Справа № 263/10751/21
Провадження № 2-а/263/175/2021
20 жовтня 2021 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Хараджа Н.В., при секретарі Зарудній А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпровській області Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг інспектора лейтенанта поліції Нечаєва Валерія Валерійовича про скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить постанову серії ЕА0 №4641275 у справі про адміністративне правопорушення. Передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення, щодо нього - закрити.
Посилається в позові на те, що 15.08.2021 відповідачем винесено стосовно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, у постанові відповідач стверджує, що ним було порушено п.12.4 ПДР України. Зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням прав позивача, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Так. 15.08.2021 приблизно о 15-40 год. позивач рухався на транспортному засобі , автомобілі Lexus RX350, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить його дружині ОСОБА_2 , яка була в цей час разом з ним та їх маленькою донькою, та був зупинений працівником патрульної поліції м. Кривий Ріг. Інспектором ППП було повідомлено, що позивач нібито, керуючи ТЗ рухався зі швидкістю 75 км/год, в населеному пункті, при дозволеній швидкості 50 км/год, чим нібито перевищив швидкість на 25 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TruCam LTI20/20 ТС008361, який у момент проведення заміру був у руках інспектора та працював не в автоматичному режимі. Прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим. Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCam, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля. Утримання такого приладу поліцейським у руці, з урахуванням вірогідної похибки ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля. Документів про наявність метрологічних документів на прилад для ознайомлення його не було надано, тобто були відсутні. Постановою КМУ №373 від 29.03.2006, затверджено Правила забезпечення захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. У цих правилах зазначається, що кожен окремий TruCam підлягає додатковій обов'язковій державній експертизі у сфері криптографічного захисту інформації. Усі розмови та дії були зняти на його мобільний телефон як доказ протиправних дій співробітника ППП та його нагрудний відеореєстратор, відповідно до ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію». Вимірювання швидкості руху відповідачем було здійснено із функцією фото- та відео фіксації, але не у автоматичному , а у ручному режимі, про що відповідач не заперечував. Окрім того, вважає, що відповідачем винесено оскаржувану постанову із істотним порушенням його прав та правових гарантій., а саме: не зафіксовано обличчя водія, який перебував за кермом в момент проведення заміру швидкості автомобіля чим порушено п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в письмовому клопотанні про можливість використання послугами адвоката та юридичною допомогою інспектором йому було відмовлено , тобто порушене його право, передбачене ст. 268 КУпАП. Виходячи з цього, просив задовольнити позов.
Ухвалою суду від 15 вересня 2021 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст.ст. 162, 165 КАС України, відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а третій особі - для надання письмових пояснень.
Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та адміністративний позов 04.10.2021.
Станом на день ухвалення рішення, відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву, а також пояснення по суті справи до суду не надав.
Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 15.08.2021 року відповідачем винесено постанову серії ЕАО №4641275 у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що 15.08.2021 в 16:01 року позивач по вул. Дніпровське шосе, 48 у м. Кривий Ріг керуючи ТЗ рухався зі швидкістю 75 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год. в населеному пункті, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості на 25 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TruCam LTI20/20 ТС008361 бкАЕ00052.136, чим порушив п.12.4 ПДР - порушення швидкості режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год)
Диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а також само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст.251 КУпАП.
Обов'язок же доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Так, з оспорюваної позивачем постанови вбачається, що він, у порушення п. 2.9.в ПДР, керував незареєстрованим ТЗ.
Відповідно до п. 12.4 України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год..
Згідно з ч. 1 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом ч. 1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1)чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2)чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3)чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4)чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5)чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно частини першої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Порядок розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності передбачений також Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, відповідно до розділу ІV якої розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до статті 222 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.
Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази,на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що транспортний засіб зареєстрований в уповноваженому органі МВС, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , який належить його дружині - ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року відповідачу був наданий 5-денний термін з дня отримання ним копії ухвали для надання відзиву та відповідних доказів на підтвердження правомірності його дій та винесеної ним постанови.
Однак, відповідач своїм правом не скористався, відзив до суду не надав, обставин, зазначених позивачем при зверненні до суду не спростував.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 122 ч. 2, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпровській області Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг інспектора лейтенанта поліції Нечаєва Валерія Валерійовича про скасування постанови- задовольнити.
Скасувати постанову серія ЕА0 № 4641275 від 15.08.2021 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку та Луганську області.
Суддя Н.В. Хараджа