Справа № 947/19729/21
Провадження № 1-кп/947/926/21
22.10.2021 року
Київський районний суд м. Одеси, у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021162480000756 від 08.05.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021162480000756 від 08.05.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Ухвалою суду кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання, відповідно ч.1 ст. 314 КПК України.
Відповідно до ст. 331 ч.3 КПК України судом було поставлено на обговорення питання доцільності тримання обвинувачених під вартою, у зв'язку із спливом строків тримання під вартою.
В судовому засіданні, прокурор наполягав на продовженні обвинуваченим, кожному окремо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з триманням у ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Прокурор обґрунтовує свою вимогу відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 тим, що на теперішній час не зникли ризики передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та тим, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, можуть переховуватись від суду, можуть знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, можуть незаконно впливати на свідків та потерпілого, можуть вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачуються.
Застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить їх належної процесуальної поведінки.
Захисник ОСОБА_6 , яка викликана на одну окрему процесуальну дію в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , заперечувала проти продовження строків запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Разом з тим просила суд не застосовувати запобіжний захід, що пов'язаний з триманням під вартою та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також, захисник пояснила, що прокурором не доведено та не підтверджено жодного ризику передбаченого ст. 177 КПК України та обвинувачений не має жодного наміру переховуватись від суду. Крім того, у обвинуваченого є постійне місце мешкання та знаходяться на утриманні троє дітей.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника.
Захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , заперечував проти продовження строків запобіжного заходу у виді тримання під вартою, звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу овбинуваченому ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт, в якому посилався на те, що прокурором не доведено та не підтверджено жодного ризику передбаченого ст. 177 КПК України та обвинувачений не має жодного наміру переховуватись від суду та відсутні докази, що обвинувачений порушував запобіжний захід раніше, просили суд обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку захисника та пояснив, що є єдиним годувальником у сім'ї, має дружину та малолітню дитину.
Захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_9 , надала свої письмові заперечення, проти продовження строків запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з тим, що прокурором не доведено та не підтверджено жодного ризику передбаченого ст. 177 КПК України, крім того тяжкість злочину не може буди підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, тому просила суд обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку захисника, пояснив, що доказів порушення інших запобіжних заходів немає, також має постійне місце проживання.
Вислухавши думку учасників процесу, оцінивши надані докази у сукупності, суд приходить до висновку, що необхід продовжити обвинуваченим запобіжні заходи у виді тримання під вартою, з наступних підстав.
Так, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією майна.
Стороною обвинувачення доведенні ризики, передбаченні ч.1 ст.177 КПК України, а саме.
Обвинувачений ОСОБА_7 знаходячись на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити сховати, або спотворити речі і документи, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_8 знаходячись на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити сховати, або спотворити речі і документи, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_9 знаходячись на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити сховати, або спотворити речі і документи, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, у кримінальному провадженні.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_4 , в своєму клопотанні захисник надає оцінку доказам, як на підставу для задоволення клопотання, однак вони ще не були дослідженні судом і не можуть бути прийняті до уваги.
Також суд зауважує, що доведеність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК) суд вирішує в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, а тому посилання захисника ОСОБА_4 на недоведеність пред'явленого обвинувачення, як на підставу зміни запобіжного заходу, при розгляді клопотання судом до уваги не приймається та підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.
Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з урахуванням відомостей про осіб обвинувачених, а саме відсутності міцних соціальних зв'язків та тяжкості покарання, яке їм загрожує у разі визнання винними у скоєнні особливо тяжких злочинів, суд приходить до висновку, що існує реальний ризик, що обвинувачені, кожний окремо, можуть здійснити спробу переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити сховати, або спотворити речі і документи, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, у кримінальному провадженні.
Разом з тим Європейський суд з прав людини в рішенні «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року зазначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Всі обставини у сукупності свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за доцільне продовжити до обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, з триманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» без застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави, у зв'язку з тим, що злочин скоєний із застосуванням насильства.
Вищевикладене свідчить про те, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених та обмеження їх прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 184, 194, 196, 197, 331, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 - відмовити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, до 21.12.2021 року, включно.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, до 21.12.2021 року, включно.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, до 21.12.2021 року, включно.
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може буди оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Суддя ОСОБА_1