79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.10.2021 справа № 914/1251/21
Господарський суд Львівської області у складі судді З.П. Гоменюк, при секретарі судового засідання І.С. Зусько, розглянув матеріали справи
за позовом Колективного підприємства «Спец Енерго Сервіс», Львівська область, м. Стрий
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія розваг», Львівська область, м. Стрий
про стягнення 608475,65 грн
за участю представників:
від позивача: М.М. Мундяк, В.С. Дейнега (керівник);
від відповідача: М.О. Марочканич
Обставини розгляду справи.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Колективного підприємства «Спец Енерго Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія розваг» про стягнення 325050,15 грн.
Ухвалою суду від 17.05.2021 позов залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, допущених при поданні позовної заяви, шляхом надання суду додатків до позовної заяви в копіях, засвідчених належним чином; доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення.
У межах встановленого судом строку від позивача надійшла заява (вх. № 13493/21 від 08.06.2021) про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено запитувані судом документи.
Ухвалою від 22.06.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.08.2021.
26.07.2021 на адресу господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 17373/21).
04.08.2021 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 18207/21) про долучення доказів до матеріалів справи.
10.08.2021 позивач через канцелярію господарського суду подав заяву (вх. № 3247/21) про збільшення розміру позовних вимог.
У підготовчому засіданні 10.08.2021 оголошено перерву до 30.08.2021.
30.08.2021 позивач подав на розгляд господарського суду ще одну заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 3450/21).
Ухвалою від 30.08.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 30.08.2021, суд постановив продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання на 13.09.2021.
13.09.2021 через канцелярію суду відповідач подав відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 21175/21).
Ухвалою від 13.09.2021 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 11.10.2021.
01.10.2021 представник відповідача подав заяву (вх. № 23076/21), до якої долучив судову практику в аналогічних спорах.
У судове засідання 11.10.2021 з'явилися всі учасники справи.
Суд розглянув у судовому засіданні 11.10.2021 заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 3247/21 від 10.08.2021; № 3450/21 від 30.08.2021) та повідомляє таке.
Завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу (п. 1 ч. 1 ст. 177 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, й подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Заяву позивача за вх. № 3247/21, подану 10.08.2021, суд вважає за доцільне прийняти до розгляду та задовольнити, оскільки така була заявлена з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України. Зі змісту такої вбачається, що позивач збільшує розмір майнової вимоги, а саме суми основного боргу з первинно заявлених 300000,00 грн до 540000,00 грн шляхом включення до розрахунку періоду з квітня 2021 по липень 2021, за який відповідач також не сплачував орендну плату. Збільшення позовних вимог також стосується й нарахованих позивачем у позовній заяві штрафних санкцій у зв'язку зі збільшенням суми основного боргу: 15914,48 грн інфляційних втрат (замість первинно заявлених 8074,87, грн), 25563,26 пені (замість 7716,4 грн), 26997,91 грн 15% річних (замість 9269,14 грн).
Щодо заяви про збільшення позовних вимог за вх. № 3450/21, поданої позивачем 30.08.2021, то суд повідомляє таке.
У Господарському процесуальному кодексі України передбачено право позивача збільшити лише розмір позовних вимог. Відповідно до усталеної судової практики під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (пункт 47 постанови Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18). Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (п. 5.20 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.01.2020 у справі № 925/186/19).
Така дія (заявлення додаткових вимог) може кваліфікуватися лише як зміна предмету позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права чи охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога. Разом з цим, слід брати до уваги те, відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (п. 5.21 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.01.2020 у справі № 925/186/19).
Доповнення майнового позову немайновою вимогою про приведення орендованого приміщення у попередній стан є не збільшенням позовних вимог, а пред'явленням нового позову з іншим предметом і підставами, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви саме як заяви про збільшення розміру заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог за вх. № 3450/21, поданої 30.08.2021.
Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши, що сторони були належно повідомлені про дату та час розгляду справи, і взявши до уваги відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та вийшов до нарадчої кімнати.
