Шаргородський районний суд
Вінницької області
21 жовтня 2021 року
м. Шаргород
справа № 152/1269/21
провадження № 2-о/152/67/21
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовська Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проходила навчання в Тульчинському ветеринарному технікумі з 01.09.1978 по 28.02.1981 року та отримала диплом серії НОМЕР_1 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 18.12.1997 року ІПН НОМЕР_4 є одна і та ж особа.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і не ухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК.
Згідно з положеннями ч.2 п.5 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.
Заяви в порядку окремого провадження повинні відповідати загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви.
Перевіривши заяву на відповідність вимогам ЦПК України вважаю, що вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 318 ЦПК України.
За приписами ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Відповідно до абзацу першого пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Верховний Суд України у листі від 01.01.2012 вказав, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення належать до юрисдикції суду за умов, якщо заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
Тобто за змістом діючого законодавства суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об'єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.
Всупереч зазначеним вимогам до заяви не приєднано доказів про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, що посвідчують факт, який просить встановити заявник.
З тексту заяви вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно заявниці для призначення і отримання пенсії.
Разом з тим, відмови Головного управління ПФ України у Вінницькій області у зарахуванні до стажу роботи періоду навчання до матеріалів справи не долучено.
Із змісту заяви вбачається, що заявник просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 , яка проходила навчання в Тульчинському ветеринарному технікумі з 01.09.1978 по 28.02.1981 року та отримала диплом серії НОМЕР_1 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 18.12.1997 року ІПН НОМЕР_4 є одна і та ж особа.
Проте у справах цієї категорії суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів (в даному випадку диплому), а не тотожність прізвища, імені, по батькові особи, неоднаково названих у різних документах.
У порушення вимог ст. 175 ЦПК України, подана заява також не містить:
- підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст.185 ч.1, ч.2 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня її надходження до суду постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються її недоліки, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Недоліки мають бути усунуті шляхом подання нової редакції заяви з її копіями, відповідно до кількості заінтересованих осіб з обґрунтованим спростуванням зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 318 ЦПК України, суддя -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Повідомити заявника ОСОБА_1 про необхідність виправлення недоліків заяви у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання нею копії даної ухвали і роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатися неподаною і повернута їй.
Ухвала про залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.
Ухвала постановлена та підписана суддею 21.10.2021.
Суддя: Т.О. Соколовська