Справа № 947/12093/21
Провадження № 2/947/2794/21
23.09.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Коваленко О.Б.,
За участю - секретаря Маценко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 , на відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 84310,30 грн.; стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивача 50 000 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.
Позивач посилається на те, що йому на праві приватної власності належить автомобіль «Маzda» Модель № 3, номерний знак НОМЕР_1 . 13.02.2021 року ОСОБА_2 о 11 год. 10 хв., на об'їзній дорозі, 5, у м. Одеса, керуючи автомобілем марки «КІА», марки Сееd, номерний знак НОМЕР_2 , не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась з керуванням, не дотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з автомобілем марки «Маzda», номерний знак НОМЕР_1 , від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, було нанесено матеріальний збиток, при цьому залишила місце ДТП. Постановою Біляївського районного суду Одеської області по справі №496/786/21 від 24.03.2021 ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП України та ст. 124 КУпАП України. Вищезазначена Постанова набрала законної сили 05.04.2021. В результаті ДТП постраждав автомобіль позивача та отримав механічні пошкодження. Позивач є інвалідом війни 2 групи та учасником бойових дій. У відповідності до п 13.1. ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо- транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, позивач звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. З местою отримання грошової компенсації від Моторно (транспортного) страхового бюро України ним було подано відповідну заяву та повідомлення до МТСБУ. Однак, у відповідь позивачу було відмовлено в отриманні грошової компенсації .У зв'язку із вищезазначеним, з метою належного захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду стосовно стягнення майнової та моральної шкоди. Як зазначив позивач, моральна шкода полягає у тому, що він є інвалідом війни 2 групи та учасником бойових дій, наразі не працює, здійснює оформлення пенсії у зв'язку із інвалідністю, оскільки її ще не отримує, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей. У молодшого сина наявні проблеми із слухом, з вини відповідачки ОСОБА_2 та пошкодження транспортного засобу йому та його сім'ї завдано моральної шкоди. Його автомобіль отримав значні пошкодження, а тому він не має змоги використовувати його за призначенням, внаслідок чого змушений постійно користуватись послугами таксі, в тому числі при відвідуванні лікарів з молодшим сином та відвезенні дітей до навчального закладу. Таким чином, позивачу та його сім'ї пошкодження автомобіля стало неабияким тягарем, що призвело до тимчасового вибуття із соціального середовища, та як наслідок завдало моральних страждань. Моральну шкоду оцінює в 100 000 грн.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила.
Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в частині стягнення 50000 гривень з МТСБ Україна на користь позивача просив відмовити.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить автомобіль «Маzda» Модель №3, номерний знак НОМЕР_1 . 13.02.2021 року ОСОБА_2 об 11 год. 10 хв., на об'їзній дорозі, 5, у м. Одеса, керуючи автомобілем марки «КІА», марки Сееd, номерний знак НОМЕР_2 , не врахувала дорожньої обставини, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась з керуванням, не дотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з автомобілем марки «Маzda», номерний знак НОМЕР_1 , від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, було нанесено матеріальний збиток, при цьому залишила місце ДТП.
Постановою Біляївського районного суду Одеської області по справі №496/786/21 від 24.03.2021 ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП України та ст. 124 КУпАП України. Постанова набрала законної сили 05.04.2021року.
Згідно висновку експерта №10421 судової автотоварознавчої експертизи по дослідженню колісного транспортного засобу «Маzda», номерний знак НОМЕР_1 від 24 травня 2021 року вартість відновлювального ремонту визначається рівною 72565,85 грн.
Відповідно рахунку-фактури №АС-0003621 від 06.04.2021 року вартість відновлення автомобіля становить 84310,30 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повипеїі бути ефективним як у законі, так і па практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, заява № 38722/02).
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (частина перша статті 1188 ЦК України).
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Стосовно вимог до Моторного (транспортного) страхового бюро України суд приходить до наступного.
Згідно з п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013, саме на потерпілого при зверненні в суд покладається обов'язок подати докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
У відповідності до п.п. «а» п.41.1 ст.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної ТЗ, який не відповідає вимогам п. 1.7 тс. 1 Закону. Згідно пп. «г» 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія п. 13.1 ст. 13 Закону.
Хоча передбачені п.13.1 ст. 13 Закону категорії громадян звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, керовані такими особами ТЗ не відносяться до забезпечених транспортних засобів згідно з п.1.7 ст.1 Закону.
Правові підстави здійснення такої виплати могли б виникнути у разі заподіяння шкоди особою, на яку поширюється дія п.13.1 ст. 13 Закону. Тобто, така особа має бути винуватцем ДТП. У разі, коли така особа є потерпілою, забезпеченість керованого ним ТЗ полісом обов'язкового страхування для здійснення регламентної виплати з фонду захисту потерпілих - є обов'язковою.
За таких обставин у задоволенні вимог до МТСБУ слід відмовити.
Згідно ч 1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Стосовно моральної шкоди треба вказати, як зазначає Постанова Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до п. 9 даної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Стягнення матеріальної шкоди в розмірі 100000 грн. на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню частково. Суд приходить до висновку, що позивачу нанесена моральна шкода, пов'язана з фізичним болем, перенесеним психологічним стресом, та приниження гідності, а тому розмір моральної шкоди у сумі 10000 гривень буде відповідати вимогам розумності і справедливості.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 84 310,30 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення суду буде складено у строк до 03 жовтня 2021 року включно.
Суддя Коваленко О. Б.