КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/224/21
Провадження № 2/488/909/21
Іменем України
28.09.2021 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання - Маснюк М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері,
25.01.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якій просила суд щомісячно утримувати з відповідача кошти на своє утримання у розмірі 3000,00 грн.
Позов мотивований тим, що вона є інвалідом другої групи. Багато років не працює, отримує пенсію по інвалідності в сумі 3451 грн., інших джерел доходів не має, тому її матеріальне становище є вкрай нужденним.
Повідомила, що розлучена з 20.09.2013 року згідно з рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва.
Зазначила, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою донькою позивача, проте матеріальної допомоги їй добровільно не надає. Хоча, відповідно до вимог Сімейного кодексу України зобов'язана утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Відповідно до рекомендацій лікарів позивачу, як інваліду другої групи, необхідно проходити лікування, купляти дорогі ліки.
Зазначила, що з 20.08.2015 р. вона не проживає за місцем реєстрації. У квартирі, де вона зареєстрована та яка належить на праві спільної сумісної власності їй, відповідачу та колишньому чоловікові, на сьогодні проживають відповідач, її чоловік та двоє їхніх малолітніх дітей. Через постійні сварки з відповідачем та її чоловіком проживання в квартирі з відповідачем та її родиною є не можливим, так як істотно шкодить її здоров'ю.
Оскільки відповідач, як донька, жодної матеріальної допомоги не надає позивачу, хоча працює та отримує заробітну плату, позивач була змушена звернутися в суд з даним позовом.
Ухвалою суду від 08.02.2021 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.
Позивач надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином. У поштових повідомленнях від 11.03.2021 р. і 23.08.2021 р. листоношею проставлена відмітка про відсутність відповідача за місцем проживання. Відповідно до положень пункту 4 частини 7 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною донькою позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом записів актів громадянського стану Виконкому Корабельної районної ради народних депутатів 23.03.1988 р.
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища 28.04.2011 р. ОСОБА_1 змінила прізвище на " ОСОБА_1 ".
Відповідно до наданої суду копії Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 177397, ОСОБА_1 присвоєна друга група інвалідності на строк до 01.04.2023 року. За рекомендацією комісії ОСОБА_1 рекомендоване спостереження у невролога, стаціонарне лікування. Також згідно вказаного огляду МСЕК позивачу доступна легка надомна праця.
Згідно довідки про доходи № 2723 9164 5377 2717 від 01.10.2020 р. позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Інгульському об'єднаному управлінні ПФУ м. Миколаєва в Миколаївській області і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої з квітня по вересень 2020 року складав 3 451,72 грн. щомісячно. Вказана пенсія по інвалідності є єдиним джерелом доходу позивача ОСОБА_1 .
Позивачем також надані суду копії Виписок з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, згідно з якими ОСОБА_1 неодноразово проходила лікування у медичних закладах та надалі потребує постійного спостереження у лікарів, проходження обстежень, лікування та реабілітації.
Окрім рідної доньки - відповідача по справі ОСОБА_2 , інших працездатних родичів першого ступеня спорідненості у позивач немає.
Відповідно до ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов'язані піклуватись про своїх непрацездатних батьків.
Згідно з частиною першою статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз'яснено, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (стаття 202 СК України), не є абсолютним.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05.09.2019 р. по справі № 212/1055/18 висловив свою правову позицію щодо застосування норми ст. 202 СК України. Так, Верховний Суд зазначив, що тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позовної заяви.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн. у зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судових витрат при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: зроблено відповідний запит, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, починаючи з 25.01.2021 року і довічно.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: зроблено відповідний запит, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Копію заочного рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: зроблено відповідний запит, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Я.А. Чернявська