Господарський суд Харківської області
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" жовтня 2021 р. Справа № 922/4344/19
Господарський суд Харківської області у складі: судді: Усатого В.О.,
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.,
та за участю:
від кредиторів ТОВ "Алавія Груп", ТОВ "Вестбуд Плюс" - представник Менченя К.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001926 від 08.10.2021, ордер № 1051606 від 21.10.2021, ордер № 1051605 від 21.10.2021) приймає участь в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів на підставі ухвали суду;
ОСОБА_1 - особисто (паспорт);
представника ОСОБА_1 - адвокат Омельницька Т.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000407 від 22.01.2014, ордер серії ХВ № 000035 від 20.09.2021),
інші учасники справи не з'явились, уповноважених представників не направили,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Харківської області заяву (вх. 16977 від 20.07.2021) ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника, у справі
ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", м. Київ ,
за заявою ТОВ "Алавія Груп", м. Київ ,
ТОВ "Будівельна компанія "Вестбуд плюс", м. Київ
про визнання банкрутом ПП "Тачберг", м. Харків, код ЄДРПОУ 39366043
Постановою Господарського суду Харківської області від 27.05.2020, крім іншого, визнано Приватне підприємство "Тачберг" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Клименка Михайла Анатолійовича.
Ухвалою суду від 11.02.2021 відсторонено арбітражного керуючого Клименка М.А. від виконання повноважень ліквідатора ПП "Тачберг", призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Мисана Василя Миколайовича.
20.07.2021 до суду від арбітражного керуючого Мисана В.М. надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності (вх. 16977), в якій ліквідатор просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ПП "Тачберг" в сумі 905778,29 грн на ОСОБА_1 (попереднього керівника банкрута); стягнути з ОСОБА_1 (попереднього керівника банкрута) грошові кошти в розмірі 905778,29 грн.
Ухвалою суду від 22.07.2021 прийнято та призначено до розгляду заяву ліквідатора арбітражного керуючого Мисана В.М. (вх. 16977 від 20.07.2021) про покладення субсидіарної відповідальності.
Залучено до участі у розгляді заяви ліквідатора Мисана В.М. (вх. 16977 від 20.07.2021) про покладення субсидіарної відповідальності ОСОБА_1 .
Запропоновано кредиторам та ОСОБА_1 надати відзив на заяву ліквідатора Мисана В.М. (вх. 16977 від 20.07.2021) про покладення субсидіарної відповідальності.
Розгляд заяви ліквідатора арбітражного керуючого Мисана В.М. (вх. 16977 від 20.07.2021) про покладення субсидіарної відповідальності відкладався, у зв'язку з клопотанням учасників справи про відкладення розгляду справи, необхідністю надання учасникам достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзивів, заперечень та пояснень з розгляду заяви.
23.09.2021 до суду від попереднього керівника ПП "Тачберг" Лютова О.М. надійшов відзив (вх. 3782) на заяву ліквідатора (вх. 22362) про покладення субсидіарної відповідальності. У відзиві із заявою ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності не погоджується та просить суд в її задоволенні відмовити. У відзиві зазначає, що ним, як керівником підприємства, вжиті усі необхідні заходи для належного виконання зобов'язань та недопущення критичного фінансового стану підприємства. На підтвердження вищезазначеного до відзиву ОСОБА_1 додано фінансову та іншу документацію ПП "Тачберг".
До суду від ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж" надійшла відповідь на відзив (вх. 23157 від 04.10.2021), в якій кредитор підтримує заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності (вх. 16977 від 20.07.2021), просить суд її задовольнити.
Ухвалою суду від 18.10.2021 задоволено заяву (вх. 24050 від 12.10.2021) ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енерго Монтаж" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено судове засідання, призначене на 21.10.2021 о 12:40, провести в режимі відеоконференції за допомоги використання комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
19.10.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення (вх. 24456), в яких він не погоджується з доводами викладеними кредиторами у відповіді на відзив. Крім того, ОСОБА_1 до пояснень додано додаткову бухгалтерську та іншу документацію на підтвердження своєї позиції.
До суду від ліквідатора надійшло клопотання (вх. 24602 від 20.10.2021), в якому арбітражний керуючий просить суд відкласти розгляд справи з метою необхідності ознайомлення та підготування відповіді на відзив боржника.
