ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
11 жовтня 2021 року Справа № 923/918/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілігрим Захід", м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІКА-ПІВДЕНЬ", м.Херсон про стягнення заборгованості в сумі 711 262, 76 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Уракіна Л.-Г.І. - уповн. предст.
від відповідача: не прибув
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пілігрім Захід" (код ЄДРПОУ 40878323) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІКА-ПІВДЕНЬ" (код ЄДРПОУ 42286576) про стягнення суми основного боргу - 507 700 грн. (п'ятсот сім тисяч сімсот гривень, 8234,65 грн. - 3% річних, 38170,13 грн. - суми інфляційного збільшення боргу, 66357,63 грн. - штрафу, 36360,34 грн. - пені та 54 440, 01 грн. - завданого збитку.
Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорам. Так позивач зазначає, що Відповідач у встановлений Договорами строк свого обов'язку по оплаті за надані послуги з виконання перевезення вантажу автотранспортом не виконав і допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, тому його дії є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив виконання. У зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем виник борг, який на сьогоднішній день є не погашеним.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021, справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.07.2021 відкрито провадження у справі № 923/918/21, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.09.2021 о 10:30.
28.07.2021 року до суду від ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Даний відзив суд прийняв до розгляду та залучив до справи.
Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається, на ті обставини, що обов'язок оплатити за виконану роботу виникає лише за умови настання обставини, що була врегульована сторонами у пунктах 8 та 20 разових договорів-заявок. Крім того, зазначає щодо неправомірності заявленої вимоги про стягнення упущеної вигоди, оскільки ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" таких збитків не завдавалось, а позивачем не надано належних та допустимих доказів, що беззастережно підтверджують реальну можливість отримання ним грошової суми у розмірі 54 440,01 грн.
11.08.2021 року до суду від ТОВ "Пілігрім Захід" надійшла відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої позивачем надаються додаткові обґрунтування підстав для звернення з позовною заявою. Дану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.09.2021 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/918/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.10.2021 о 10:00.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
Матеріали справи свідчать, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Пілігрім Захід" (далі - Позивач, Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "АТІКА-ПІВДЕНЬ" (далі по тексту - Відповідач, Замовник) було укладено договори про виконання перевезення вантажу автотранспортом (далі по тексту - Договіри), а саме: разовий договір - заявка від 26.10.2020 № 26/11, разовий договір - заявка від 28.10.2020 № 28/11, разовий договір - заявка від 30.10.2020 № 30/11, разовий договір - заявка від 31.10.2020 № 31/11, разовий договір - заявка від 01.11.2020 № 01/10, разовий договір - заявка від 01.11.2020 № 01/10, разовий договір - заявка від 03.11.2020 № 03/10, разовий договір - заявка від 04.11.2020 № 04/10, разовий договір - заявка від 05.11.2020 № 05/10, разовий договір - заявка від 06.11.2020 № 06/10, разовий договір - заявка від 07.11.2020 № 07/10, разовий договір - заявка від 07.11.2020 № 07/10, разовий договір - заявка від 07.11.2020 № 07/10, разовий договір - заявка від 09.11.2020 № 09/10, разовий договір - заявка від 09.11.2020 № 09/10, разовий договір - заявка від 10.11.2020 № 10/11, разовий договір - заявка від 10.11.2020 № 10/10, разовий договір - заявка від 13.11.2020 № 13/10, разовий договір - заявка від 13.11.2020 № 13/11, разовий договір - заявка від 13.11.2020 № 13/10, разовий договір - заявка від 14.11.2020 № 14/11, разовий договір - заявка від 16.11.2020 № 16/11, разовий договір - заявка від 16.11.2020 № 16/11, разовий договір - заявка від 17.11.2020 № 17/11, разовий договір - заявка від 18.11.2020 № 18/11, разовий договір - заявка від 18.11.2020 № 18/11, разовий договір - заявка від 19.11.2020 № 19/11, разовий договір - заявка від 20.11.2020 № 20/11, разовий договір - заявка від 20.11.2020 № 20/11, разовий договір - заявка від 23.11.2020 № 23/11, разовий договір - заявка від 23.11.2020 № 23/11, разовий договір - заявка від 23.11.2020 № 23/11, разовий договір - заявка від 24.11.2020 № 24/11, разовий договір - заявка від 24.11.2020 № 24/11, разовий договір - заявка від 24.11.2020 № 24/11, разовий договір - заявка від 24.11.2020 № 24/11, разовий договір - заявка від 24.11.2020 № 24/11, разовий договір - заявка від 25.11.2020 № 25/11, разовий договір - заявка від 25.11.2020 № 25/11, разовий договір - заявка від 26.11.2020 № 26/11, разовий договір - заявка від 26.11.2020 № 26/11, разовий договір - заявка від 28.11.2020 № 28/11, разовий договір - заявка від 28.11.2020 № 28/11, разовий договір - заявка від 28.11.2020 № 28/11, разовий договір - заявка від 30.11.2020 № 30/11, разовий договір - заявка від 01.12.2020 № 01/21.
