Рішення від 13.10.2021 по справі 910/6115/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2021Справа № 910/6115/21

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн"

доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

третя особа,яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

простягнення 19 801 865, 21грн

Суддя Підченко Ю.О.

Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін:

від позивача: Лець Ю.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Гедз Ю.В. - представник за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6115/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення грошових коштів в розмірі 7 000 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача виникло зобов'язання сплатити страхове відшкодування за договором № 45-0197-19-00004 обов'язкового страхування цивільних повітряних суден від 27.02.2019.

Відповідно до ухвали суду від 11.06.2021 залучено Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 16.07.2021.

16.07.2021 позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову відповідно до якої просив стягнути з відповідача 7 000 000, 00 грн страхового відшкодування, 662 340, 06 грн інфляційних втрат, 215 472, 04 грн 3% річних, 127 400, 00 грн пені.

Вказану заяву про зміну предмета позову суд задовольнив, про що вказано у відповідній ухвалі суду.

04.08.2021 позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог відповідно до якої просив стягнути з відповідача 17 133 717, 00 грн страхового відшкодування, 1 715 079, 53 грн інфляційного збільшення, 641 235, 03 грн 3% річних, 311 833, 65 грн пені. До вказаної заяви долучено, зокрема, Висновок експертів за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в господарській справі № 910/6115/21 від 27.07.2021 № 12486/21-56/12487/21-52.

Ухвалою від 04.08.2021 суд відклав підготовче засідання на 29.09.2021.

27.09.2021 до суду відповідачем подано заяву про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з неможливістю представника прибути з огляду на хворобу.

Враховуючи те, що дії позивача зі збільшення розміру позовних вимог не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд вирішив прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду, а спір у справі буде вирішений з урахуванням нової ціни позову - 19 801 865, 21 грн.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 13.10.2021.

08.10.2021 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення з урахуванням, зокрема, заяви позивача про збільшення позовних вимог.

У судовому засіданні 13.10.2021 представники позивача та відповідача надали усні пояснення стосовно спору у справі.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судом закінчено з'ясування обставин та перевірку їх доказами, проведено судові дебати та відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (як страховиком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн" (далі також - страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування цивільних повітряних суден (далі також - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням повітряним судном (далі також - ПС) Robinson R 44 II державний і реєстраційний знаки (тимчасовий обліковий знак) ПС UR-KTB.

Застраховані ризики, що виникають під час руління, у повітрі чи на землі: повна загибель та пошкодження ПС, у тому числі окремих частин.

Період страхування відповідно до умов договору встановлений з 28.02.2019 по 27.02.2020.

Договором передбачена франшиза (безумовна; у разі повної загибелі ПС не застосовується): 3% від страхової суми на кожний страховий випадок.

Як вбачається із наявних у справі фактичних даних, 21.10.2019 в с. Тарасенкове, Оржицького р-ну, Полтавської області із гелікоптером ТОВ "Хеліклаб Юкрейн", керування яким здійснював ОСОБА_1 , відбулась катастрофа, а саме під час виконання польоту за маршрутом ЗПМ "Київ-Челендж" - с. Нижні Млини, Полтавської області сталося падіння гелікоптера Robinson UR-KTB та зіткнення його із землею. В результаті падіння гелікоптера стався вибух та пожежа, внаслідок чого гелікоптер було зруйновано. Пілот ОСОБА_1 загинув.

22.10.2019 ТОВ "Хеліклаб Юкрейн" звернулося до ПАТ "СК "УСГ" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування щодо події, яка сталася 21.10.2019 із застрахованим повітряним судном внаслідок його падіння.

Згідно з листами вих. № 03/5593 від 30.10.2019, вих № 03/1889 від 17.03.2020, вих. № 03/2658 від 10.04.2020, вих № 03/3201 від 04.05.2020 відповідач вказав перелік документів, які потрібно надати для врегулювання заявленої події.

Листом від 09.07.2020 вих. № 03/4852 ПАТ "СК "УСГ" повідомило ТОВ "Хеліклаб Юкрейн" про те, що керуючись п.п. 6.1.1., 6.1.8., 6.4.1., 6.5.3. договору обов'язкового страхування, у страховика відсутні підстави для визнання даної події страховою та виплатити страхове відшкодування, оскільки зазначена вище подія та знищення гелікоптера Robinson UR-KTB відбулося внаслідок вильоту та польоту повітряного судна за завчасно відомими метеорологічними умовами, які не відповідали мінімально допустимим згідно законодавства та Керівництва з льотної експлуатації та невиконання пілотом вимог поданих документів та умов договору обов'язкового страхування. Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування було прийнято страховиком на підставі Звіту ПП "Юнайтед лосс аджастерс", показів свідків та постанови про закриття кримінального провадження.

