Справа № 487/4499/21
Провадження № 2/487/2231/21
21.10.2021 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання - Ященко В.В., позивач - ОСОБА_1 , її представника - ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_3 , його представника - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, -
02.07.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та визначення місця проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір'ю.
Ухвалою від 07.07.2021 відкрите провадження у справі.
10.09.2021 представник позивача адвокат Труба К.Б. надала до суду клопотання про витребування доказів та просила витребувати з КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради інформацію стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 чи перебував він на обліку у вказаній установі чи направлявся він на обстеження військовим комісаром в період з 2015 по 2021 роки, якщо так надати висновок даного обстеження та від військового комісара Заводського районного військового комісаріату м. Миколаєва інформацію стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 чи направлявся останній військовим комісаріатом в психіатричну лікарню на обстеження, якщо так то з якого приводу та видати відповідне направлення посилаючись на те, що вказані відомості мають суттєво значення для правильного вирішенні справи та на її запити КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» відмовив у наданні інформації, а військовий комісар Заводського районного військового комісаріату м. Миколаєва не надав відповіді, тому вони позбавлені самостійно здобуті вказані докази.
10.09.2021 представник позивача адвокат Труба К.Б. надала до суду клопотання про заміну третьої сторони у справі Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської міської ради посилаючись на те, що після пред'явлення позову місце проживання позивача та її дитини змінилось та вони переїхали проживати до м. Києва, де дитина навчається у загальноосвітньому закладі, адресу проживання позивач приховує у зв'язку з погрозами з боку відповідач та його сімї.
10.09.2021 ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та визначення місця проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком.
В судовому засіданні позивач та її представник клопотання про витребування доказів підтримали в повному обсязі просили про його задоволення. Клопотання про заміну третьої особи уточнили просили замінити третю особу саме на Святошинську районну в м. Києві державну адміністрацію за місце мешкання та навчання дитини. Не заперечували проти прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.
В судовому засіданні відповідач та його представник просили про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини. Не заперечували проти заміни третьої особи за первісним позовом на Святошинську районну в м. Києві державну адміністрацію. Заперечували проти клопотання про витребування доказів посилаючись на необґрунтованість клопотання, те що ОСОБА_3 на обліку КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» не перебуває до матеріалів зустрічної позовної заяви надані сертифікати про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів та проходження профілактичного наркотичного огляду, тому вважають недоцільним таке втручання у життя ОСОБА_3 . ОСОБА_3 також зазначив, що дійсно направлявся військовим комісаріатом в психіатричну лікарню на обстеження та було з'ясовано, що будь-яких захворювань немає.
Крім того, 19.10.2021 представник ОСОБА_3 - адвокат Вдовиченко І.С. подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову ОСОБА_3 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, в якій просила витребувати у Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради висновок щодо розв'язання спору про вирішення питання забезпечення позову ОСОБА_3 , вжити заходів забезпечення зустрічного позову, шляхом визначення місця та часу спілкування малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_3 до винесення судом рішення: зобов'язати ОСОБА_1 забезпечити можливість спілкуватися із застосуванням засобів телефонного зв'язку, в тому числі інтернет месенжерів та відео зв'язку малолітньої ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_3 кожного дня з 19.00 до 20.00 годин; щомісячно у вихідні дні (субота, неділя) кожні перші та треті вихідні - зобов'язати ОСОБА_1 передавати малолітню ОСОБА_5 батьку дитини ОСОБА_3 з правом ночівлі за місцем мешкання останнього, згідно визначеного часу з 08:00 годин суботи до 19:00 годин неділі; зобов'язати ОСОБА_1 передавати малолітню ОСОБА_5 батьку дитини ОСОБА_3 у день її народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також у святкові дні: 01 січня, 01 травня, 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня з 11 до 16 години; зобов'язати ОСОБА_1 передавати малолітню ОСОБА_5 батьку дитини ОСОБА_3 з правом ночівлі за місцем мешкання останнього, у день народження батька, 27 червня, згідно визначеного часу з 08:00 годин зазначеного календарного дня до 19.00 год. наступного календарного дня; зобов'язати ОСОБА_1 передавати малолітню ОСОБА_5 батьку дитини ОСОБА_3 з правом ночівлі за місцем мешкання останнього, на період осінніх, зимових, весняних та літніх канікул, за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 , з врахуванням рівності прав обох батьків та пропорційності у періоді та часу (днів) канікул.
