вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
21.10.2021 Справа № 917/1211/21
м.Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Паламарчука В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", вул.Свіштовська, 2, м.Кременчук, Полтавська область, 39600
до Комунального підприємства "Аптека № 90", вул. Київська 56, м.Кременчук, Полтавська область, 39622
про стягнення 27 736,05 грн.
27.07.2021р. до господарського суду Полтавської області з позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" до Комунального підприємства "Аптека № 90" про стягнення 27 736,05 грн. заборгованості згідно Договору №1787 від 01.11.2009 р. з яких: 26 533,71 грн. - вартість спожитої теплової енергії, 806,87 грн. - інфляційних втрат, 395,47 грн. - 3% річних.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Паламарчука В.В.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач в період з листопада 2019 по квітень 2021 року несвоєчасно здійснював оплату спожитої теплової енергії на умовах договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1787 від 01.11.2009р.
Ухвалою від 30.07.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали, та для подання заперечень до 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (в матеріалах справи).
Правом на подання відзиву відповідач не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В ході розгляду даної справи господарським судом Полтавської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином. Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).
У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.
Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Кременчуцькою філією відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" та Комунальним підприємством "Аптека № 90" був укладений договір № 1787 від 01.11.2009р. про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі-Договір, а.с. 51-54).
Відповідно до п.1.1. Договору теплопостачальна організація зобов'язується надати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.
В Додатку № 1 до Договору сторони узгодили перелік об'єктів з надання послуг з теплопостачання приміщення за адресою: вул..Київська, 56, м. Кременчук (а.с. -55).
В Додатку № 2 до Договору сторони узгодили обсяги теплового навантаження та теплоспоживання (а.с. - 56).
В Додатку № 3 до Договору сторони узгодили тарифи на теплову енергію (а.с. - 57).
В Додатку № 4 до Договору сторони узгодили порядок розрахунків за спожиту теплову енергію (а.с.- 58).
Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 568 від 19.04.2019 року ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (а.с. 10). Відповідно до рішення №568 від 19.04.2019 року ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" з 25.04.2019 року надає послуги з теплопостачання.
Враховуючи зміну виконавця послуг, між первісним виконавцем - AT Полтаваобленерго, споживачем - Комунальним підприємством "Аптека № 90", (далі - відповідач) та новим виконавцем - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (далі - позивач) було укладено Угоду № 1 від 14.05.2019 року про зміну сторони у зобов'язанні (далі - Угода); (а.с.82-83).
Згідно з п.1 Угоди AT "Полтаваобленерго" (виконавець) передає, a новий виконавець (ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ") приймає на себе всі права та обов'язки виконавця згідно Договору № 1787 від 01.11.2009 року та з 25.04.2019 року стає стороною Договору.
Пунктом 3 Угоди передбачено, що споживач не заперечує проти заміни виконавця на нового виконавця в Договорі і, підписуючи зі своєї сторони цю Угоду, дає згоду зміну сторони в порядку та на умовах, визначених цією Угодою.
Згідно з п.5 Угоди споживач за отримані з 25.04.2019 р. послуги по договору проводить розрахунки з новим виконавцем на рахунок зазначений у даній Угоді. У зв'язку з початком надання послуг з 25.04.2019 р. першим розрахунковим періодом є період з 25.04.2019р. по 31.05.2019 р. споживач сплачує на користь нового виконавця вартість отриманих послуг за період з 25.04.2019 р. по 31.05.2019 р. В подальшому розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п.7 Угоди заміна сторони у зобов'язанні за цією Угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору окрім тих, що передбачені цією Угодою. Угода вважається укладеною з моменту підписання сторонами, починає діяти з 25.04.19 року і діє протягом дії Договору (п.8 Угоди).
Згідно п.1.1 Договору № 1787 від 01.11.2009 року теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005 року та діючого законодавства України.
Додатком № 2 до Договору встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної споживачу за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, а додатком № 3 до договору встановлено тариф на момент укладення договору, можливість його зміни і повідомлення про це споживача (а.с.56-57).
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 «Правил користування тепловою енергією» (далі Правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року, п. 2.2.2 Договору та Додатку № 4 «Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію» до Договору.
Згідно з п. 23 Правил розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору, на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Згідно з п. 2 Додатку № 4 до Договору-споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає покази станом на 25 число календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює «Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку» та надає її Теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та «Акта про обсяги спожитої споживачем теплової енергії».
Згідно пункту 1 Додатку № 4 до Договору (а.с. 58), розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми заборгованості на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, Споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
На виконання Договору за період листопад 2019р. по квітень 2021р. позивач надав відповідачу послуги з теплопостачання, що підтверджується актами про обсяги спожитої (поставленої) споживачу теплової енергії від 31.05.2019р., 30.11.2019р., від 31.12.2019р., від 31.01.2020р., від 29.02.2020р., від 31.03.2020р., від 30.04.2020р., від 31.05.2020р., від 30.11.2020р., від 31.12.2020р., від 31.01.2021р., від 28.02.2021р., 31.03.2021р., 30.04.2021р. (а.с. 44- 50).
На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за № 1787 від 31.05.2019р., від 30.11.2019р., від 31.12.2019р., від 31.01.2020р., від 29.02.2020р., від 31.03.2020р., від 30.04.2020р., від 31.05.2020р., від 30.11.2020р., від 31.12.2020р., від 31.01.2021р., від 28.02.2021р., 31.03.2021р., від 30.04.2021р. (а.с.28-41).
Факт вручення вказаних рахунків та актів відповідачу підтверджується реєстрами доставки рахунків та актів про обсяги спожитої теплової енергії за травень 2019р., листопад 2019р., грудень 2019р., січень 2020р., лютий 2020р., березень 2020р., квітень 2020р., травень 2020р., листопад 2020р., грудень 2020р., січень 2021р., лютий 2021р., березень 2021р., квітень 2021р., (а.с.65-78).
Відповідач за отримані послуги за період з листопада 2019 року по квітень 2021 р. розрахувався неповністю та несвоєчасно.
Заборгованість відповідача за послуги теплопостачання становить 26 533,71 грн.
На підставі викладеного позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 806,87 грн. - інфляційних, 395,47грн. - 3 % річних.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії в сумі стягнення 27736,05 грн. заборгованості згідно Договору №1787 від 01.11.20009 р. з яких: 26 533,71 грн. - вартість спожитої теплової енергії, 806,87 грн. - інфляційних втрат, 395,47 грн. - 3% річних, а також 2270,00 грн. - судових витрат.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачем (далі Закон). Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності (ст.2 Закону).
Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. (ст.3 Закону).
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України" Про теплопостачання" теплопостачальні організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.
Цьому обов'язку кореспондує обов'язок споживачів теплової енергії визначений статтею 19 цього Закону, згідно якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання").
За умовами вказаного договору позивач взяв на себе зобов'язання надавати послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води відповідачу, а споживач зобов'язався проводити оплату вартості спожитої теплової енергії у визначеному порядку та строки.
Доказів сплати заявленої до стягнення суми боргу 26 533,71 грн. за спожиті послуги теплопостачання відповідач суду не надав.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення 26533,71 грн. основного боргу є обґрунтованими та задовольняються судом.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові КГС у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, за якою якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач заявив до стягнення 395,47 грн. - 3% річних за прострочення оплати у травні 2019р., листопаді 2019р., січні 2020 року, лютому 2020 року, березні 2020 року, квітні 2020р., листопаді 2020 року, грудні 2020 року, січні 2021р., лютому 2021р., березні 2021р., квітні 2021р.
та 806,87 грн. - інфляційних нарахувань за прострочення оплати у лютому 2020 року, квітні 2020 року, листопаді 2020 року, січні 2021р., лютому 2021р., березні 2021р., квітні 2021р.
Здійснивши перерахунок річних та інфляційних суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Перевірка правильності розрахунку 3% річних та інфляційних втрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт" (а.с.92-95)
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
За наведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 395,47 грн. - 3% річних, 806,87 грн. - інфляційних втрат.
Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При вирішенні спору судом враховано, що матеріали справи не містять обґрунтованих заперечень відповідача щодо вказаних позивачем обставин та наданих доказів, зокрема, заперечень щодо розміру і порядку нарахувань.
Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір повністю покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Аптека № 90" (вул. Київська 56, м.Кременчук, Полтавська область, 39622, код ЄДРПОУ 24568604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (вул. Свіштовська, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 42225136) 26533,71 грн. - вартість спожитої теплової енергії, 806,87 грн. - інфляційних втрат, 395,47 грн. - 3% річних, 2270,00 грн. - відшкодування витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області.
Суддя Паламарчук В.В.