ОСОБА_2 (відповідач 2), в якому позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 011492 від 15.06.2021 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. за ч. 1 ст. 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та закрити провадження про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовує тим, що старший інспектора ПС групи АЮД впс ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_1 ) лейтенант ОСОБА_2 не є уповноваженою особою в розумінні ч. 2 ст. 222-1 КУпАП, яка має право накладати адміністративне стягнення. Перетин державного кордону з непідконтрольної території України через непрацюючий пункт пропуску «Маринівка» на територію Російської Федерації, для того щоб потрапити на підконтрольну територію України, був вимушеною потребою для оформлення закордонного паспорту. Враховуючи те, що в ненавмисних діях позивача є ознаки малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, відповідач мав можливість застосувати до позивача усне зауваження та закрити провадження по справі.
В судове засідання сторони не з'явились про дату та час судового засідання повідомлялись в порядку, визначеному ст. 268 КАС України.
Відповідачі відзив на позов до суду не надали.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення № 011492 від 15.06.2021 року, винесеною начальником групи ІПК віпс (тип А) Відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 » ім. В. Банних Луганського прикордонного загону лейтенантом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.
З копії зазначеної постанови вбачається, що 15.06.2021 о 12:50 в пункті пропуску «Мілове» під час здійснення прикордонного контролю виявлено гр. України ОСОБА_1 , який відповідно до інформації, наявної в баз даних Державної прикордонної служби України (далі - БД), 15.03.2020 виїхав з контрольованої території України до тимчасово окупованої території України (далі - ТОТ) через КПВВ «Майорськ», а 15.06.2021 року о 12:50 в'їхав на територію України з РФ через пункт пропуску «Мілове». Особою надано письмові пояснення, в яких він зазначив, що 14.062021 близько 16:00 здійснив виїзд з ТОТ до РФ на напрямку н.п. «Маринівка» (ТОТ) - н.п. «Кийбишево» (РФ) в районі н.п. «Маринівка», що також підтверджується витягом з БД, відповідно до якого відсутня інформація про виїзд її з ТОТ через КПВВ. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 3 Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 815, відповідно до якого в'їзд/виїзд осіб на ТОТ та з таких територій здійснюється виключно через визначені КПВВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Спірним у даній справі є правомірність винесення відповідачем 2 постанови № 011492 від 15.06.2021 про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, частиною 1 ст. 204-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
Отже вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, зокрема, на Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».
Відповідно до частин 1 та 3 статті 12 цього Закону, в'їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в'їзду-виїзду.
Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.
28.11.2019 набрав чинності Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 815 (надалі Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку, цей Порядок визначає процедуру в'їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій.
Дія цього Порядку поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, які здійснюють такий в'їзд/виїзд і переміщення товарів через контрольні пункти в'їзду-виїзду, контрольні пункти в'їзду-виїзду на залізниці.
Згідно з пунктом 3 Порядку, В'їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти в'їзду-виїзду відповідно до вимог цього Порядку.
Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.
Поза визначеними контрольними пунктами в'їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.
З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку вбачається, що контрольний пункт в'їзду/виїзду - це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в'їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій.
Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об'єднаних сил.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку визначають правила в'їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.
Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в'їзду/виїзду.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП фактично за перетинання державного кордону через непрацюючий пункт пропуску «Маринівка», а не через КПВВ на лінії розмежування.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний кордон України», державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Стаття 35 Закону України «Про державний кордон України» передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.
Зокрема, стаття 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.
Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку забороняють в'їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону.
Зазначення відповідачем 2 в оскаржуваній постанові про те, що в'їзд/виїзд осіб на ТОТ та з таких територій здійснюється виключно через визначені КПВВ, а оскільки позивач здійснив виїзд з ТОТ через державний кордон через непрацюючий пункт пропуску, що є порушенням п. 3 Порядку, суд вважає безпідставним, оскільки як зазначалося вище, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в'їзду/виїзду, а не через державний кордон.
Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідач 2, приймаючи спірну постанову не звернув уваги на вищезазначені положення законодавства, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача - закриттю на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
За положеннями частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду від 08.10.2021 позивачу відстрочену сплату судового до ухвалення судового рішення по справі.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з відповідача 1 підлягає стягненню в державний бюджет судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 46, 48, 65, 91, 92, 132, 139, 193, 242-246, 255, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника групи ІПК ВІПС (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення № 011492 від 15.06.2021, винесену начальником групи ІПК віпс (тип А) Відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 » ім. В. Банних Луганського прикордонного загону лейтенантом ОСОБА_2 , якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 1700,00 грн. - скасувати.
Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 204-2 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений та проголошений 21.10. 2021.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.Ю. Фалін
Донецької області