За твердженням позивача, вартість перевезення обумовлювалася сторонами щоразу в момент підписання заявки, зазначалася у кожному одноразовому договорі - заявці та акті наданих послуг, що підписувалися сторонами.
Пункт 8 договорів сторони визначили, що термін оплати становить 14 банківських днів.
Факт здійснення перевезення вантажу, а також факт його отримання відповідачем підтверджується підписаними та скріпленими печатками товарно-транспортними накладними та актами наданих послуг, а саме: акт наданих послуг від 28.10.2020 № 1173, вартість перевезення 13 000 грн. (залишок боргу - 12 500 грн.), акт наданих послуг від 29.10.2020 № 1174, вартість перевезення 13 000 грн., акт наданих послуг від 31.10.2020 № 1191, вартість перевезення 13 000 грн., акт наданих послуг від 01.11.2020 № 1192, вартість перевезення 9 500 грн., акт наданих послуг від 02.11.2020 № 1211, вартість перевезення 13 500 грн., акт наданих послуг від 03.11.2020 № 1213, вартість перевезення 13 200 грн., акт наданих послуг від 04.11.2020 № 1212, вартість перевезення 11 000 грн., акт наданих послуг від 05.11.2020 № 1206, вартість перевезення 13 000 грн., акт наданих послуг від 05.11.2020 № 1223, вартість перевезення 4 500 грн., акт наданих послуг від 07.11.2020 № 1309, вартість перевезення 13 000 грн., акт наданих послуг від 06.11.2020 № 1214, вартість перевезення 3 500 грн., акт наданих послуг від 08.11.2020 № 1227, вартість перевезення 4 500 грн., акт наданих послуг від 08.11.2020 № 1228, вартість перевезення 14 500 грн., акт наданих послуг від 10.11.2020 № 1215, вартість перевезення 10 500 грн., акт наданих послуг від 10.11.2020 № 1305, вартість перевезення 4 000 грн., акт наданих послуг від 11.11.2020 № 1216, вартість перевезення 10 500 грн., акт наданих послуг від 11.11.2020 №1311, вартість перевезення 9 500 грн., акт наданих послуг від 15.11.2020 № 1273, вартість перевезення 10 000 грн., акт наданих послуг від 14.11.2020 № 1240, вартість перевезення 10 500 грн., акт наданих послуг від 14.11.2020 № 1272, вартість перевезення 10 000 грн., акт наданих послуг від 15.11.2020 № 1274, вартість перевезення 3 500 грн., акт наданих послуг від 17.11.2020 № 1338, вартість перевезення 10 000 грн., акт наданих послуг від 17.11.2020 № 1275, вартість перевезення 13 500 грн., акт наданих послуг від 18.11.2020 № 1339, вартість перевезення 5 500 грн., акт наданих послуг від 19.11.2020 № 1276, вартість перевезення 13 000 грн., акт наданих послуг від 19.11.2020 № 1340, вартість перевезення 9 500 грн., акт наданих послуг від 20.11.2020 № 1277, вартість перевезення 14 000 грн., акт наданих послуг від 21.11.2020 № 1322, вартість перевезення 13 000 грн., акт наданих послуг від 21.11.2020 № 1388, вартість перевезення 10 500 грн., акт наданих послуг від 24.11.2020 № 1419, вартість перевезення 11 000 грн., акт наданих послуг від 24.11.2020 № 1370, вартість перевезення 6 000 грн., акт наданих послуг від 24.11.2020 № 1323, вартість перевезення 7 500 грн., акт наданих послуг від 25.11.2020 № 1362, вартість перевезення 10 500 грн., акт наданих послуг від 25.11.2020 № 1420, вартість перевезення 13 000 грн., акт наданих послуг від 25.11.2020 № 1363, вартість перевезення 10 000 грн., акт наданих послуг від 25.11.2020 № 1357, вартість перевезення 9 500 грн., акт наданих послуг від 25.11.2020 № 1371, вартість перевезення 19 500 грн., акт наданих послуг від 26.11.2020 № 1369, вартість перевезення 13 000 грн., акт наданих послуг від 26.11.2020 № 1364, вартість перевезення 10 500 грн., акт наданих послуг від 27.11.2020 № 1389, вартість перевезення 13 000 грн., акт наданих послуг від 27.11.2020 № 1390, вартість перевезення 13 500 грн., акт наданих послуг від 29.11.2020 № 1365, вартість перевезення 13 500 грн., акт наданих послуг від 29.11.2020 № 1366, вартість перевезення 10 500 грн., акт наданих послуг від 29.11.2020 № 1403, вартість перевезення 11 000 грн., акт наданих послуг від 01.12.2020 № 1367, вартість перевезення 10 000 грн., акт наданих послуг від 01.12.2020 № 1398, вартість перевезення 13 500 грн.
