Cправа № 127/27976/21
Провадження № 1-кс/127/12284/21
Іменем України
21 жовтня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пазар, республіка Туреччина, турка, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
Слідчий СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_6 20.10.2021 звернувся до суду з клопотанням, про продовження строку тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021020010001185 від 31.08.2021 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, умисно повторно, близько 23:00 годин 30.08.2021 шляхом розбиття ногою скла вхідних металопластикових дверей проник таким чином до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_7 .
Перебуваючи у приміщення магазину ОСОБА_4 побачив на робочому місці продавця стіл із наявною в ньому шухлядою (касою), яка використовується працівниками магазину як сховище для постійного зберігання в ній грошових коштів, яка була зачинена, задля уникнення доступу до неї сторонніх осіб.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю продавця, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, підійшов до вищевказаного столу , нахилившись над ним, рукою відчинив шухляду, яка не була зачинена на ключ, тим самим проник до неї, а далі руками дістав грошові кошти в сумі 5000 гривень та, поклав їх до кишені свого одягу з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядившись на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 5000 грн.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше судимий:
- 06.08.2008 Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з 2-річним іспитовим строком;
- 19.11.2008 Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 24.12.2008 Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 03.01.2013 звільнений умовно-достроково на підставі постанови Дубенського районного суду Рівненської області - не відбутий строк покарання 2 місяці 28 днів;
- 03.02.2015 вироком Апеляційного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України - 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 06.11. 2015 Вінницьким міським судом за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України - 5 років 7 місяців позбавлення волі;
- 27.10.2017 - Тиврівським районним судом Вінницької області - ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України - 3 роки позбавлення волі;
- 26.12.2017 Жмеринським міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України - 4 роки позбавлення волі; Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області вирок суду від 26.12.2017 змінено та засуджено до покарання у виді 3 років позбавлення волі;
- 22.10.2018 Жмеринським міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 70 КК України - 6 років позбавлення волі;
- 06.08.2020 Вінницьким міським судом за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 190, ч. 1ч. 4 ст. 70 КК України - 6 років 3 місяці позбавлення волі;
- 23.06.2021 - звільнений по відбуттю покарання
ОСОБА_4 31.08.2021 затриманий у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
ОСОБА_4 31.08.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
19.10.2021 керівником Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021020010001185 від 30.11.2021 продовжено до 3-х місяців
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 02.09.2021 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Таким чином строк обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою спливає 30.10.2021 року, однак завершити досудове слідство до вищевказаного терміну не представляється можливим, оскільки для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, необхідно всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини вчинення підозрюваними дій, які інкримінуються їм як злочинні, та їм надати належну правову оцінку.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
-протоколом огляду місця події від 31.08.2021;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ,
-протоколами допиту свідка ОСОБА_9 ,
-протоколами допиту свідка ОСОБА_10 ,
-протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
-протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину;
-речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.
Підставою звернення до суду з клопотанням про обрання, а наразі і про продовження строків запобіжного заходу обраного відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є відповідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а також намагався залишити місце вчинення злочину, коли був зупинений потерпілим;
- незаконний вплив підозрюваного на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_4 матиме можливість незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою створення сприятливих для себе умов;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не працює, не має постійного джерела доходів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
- особисте зобов'язання, є недостатньо дієвим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, відсутність позитивних стійких соціальних зв'язків;
- особиста порука, не може бути застосована, оскільки у ОСОБА_4 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
- застава як самостійний вид запобіжного заходу, не може бути застосована оскільки у ОСОБА_4 відсутнє постійне місце роботи та необхідні кошти;
- домашній арешт, є недостатньо суворим запобіжним заходом, оскільки ОСОБА_4 вже притягувався до кримінальної відповідальності, тому він зможе переховуватися від органів досудового розслідування суду, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу.
Крім того, необхідно врахувати, що жоден інший запобіжний захід, крім взяття під варту, не зможе запобігти спробам ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинення ним нових злочинів.
На даний час жоден з ризиків, які були враховані слідчим суддею при обрані запобіжного заходу ОСОБА_4 , не зник та ніяким чином не змінився.
Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам. В зв'язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , найбільш суворого забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказані вище ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам.
В зв'язку із цим, існує необхідність в продовженні застосування до підозрюваного ОСОБА_4 забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували щодо задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12021020010001185, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером №12021020010001185 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Зокрема, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, умисно повторно, близько 23:00 годин 30.08.2021 шляхом розбиття ногою скла вхідних металопластикових дверей проник таким чином до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_7 .
Перебуваючи у приміщення магазину ОСОБА_4 побачив на робочому місці продавця стіл із наявною в ньому шухлядою (касою), яка використовується працівниками магазину як сховище для постійного зберігання в ній грошових коштів, яка була зачинена, задля уникнення доступу до неї сторонніх осіб.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю продавця, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, підійшов до вищевказаного столу , нахилившись над ним, рукою відчинив шухляду, яка не була зачинена на ключ, тим самим проник до неї, а далі руками дістав грошові кошти в сумі 5000 гривень та, поклав їх до кишені свого одягу з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядившись на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 5000 грн.
ОСОБА_4 31.08.2021 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
31.08.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
02.09.2021 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/23094/21 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосвано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 12:50 год. 29.10.2021.
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з ЄРДР № 12021020010001185 від 31.08.2021; протоколу ОМП; протоколів допиту свідків; матеріалів відеозапису; протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину; пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України обґрунтована.
Постановою керівника Вінницької окружної прокуратури С. Комаровського від 19.10.2021 продовжено строк досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 30.11.2021.
Cтрок тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 29 жовтня 2021 року, однак завершити досудове слідство до вищевказаного терміну не представляється можливим, оскільки для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, необхідно всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини вчинення підозрюваним дій, які інкримінуються йому як злочинні, та їм надати належну правову оцінку.
Зі змісту положень частини п'ятої статті 199 КПК України вбачається, що слідчий суддя зобов'язаний продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурором, слідчим буде доведено, що обставини, зазначені у частині 3 названої статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, зокрема, що заявлені ризики не зменшилися, а також є обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Разом з тим, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і мають бути наведені інші підстави для продовження тримання під вартою, також недостатнім є посилання лише на тяжкість вчиненого злочину та покарання (справи «Елоева проти України», «Свершов проти Україні», «Харченко проти України»).
На підставі викладеного, слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, з метою уникнення покарання за вчинений злочин, продовження вчинення злочинів, здійснення незаконного впливу на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні, а також особу підозрюваного, який, на час розгляду клопотання, неодружений, не працює, раніше судимий та неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Також, судом враховано особливості та заплановану тривалість досудового слідства, пов'язану з необхідністю додаткового часу для проведення слідчих дій та неможливістю у зв'язку з цим проведення всіх необхідних слідчих дій, які в свою чергу свідчать про наявність однієї з підстав надання строку для продовження тримання підозрюваного під вартою.
Суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені ухвалою суду від 02.09.2021 не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_4 в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (в межах строків досудового розслідування).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 199, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 листопада 2021 року (включно).
Ухвала про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 діє до 30 листопада 2021 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя