Справа № 481/1191/21
Провадж.№ 2-а/481/16/2021
07.10.2021 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді - Васильченко Н.О., з участю секретаря судових засідань - Кузьміної Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Петриковець Юрія Володимировича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Новобузького районного суду Миколаївської області із позовною заявою, якою просить суд скасувати постанову інспектора УПП в Миколаївській області капрала поліції Петриковець Ю.В., серії ЕАО № 4752032 від 10 вересня 2021 року, про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що 10 вересня 2021 року вона керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN TOUAREG державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись зі швидкістю 60 км/год по пр-ту Богоявленському в м. Миколаєві, була зупинена інспектором патрульної поліції Петриковець Ю.В., який повідомив, що причиною зупинки є перевищення швидкості, та що швидкість вимірювалась за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20. На її запитання, інший інспектор патрульної поліції повідомив, що даний прилад він тримав у руках. Постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 4752032 від 10 вересня 2021 року, її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Крім цього зазначила, що контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак «5.70»), вказане обумовлено ч.2 ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію», згідно з якою інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку щодо фіксації повинна бути розміщена на відповідному місці. Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким би підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70», лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму. Такі обставини свідчать про грубе порушення її прав, оскільки оскаржувана постанова винесена за неповним з'ясуванням всіх обставин справи та перевірки їх належними і допустимими доказами.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують у повному обсязі та просять його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
На адресу суду 07 жовтня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов разом з фото та відео з приладу TruCam, фотознімками дорожніх знаків з місця вчинення адміністративного правопорушення, відеозаписом з нагрудного відео реєстратора поліцейського. У відзиві представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Під час несення служби 10.09.2021 року в м. Миколаєві по пр-ту Богоявленському, 234Б, за допомогою лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCam ІІ (серійний номер ТС008349) було виявлено порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу марки VOLKSWAGEN TOUAREG державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 81 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження руху в населеному пункті на 31 км/год, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху. Крім того відповідач зазначив, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Під час фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад автоматично здійснює фотографування транспортного засобу порушника. Також відповідач зазначив, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року №UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Відповідно до відповіді ДП «Укрметртестстандарт» №28-10/139 від 21.12.2020 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II відповідає вимогам нормативно-правових актів (технічних регламентів), його дозволяється вводити в обіг/експлуатацію (відповідність вимогам технічних регламентів підтверджується Експертними висновками Адміністрації Держспецзвязку №04/05/0223560, 04/05/02-3561 від 24.12.2020 року). Останню необхідну повірку приладу потрібно провести 23.12.2021 року. Сумніви позивача щодо результатів вимірів його швидкості ґрунтуються на тому, що поліцейський тримав прилад в руках. Такі сумніви є безпідставними, оскільки TruCam II відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості руху, а його встановлення стаціонарно не вимагається. TruCam II може бути стаціонарно змонтовано та використовуватися для автоматичної фіксації швидкості,але конструктивно він є ручним вимірювачем швидкості. Позивачем не було надано жодних доказів, які б спростовували правильність здійснених технічним засобом вимірювань швидкості. Отже, відповідач вважає, що ним винесено постанову відповідно вимог законодавства, відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Згідно ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, а відтак, відповідно до вимог ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
10 вересня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Петриковцем Ю.В. винесено постанову серії ЕАО № 4752032 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в сумі 340 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що позивач 10.09.2021 року о 09 год. 54 хв. по проспекту Богоявленському, 234Б, в м. Миколаєві, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN TOUAREG державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 81 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження руху в населеному пункті на 31 км/год. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась приладом TruCAM LTI 20/20, порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано фотокартку та відеозапис із лазерного приладу TruCAM LTI 20/20 № ТС008349 від 10.09.2021 року, відеозапис із нагрудного відеореєстратора поліцейського.
З вказаних матеріалів фото та відеофіксації вбачається, що транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 81 км/год. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась приладом TruCAM LTI 20/20 № ТС008349, але дані матеріали фото та відео фіксації не містять чіткого зображення водія під час руху транспортного засобу.
Окрім того відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля, яким керував позивач, оскільки відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Отже прилад TruCAM при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим. Утримання такого приладу поліцейським у руці, з урахуванням вірогідної похибки, ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля.
Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку « 5.70» лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП України встановлено відповідальність, серед іншого, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно з п. 12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищезазначених обставин, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4752032 від 10.09.2021 року, підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю, через недоведеність скоєння позивачем адміністративного правопорушення, оскільки належних та переконливих доказів відповідачем на підтвердження вини позивача, до суду не надано.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії ЕАО №4752032 від 10 вересня 2021 року, складену інспектором УПП в Миколаївській області Петриковцем Юрієм Володимировичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 340,00 (триста сорок) грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду, а особами, які не були присутні під час розгляду справи, у той же строк, з часу отримання його копії.
Якщо у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 12.10.2021 року.
Суддя Н.О. Васильченко