У судовому засіданні 11.10.2021 в нарадчій кімнаті судом складено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між колективним підприємством «Спец Енерго Сервіс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Феєрія розваг» 01.01.2019 був укладений договір оренди приміщення № 1, згідно з умовами якого позивач (орендодавець) передав відповідачу (орендарю) в строкове платне користування приміщення загальною площею 720,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Стрий, вул. Сколівська, 9к., а орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату у строк та у сумі, визначених договором.
Відповідач не виконував взяті на себе за договором зобов'язання, внаслідок чого КП «Спец Енерго Сервіс» у 2020 році звернулося до Господарського суду Львівської області із відповідним позовом.
Рішенням від 15.02.2021 Господарський суд Львівської області у справі № 914/2349/20 постановив задовольнити позовні вимоги частково, присудивши до стягнення з ТОВ «Феєрія розваг» заборгованість по орендній за платі за період з 01.01.2020 по 31.10.2020.
Однак відповідач продовжує й надалі порушувати умови договору та не сплачує орендну плату, результатом чого стало звернення колективного підприємства «Спец Енерго Сервіс» з позовом до господарського суду про стягнення заборгованості по орендній платі за період з листопада 2020 по березень 2021 року включно. Також позивач нараховує ТОВ «Феєрія розваг» 8074,87 грн інфляційних втрат, 7716,4 грн пені, 9269,14 грн 15% річних в порядку статті 625 ЦК України.
У заяві про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 3247/21 від 10.08.2021) колективне підприємство «Спец Енерго Сервіс» повідомляє про подальшу відсутність оплати по оренді зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія розваг», яке продовжує користуватися орендованим приміщенням, у зв'язку із чим виникає об'єктивна необхідність збільшити позовні вимоги, додавши також заборгованість за період з квітня 2021 по липень 2021 включно. З огляду на таке загальна сума основного боргу складає 540000,00 грн. Позивач також здійснює перерахунок заявлених штрафних санкцій, відповідно до якого такі складають: пеня - 25563,26 грн, 26997,91 грн - 15%річних, 15914,48 грн - інфляційні втрати.
З урахуванням наведеної заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Феєрія розваг» 608475,65 грн боргу.
У заяві про збільшення розміру позовних вимог за вх. № 3450/21 від 30.08.2021 позивач також просить суд зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Феєрія розваг» привести орендоване приміщення (майно) до попереднього стану (відповідно до технічного паспорту від 07.03.2016, виготовленого Галицькою Інвентаризаційною Нерухомістю) шляхом демонтажу самовільно встановлених перегородок (стін) в приміщенні № 9 площею 492,6 кв.м.
У відзиві на позовну заяву (вх. № 17373/21 від 26.07.2021) товариство з обмеженою відповідальністю «Феєрія розваг» не погоджується із заявленими позивачем вимогами, посилаючись на п. 10.1 Договору оренди приміщення від 01.01.2019, згідно з яким сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань, які встановлені Договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажор), які мали місце після підписання сторонами Договору. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ до переліку форс-мажорних обставин, визначених у ст. 14.1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» було включено карантин.
Основним видом діяльності ТОВ «Феєрія розваг» є діяльність спортивних клубів (КВЕД - 93.12). Однак зважаючи на наявність запроваджених карантинних обмежень, які відповідають «помаранчевому» рівню епідеміологічної небезпеки, відповідач був позбавлений можливості здійснювати в повному обсязі свою господарську діяльність. Тобто, заборгованість у розмірі 300000,00 грн спричинена саме відповідними карантинними обмеженнями, які, у тому числі, поширюються й на роботу спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів тощо. З огляду на вказані обставини просить суд відмовити у задоволенні позову.
У відзиві на заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 21175/21 від 13.09.2021) відповідач просить відмовити повністю у задоволенні такої, оскільки вимога позивача про зобов'язання привести у попередній стан орендоване приміщення є, по своїй суті, новою вимогою, яка не може бути заявлена під виглядом збільшення розміру позовних вимог. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. ТОВ «Феєрія розваг» вважає, що така вимога позивача спрямована на зміну предмета позову, що виключає можливість розгляду поданої заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив таке.