Обґрунтовуючи заяву представник посилався на те, що між батьками малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник спір щодо визначення місця проживання дитини. Дитина з народження проживала з родиною батька в АДРЕСА_1 , батько жодним чином не перешкоджав у спілкуванні ОСОБА_1 з дитиною. Мати дитини в літку 2021 року забрала дочку під приводом подорожі на море, але перевезла на інше місце проживання в м. Київ, без згоди батька забрала документи дитини та перевела навчатися в інший навчальний заклад в м. Києві, з приводу зникнення дитини та встановлення місця її знаходження ОСОБА_3 звертався до правоохоронних органів, проте будь-якої інформації не отримав. ОСОБА_3 не може спілкуватися зі своєю дочкою, місце проживання якої йому не відомо, оскільки мати змінила місце проживання дитини, в позові зазначила недостовірну інформацію місця проживання дитини і не повідомляє адресу проживання дитини, вимкнула геолокацію та телефоні та планшеті дочки, чим перешкоджає спілкування батька з дитиною, крім того, ОСОБА_1 психологічно маніпулює емоційним станом дитини, що не забезпечують якнайкращих інтересів дитини. Такі дії ОСОБА_1 свідчать про намагання останньої виключити батька з життя дочки, обмежити їх спілкування, а за час розгляду справи в суді батько може втратити емоційний зв'язок з дитиною та після винесення судом рішення щодо визначення місця проживання дитини з батьком, останній буде позбавлений реальної можливості виконати рішення суду, оскільки дитина буде остаточно налаштована проти нього . Вважає, що вказані обставини є підставою для забезпечення зустрічного позову ОСОБА_3 у спосіб визначений заявником, оскільки відповідають вимогам національного та міжнародного законодавства, зокрема з урахуванням практики Верховного Суду у постанові від 15.09.2021 у справі №752/6099/20, щодо найкращого забезпечення інтересів дітей та з метою безперешкодного виконати рішення суду без настання негативних наслідків, втрати емоційного зв'язку між батьком і донькою, внаслідок відсутності спілкування протягом тривалого часу. Крім того, відповідно до ч.4 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає до суду висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, як стосуються справи. Зазначений висновок має важливе значення для вирішення процесуального питання про забезпечення позову, у тому числі з огляду на співмірність заходів забезпечення позову, які просить ОСОБА_3 , у зв'язку з чим просять витребувати вказаний висновок у Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради з метою всебічного розгляду заяви про забезпечення позову.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник підтримали заяву про вжиття заходів забезпечення позову у визначений ними спосіб, підтвердили підстави викладені у даній заяві, просила про її задоволення.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник заперечували проти задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, вважали, що оскільки відсутній на теперішній час висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору вказана заява є передчасною. Позивач ОСОБА_1 також зазначила, що у дочки є мобільний телефон, батько дзвонить їй та коли є у дитини бажання вона з ним спілкується, але не хоче оскільки батько грубо з нею розмовляє, ображає мати, після цих дзвінків дитина плаче, потребує психологічної допомоги, дитина хоче проживати разом з матір'ю в м. Києві, ОСОБА_3 на компроміси та перемови не йде. Дитина дійсно проживала у родині батька, її вихованням займалась бабуся, оскільки вона була вимушена працювати за кордоном та заробляти гроші для родини, на теперішній час вона бажає сама виховувати свою дитини та у неї є така можливість. Вона не повідомляє ОСОБА_3 адресу проживання дитини, оскільки він та його родини погрожує їй розправою.
Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно положень частин 2, 3 ст. 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Приймаючи до уваги, що вимоги за первісним ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та визначення місця проживання дитини взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, форма і зміст зустрічної позовної заяви відповідає вимогам ст. 194 ЦПК України, суд вважає за необхідне прийняти зустрічний позов та об'єднати його в одне провадження з первісним.
Ухвалою від 07.07.2021 відкрите провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини та справу призначено до розгляду за правила спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.4 ст. 193 ЦПК України, у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
На підставі викладеного, суд приходить до переконання про необхідність переходу розгляду справи за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про стягнення аліментів ОСОБА_1 , за правилами загального позовного провадження.
Згідно зі ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Враховуючи, що на теперішній час ОСОБА_7 проживає та навчається в Святошинському районі м. Києва, суд дійшов висновку, що заява позивача в частині заміни третьої особи Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради на Святошинську районну в м. Києві державну адміністрацію є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Щодо заяви представника ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову.
Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина 2 статті 150 ЦПК)
За змістом частини 3 статті 150 ЦПК заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п.4,5 Постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Необхідність вжиття відповідних заходів здійснюється з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Особливістю спорів між батьками щодо місця проживання дитини або участі кожного з батьків у її вихованні є те, що поряд з потенційним порушенням прав того з них, хто звертається за судовим захистом, ймовірним є і порушення прав самої дитини на прямий контакт з обома батьками, який може бути обмежений лише у випадку, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Статтею 3 Конвенції про права дитини (далі Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Статтею 9 Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками,за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Вказані норми міжнародного права кореспондуються із положеннями статті 141СК України та ст. 11 Закону «Про охорону дитинства», відповідно до яких мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, а предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Право дитини, яка проживає окремо від батьків або одного з них, на підтримання з ним регулярних особистих стосунків і прямих контактів передбачене і статтею 15 Закону "Про охорону дитинства".
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі Європейський суд) зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення Європейського Суду від 16 липня 2015 року у справі за заявою "Мамчур проти України» , № 10383/09, § 100).
Також Європейський Суд наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні "Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії" від 04 вересня 2018 року Суд вказав, що тривалий судовий процес, пов'язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що є порушенням вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.
Така правова позиція застосована і Верховним Судом при розгляді конкретних справ (постанова від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шлюб між батьками розірвано. Дитина проживала у м. Миколаєві в родині батька, а з серпня 2021 року проживає разом з матір'ю в м. Києві. Протягом цього часу між сторонами виникли неприязні стосунки, в тому числі і щодо спілкування батька з дитиною, яка проживає разом із матір'ю. Батьки не досягли домовленості щодо місця проживання дитини, кожен з них наполягає на проживанні дочки саме з ним, посилаючись на протиправну поведінку іншого.
ОСОБА_1 не заперечує факту обмеженого спілкування ОСОБА_3 з дочкою, але посилається, що це сталось саме внаслідок його власної поведінки, дитина не завжди хоче спілкуватися з батьком за телефоном, адресу проживання дитини вона не повідомляє ОСОБА_3 , оскільки боїться його та його родини, які їй погрожують.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд враховує, що ОСОБА_3 проживає окремо від доньки, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку у спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, бо спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в її інтересах.
Разом з тим судом враховувається, що встановлення порядку участі одного з батьків у вихованні дитини здійснюється з дотриманням умов, передбачених нормами сімейного законодавства.
Згідно ст. 158, 159 СК України визначення способів участі батька, матері у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо, є повноваженням органу опіки та піклування. Судове вирішення цього питання є наслідком ухилення того з батьків, з ким проживає дитина, від виконання рішення цього органу.
Відповідно до ст. 19 СК України, у спорах щодо участі одного з батьків у вихованні дитини приймає участь орган опіки та піклування, який подає до суду письмовий висновок щодо його розв'язання на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Той факт, що судове визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини та спілкування з нею, є не окремою позовною вимогою, а способом забезпечення позову про визначення місця проживання дітей не може змінювати та спрощувати встановлений законом порядок.
Отже, для забезпечення позову шляхом визначення способу участі ОСОБА_3 у вихованні дитини на час розгляду справи суду необхідно надати, принаймні, висновок органу опіки та піклування з цього питання.
Зазначений висновок має важливе значення для вирішення процесуального питання про забезпечення позову, у тому числі з огляду на співмірність заходів забезпечення позову, які просить вжити ОСОБА_3 .
Таке застосування судом норм сімейного законодавства відповідає правовій позиції Верховного Суду, яку викладено у постанові від 15.09.2021 у справі № 752/6099/20, на яку посилається представник у заяві про забезпечення позову.
