Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2193/21
Номер провадження: 1-кс/511/771/21
22.10.2021 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , cкаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, скаргу ОСОБА_3 в порядку статей 303-307 КПК України, -
19 жовтня 2021 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла вищевказана скарга, відповідно до якої ОСОБА_3 (далі - скаржник) просить:
- зобов'язати відповідальних осіб, а саме: слідчих Великомихайлівського відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області внести достовірні, повні, конкретні відомості до ЄРДР, по зареєстрованим заявам ОСОБА_3 № М-110 від 09 серпня 2021 року та від 25 серпня 2021 року, а саме: відносно голови Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_4 та відносно групи посадових осіб і депутатів органу місцевого самоврядування Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, які підозрюються скаржником у вчиненні кримінального правопорушення, та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати витяги з ЄРДР, та по факту розпочати досудове розслідування, та надати скаржнику витяги з ЄРДР, постанови про початок досудового розслідування;
- зобов'язати слідчих відділення поліції № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, після внесення достовірних, повних відомостей до ЄРДР, по зареєстрованим заявам №М-110 від 09 серпня 2021 року, від 25 серпня 2021 року, від 07 вересня 2021 року, про підозру у скоєнні кримінального злочину (правопорушення), виконати наступну дію, а саме: допитати заявника, ОСОБА_3 , згідно статті 55 КПК України в якості потерпілого по кримінальним провадженням, які будуть внесені до ЄРДР, оскільки скаржнику та його сім'ї (рідним) нанесено матеріальну та моральну шкоду;
- зобов'язати слідчих відділення поліції № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області винести постанову про направлення скаржника на судово-медичну експертизу для з'ясування обставин різкого погіршення стану здоров'я;
- зобов'язати відповідальних осіб, а саме: слідчих відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області або прокурорів Роздільнянської окружної прокуратури внести до ЄРДР відповідні відомості за статтею 382 КК України, згідно частини 1 статті 214 КПК України відносно підполковника поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_6 , майора поліції ОСОБА_7 , та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати витяг з ЄРДР, скаржнику, та по факту розпочати досудове розслідування. Вказану справу направити до Державного Бюро Розслідувань.
Позиція учасників розгляду скарги.
ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив задовольнити.
Начальник та слідчі відділення №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, дії яких оскаржуються до зали судових засідань не з'явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду скарги.
Частина третя статті 306 КПК України визначає, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду скарги.
Положення частини 1 статті 214 КПК України визначають, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Частина четверта вищевказаної статті КПК України регламентує, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
При розгляді скарги слідчий суддя приймає до уваги позицію Верховного Суду, яка викладена в постанові від 19 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18), згідно якої: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин....».
У Рішенні Конституційного Суду України від 17 червня 2019 року № 4-р(II)/2020, а саме у пункті 5 мотивувальної частини зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №818/1526/18), у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При дослідженні матеріалів скарги, слідчим суддею встановлено, що 30 вересня 2021 року Роздільнянським районним судом Одеської області було постановлено ухвалу за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 , згідно якої зобов'язано уповноважених осіб відділу №1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області відповідно до положень статті 214 КПК України, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно заяв ОСОБА_3 № М-110 від 09 серпня 2021 року, від 25 серпня 2021 року, від 07 вересня 2021 року, № М-25 від 10 березня 2021 року про вчинення кримінального злочину (правопорушення).
Відповідно до автоматизованої системи документообігу суду, а також даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана ухвала суду набрала законної сили 06 жовтня 2021 року.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що заява ОСОБА_3 за вхідним № М-25 від 10 березня 2021 року вже була предметом дослідження слідчим суддею Роздільнянського районного суду Одеської області (справа № 511/534/21).
Так, 25 березня 2021 року під час розгляду скарги ОСОБА_3 , було встановлено, що слідчим ОСОБА_7 за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 за вхідним № М-25 від 10 березня 2021 року було внесено відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за №12021162390000098 від 11 березня 2021 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК України.
24 березня 2021 року на адресу суду від прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_8 надійшов лист, відповідно до якого матеріали кримінального провадження №12021162390000098 від 11 березня 2021 року разом з проектом постанови про визначення підслідності, та відповідним наглядовим провадженням, направлено до Одеської обласної прокуратури для вирішення питання щодо перевірки законності прийнятого рішення та направлення до териріального управління ДБР для проведення подальшого досудового розслідування.
Крім того, на адресу суду надійшов лист від слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , згідно якого ухвала Роздільнянського районного суду Одеської області по справі № 511/2020/21 виконана, відповідні відомості внесено до ЄРДР.
Відносно вимоги щодо внесення достовірних, повних, конкретних відомостей, слідчий суддя зазначає, що відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» від 30 червня 2020 року №298 (далі - Наказ), який регламентує порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, заявник не вправі надавати слідчому (прокурору) вказівки щодо того, за якою саме правовою кваліфікацією необхідно вносити відомості про вчинені кримінальні правопорушення до ЄРДР, натомість, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України на підставі зазначених у заяві обставин, згідно приписів пункту 5 частини 5 статті 214 КПК України, здійснюється відповідною службовою особою, уповноваженою на прийняття та реєстрацію заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення при внесенні відомостей до ЄРДР, а не заявником.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Одеського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року (справа 522/21516/20).
Попри це, слідчим при виконанні ухвали у фабулі в ЄРДР зазначено наступний короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «04.10.2021 до секретаріату відділення поліції № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшла ухвала слідчого судді Роздільнянського районного суду ОСОБА_9 , щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 », що підтверджується витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12021162390000433 від 04 жовтня 2021 року.
Слідчим не зазначено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених заявником (потерпілим), а також відомості відносно заявника (потерпілого), що є порушенням положень Наказу.
Відносно вимог скаржника щодо його допиту, а також про направлення на судово-медичну експертизу для з'ясування обставин різкого погіршення стану здоров'я, слідчий суддя зазначає, що вказані заяви були предметом розгляду слідчого відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , за результатами розгляду яких слідчим були прийняті постанови, які скаржник не оскаржує та не просить скасувати.
Частина 3 статті 26 КПК України регламентує, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слідчий суддя роз'яснює скаржнику, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора - рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Щодо зобов'язання відповідальних осіб, а саме: слідчих відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області або прокурорів Роздільнянської окружної прокуратури внести до ЄРДР відповідні відомості за статтею 382 КК України, згідно частини 1 статті 214 КПК України відносно підполковника поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_6 , майора поліції ОСОБА_7 , та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати витяг з ЄРДР, скаржнику, та по факту розпочати досудове розслідування, слідчий суддя зазначає, що пункт 1 частини 1 статті 303 КПК України регламентує, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора - бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Попри це, матеріали скарги не містять відомостей відносно того, що скаржник звертався до відповідних органів з заявою про внесення відомостей до ЄРДР щодо вищевказаних осіб, тобто вказана вимога є передчасною.
Частина 1 статті 304 КПК України визначає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
При цьому, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в ухвалі суду від 29 вересня 2020 року по справі № 991/7770/20, зауважила, щостадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
Чинним КПК закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 1 статті 214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК).
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК.
Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункти 4, 5 частини 5 статті 214 КПК).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною у згаданому Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_10 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 304, 306, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 в порядку статей 303-307 КПК України - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 привести у відповідність до положень наказу Офісу Генерального прокурора «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» від 30 червня 2020 року №298, відомості в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12021162390000433 від 04 жовтня 2021 року, а саме: зазначити короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених заявником (потерпілим), а також відомості відносно заявника (потерпілого).
В іншій частині відмовити.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року №4-р(ІІ)/2020 (справа №3-180/2018 (1644/18) положення частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнані неконституційними, втрачають чиність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У зв'язку з чим, ухвала в частині невнесення відомостей до ЄРДР може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1