Справа № 127/4814/20
Провадження № 1-кп/127/184/20
21.10.2021 місто Вінниця
Вінницький міський суд Віннцької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження внесене 08.11.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020020004311 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Северо-Байкальськ, республіки Бурятія Російської Федерації, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
ОСОБА_4 будучи працівником правоохоронного органу, займаючи відповідно до наказу Вінницької УВП УДДПВП України у Вінницькій області № Зо/с від 14.01.2011 року посаду молодшого інспектора першої категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Вінницька установа виконання покарань «№ 1», діючи умисно, з корисливих мотивів, 07.11.2018 року незаконно придбав та зберігав з метою збуту наркотичні засоби, обіг яких заборонено, чим вчинив злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.
Так, ОСОБА_4 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995 року, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року та наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 року, будучи працівником правоохоронного органу, в силу чого, знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України, та відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вчинив злочин за наступних обставин.
Перебуваючи 07.11.2018 року, близько 20:30, на службі в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань «№1» (далі Установа), що розташована за адресою: вул. Брацлавська, 2, м. Вінниці, ОСОБА_4 помітив, що зі сторони житлового будинку по АДРЕСА_2 через основну огорожу Установи перекинуто пакунок.
У подальшому, ОСОБА_4 , не повідомивши про вказану подію відповідального чергового, в порушення вимог пункту 6 глави 1 розділу IV «Інструкції із забезпечення режиму охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 21/5-2015 від 17.03.2015 року, направився до вказаного пакунку, який знаходився поруч із основною огорожею Установи між адміністративним будинком № 1 та спортивним залом. Усвідомивши що за його діями не спостерігають сторонні особи, діючи умисно, маючи умисел на незаконне придбання наркотичного засобу і психотропної речовини з метою подальшого збуту, ОСОБА_4 підібрав указаний пакунок, та, помістивши його під верхній формений одяг (бушлат), направився до КПП № 1 Установи.
Проходячи через КПП № 1 Установи, ОСОБА_4 на запитання чергового КП № 1, чи має він при собі будь-які заборонені речі чи предмети, повідомив про їх відсутність та направився до другої огорожі КПП № 1, після чого зупинений відповідальними працівниками Установи, які виявили вказаний пакунок.
Проведеним 07.11.2018 року оглядом місця події оглянуто та вилучено пакунок, який був огорнутий в поліетиленову упаковку, всередині якої знаходились чотири згортки, огорнуті в поліетиленову упаковку, а також три фольговані згортки.
Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № 1793 від 04.12.2018:
1.Наданні на експертизу речовини рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 478,66 г.
2. В кристалічній речовині масою 0,1629 г., міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено- метадон. Маса метадону становить 0,1160г.
В кристалічній речовині масою 0,1905 г., міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено- метадон. Маса метадону становить 0,1369г.
В кристалічній речовині масою 0,1618 г., міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено- метадон. Маса метадону становить 0,1124г.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» загальна вага вилучених у ОСОБА_4 : наркотичного засобу - канабісу, становить більш ніж невеликий розмір, наркотичного засобу - метадону становить більш ніж невеликий розмір.
В ході судового розгляду 21.10.2021 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_4 з іншого, у відповідності до ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Зі змісту укладеної угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України та призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України сторони дійшли згоди звільнити ОСОБА_4 від відбування зазначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки.
В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовний за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом. Вказав, що просить призначити йому максимальний іспитовий строк.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та зазначив, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості. По суті обвинувачення ОСОБА_4 пояснив, що згоден з викладеними в обвинуваченні фактами. Повідомив, що 07.11.2018 року був на чергуванні в УВП №1, стояв на вишці. Побачив як через паркан перелетів пакет. Хто кинув цей пакунок йому не відомо. Здогадувався, що у ньому містяться заборонені предмети, оскільки були випадки коли на територію УВП №1 через огорожу перекидали гроші або наркотичні засоби. Зазначив, що знав про свій обов'язок повідомити чергову частину про пакунок, але не зробив цього. Після закінчення зміни спустився в низ та пішов здавати зброю. Проте, не повідомив в черговій частині про пакунок, після чого пішов туди де лежав цей пакунок, взяв його та сховав за бушлат, який був розстібнутий. Спершу думав, що це гроші, але коли підіймав пакунок, зрозумів, що це наркотичні засоби. На першому КПП черговий спитав чи є у нього заборонені предмети. Зізнався що є, після чого черговий викликав поліцію. Зазначив, що не працює в УВП №1 з наступного дня після вказаної події, оскільки його відсторонили від виконання службових обов'язків, а через місяць звільнили. Зазначив, що не вживає наркотичні засоби, але мав намір збути знайдене особам, які утримуються в УВП №1, оскільки йому відомо, що останні вживають ці засоби. Повідомив, що проживає в кімнаті гуртожитку з дружиною та трьома дітьми, які перебувають на його утриманні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив затвердити вищевказану угоду та призначити узгоджене сторонами покарання.
