243/8210/20
1-кс/243/1622/2021
20 жовтня 2021 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі № 11 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 243/8210/20 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, -
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження № 12020050510000070 від 09 січня 2020 року у відношенні ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
20 жовтня 2021 року до суду надійшла заява захисника обвинуваченої ОСОБА_7 - ОСОБА_5 , про відвід судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_6 від розгляду судової справи № 243/8210/20.
Заява обґрунтована тим, що під час судового розгляду суддя ОСОБА_6 неодноразово продовжував запобіжний захід тримання під вартою, а саме 21 раз за 18 місяців, при цьому посилався на підстави наведені в клопотанні прокурора. Суддею ОСОБА_6 при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 не бралося до уваги те, що згідно п. 3 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою, до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами, такі підстави мають бути чітко вказані.
Також головуючим у наведеній справі не взято до уваги висновки Європейського суду з прав людини, а саме щодо доцільності продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання особи під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, які підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Суддею не враховується, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, не може бути достатньою підставою для законності продовження обраного запобіжного заходу. Можливі ризики переховування від суду чи слідства можуть свідчити цілком правомірні дії підозрюваного: закриття рахунків у банку, продаж нерухомості, оформлення паспорта для виїзду за кордон, купівлі квитків тощо, - також не враховується. Свідки, допитані під час досудового розслідування, не заявляли про тиск на них з боку підозрюваної.
Під час розгляду даної справи суддя ОСОБА_6 неодноразово виправдовував подальше тримання під вартою ОСОБА_7 відсутністю підстав для її звільнення. Не розглянуто також альтернативи судового тримання під вартою, покладаючись на сер1озність звинувачення, продовжує тримання ОСОБА_7 під вартою з мотивів, які не можна вважати достатніми та відповідними, що обґрунтувати його тривалість.
Зважаючи на викладене, головуючи суддя ОСОБА_6 є упередженим, в судових засіданнях ним не виконується принцип забезпечення рівності у ставленні до всіх осіб, чиї справи розглядаються в суді, що є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків. Під час розгляду клопотань про продовження тримання під вартою ОСОБА_7 головуючим по кримінального провадженню суддею ОСОБА_6 порушено Бангалорські принципи діяльності судді, а саме встановлені стандарти етичної поведінки судді, які мають використовуватися суддями як керівництво, а судовою системою - як основна для регламентації поведінки суддів.
Тому, просить відвести головуючого суддю Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_6 від розгляду судової справи № 243/8210/20 (кримінальное провадження № 12020050510000070 від 09 січня 2020 року).
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 заявлені захисником ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_5 підтримала, просила їх задовольнити.
Суддя ОСОБА_6 надав заяву про розгляд заяви про відвід без його участі.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_6 ..
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про відвід не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження № 12020050510000070 від 09 січня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, яке згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями було передане судді ОСОБА_6 .
Положеннями ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного у кримінальному провадженні. До таких обставин, зокрема, належить наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, судді або присяжного.
Статтею 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Згідно з ч. 1. ст. 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.
Стаття 2 цього Закону передбачає що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, кожен громадянин має право не на будь-який, а на справедливий судовий розгляд і не будь-яким, а безстороннім судом.
За положеннями п. 1 ч. 7 ст. 56 вказаного Закону суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Судді мають неухильно дотримуватися засад кримінального провадження, закріплених ст. 7 КПК України, маючи на увазі, що їх порушення дає об'єктивні підстави для сумніву у неупередженості та безсторонності суду.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Враховуючи практику ЄСПЛ, стосовно поняття «інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості» стосовно відводів суддів, то слід зазначити наступне.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Як встановлено в судовому засіданні, кримінальне провадження № 12020050510000070 від 09 січня 2020 року розглядається у Слов'янському міськрайонному суді під головуванням судді ОСОБА_6 , обвинуваченою у наведеному кримінальному провадженні є ОСОБА_7 .
Захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 в обґрунтування своєї заяви про відвід судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_6 посилається сумніви в його неупередженості, що обумовлені неодноразовим продовженням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без достатніх, на його думку, підстав та обґрунтувань.
Щодо суб'єктивної складової зазначених обставин, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує як презумпція неупередженості судді, слідчого і прокурора, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Для відведення судді з підстав упередженості необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Незгода з процесуальним рішенням не створює передумов для виникнення сумнівів щодо неупередженості судді ОСОБА_6 та не свідчать про наявність упередженого ставлення з його боку.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що твердження заявника щодо сумніву в неупередженості судді ОСОБА_6 при розгляді кримінального провадження № 12020050510000070 від 09 січня 2020 року за обвинуваченням його підзахисної за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, не знайшли свого підтвердження, оскільки захисником не наведено переконливих аргументів, які б спростовували висновки суду.
Підсумовуючи вищенаведене, суд не погоджується з доводами заяви про відвід судді ОСОБА_6 , вважає їх необґрунтованими, та приходить до переконання щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про відвід.
Керуючись ст.ст. 35, 75, 81, 82 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 243/8210/20 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1