вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" жовтня 2021 р. Справа № 911/3031/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Київської митниці Держмитслужби
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари природи»
про зобов'язання повернути майно, відшкодування вартості майна
встановив:
Київська митниця Держмитслужби звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари природи» про:
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари природи» повернути майно, передане Київською митницею Держмитслужби на підставі укладеного договору відповідального зберігання №130с та акту про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання від 22.06.2017;
- у разі втрати (пошкодження) товару - відшкодування вартості втраченого товару на загальну суму 100 491,60 грн.
Вказані вимоги обгрунтовано тим, що відповідач в порушення договору відповідального зберігання №130с від 26.06.2017 не повернув отриманий на зберігання товар.
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
У відповідності до пп. 4, 5, 7, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:
- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, всупереч наведеним вимогам закону, позовна заява Київської митниці Держмитслужби не містить відомостей, якому способу (способам) захисту прав або інтересів позивача відповідають кожна із заявлених позивачем вимог; відомостей про вжиття/невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
В розрізі необхідності зазначення позивачем відомостей щодо відповідності заявленої вимоги передбаченого законом або договором способу захисту суд звертає увагу позивача на те, що:
- згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: примусове виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках;
- позовна заява не може містити альтернативні, взаємовиключні вимоги.
Згідно з ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 та ч. 1 ст. 58 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За загальним правилом самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Якщо до поданої заяви (скарги), клопотання не додано документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу в порядку самопредставництва в суді відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) на момент подання заяви (скарги), і такі документи відсутні в матеріалах справи, то суд не позбавлений права перевірити прізвище, ім'я, по батькові, дату обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи та уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, а також дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, наведені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Водночас процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.
З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно, зокрема, до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі надання до позовної заяви/заяви/скарги доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, однак за наявності у суду сумніву у їх достовірності, достатності та належності, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.
Вказана вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №910/21107/20.
Так, позовну заяву від імені Київської митниці Держмитслужби підписано старшим державним інспектором Пінчуком Олександром, тоді як слідує з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно вказаної інспекції, керівником Київської митниці Держмитслужби значиться Романчикова Євгенія Геннадіївна, а в частині осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, визначено осіб, уповноважених вчиняти дії від імені юридичної особи, зокрема зазначено повноваження Пінчука Олександра Івановича - вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво Київської митниці Держмитслужби) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень).
Однак вказані вище відомості не дозволяють встановити наявність у Пінчука Олександра повноважень представляти юридичну особу в порядку самопредставництва в суді відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), у тому числі наявність у зазначеної особи права підписувати позовну заяву від імені Київської митниці Держмитслужби.
Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2021 року в розмірі 2270,00 гривень.
З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставок судового збору, за подання у 2021 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 270,00 гривень, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 794 500,00 грн.
Отже, суд дійшов висновку, що за подання позивачем позову про зобов'язання повернути майно та відшкодування вартості майна розмір необхідного до сплати судового збору складає 3 014,75 грн, тобто виходячи із загальної вартості двох вимог майнового характеру - 200 983,20 грн.
Однак до позовної заяви Київської митниці Держмитслужби додано платіжне доручення №40 від 08.09.2021 на суму 2270,00 грн, що не відповідає вказаним вище вимогам щодо розміру необхідного до сплати судового збору, а відповідно недоплачена сума складає 744,75 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Київської митниці Держмитслужби без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву Київської митниці Держмитслужби без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
- письмових пояснень із зазначенням:
1) якому способу (способам) захисту прав або інтересів позивача відповідають заявлені позовні вимоги;
2) наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
3) відомостей про вжиття/невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;
- пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують обставини наявності у Пінчука Олександра повноважень представляти юридичну особу в порядку самопредставництва в суді відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), у тому числі наявність у зазначеної особи права підписувати позовну заяву від імені Київської митниці Держмитслужби;
- документів, які підтверджують доплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі - 744,75 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема