233 № 233/4780/21
21 жовтня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,
заявника -
представника заявника -
представника заінтересованої особи -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Маркіна Ольга Анатоліївна, заінтересована особа - Костянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті особи в певний час, -
20 жовтня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Маркіна О.А., про встановлення факту смерті в певний час фізичної особи - ОСОБА_2 , в якій заявник зазначила, що її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області, Україна та був похований у вказаному населеному пункті, тобто на тимчасово неконтрольованій території України. Нею було одержано лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2 з довідкою про причину смерті, а також свідоцтво про смерть останнього, при цьому у зв'язку з тим, що вищевказані документи видані закладом охорони здоров'я та реєстраційним органом на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, вони є недійсними та не створюють юридичних наслідків, тому підтвердити смерть свого батька у встановленому законом порядку вона позбавлена можливості. Враховуючи, що встановлення даного факту має для заявника юридичне значення просила встановити факт смерті особи в певний час.
Заявник ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явились, звернулися з заявами про розгляд справи за їх відсутності, в яких заявлені вимоги підтримали (а.с. 18, 19).
Представник заінтересованої особи - Костянтинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника (а.с. 24).
З'ясувавши позицію заявника, представника заявника, представника заінтересованої особи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 27/0/38-14 від 02 вересня 2014 року розгляд справ, підсудних Центрально-Міському районному суду м. Макіївки Донецької області, здійснюється Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до положень ст. 2 Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», із змінами та доповненнями, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
В той же час, відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: - документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; - рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до абзацу першого п. 13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» з наступними змінами та доповненнями, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Заявник ОСОБА_1 (а.с. 5-6), ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, згідно паспортних даних зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 7), батьком заявника є ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_4 .
З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 8) вбачається, що заявниця змінила дівоче прізвище на « ОСОБА_1 » у зв'язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_6 , що мало місце 11 липня 1986 року.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9), помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області, про що було видано лікарське свідоцтво про смерть № 165 від 20 серпня 2021 року з довідкою про причину смерті № 165 від 20 серпня 2021 року, що зазначена як «ХССН ИБС атеросклеротичний кардіосклероз СН2Б» (а.с. 10), видану закладом охорони здоров'я на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, а також свідоцтво про смерть останнього (а.с. 11, 22), видане реєстраційним органом на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, які є недійсними та не створюють юридичних наслідків.
Судом досліджено надані заявником на підтвердження своїх вимог договір-замовлення на організацію та проведення захоронення №009695 (а.с. 12), акт прийому-передачі наданих послуг №009695 (а.с. 13) та фотознімки з місця захоронення ОСОБА_2 (а.с. 14).
Згідно із повідомленням Костянтинівського відділу ДРАЦС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) від 21 жовтня 2021 року №20.18-24-183, у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній (а.с.24).
Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для встановлення факту смерті особи в певний час на тимчасово неконтрольованій території України, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області, Україна. Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника та іншим шляхом встановити цей факт неможливо.
Тому, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Маркіна О.А., та встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Імандра Мончегорського району Мурманської області, - ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області, Україна.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 95, 259, 263-265, 268, 293-294, 315-317, 319 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), від імені та в інтересах якої діє адвокат Маркіна Ольга Анатоліївна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа - Костянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), (місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Театральна, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44468751), про встановлення факту смерті особи в певний час - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Імандра Мончегорського району Мурманської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду виготовлене 21 жовтня 2021 року.
Суддя :