Враховуючи, що в матеріалах справи висновок органу опіки та піклування відсутній, з відповідною заявою до органу опіки ОСОБА_3 та його представник не зверталися, хоча не позбавлені вказаного права, то вимога про вжиття заходів забезпечення позову шляхом визначення порядку його участі у вихованні дитини є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.
Забезпечення позову, шляхом витребувати у Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради висновок щодо розв'язання спору про вирішення питання забезпечення позову ОСОБА_3 , не є видом забезпечення позову, в розумінні ст. 150 ЦПК України, а відносить до заходів забезпечення доказів.
При цьому суд вважає за потрібне роз'яснити, що заявник не позбавлений права повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав та запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
З урахуванням заявлених позовних вимог та заяви представника позивача за первісним позовом, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання про витребування доказів, а саме витребування з КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради інформацію стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 чи перебував він на обліку у вказаній установі чи направлявся він на обстеження військовим комісаром в період з 2015 по 2021 роки, якщо так надати висновок даного обстеження. Щодо витребування інформації від військового комісара Заводського районного військового комісаріату м. Миколаєва про направлення ОСОБА_3 військовим комісаром в психіатричну лікарню на обстеження, суд вважає, що в цій частині клопотання представника позивача слід відмовити у зв'язку тим, що вказана інформація буде витребувана у КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради, тому у даному випадку витребування вказаного доказу є недоцільним.
Крім того, виходячи з вимог ч. 4, 5 ст. 19 СК України, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника ОСОБА_3 та витребування у Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, що стосуються справи.
Крім того, у зв'язку з заявами ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи вимоги національного та міжнародного законодавства з приводу даних спорів, суд приходить до висновку про витребування у Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради висновок щодо розв'язання спору для вирішення питання забезпечення позову ОСОБА_3 , шляхом визначення місця та часу спілкування малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_3 .
Крім того, вивчивши матеріали справи, враховуючи вимоги законодавства, суд з власної ініціативи, відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, з метою не затягування розгляду справи, вважає за необхідне витребувати з Святошинської районної в м. Києві державної адміністраціївисновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, що стосуються справи.
Керуючись ст.ст. 53, 84, 193, 197, 198, 260, 150-153 ЦПК України, суд
Прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та визначення місця проживання дитини.
Вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та визначення місця проживання дитини об'єднати в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.
Копію зустрічної позовної заяви надіслати відповідачу за зустрічним позовом, роз'яснивши їй право надати відзив на зустрічний позов відповідно до ст. 178 ЦПК України, та додати до відзиву докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення.
Відзив на зустрічний позов подається у строк не менше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про прийняття зустрічного позову.
Справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та визначення місця проживання дитини розглядати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі на 29.11.2021 о 10:00 про що повідомити сторони.
Замінити у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради на Святошинську районну в м. Києві державну адміністрацію.
Зобов'язати позивача ОСОБА_1 надати до суду копії позовної заяви з додатками для третьої особи.
Витребувати у КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради (місцезнахзодження: м. Миколаїв вул.. 2-га Екіпажна, 4 5400) інформацію стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 чи перебував він на обліку у вказаній установі чи направлявся він на обстеження військовим комісаром в період з 2015 по 2021 роки, якщо так надати висновок даного обстеження.
Витребувати від Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради (місцезнаходження м. Миколаїв вул.. Погранична, 9) письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, що стосуються справи.
Витребувати у Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради (місцезнаходження м. Миколаїв вул.. Погранична, 9) висновок щодо розв'язання спору для вирішення питання забезпечення позову ОСОБА_3 , шляхом визначення місця та часу спілкування малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_3 .
Витребувати у Святошинській районній в м. Києві державній адміністрації (місцезнаходження 03115 м. Київ пр. Перемоги, 97) висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, що стосуються справи.
Роз'яснити вимоги ст. 84 ЦПК України: будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, взагалі або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
В задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - адвоката Вдовиченко Ірини Сергіївни про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала, в частині відмови у забезпеченні позову, може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Суддя С.М. Афоніна