Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"22" жовтня 2021 р. м ХарківСправа № 922/4206/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс", місто Харків,
до Комунального підприємства "Харківпасс", місто Харків,
про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс", звернувся до господарського суду Харківської області із позовної заявою до відповідача, Комунального підприємства "Харківпасс", про визнання договору № 29/12-18/12 від 29 грудня 2018 року із наступними додатковими угодами № 1 від 09 вересня 2019 року та № 2 від 22 березня 2021 року діючим впродовж строку його дії, визначеної пунктом 1 додаткової угоди № 2 від 22 березня 2021 року, а саме до 31 грудня 2021 року, а також про зобов'язання відповідача виконувати зобов'язання за договором № 29/12-18/12 від 29 грудня 2018 року із наступними додатковими угодами № 1 від 09 вересня 2019 року та № 2 від 22 березня 2021 року діючим впродовж строку його дії, визначеної пунктом 1 додаткової угоди № 2 від 22 березня 2021 року, а саме до 31 грудня 2021 року.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункту 2 частини 2 статті 4).
В даному випадку позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (про визнання договору діючим та про зобов'язання виконувати зобов'язання за договором), що зобов'язує останнього, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому позовну заява подана до суду (2021 рік), представити до позовної зави документ, який підтверджує сплату судового збору у сумі 4 540,00 грн. Проте належних та допустимих доказів сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі по даній господарській справі, позивачем не представлено.
Приписами пункту 5 та 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують обставини обґрунтування позовних вимог з переліком документів та інших доказів, які додаються до заяви. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (частина 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу позивача на те, що стаття 91 Господарського процесуального кодексу України містить загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, зокрема, письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020, чинний від 01 вересня 2021 року) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
За висновком щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного суду від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, неналежним чином засвідчені документи є недопустимими доказами у справі.
Враховуючи викладене, а також те, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, то кожний аркуш поданої в копії документу, повинен відповідати вимогам, як зазначено вище, у статі 91 Господарського процесуального кодексу України та Вимозі до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020, чинний від 01 вересня 2021 року
Позивачем не в повному обсязі дотримано вище вказаних вимог при оформлені документів, оскільки жодна із сторінок додатків позовної заяви, поданих у копіях, не містить відмітки слів щодо імені та прізвища особи, яка засвідчувала копії.
Таким чином, додані позивачем до матеріалів заяви у якості доказів в обґрунтування своєї правової позиції документи не можуть вважатися судом належними доказами.
Крім цього, приписами пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. У відповідності до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасниками справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Комплексний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою позовною заявою та всіма додатками, яка додані позивачем до даної заяви по суті справи.
Як встановлено судом, примірник позовної заяви датований 21 жовтня 2021 року, а опис вкладення у цінний лист містить дату - 08 жовтня 2021 року, тобто скерування позовної заяви було раніше аніж саме формування тексту позовної заяви, що міститься у суду. При цьому сумніви по відправки примірника позовної заяви на адресу відповідача виникли як раз з підстав різної дати формування документів (позовна заява відправлена 08 жовтня проти 21 жовтня 2021 року, яка фігурує в тексті позовної заяви), а відтак суд не може достовірно вважати про виконання позивачем обов'язку, який закріплено в статті 162, 164, 172 ГПК України.
За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту заяви по суті справи (позовна заява).
Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, належним чином здійснити оформлення додатків до позовної заяви, а також надання до суду документ, який підтверджує відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви від 21 жовтня 2021 р. № 21-10/2021/1 і доданих до неї документів.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс", без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду документу на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, належним чином здійснити оформлення додатків до позовної заяви, а також надати документ, який підтверджує відправлення відповідачу примірника позовної заяви від 21 жовтня 2021 р. № 21-10/2021/1 і доданих до неї документів.
Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 22 жовтня 2021 року.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/4206/21