01.01.2019 між колективним підприємством «Спец Енерго Сервіс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Феєрія розваг» був укладений Договір оренди приміщення № 1.
За умовами п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення - соціально-спортивний оздоровчий розважальний комплекс загальною площею 720,1 кв.м., що розташовується за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Сколівська, 9к, літ. А-3, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення та сплачувати орендну плату у строк, в сумі та на умовах, визначених Договором.
Приміщення передається в оренду для використання орендарем у господарській діяльності (п. 2.1. Договору).
Приміщення передається орендодавцем орендарю в належному стані, придатному для використання, відповідно до умов та мети цього Договору. У момент підписання Акту приймання-передачі орендодавець передає орендарю ключі від приміщення, що орендується (пункти 3.1, 3.2 Договору).
01.01.2019 між колективним підприємством «Спец Енерго Сервіс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Феєрія розваг» був підписаний та скріплений печатками сторін Акт приймання-передачі приміщення до Договору оренди приміщення № 1 від 01.01.2019.
Пунктом 6.4 вказаного Договору передбачено, що орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату відповідно до умов договору.
У розділі 8 Договору сторони погодили, що розмір щомісячної орендної плати за користування приміщенням становить 60000,00 грн згідно з виставленими рахунками, актами наданих послуг. Орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами цього договору і до дня повернення орендарем приміщення орендодавцю по відповідному акту приймання-передачі. Звільнення орендарем приміщення до закінчення терміну дії договору без його розірвання не звільняє орендаря від сплати орендної плати. Орендар самостійно щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця сплачує орендну плату в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.
За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним Договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1 Договору).
Пунктом 9.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожним день прострочення, а також 15% річних за кожний день прострочення у порядку, встановленому ст. 625 ЦК України.
Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати погодженої суми коштів за оренду приміщення, внаслідок чого у ТОВ «Феєрія розваг» утворилась заборгованість перед колективним підприємством «Спец Енерго Сервіс». Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.02.2021 у справі № 914/2349/20 присуджено до стягнення з ТОВ «Феєрія розваг» заборгованість по орендній за платі за період з 01.01.2020 по 31.10.2020.
Позивач зазначає, що ТОВ «Феєрія розваг» продовжує порушувати умови Договору оренди та не сплачує орендну плату, при цьому продовжує користуватися орендованим приміщенням.
Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач посилається на встановлені карантинні обмеження, які відповідають «помаранчевому» рівню епідеміологічної небезпеки, що позбавило можливості відповідача у повному обсязі здійснювати свою господарську діяльність, та на п. 10.1 Договору.
У вказаному пункті 10.1 Договору обумовлено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, які встановлені Договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажор), які мали місце після підписання сторонами договору.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За своєю правовою природою укладений між колективним підприємством «Спец Енерго Сервіс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Феєрія розваг» договір є договором найму (оренди). Шляхом підписання цього договору сторони підтвердили, що досягли згоди щодо всіх його істотних умов, зокрема, й розміру встановленої орендної плати у сумі 60000,00 грн щомісяця за користування орендованим приміщенням.
Відповідно до норм ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 1, 2, 5 ст. 762 ЦК України).
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір оренди приміщення від 01.01.2019 № 1, відповідно до п. 11.1 цього Договору, набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін - до повного виконання умов цього договору.
Однак ТОВ «Феєрія розваг» продовжила користування майном після закінчення строку дії договору, а КП «Спец Енерго Сервіс» щодо цього не висловило заперечень, з огляду на що договір вважався продовженим на тих самих умовах на новий строк, зокрема, до 31.12.2021.
У відзиві ТОВ «Феєрія розваг» посилається на положення п. 10.1 Договору оренди, вказуючи на настання форс-мажорних обставин, які є підставою для несплати відповідачем орендних платежів, оскільки форс-мажорні обставини (карантин) не дали змоги ТОВ «Феєрія розваг» у повному обсязі реалізовувати свою господарську діяльність.
Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 4 ст. 762 ЦК України).
У постанові від 08.07.2021 у справі № 910/8040/20 Верховний Суд зазначає, що підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма (ч. 4 ст. 762 ЦК України) визначає об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Аналогічна за змістом правова позиція наведена у п. 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі № 910/7495/16.
При цьому відповідачем не надано доказів того, що він був позбавлений можливості взагалі користуватися орендованим майном, у нього був відсутній доступ до приміщень, за вказаною адресою в спірний період були відсутні його речі, не перебували співробітники, не споживались комунальні послуги, тощо.
Також у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач намагався повернути орендоване приміщення, починаючи з 01.11.2020, у зв'язку з неможливістю його використання.
Водночас, зважаючи на положення частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати», саме по собі включення до переліку форс-мажорних обставин карантину не свідчить про те, що карантин автоматично звільняє сторону зобов'язання від відповідальності за невиконання її обов'язку. Така сторона повинна довести в кожному випадку наявність причинно-наслідкового зв'язку між карантином та неможливістю повністю використовувати державне майно за цільовим призначенням за договором оренди. Обставини неможливості повністю використовувати орендоване майно повинні бути саме такими, що об'єктивно унеможливлюють вчинення відповідних дій.
Проте жодних доказів на підтвердження існування зазначених фактів відповідачем до суду не надано. Відповідач не довів суду, що запровадження карантинних заходів з 12.03.2020 об'єктивно та повністю унеможливило використання орендованого майна за призначенням. У справі № 914/1251/21 відповідачем не долучено відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати України, який би підтверджував звільнення його від обов'язку сплачувати орендну плату.
Суд погоджується із тим, що на відповідача поширюється дія постанов Кабінету Міністрів України щодо запровадження обмежувальних заходів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, однак критично оцінює доводи відповідача щодо неможливості здійснення ним у повному обсязі.
Постановою від 09.12.2020 № 1236 КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідеміологічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» заборонялася, зокрема, робота спортивних залів та фітнес-центрів, якщо в них перебуває більше однієї особи на 20 квадратних метрів.
Відповідач вказує, що основним видом його діяльності є діяльність спортивних клубів (КВЕД - 93.12). Проте з наведеного вище не вбачається неможливість для відповідача отримання доступу до орендованого ним приміщення, неможливість використовувати його відповідно до цільового призначення та мети укладеного між сторонами договору оренди від 01.01.2019, неможливість зберігати у вказаному приміщенні речі та обладнання, перебувати співробітникам, споживати комунальні послуги тощо.
Додатково суд звертає увагу на те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «Феєрія розваг», окрім згаданого, задекларувало ще 40 видів діяльності, які може здійснювати. Серед цього переліку зазначені й види господарської діяльності, що не підпадають під заборону (повну чи часткову) здійснення в умовах запроваджених карантинних заходів, та можуть бути реалізовані з дотриманням встановлених постановами уряду протиепідеміологічних заходів безпеки.
Як вказано у ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Приписами статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 9.2 Договору сторони обумовили відповідальність за несвоєчасне внесення орендної плати - у такому випадку орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожним день прострочення, а також 15% річних за кожний день прострочення.
Позивач скористався своїм правом та нарахував відповідачу (із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог за вх. № 3247/21 від 10.08.2021): 15914,48 грн інфляційних втрат, 25563,26 грн пені, 26997,91 грн 15% річних.
Суд підтверджує правильність здійснених позивачем розрахунків та вважає, що збільшені позовні вимоги підлягають до задоволення.
Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
За умовами ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Зважаючи, що суд задовольняє збільшені позовні вимоги, судовий збір, сплачений за подання цього позову, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 241, 247, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 3247/21 від 10.08.2021) задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія розваг» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Сколівська, 9 К, ідентифікаційний номер 39325274) на користь Колективного підприємства «Спец Енерго Сервіс» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Олени Степанівни, 11, ідентифікаційний номер 05594524) 540000 грн основного боргу, 15914,48 грн інфляційних втрат, 25563,26 грн пені, 26997,91 грн 15% річних та 9127,13 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
У судовому засіданні 11.10.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини. Повний текст рішення складено 21.10.2021.
Суддя З.П. Гоменюк