Присутній в судовому засіданні представник кредиторів ТОВ "Алавія Груп" та "Будівельна компанія "Вестбуд плюс" заперечив щодо висновку ліквідатора про наявність у ПП "Тачберг" фіктивного банкрутства, погодився з іншими доводами викладеними ліквідатором в заяві про покладення субсидіарної відповідальності.
ОСОБА_1 доводи викладені ним у відзиві та поясненнях підтримав, зазначив про подану документацію ПП "Тачбег", яка, на його думку, спростовує позицію ліквідатора.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, уповноважених представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.
Розглянувши клопотання ліквідатора (вх. 24602 від 20.10.2021) про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.
Судом враховано те, що розгляд заяви ліквідатора по суті відкладався, у тому числі задля надання учасникам можливості для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзивів, заперечень, пояснень та доказів на підтвердження своєї позиції; учасники у відповідності до вимог чинного законодавства, завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, отже мали достатньо часу та можливості у разі такої потреби забезпечити участь представників. Крім того, явка ліквідатора та інших учасників не визнавалась судом обов'язковою. Більше того, відзив, додатковий час на ознайомлення з яким просить ліквідатор, був направлений ОСОБА_1 на адресу арбітражного керуючого цінним листом з описом вкладення ще 23.09.2021; поряд з цим, суд звертає увагу ліквідатора на те, що він не був позбавлений можливості ознайомлюватися з матеріалами справи.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора (вх. 24602 від 20.10.2021) про відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд зазначає наступне.
Державна реєстрація Приватного підприємства "Тачберг" (код ЄДРПОУ 39366043) проведена 27.08.2014.
Керівником та засновником підприємства є ОСОБА_1 .
Види діяльності підприємства, крім іншого, неспеціалізована оптова торгівля.
Провадження у справі про банкрутство ПП "Тачберг" відкрито 30.01.2020 за заявою кредиторів ТОВ "Алавія Груп", ТОВ "Будівельна компанія "Вестбуд плюс" та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", вимоги яких ґрунтуються на рішеннях Господарського суду Харківської області від 14.11.2018 у справі № 922/2603/18; 922/2601/18 від 27.11.2018; 922/3001/18 від 20.12.2018, якими присуджено до стягнення з ПП "Тачберг" на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", ТОВ "Алавія Груп", ТОВ "Будівельна компанія "Вестбуд плюс" відповідно стягнуті грошові кошти, а саме: на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж" - 341287,46 грн; ТОВ "Алавія Груп" - 247912,69 грн; ТОВ "Будівельна компанія "Вестбуд плюс" - 295368,14 грн.
Рішення набрали законної сили та на їх виконання видані відповідні накази, які пред'явлені стягувачами до виконання. Постановами приватного виконавця Родіна Г.В. відкриті виконавчі провадження щодо виконання наказів Господарського суду Харківської області у вищезазначених справах. Постановами приватного виконавця Родіна Г.В. від 06.11.2019 виконавчі документи повернуті стягувачам. У постановах встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними.
Під час проведення ліквідаційної процедури не виявлено активів боржника. Отже, ліквідаційну масу не сформовано, у зв'язку із відсутністю майнових активів.
Разом з цим, ліквідатором встановлено наявність кредиторської заборгованості перед ТОВ "НВП "Енерго-Монтаж", ТОВ "Алавія Груп" та ТОВ "БК "Вестбудплюс" у загальному розмірі 905 778,29 грн.
Наведені обставини зумовили ліквідатора звернутись до суду із заявою про покладення на засновника (учасника) керівника боржника субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника перед кредиторами, розмір якої розрахований ліквідатором як різниця між ліквідаційною масою та незадоволеними вимогами кредиторів.
Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам у справі, суд зазначає про наступне.
За загальним правилом, встановленим ст. 96 Цивільного кодексу України, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Згідно ч. 3 ст. 13 Конституції України, власність зобов'язує.
Частиною 1 ст. 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
За приписами ч. 1-2 ст. 211 Господарського кодексу України, засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству. Власники майна державного (комунального) або приватного підприємства, засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, що виявився неплатоспроможним боржником, кредитори та інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству вказаного суб'єкта можуть подати йому фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення його зобов'язань перед кредиторами, включаючи зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), та відновлення платоспроможності цього суб'єкта (досудова санація).