Спір у справі, за твердженнями позивача, виник у зв'язку з безпідставною відмовою відповідача здійснити виплату страхового відшкодування на користь ТОВ "Хеліклаб Юкрейн" внаслідок настання страхової події.

Відповідач та третя особа, у свою чергу, заперечуючи проти заявленого позову наголошували на таких обставинах:

- під час польоту пілот був проінформований про стан погоди диспетчером ПІ та наявність у нього зональної метеообстановки "GAMET", пілот знав про несприятливі погодні умови, що не відповідають правилам візуальних польотів та його мінімуму пілота;

- метеоумови не дозволяли продовжувати візуальний політ, але пілот не виконав дій щодо забезпечення безпеки польоту, наприклад, повернення в зону з хорошою видимістю, на аеродром вильоту, найближчий запасний аеродром, або здійснення посадки на майданчик, підібраний з повітря. Натомість, пілот почав пошук земних орієнтирів, знижуючи гелікоптер. У процесі зниження та в умовах обмеженої видимості, гелікоптер полозами шасі зачепив верхівки дерев і втративши керованість зіткнувся із землею;

- відповідно до п.п. 6.4.1. договору, страховик не розглядає претензії, а також не відшкодовує збитки, які сталися внаслідок або були збільшені внаслідок: навмисних чи зловмисних дій страхувальника, його службовців чи будь-яких осіб, що діють за дорученням страхувальника чи з його відома, а також порушення правил навігації, Керівництва з льотної експлуатації ПС чи інших нормативних документів, за винятком випадків крайньої необхідності, коли такі порушення були допущені з метою запобігання заподіяння більшої шкоди, втрат і збитків, як зазначено в договорі;

- позивач ні під час врегулювання випадку, ні під час подання позову до суду не надав технічний акт огляду повітряного судна, акт списання повітряного судна на підтвердження того, що відповідач зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування саме у заявленому позивачем розмірі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку (ст. 9 Закону України "Про страхування").

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 4.2. договору страховий випадок - подія, що відбулася та внаслідок якої сталася повна втрата ПС або пошкодження окремих його частин, систем та елементів конструкції під час руління, у повітрі чи на землі і з настанням якої виникає обов'язок у страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику або вигодонабувачу.

Повною втратою повітряного судна вважається:

- повна страта ПС здатності виконувати політ у зв'язку з руйнуванням основних елементів несучих конструкцій (планера) або у разі, коли компетентною комісією встановлено, що ремонт такого ПС технічно неможливий чи економічно недоцільний;

- втрата ПС у зв'язку з вимушеною посадкою на місцевість, яка не придатна для зльоту ПС, або економічною недоцільністю його евакуації;

- зникнення ПС безвісти, коли ПС, яке виконувало плановий політ, не прибуло до пункту призначення і заходи щодо його розшуку протягом 60 діб не дали результатів або коли його розшук офіційно припинено до закінчення зазначеного строку.

У розділі 5 договору сторони погодили наступні умови здійснення виплати страхового відшкодування.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі заяви страхувальника та страхового акта (аварійного сертифіката), що складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Страхове відшкодування не може перевищувати страхову суму, яка встановлена цим договором (розмір страхової суми 20 235 000, 00 грн, що є еквівалентом 750 000, 00 доларів США).

Розмір страхового відшкодування визначається на підставі наданих страхувальником документів щодо підтвердження факту збитку в разі настання страхового випадку згідно з умовами цього договору.

Для отримання страхового відшкодування страхувальник (його правонаступник) зобов'язаний надати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії таких документів:

- письмова заява про виплату страхового відшкодування (оригінал);

- страхове свідоцтво (поліс, сертифікат (копія);

- сертифікат льотної придатності ПС або дозвіл на виконання польотів (копія);

- технічний акт огляду ПС після його пошкодження та документів, які обґрунтовують суму витрат на ремонт ПС, а в разі його повної втрати - акт списання ПС (копія);

- документи які посвідчують право власності страховика на ПС або встановлюють межі його відповідальності перед власником ПС у разі повної втрати або пошкодження ПС (копія);

- реєстраційне посвідчення ПС або тимчасове облікове посвідчення ПС (копія);

- документи щодо реєстрації події з ПС (копія).

