Провадження № 2/470/156/21
Справа № 470/455/21
22 жовтня 2021 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Орлової С.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Михалюк С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
05 серпня 2021 року позивачка звернулася до суду з відповідним позовом до відповідачки у якому зазначила, що 12 листопада 2020 року надала їй в борг 3000 доларів США, про що свідчить письмова розписка. Відповідачка зобов'язалася повернути вказані кошти до 12 травня 2021 року, однак на день звернення до суду борг не повернула. Посилаючись на порушення відповідачкою взятих на себе зобов'язань, позивачка просила суд стягнути з відповідачки на свою користь 3000 доларів США.
Позивачка в судове засідання подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, до суду направила заяву у якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, однак просила визначити борг перед позивачкою у національній валюті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.
З матеріалів справи убачається, що відповідачка отримала від позивачки в борг 3000 доларів США, зі сплатою 7% за користування грошовими коштами які зобов'язалась сплачувати до 12 числа кожного місяця, про що власноручно склала розписку. За вказаною розпискою отримані в борг кошти відповідачка зобов'язалась повернути до 12 травня 2021 року, а в разі порушення строків повернення коштів повинна була сплатити відсотки в розмірі 7% за кожен день від простроченої суми (а.с.18).
Відповідачка взятих на себе зобов'язань не виконала, у строк визначений розпискою грошових коштів не повернула та визнає наявність боргу перед позивачкою.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного суду викладеного у постанові від 16 січня 2019 року по справі № 373/2054/16-ц, провадження №14-446цс18 - гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини з позики, позичальником не виконані зобов'язання перед позикодавцем, кошти, які отримані відповідачкою за розпискою від 12 листопада 2020 року у позику у доларах США, без визначення їх еквіваленту у національній валюті, наразі не повернуті, відповідно враховуючи встановлену статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивачки заборгованості у валюті, визначеній договором- доларах США, без визначення її еквіваленту в національній валюті, як того просила відповідачка. Крім цього, складеною розпискою не встановлено такого порядку повернення боргу та не передбачено його визначення в грошовому еквіваленті до національної валюти України - гривні, тому правових підстав для перерахунку боргу у розмірі 3000 доларів США у гривні, за офіційним курсом Національного Банку України немає.
За правилами ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 258, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) доларів США за борговою розпискою від 12 листопада 2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 - адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 - адреса реєстрації місця проживання, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя С. Ф. Орлова
Повне рішення суду складене 22 жовтня 2021 року.