Частиною 1 ст. 215 Господарського кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства
Відповідно до статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями
Отже, відповідно до вищевикладеного за господарське правопорушення у вигляді доведення до банкрутства (стану неплатоспроможності та неможливості задовольнити вимоги кредиторів) засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника.
Тобто, при вирішення питання наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (керівника) боржника необхідно встановити склад такого правопорушення (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.
Об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство (ч. 2 ст. 61 КУзПБ) має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…". Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство (ст. 1, ч. 3 ст. 10, ст. 11 Закону про банкрутство), з огляду на які такими діями можуть бути:
1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях;
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.
Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі №902/318/16.
Окремо слід відзначити, що оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії суб'єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб'єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (ст. 42 Господарського кодексу України).
На ліквідатора відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства покладається обов'язок доведення причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) суб'єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства). Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку також належить до об'єктивної сторони цього правопорушення.
Визначальним для цієї відповідальності є доведення ліквідатором причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю цих осіб та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів).
Так, мотивуючи заяву про покладення субсидіарної відповідальності ліквідатор боржника зазначає про те, що він отримав від попереднього ліквідатора арбітражного керуючого Клименка М.А. печатку ПП "Тачберг" (без оснастки), статут, рішення засновника від 03.03.2016 та від 28.04.2016, виписку, витяг з реєстру ПДВ, наказ про вступ ОСОБА_1 на посаду директора ПП "Тачберг", а також бухгалтерську, податкову, статистичну та аналітичну звітність, договори, акти послуг та інше.
В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором було направлено запити до державних органів та установ, які здійснюють облік активів та підприємств.
Відповідно до листів-відповідей від державних органів та установ, які здійснюють облік активів, встановлено відсутність інформації щодо активів боржника.
На думку ліквідатора, вказані вище обставини свідчать про те, що підприємство створювалося з метою проведення фіктивних операцій, виведення коштів, з метою приховування реальної ситуації на підприємстві.
Дослідивши такі доводи ліквідатора, суд зазначає наступне.
Відповідно до опису вкладення у цінний лист № 6100145182340, бухгалтерська, податкова, статистична та аналітична звітність, договори, акти послуг тощо були надіслані ОСОБА_1 на адресу попереднього ліквідатора арбітражного керуючого Клименка М.А. листом № 1140 від 12.10.2020.
Копія відповідного опису вкладення у цінний лист надана ОСОБА_2 до суду.
Пунктами 59, 60, 108 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Поштові відправлення з позначкою "З описом" та поштові відправлення, щодо яких складено відповідний акт, розкриваються працівником поштового зв'язку у присутності одержувача на його вимогу.
У разі коли під час розкриття таких поштових відправлень нестачу, пошкодження, зіпсуття чи заміну вкладення не буде виявлено, видача їх проводиться в установленому порядку. У разі виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення працівник поштового зв'язку складає акт у трьох примірниках, який підписується ним, керівником об'єкта поштового зв'язку і одержувачем. Один примірник акта видається одержувачу.
У разі коли одержувач не вимагає розкриття поштового відправлення, що надійшло з позначкою "З описом", перевірці підлягає лише його маса, про що працівник поштового зв'язку робить позначку на зворотному боці повідомлення про надходження, яка засвідчується підписом одержувача.
Жодних доказів стверджуваної ліквідатором відсутності окремих бухгалтерських документів надісланих на адресу ліквідатора цінним листом з описом вкладення не надано; акт, складений працівником поштового зв'язку (і підписаний ним, керівником об'єкта поштового зв'язку і одержувачем) щодо виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення в матеріалах справи відсутній.
Проаналізувавши вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що опис вкладення у цінний лист та інформаційний лист про поштове відправлення надані ОСОБА_1 є належними і допустимими доказами надісланих на адресу попереднього ліквідатора документів ПП "Тачберг".
Більше того, суд зауважує на тому, що відповідно акту прийому-передачі документів, печатки та штампу ПП "Тачберг", попереднім ліквідатором Клименком М.А передана, а арбітражним керуючим Мисаном В.М отримана документація підприємства в березні 2021 року, в той час як арбітражний керуючий Мисан В.М згадує про неповноту документації лише в заяві про покладення субсидіарної відповідальності, яка подана в липні 2021 року, тобто більше ніж через три місяці після отримання документів боржника.
Крім того, суд зазначає, що жодних, клопотань про витребування відповідної документації (окрім витребування у АТ "ПроКредитБанк" інформації про рух грошових коштів), яку ліквідатор вважає не доданою арбітражним керуючим до господарського суду не подавалось, у суду відсутні докази здійснення пошуку таких документів ліквідатором.
Суд звертає увагу на те, що ліквідатор в силу покладених на нього обов'язків мав достатньо часу з моменту встановлення обставин недостатності інформації про господарську діяльність боржника та з метою її отримання невідкладно звернутись до суду з клопотанням про витребування такої додаткової інформації та після її отримання опрацювати та належним чином підготувати обґрунтування заяви про субсидіарну відповідальність.
Поряд з цим суд зауважує, що відсутність активів боржника, які зареєстровані в державних органах та установах, які здійснюють такий облік, не свідчать про те, що підприємство створювалося з метою проведення фіктивних операцій та виведення коштів.
Таким чином, наведені ліквідатором в заяві твердження щодо "відсутності інших видаткових накладних, актів виконаних робіт", відсутність зареєстрованого майна за боржником у відповідних органах та установах, які здійснюють облік активів не свідчать про те що підприємство створювалося з метою проведення фіктивних операцій та виведення коштів, тим більше не доводить наявності підстав для покладення субсидіарної відповідальності.
Поряд з цим, під час процедури розпорядження майном боржника арбітражним керуючим Мисаном В.М. надано звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ПП "Тачберг" від 15.04.2021. Звіт за результатами проведеного аналізу долучено до матеріалів справи (т. 4 а.с. 268-273). В результаті проведеного аналізу на підставі наданих документів, ліквідатором виявлено ознаки фіктивного банкрутства ПП "Тачберг" та доведення до банкрутства, ознаки дій з приховування банкрутства ПП "Тачберг" не виявлені.
Щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства.
Так, фіктивним банкрутством є завідомо неправдива заява громадянина - засновника чи власника суб'єкта підприємницької діяльності, а також посадової особи суб'єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом.
Суд приймає до уваги заперечення присутнього в судовому засіданні 21.10.2021 представника кредиторів та ОСОБА_1 щодо висновку ліквідатора про наявність у ПП "Тачберг" фіктивного банкрутства.
Відповідно до наявних матеріалів справи, інформація про надання недостовірних відомостей про боржника від попереднього керівника підприємства не вбачається.
Суд звертає увагу що одночасно зі встановленням ознак фіктивного банкрутства ліквідатором встановлена "явна неплатоспроможність ПП "Тачберг" та залежність ПП "Тачберг" від позикових грошових джерел, відсутність рентабельності продажів".
Враховуючи висновок ліквідатора про неплатоспроможність ПП "Тачберг", наявність кредиторської заборгованості підприємства, відсутність будь-яких активів боржника, суперечливість підсумків арбітражного керуючого за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ПП "Тачберг", суд вважає необґрунтованим висновок ліквідатора про наявність ознак фіктивного банкрутства ПП "Тачберг".
Щодо встановлення ознак ліквідатором доведення ПП "Тачберг" до банкрутства".
Ліквідатором встановлено, що протягом періоду, який аналізується (аналіз проведений на підставі даних фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва та виписок з Головної бухгалтерської книги за 2017-2019 роки), динаміка показників забезпечення зобов'язань боржника всіма його активами та його оборотними активами відбулася без різкого падіння, але в 2019 році розмір чистих активів стрімко знизився до від'ємного показника. Арбітражний керуючий вважає, що даний факт свідчить про заплутування звітності підприємства і потребує додаткового дослідження укладених договорів з контрагентами, їх умов, раціональності і вигідності, у зв'язку з чим ліквідатор дійшов висновку про наявність економічних ознак свідомого доведення до банкрутства ПП "Тачберг".
Оскільки положення ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника, відтак саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій ОСОБА_1 щодо доведення до банкрутства юридичної особи.
Ознаками з доведення до банкрутства є наявність дій відповідних осіб боржника, які призвели до погіршення платоспроможності підприємства, у зв'язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі.
Так, частиною 3 статті 215 Господарського кодексу України чітко визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Слід звернути увагу, що субсидіарна відповідальність - це самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника ПРИ НАЯВНОСТІ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВИНИ ВКАЗАНИХ ОСІБ у доведенні боржника до стану неплатоспроможності.
З наданого ліквідатором аналізу фінансово-господарської діяльності ПП "Тачберг" не вбачається, які саме обставини або чиї саме дії довели до стану неплатоспроможності підприємства; судом не виявлено належних доказів або обґрунтованих пояснень на підтвердження вини ОСОБА_1 або іншої особи/осіб в умисному доведенні ПП "Тачберг" до банкрутства.
Да того ж, в аналізі фінансово-господарської діяльності підприємства залишена поза увагою дослідження вини суб'єктів, які могли б довести підприємство до стану неплатоспроможності.
Крім того, ліквідатор в аналізі фінансово-господарської діяльності боржника зазначає про "спрямування основної частки активів підприємства на погашення кредиторської заборгованості, що в свою чергу спростовує твердження про умисне доведення ПП "Тачберг" до банкрутства.
Підсумовуючи вищенаведене варто зазначити, що арбітражний керуючий в аналізі фінансово-господарської діяльності ПП "Тачберг", окрім вищевказаного, зазначає про "НЕОБХІДНІСТЬ ДОДАТКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ укладених боржником договорів з контрагентами, їх умов, раціональності і вигідності", але поряд з цим жодних матеріалів щодо таких додаткових досліджень до суду не надано, що свідчить про неповне дослідження ліквідатором обставин справи при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності боржника.
Вищенаведене свідчить про неповність, передчасність, недоведеність та необґрунтованість висновків щодо наявності ознак доведення підприємства до банкрутства.
Поза тим, ліквідаторам було досліджено виписки по рахунку боржника в АТ "ПроКредитБанк" за результатами чого складено зведені таблиці, в яких вказано перелік договорів фінансової допомоги, укладених ПП "Тачберг" з іншими юридичними особами та наведено рух грошових коштів боржника з такими юридичними особами за договорами.
За результатами складених ліквідатором таблиць, арбітражний керуючий дійшов висновку, що виявлені ним обставини у системному зв'язку між собою вказують на здійснення колишньою посадовою особою банкрута по відношенню до боржника дій, які полягають у привласненні, розтраті та нецільовому використанні коштів підприємства з метою ухилення від виконання податкових зобов'язань, що в свою чергу створила умови для стійкої неплатоспроможності та банкрутства ПП "Тачберг".
Так, ліквідатор зазначає, що "за період з 2017-2018 роки ПП "Тачберг" сплачувало кошти на рахунки фізичних та юридичних осіб за користування приміщеннями та за комунальні послуги, а відповідна документація по таким договорам оренди у ліквідатора відсутня".
Дослідивши таку позицію арбітражного керуючого, судом встановлено наступне.
Як зазначено вище, відсутність у ліквідатора певної документації, в даному випадку "договорів оренди приміщень" (яких саме в заяві ліквідатором не наводиться) не свідчить про неукладення таких договорів.
Суд звертає увагу на те, що ліквідатор в силу покладених на нього обов'язків мав достатньо часу направити запити до юридичних та фізичних осіб, з якими боржник укладав договори оренди, з моменту встановлення обставин недостатності документації про господарську діяльність боржника та з метою її отримання невідкладно звернутись до суду з клопотання про витребування таких договорів оренди а після її отримання опрацювати та належним чином підготувати обґрунтування заяви про субсидіарну відповідальність.
Також в заяві ліквідатор вказує, що "розмір сплачених боржником за договорами фінансової допомоги коштів значно менший за розмір такої отриманої допомоги".
З відомостей зведеної ліквідатором таблиці, арбітражний керуючий вбачає, що Приватному підприємству "Тачберг" була надана фінансова допомога в розмірі 12679635,00 грн, підприємство боржник повернуло фінансову допомогу в розмірі 20944275,75 грн, тобто на 8264640,74 грн більше, ніж отримано, що на думку ліквідатора свідчить про "умисне виведення коштів з рахунку підприємства".
Дослідивши наведене, судом встановлено, що ліквідатор залишив поза увагою наступне.
Так, інформацію в зведеній арбітражним керуючим таблиці з відомостями про рух коштів підприємства наведено лише за період з 26.01.2017, в той час як підприємство здійснювало господарська діяльність і в 2016 році .
Господарська діяльність підприємства в такий період не врахована ліквідатором ані при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, ані в зведених ліквідатором таблицях.
Так, на спростування доводів ліквідатора, ОСОБА_1 до суду надані договір про надання траншу № 202.45234/FW207.636 від 28.04.2016 та кредитний договір № 202.45616/FW207.636 від 28.04.2016, роздруківки з бухгалтерської програми підприємства по договорам фінансової допомоги № 625 від 23.06.2016 з ПП "Групи Компаній Техно" та № 950 від 10.01.2018 з ТОВ "Беккерманн Україна" тощо.
Зважаючи на те, що господарські операції за договорами фінансової допомоги здійснювались підприємством і до 26.01.2017, будь-які висновки на підставі аналізу проведеного лише за окремий неповний період діяльності підприємства, є неповними, і не можуть вважатися судом доцільними та доведеними.
Крім того, при дослідження зведених ліквідатором таблиць, судом виявлені неточності в розрахунках та помилки в інтерпретації підсумкових сум.
Поряд з цим, ліквідатор в заяві зазначає про "перерахування з рахунку ПП "Тачберг" грошових коштів у розмірі 739801,39 грн на особистий рахунка попереднього керівника підприємства - ОСОБА_1 "
Проаналізувавши наведені доводи, суд зазначає наспуне.
Так, дослідивши ВСІ наявні в матеріалах справи документи можна дійти висновків, що ліквідатор залишив поза увагою таке:
- згідно дублікату банківської виписки від 27.07.2018 та довідки, наданої "ПроКредитБанк" від 21.09.2021, 27.07.2018 ОСОБА_1 на рахунок ПП "Тачберг" було направлено 145000,00 грн;
- з квитанцій до прибуткових касових ордерів та копій довідок АТ "ПроКредитБанк" про кредитну історію з погашення валютних кредитів доданих до матеріалів справи вбачається перерахування на рахунок ПП "Тачберг" ОСОБА_1 грошових коштів на суму 980282,69 грн для виплати податкових обов'язків та заробітної плати співробітникам підприємства.
- з копій квитанцій до прибуткових касових ордерів від 2019 року вбачається внесення ОСОБА_1 на рахунок ПП "Тачберг" 103354,79 грн.
За таких обставин, висновки ліквідатора про перерахування з рахунку ПП "Тачберг" грошових коштів у розмірі 739801,39 грн на особистий рахунка попереднього керівника підприємства - ОСОБА_1 що на думку ліквідатора, призвело до неспроможності підприємства виконати свої господарські зобов'язання перед кредиторами, є безпідставними та необґрунтованими.
З урахуванням наданих ОСОБА_1 бухгалтерської документації, відсутні докази, які б свідчити про те, що попередній керівник ПП "Тачберг" Лютов О.В. приймав будь-які рішення, що спрямовані на зменшення активів підприємства та умисного доведення до банкрутства.
Суд, встановлюючи склад правопорушення, на яке посилається ліквідатор зазначає, що з матеріалів справи, доводів, викладених в заяві ліквідатора, не вбачається об'єктивної сторони правопорушення.
Причинно-наслідковий зв'язок між діями або бездіяльністю ОСОБА_1 , які було вказано ліквідатором у заяві та виникненням неплатоспроможності підприємства не вказаний.
Разом з тим, суд повторно зазначає про те, що підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Отже, здійснення підприємницької діяльності, хоча й має на меті отримання прибутку, однак разом з тим, пов'язано з ризиком понесення збитків (ризик підприємницької діяльності). А неспроможність підприємства погасити кредиторську заборгованість жодним чином не є підставою вважати, що боржника було умисно доведено до стану банкрутства, і на підставі цього покладати на попереднього керівника боржника субсидіарну відповідальність.
Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів і, як наслідок, подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника задля наповнення ліквідаційної маси підприємства, а ретельний та повний аналіз господарської діяльності підприємства, причин неплатоспроможності банкрута, належний аналіз фінансової звітності банкрута, з'ясування наявності та відсутності ВСІХ підстав та ознак для покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, у зв'язку з доведенням підприємства до банкрутства.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши всі надані на обґрунтування позиції учасниками справи докази, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви (вх. 16977 від 20.07.2021) ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 169, 232-235 господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви (вх. 16977 від 20.07.2021) ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням підприємства до банкрутства відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та підлягає оскарженню в порядку статтей 254-258 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.10.2021.
Суддя Усатий В.О.