вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про залишення заяви без руху
21.10.2021 Справа № 917/1604/21
Суддя Паламарчук В.В., розглянувши
заяву ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства (далі за текстом - Кодекс).
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги перед кредиторами.
Частина 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства містить перелік документів, що додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Судом встановлено, що всупереч вимогам зазначеної норми, боржником не додано до заяви відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках. Вказані відомості підтверджуються довідкою податкового органу.
Крім того, судом з'ясовано, що заявник ОСОБА_1 , в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність посилається на наявність заборгованості перед кредиторами за договорами: кредитний договір від 09.08.2021 р., кредитний договір від 17.08.2021 р., кредитний договір від 30.07.2021 р., кредитний договір від 24.08.2021 р., кредитний договір від 20.08.2021 р., кредитний договір від 25.07.2021 р., договір позики від 30.07.2021 р., договір позики від 29.08.2021 р., договір позики від 19.08.2021 р., договір позики від 12.08.2021 р.
Однак, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано копії зазначених договорів, засвідчені належним чином.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76 - 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
У даному випадку заявник навів підстави, передбачені ч. 2 ст. 115 КУзПБ, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначив суми грошових вимог за правочинами, копії яких не надав до матеріалів справи (або надав неналежної якості), тобто не підтвердив належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність. Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Аналізуючи зміст наведених положень законодавства, суд вважає, що належним виконанням вимог ст.ст. 91, 162, 164 ГПК України, а також п.п. 3 та 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, є подання копій правочинів, що підтверджують підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання, які мають містити точне знакове відтворення змісту чи документної інформації оригіналу цих договорів.
Разом з тим, суд звертає увагу, що надання лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Крім того, відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Відповідно до абз. 3, 6 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Заявником не надано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. Надану заявником угоду про відстрочення сплати винагороди арбітражному керуючому від 05.10.2021р., суд не приймає як належний доказ виконання обов'язку щодо авансування основної винагороди керуючому реструктуризацією, з огляду на наступне.
Інститут авансування винагороди арбітражному керуючому є гарантією права учасника справи про банкрутство (керуючого реструктуризацією) на отримання ним грошової винагороди за виконання наданих йому повноважень. Обов'язок здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому є безумовним, положеннями Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено жодних підстав для звільнення від здійснення такого авансування при звернені до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
У п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/726/20 від 19.11.2020, на який посилається заявник як на підставу можливості альтернативного врегулювання питання авансування, зазначено наступне: « 37. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи».
Вказана правова позиція касаційного суду, допускає можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак ставить таку можливість у залежність від наявності у боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Таким чином, суду необхідно встановити наявність у боржника майна, яке може бути реалізоване у справі, та за рахунок якого можливо (з відстроченням) оплатити грошову винагороду керуючому реструктуризацією за три перших місяці.
Крім того, інші додані до заяви документи, мають свідчити про реальну можливість досягнення етапу реалізації майна у справі - виконання плану реструктуризації боргів або перехід до процедури погашення боргів, оскільки положення ч.7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає умови закриття провадження у справі і етап реалізації майна боржника у справі не відбувається у той час, коли заборгованість по основній грошовій винагороді керуючого реструктуризацією вже виникла.
Суд вважає, що у заявника відсутня спроможність мирного врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору, оскільки судом встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, яке могло б бути реалізоване у справі про неплатоспроможність, про що боржником особисто зазначено у заяві про відкриття провадження у справі та підтверджено відповідними довідками.
Наявність на розгляді суду заяви про неплатоспроможність ОСОБА_1 є додатковим непрямим доказом неможливості врегулювання боржником своїх фінансових боргових зобов'язань самостійно.
У п.п. 1.1-1.2 Угоди встановлено, що Боржник станом на день укладення цієї Угоди авансував на депозитний рахунок господарського суду Полтавської області винагороду арбітражному керуючому в сумі 16000,00 грн. Іншу частину винагороди Боржник зобов'язаний перерахувати на депозитний рахунок господарського суду Полтавської області до введення господарським судом процедури погашення боргів та надати (надіслати) господарському суду оригінал відповідної квитанції, арбітражному керуючому - копію відповідної квитанції.
Однак, абзацами 5-7 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що право вимоги основної винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Із наведеного вбачається, що право вимоги сплати основної винагороди арбітражного керуючого за виконання покладених на нього повноважень є беззастережним, здійснюється за рахунок коштів авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень, в той час, як Угодою визначено, що боржник зобов'язаний перерахувати іншу частину винагороди на депозитний рахунок господарського суду Полтавської області до введення господарським судом процедури погашення боргів. Вказаний пункт договору в частині строку перерахування коштів до введення господарським судом процедури погашення боргів, ставить під сумнів виплату основної винагороди арбітражному керуючому в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень, оскільки процедура погашення боргів може бути введена не пізніше як через 120 з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, так і зовсім може бути не застосована в даній справі.
З огляду на вищезазначене, враховуючи основні засади господарського судочинства, суд вважає, що надані заявником документи щодо врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Нормами ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 34, 37, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) строк 3 дні з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
3. Встановити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання:
- відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках. Вказані відомості підтверджуються довідкою податкового органу.
- доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 35685, 00 грн. Реквізити для оплати зазначено на сайті Господарського суду Полтавської області;
- копії кредитних договорів та договорів застави, укладених між боржником та його кредиторами, а також докази, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, розмір пені та штрафу.
4. Попередити заявника про те, що у разі усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду; інакше - вважається неподаною та повертається особі, що звернулася з заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст.ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя В.В. Паламарчук