Прокурор ОСОБА_3 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 , просив ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання. Зазначив, що прокуратурою під час укладення угоди детально вивчено всі дані справи та особу обвинуваченого, і сторона обвинувачення переконана, що саме узгоджене покарання є достатнім та належним.
Заслухавши думку прокурора та показання обвинуваченого, позицію захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_4 добровільно повідомив суду всі обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, зазначивши, що придбав (підібрав), та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс та наркотичний засіб обіг якого обмежено метадон з метою збуту. Надані показання доводять винуватість обвинуваченого та повністю узгоджуються з висновком експерта, яким підтверджено, що надані на експертне дослідження речовини, вилучені у ОСОБА_4 на КПП №1 ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» є канабісом, тобто особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено та метадоном, тобто наркотичним засобом обіг якого обмежено. При цьому показання ОСОБА_4 щодо мети вказаного кримінального правопорушення, а саме вчинення зазначених об'єктивних дій з метою збуту наркотичних засобів підтверджуються як показаннями обвинуваченого, так і письмовими доказами у справі. Наведені докази є достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.
Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту.
Відповідно до довідки КЗ «ВОПНЛ ім. акад. Ющенка» від 12.02.2020 року ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні в лікарні не перебував та за медичною допомогою не звертався.
Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» №356 від 03.02.2020 року ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку в установі не перебуває.
Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію № 148 від 04.02.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувачений проживає з сім'єю та утримує трьох неповнолітніх дітей.
З характеристики № 233 від 13.12.2018 року виданої ПП «Бокуд» вбачається, що за час проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , скарг від сусідів та матеріалів з УВС на адресу ПП «Бокуд» не надходило.
З подяк виданих ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» вбачається, що ОСОБА_4 висловлено подяки за сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, досягнення позитивних результатів у службовій діяльності за підсумками роботи установи за 2016 та 2017 роки.
З вимоги про судимість від 15.12.2018 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , раніше не судимий, вчинив умисне кримінальне правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Так, про наявність першої пом'якшуючої обставини - з'явлення із зізнанням, суд переконує факт того, що ОСОБА_4 сам добровільно видав пакунок з наркотичними засобами, які він підібрав біля огорожі ДУ Вінницька установа виконання покарань (№1). Вказане в сукупності із щирим каяттям є доказом активного сприяння у розкритті злочину, яке крім вказаного полягає і в наданні обвинуваченим згоди на співпрацю із правоохоронними органами.
Про щире каяття обвинуваченого беззаперечно свідчать його показання в судовому засіданні, відповідно до яких він не лише повідомив про всі обставини вчиненого злочину, а й висловив щирий жаль щодо його вчинення, неодноразово повідомляв про усвідомлення неприпустимості та протиправності його дій.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Таким чином, наявність вказаних пом'якшуючих покарання обставин свідчить про можливість застосування ч.1 ст. 69 КК України під час призначення ОСОБА_4 покарання.
З урахуванням вказаних обставин справи, тяжкості вчиненого злочину в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, особи обвинуваченого, який вину визнав та довів наявність щодо нього трьох обставин, що пом'якшують покарання у виді щирого каяття, активного сприяння у розкритті злочину, з'явлення із зізнанням, суд вважає за можливе застосувати вимоги ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_4 основне покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
В той же час, суд, враховуючи, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, притягується вперше до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та позитивно характеризувався за попереднім місцем роботи, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, вчинив кримінальне правопорушення внаслідок збігу тяжких фінансових та побутових обставин, обумовлених утриманням неповнолітніх дітей, які разом з ним проживають, вважає за можливе застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком та покладенням обов'язків визначених ст. 76 КК України.
Враховуючи прийняття судом рішення про застосування до обвинуваченого вимог ст. 75 КК України, суд не застосовує до ОСОБА_4 обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене санкцією ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У судовому засіданні встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Крім того, судом при вирішенні питання щодо затвердження угоди встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 є вірною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб та обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що угода від 21.10.2021 року, укладена між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає затвердженню.
Таким чином суд приймає рішення про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженого сторонами в угоді про визнання винуватості покарання.
З обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні до висновку експерта № 1793 від 04.12.2018 року становлять 2288,00 гривень.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 374, 468, 470, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 від 21.10.2021 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 08 листопада 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020020004311.
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк призначеного покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 05 лютого 2020 року по 13 лютого 2020 року включно.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у справі за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 2288,00 гривень.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.11.2018 року - скасувати.
Речові докази, а саме: канабіс - 478,66 г, метадон - 0,1160, метадон - 0,1369 г, метадон - 0,1124 г упаковані у пакет експертної служби № 4100003 (квитанція №950)- знищити.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: