вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
07.10.2021 Справа № 917/795/21
Суддя господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 917/795/21
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД", проїзд Галузей, 4, м.Кременчук, Полтавська область, 39610; код ЄДРПОУ 35939326
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАММА", вул.Свіштовська, б.3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610; код ЄДРПОУ 31273238
про стягнення 479 610,08грн.,
За участю представників:
від позивача: Льопа О.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1463 від 25.03.2015, ордер на надання правової допомоги серія ПТ № 200571 від 21.05.2021
від відповідача: не з"явився
В судовому засіданні суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" (далі - ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД", позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 844/21 від 24.05.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАММА" (далі - ТОВ "ФЛАММА", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 479 610,08грн. (у тому числі 422 534,49грн. - основний борг, 18 927,23грн. - 3% річних, 38 148,36грн. - інфляційне збільшення) за Договором про надання послуг №10161 від 30.12.2013, право вимоги за яким ТОВ "Торговий дім "Укрнафта ЛТД" набуло на підставі Договору №УТН-0100/61 відступлення права вимоги від 08.04.2021).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов"язань в частині оплати наданих послуг та вартості провізної плати, внаслідок чого, на підставі приписів чинного законодавства та умов Договору, позивач заявив до стягнення з відповідача суму основного боргу за договором, 3% та втрати від інфляції.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 24.05.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Ореховській О.О.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.05.2021 позовну заяву ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі № 917/795/21, призначено підготовче засідання у справі на 24.06.2021р., встановлено строки подання сторонами заяв по суті справи.
Судове засідання 24.06.2021 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ореховської О.О., у зв"язку з чим ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.07.2021 визначено нові дата та час підготовчого засідання - 02.09.2021.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.09.2021 закрито підготовче провадження у справі № 917/795/21; призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2021.
Сторони у справі належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання шляхом направлення копії ухвали суду від 02.09.2021 за їх місцезнаходженням.
Позивачем копія ухвали суду від 02.09.2021 отримана 17.09.2021, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 95).
Ухвала господарського суду Полтавської області від 02.09.2021, рівно як і попередні ухвали суду у даній справі, які направлялась відповідачу за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві - вул. Свіштовська, б. 3, м. Кременчук, Полтавська область, повернута підприємством зв"язку до господарського суду у зв"язку з відсутністю адресата (а.с. 90-94).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 53) відповідач - ТОВ "ФЛАММА" (код ЄДРПОУ 31273238) зареєстрований за адресою: вул. Свіштовська, б.3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, що співпадає з його місцезнаходженням, зазначеним у позовній заяві.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ГПК України).
Заява (письмове повідомлення ) боржника про зміну місця проживання в матеріалах справи відсутня.
За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.
Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 02.09.2021 вважається врученою боржнику.
При цьому, судом прийнято до уваги правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 18.03.2021р. у справі № 911/3142/19. В зазначеній постанові Верховний суд відхилив аргументи скаржника, оскільки згідно з матеріалами справи № 911/3142/19 рішення суду першої інстанції зі справи направлено на адресу Товариства рекомендованою кореспонденцією, проте повернуто до суду першої інстанції з відміткою органу поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою". Верховний суд зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Також, ухвала господарського суду Полтавської області від 02.09.2021 по даній справі розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у справі належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового засідання, а також строки вчинення відповідних процесуальних дії.
На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає. В обґрунтування позовних вимог посилається на обставини, викладені у позовній заяви.
Під час розгляду справи судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
08.04.2021 між ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" (за умовами договору - Первісний кредитор) та ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" (позивач у справі, за умовами договору - Новий кредитор) укладено Договір №УТН-0100/61 відступлення права вимоги (далі - Договір №УТН-0100/61) (а.с. 10), відповідно до п. 1.1. в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторони дійшли згоди про те, що Первісний кредитор замінюється Новим кредитором в зобов'язанні, що виникло на підставі Договору про надання послуг №10161 від 30.12.2013 (далі - Основний договір), укладеного між Первісним кредитором та ТОВ "ФЛАММА", код ЄДРПОУ 31273238 (далі - Боржник), згідно з яким Боржник зобов'язаний виплатити Первісному кредитору заборгованість за надані останнім послуги в розмірі 422 534,49грн. До Нового кредитора переходять всі права Первісного кредитора в зобов'язанні за Основним договором в обсязі і на умовах, які існують на дату набрання чинності цього Договору. Умовами Основного договору не передбачено заборони щодо заміни кредитора у зобов"язанні та щодо заміни кредитора без згоди боржника.
Відповідно до п. 1.2. Договору №УТН-0100/61 Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника виконання грошових зобов'язань за Основним договором в частині оплати за надані послуги в сумі 422 534,49грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми та нарахованої на основну суму боргу пені.
Право вимоги до Боржника, зазначене у пунктах 1.1., 1.2. даного Договору виникає у Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (08.04.2021) (п. 1.3. Договору №УТН-0100/61).
Таким чином, як вказує позивач, на підставі Договору №УТН-0100/61 до ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" перейшло право вимоги за Договором про надання послуг №10161 від 30.12.2013 в сумі 422 534,49грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми та нарахованої на основну суму боргу пені.
З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2013 між ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" (за умовами договору - Виконавець) та ТОВ "ФЛАММА" (відповідач у справі, за умовами договору - Замовник) укладено Договір №10161 про надання послуг (далі - Договір про надання послуг) (а.с. 11-15).
Додатком до Договору надання послуг є Вартість послуг, які надаються Виконавцем (а.с. 16).
Умовами Договору надання послуг сторони узгодили, зокрема, наступне:
- у відповідності за даним Договором, Виконавець зобов'язується за замовленням Замовника надавати послуги, пов'язані з організацією перевезень нафтопродуктів та вантажів Замовника по території України, а саме:
при транспортуванні нафтопродуктів залізничним рухомим складом виконувати: організацію перевезення нафтопродуктів Замовника з основного промислового майданчика за адресою м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3; комплекс заходів з відправлення нафтопродуктів Замовника і приймання вантажів, які прийшли на адресу Замовника;
при транспортуванні нафтопродуктів автомобільним транспортом виконувати: налив нафтопродуктів Замовника; комплекс заходів з відвантаження нафтопродуктів Замовника (п. 1.1. Договору);
- вартість послуг Виконавця вказана в Додатку № 1 до даного Договору . Зміна вартості послуги погоджується Сторонами. В разі неузгодження Замовником зміни вартості послуг, послуга Виконавцем не надається (п. 3.1. Договору);
- оплата за послуги проводиться Замовником за цінами, які діють на момент надання конкретних послуг (п. 3.2. Договору);
- оплата за послуги та вартості провізної плати (залізничного тарифу) здійснюється Замовником за 3 (три) дні до початку надання послуг шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Виконавця. Підставою для перерахування попередньої оплати за послуги та вартості провізної плати ( залізничного тарифу), є рахунок Виконавця на передоплату, який надається Замовнику в разі узгодження заявки. При цьому в платіжному дорученні Замовник повинен вказувати номер і дату рахунку, номер і дату цього Договору ( п. 3.3. Договору );
- Замовник сплачує вартість провізної плати (залізничного тарифу) через ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" ( п. 3.8. Договору );
- остаточній розрахунок вартості провізної плати ( залізничного тарифу) проводиться Виконавцем на підставі документів, наданих залізницею та іншими організаціями, задіяними у перевезенні ( п. 3.9. Договору );
- Замовник на підставі рахунку-фактури, наданого Виконавцем, зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок протягом 2 (двох) днів з дати отримання рахунку-фактури ( п. 3.10. Договору);
- Виконавець надає Замовнику не пізніше 12 (дванадцятого) числа місяця, наступного за звітним, 2 (два) примірники Акту наданих послуг. У разі відсутності зауважень, Замовник підписує їх і один примірник направляє Виконавцю протягом 3 (трьох) днів з дати отримання Актів. У разі наявності мотивованих зауважень до наданих послуг, Замовник зобов'язаний надати письмове заперечення протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання Акту наданих послуг. Неотримання заперечень у вказаний у Договорі термін, та неотримання Акту, є фактом прийняття Акту наданих послуг Замовником без зауважень і такий Акт вважається підписаним ( п. 3.11. Договору );
- цей Договір набуває чинності з 01.01.2014р. і діє до 31.12.2014р. Термін дії Договору автоматично продовжується на кожний календарний рік, якщо за 30 (тридцять) днів до його закінчення одна із Сторін письмово не повідомить іншу про його припинення (п. 6.10. Договору ).
У подальшому сторони вносили зміни до Договору надання послуг шляхом укладання Додаткових угод до нього, а саме : № 1 від 31.03.2014, № 2 від 23.02.2015, № 3 від 30.08.2017, № 4 від 24.11.2017, № 5 від 28.09.2018, № 6 від 16.10.2019 (а.с. 17-26).
Позивач зазначає, що у період з 01.01.2019 по 30.04.2019 Виконавцем на виконання умов Договору надання послуг було надано Замовнику послуги на загальну суму 1 229 230,63 грн. з ПДВ, що підтверджується наступними Актами прийому-здачі наданих послуг (а.с. 27-34):
№ 16 від 31.01.2019 на суму 68 697,24грн. з ПДВ;
№17 від 31.01.2019 на суму 235 861,40 грн. з ПДВ;
№27 від 28.02.2019 на суму 138 432,94 грн. з ПДВ;
№43 від 28.02.2019 на суму 396 281,26 грн. з ПДВ;
№41 від 31.03.2019 на суму 4 468,34грн. з ПДВ;
№44 від 31.03.2019 на суму 14 702,36 з ПДВ;
№58 від 30.04.2019 на суму 85 668,13 грн. з ПДВ;
№59 від 30.04.2019 на суму 285 118,96грн. з ПДВ.
Зазначені акти підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін. Зауважень до наданих послуг з боку Замовника матеріали справи не містять.
Позивач зазначає, що у період з 01.01.2019 по 30.04.2019 Виконавець виставив Замовнику рахунки - фактури на оплату послуг на загальну суму 1 229 230,63грн. (перелік наведено в оборотно - сальдовій відомості за період з 01.01.2019 по 30.04.2019 - а.с. 35-36)
Всупереч взятим на себе зобов"язанням за Договором про надання послуг Замовник здійснив оплату наданих послуг та вартості провізної плати частково, в сумі 781 725,94 грн., що підтверджується виписками за особовим рахунком ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" (а.с. 37-40), а саме:
за датою попередньої операції від 06.02.2019р. на суму 300 000,00 грн. з ПДВ;
за датою попередньої операції від 19.02.2019р. на суму 300 000,00 грн. з ПДВ;
за датою попередньої операції від 26.02.2019р. на суму 31 725,94 грн. з ПДВ;
за датою попередньої операції від 27.02.2019р. - на суму 150 000,00 грн. з ПДВ.
Крім цього, позивач зазначає, що частина вартості послуг, наданих Виконавцем за період з 01.01.2019 по 30.04.2019 згідно вище вказаних актів прийому-здачі наданих послуг, в розмірі 24 970,20 грн. з ПДВ вже була раніше оплачена ТОВ "ФЛАММА" в минулих періодах до 01.01.2019, зв'язку з чим позивач не заперечує факту її оплати відповідачем у вказаному розмірі раніше та не претендує на вказану суму з правом вимоги по Договору УТН-0100/61 відступлення права вимоги від 08.04.2021.
Таким чином, як вказує позивач, заборгованість ТОВ "ФЛАММА" перед Виконавцем за Договором про надання послуг за період з 01.01.2019 по 30.04.2019 склала 422 534,49грн. з ПДВ (1 229 230,63 грн. з ПДВ - 24 970,20 грн. з ПДВ - 781 725,94 грн. з ПДВ).
22.11.2019р. між ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" (Виконавець) та ТОВ "ФЛАММА" ( Замовник) підписано Акт звірення взаємних розрахунків, в якому сторони узгодили розмір заборгованості ТОВ "ФЛАММА" за Договором про надання послуг № 10161 від 30.12.2013 в розмірі 422 534,49грн.
Однак, в порушення взятих на себе зобов"язань за Договором про надання послуг, право вимоги за яким перейшло до позивача, відповідач вищевказану заборгованість не погасив.
Несплата відповідачем наявної заборгованості стала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання послуг № 10161 від 30.12.2013 в сумі 422 534,49грн. Крім цього, за порушення виконання грошового зобов"язання позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 18 927,23грн. та інфляційні втрати в сумі 38 148,36грн. (розрахунки заявлених до стягнення з відповідача нарахувань наведені в тексті позовної заяви ).
При ухвалені зазначеного рішення судом прийнято до уваги наступне.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" про стягнення з ТОВ "ФЛАММА" заборгованості на загальну суму 479 610,08грн. (у тому числі 422 534,49грн. - основний борг, 18 927,23грн. - 3% річних та 38 148,36грн. - інфляційні втрати) за Договором про надання послуг № 10161 від 30.12.2013, право вимоги за яким перейшло до ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" на підставі Договору № УТН-0100/61 про відступлення права вимоги від 08.04.2021, укладеному між ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" та ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД".
Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні встановлені ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку третьою особою.
Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.
Згідно із ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов"язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 516 та 517 вказаного Кодексу встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 518 Цивільного кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Доказів наявності у боржника заперечень до вимоги первісного або нового кредитора відповідно до вимог чинного законодавства матеріали справи не містять.
Матеріалами справи підтверджується факт набуття ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" права вимоги до ТОВ "ФЛАММА" за Договором про надання послуг № 10161 від 30.12.2013 згідно з Договором № УТН-0100/61 про відступлення права вимоги від 08.04.2021, укладеним між ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" та ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД".
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.
Враховуючи правову природу укладеного Договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по договору про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 902 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно за приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи свідчать, що на виконання умов Договору про надання послуг № 10161 від 30.12.2013, право вимоги за яким перейшло до позивача, ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" (Виконавець) було надано відповідачу, як Замовнику за вказаним Договором, послуги на загальну суму 1 229 230,63 грн., що підтверджується Актами прийому-здачі наданих послуг: № 16 від 31.01.2019р. (на суму 68 697,24грн. ), №17 від 31.01.2019р. ( на суму 235 861,40 грн.), №27 від 28.02.2019р. (на суму 138 432,94 грн.), №43 від 28.02.2019р. (на суму 396 281,26 грн.), №41 від 31.03.2019р. (на суму 4 468,34грн.), №44 від 31.03.2019р. (на суму 14 702,36грн.), №58 від 30.04.2019р. (на суму 85 668,13 грн.), №59 від 30.04.2019р. (на суму 285 118,96грн.)(а.с. 27-34).
Зазначені акти підписані представниками сторін та скріплені печатками. Зауважень до наданих послуг з боку Замовника матеріали справи не містять.
Всупереч взятим на себе зобов"язанням за Договором про надання послуг відповідач оплату наданих послуг та вартості провізної плати здійснив частково, в сумі 781 725,94 грн., що підтверджується виписками за особовим рахунком ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" (а.с. 37-40).
Крім цього, позивач зазначає, що частина вартості послуг, наданих ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" за період з 01.01.2019 по 30.04.2019, згідно вище вказаних актів прийому-здачі наданих послуг, в розмірі 24 970,20 грн. з ПДВ вже була раніше оплачена ТОВ "ФЛАММА" в минулих періодах до 01.01.2019, зв'язку з чим позивач не заперечує факту її оплати відповідачем у вказаному розмірі раніше та не претендує на вказану суму з правом вимоги по Договору відступлення права вимоги УТН-0100/61 від 08.04.2021р.
Таким чином, як зазначив позивач, заборгованість ТОВ "ФЛАММА" перед Виконавцем за Договором про надання послуг за період з 01.01.2019р. по 30.04.2019р. склала 422 534,49грн.
Матеріалами справи підтверджується, що 22.11.2019 між ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" та ТОВ "ФЛАММА" було складено, підписано та скріплено печатками обох сторін Акт звірення взаєморозрахунків, згідно якого сторони узгодили, що станом на 01.11.2019 заборгованість відповідача за Договором про надання послуг № 10161 від 30.12.2013 становить 422 534,49грн. (а.с. 41).
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019р. у справі № 910/1389/18.
Як вбачається з матеріалів справи, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість в сумі 422 534,49грн. за Договором про надання послуг № 10161 від 30.12.2013, право вимоги за яким набув позивач, відповідач не погасив.
Заперечень стосовно заявленої до стягнення суми основного боргу та підстав її виникнення відповідач не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 422 534,49грн.
Позивач нарахував та заявив до стягнення відповідача 3% річних в сумі 18 927,23грн. (за період прострочення 23.11.2019-20.05.2021) та інфляційні втрати в сумі 38 148,36грн. (за період прострочення 23.11.2019-20.05.2021)(розрахунки заявлених до стягнення з відповідача нарахувань наведені в тексті позовної заяви ).
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних (з урахуванням визначного позивачем періоду прострочення виконання відповідачем грошового зобов"язання), суд прийшов до висновку, що заявлена до стягнення з відповідача сума 3% річних є завищеною. Судом здійснено перерахунок суми 3% річних і встановлено, що сума зазначеного нарахування, яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача, становить 18 892,50грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3% річних слід відхилити, як безпідставні.
При здійсненні перевірки правильності нарахування позивачем інфляційних втрат судом прийнято до уваги, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно здійсненого судом перерахунку інфляційних втрат (з урахуванням визначного позивачем періоду прострочення виконання відповідачем грошового зобов"язання) за період з 01.12.2019 по 30.04.2021 загальна сума нарахувань має становити 41 373,14грн., що перевищує розмір нарахувань заявлений позивачем до стягнення з відповідача (38 148,36грн.)
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, яка визначає, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 38 148,36грн.
Перевірка правильності нарахувань позивача здійснена за допомогою калькулятора підрахунку штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга: Закон".
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 422 534,49грн. основного боргу, 18 892,50грн. 3% річних, 38 148,36грн. інфляційних втрат обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАММА" (вул. Свіштовська, б.3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610; код ЄДРПОУ 31273238) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" (проїзд Галузей, 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39610; код ЄДРПОУ 35939326) 422 534,49грн. основного боргу, 18 892,50грн. 3% річних, 38 148,36грн. інфляційних втрат та 7 193,63грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 18.10.2021.
Суддя О.О. Ореховська