Позивач стверджує, що з метою досудового врегулювання спору, у березні 2021 року направив на адресу відповідача претензію щодо сплати основного боргу в сумі 556 200 грн.
За результатами розгляду вищезазначеної претензії Відповідачем було частково сплачено заборгованість та надано гарантійний лист, в якому ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" гарантувала сплату залишку заборгованості в розмірі 507 700 грн. до 15 червня 2021 року, чого здійснено не було.
Таким чином загальна сума заборгованості станом на момент звернення до суду становить 507 700 грн.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Установлені судом обставини наявності укладеного договору, свідчать про виникнення між його сторонами майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладені договори перевезення вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 ГК України передбачено, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підсумовуючи наведене суд зазначає, що відповідачем допущено порушення статті 193 ГК України у вигляді несплати коштів за виконання перевезення вантажу автотранспортом у загальній сумі 507 700 грн. у встановлений строк та прострочив виконання зобов'язання на цю суму.
Суд критично ставиться до доводів відповідача, стосовно того, що у нього строк оплати не настав, оскільки матеріали справи містять гарантійний лист відповідача від 05.04.2021 року, відповідно до якого останній зобов'язався сплатити заборгованість в строк до 15.06.2021 року.
Таким чином, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладених із позивачем договорів, а також вищевказані приписи чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у сумі 507 700 грн. - є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Позивач у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань нарахував суму 3% річних в розмірі 8234,65 грн. та інфляційні втрати в розмірі 38170,13 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено та встановлено, що він здійснений відповідачем арифметично та методологічно вірно та підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу, суд зазначає наступне.
Позивач у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань нарахував пеню в розмірі 66357,63 грн. та штраф в розмірі 36360,34 грн.
Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення сум пені, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме "штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання" (частина 2), "пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання" (частина 3).
Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Суд констатує, що сторонами не визначено розміру пені та штрафу, яка підлягає застосуванню у випадку несвоєчасного виконання зобов'язання.
З огляду на вказані правові приписи та фактичні обставини справи позивачем не доведено правомірність нарахування пені та штрафу, у зв'язку з чим вимоги про їх стягнення є безпідставними.
Щодо позовних вимог в частині стягнення завданого збитку, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, в тому числі, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
За вищенаведеними нормами права для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідна наявність усіх елементів, що складають цивільне правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина. Відсутність хоча б одного елементу робить неможливим застосування відповідальності у вигляді збитків.
У договірних відносинах протиправна поведінка проявляється у невідповідності поведінки умовам договору та конкретним правовим нормам, що регулюють цей договір. Не будь-які витрати є збитками, а лише ті, які безпосередньо пов'язані з порушеним правом і здійснені з метою його відновлення. Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об'єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і збитками повинен бути причинний зв'язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує збиткам і породжує збитки.
Що стосується заявлених позивачем збитків у сумі 54440,01 грн., які є оплатою банківських витрат, то суд звертає увагу на наступне.
Сплачена позивачем сума не знаходиться в прямому причинному зв'язку з неправомірними діями відповідача, оскільки банківські витрати сплачувались не для відновлення порушеного відповідачем права позивача, а для врегулювання правовідносин позивача з банком.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в цій частині є неправомірними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на позивача та на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІКА-ПІВДЕНЬ" (73000, м.Херсон, вул.Пилипа Орлика, 27а, код ЄДРПОУ 42286576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілігрім Захід" (79053, м.Львів, вул.В.Великого, 16, код ЄДРПОУ 40878323) суму основного боргу в розмірі 507 700,00 грн., 3% річних в розмірі 8234,65 грн., інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 38 170,13 та суму судових витрат в розмірі 8 311,57 грн.
3. В решті вимог відмовити.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення - 22.10.2021
Суддя В.П.Ярошенко