У разі потреби протягом 30 діб від дати початку проведення страхового розслідування страховик може вимагати надання інших документів та відомостей, які необхідні для здійснення виплат і визначення розміру збитків, якщо це не суперечить законодавству.

Після отримання заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування та всіх документів, які необхідні для здійснення зазначених виплат і визначення розміру збитків, страховик в установленому порядку проводить страхове розслідування.

Строк страхового розслідування не повинен перевищувати 30 діб з моменту отримання заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування та всіх документів, які необхідні для здійснення зазначених виплат і визначення розміру збитків (у разі відсутності будь-якого документа повинно бути надано письмове обґрунтування причин його відсутності). Якщо страхове розслідування потребує надання додаткової інформації державними органами та іншими підприємствами, установами, організаціями, страховик (аварійний комісар) має право продовжити строк розслідування ще на 60 діб за умови письмового повідомлення страхувальнику.

Страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з цим договором протягом 10 робочих днів після підписання страхового акта (аварійного сертифіката). Строк обґрунтованого письмового повідомлення про відмову в страховому відшкодуванні (страховій виплаті) становить 15 діб після закінчення страхового розслідування.

Відповідно до п.п. 6.1.8. договору, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування з підстав, визначених статтею 26 Закону України "Про страхування, а також у разі, зокрема, навмисного порушення членами екіпажів та іншим авіаційним персоналом страхувальника вимог Керівництва з льотної експлуатації ПС та інших нормативних документів. Страховик виплачує страхове відшкодування у разі, якщо в процесі розслідування події були виявлені інші причини, внаслідок яких страховик за цим договором зобов'язаний виплатити страхове відшкодування.

Як вже було вказано вище, 22.10.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, в якій зазначено, що 21.10.2019 із застрахованим повітряним судном сталася подія - його падіння.

Відповідно до п. 7.3.5. договору, що кореспондується з п. 6 Порядку та правил здійснення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації визначено, що у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, протягом 2 робочих днів з моменту, коли йому стане відомо про її настання, письмово (листом, телефаксом, телеграфом або електронною поштою) повідомити про це страховику. Даними положення визначено, що повідомлення є не процедурним документом для отримання страхового відшкодування (страхової виплати), а інформаційним документом, у якому описуються обставини того, що трапилося.

У зв'язку з настанням події, що стала причиною загибелі пілота, було розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170000000365 від 21.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 Кримінального кодексу України (про порушення чинних на транспорті правил).

Постановою слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Полтавській області від 31.03.2020 кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю в діях пілота ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 Кримінального кодексу України.

З метою перевірки наданої позивачем інформації відповідач звернувся до ПП "Юнайтед лосс аджастерс". За результатами розгляду наданих відповідачем та позивачем документів було встановлено, зокрема, таке:

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 31.03.2020, складеної слідчим управлінням Головного управління Національної поліції України в Полтавській області, за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170000000365 від 21.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 Кримінального кодексу України, обставини розверталися наступним чином.

Згідно з поясненнями свідків, які мешкають в с. Тарасенкове, приблизно о 12:50 UTC прослуховувався шум роботи двигуна гелікоптера, що летів. Згодом, побачили гелікоптер, який рухався у напрямку на південний схід та знижуючись зачепив лижами верхівки гілок віддаленого стоячого дерева (висота дерева приблизно 33-34 метра), продовжуючи знижуватися гелікоптер пролетів по прямій ще 426 метрів. Потім почав обертатися у горизонтальній площі, а траєкторія польоту була по дузі вліво. Через декілька секунд гелікоптер врізався у землю передньою частиною кабіни пілота, впав на сільськогосподарську присадибну ділянку. Після падіння сталися вибух та пожежа гелікоптера. Свідки, які мешкають поблизу падіння зателефонували до пожежної частини смт Оржиця.

Відповідно до звіту НБРЦ, за інформацією ДСНС дзвінок надійшов о 12:56 UTC (15:56 за Київським часом) до пункту зв'язку пожежної частини.

За звітом НРБЦ пілот при прийнятті рішення щодо польоту не ретельно проаналізував зональні прогнози для польотів на низьких рівнях (GAMET).

ОСОБА_1 мав Свідоцтво приватного пілота НОМЕР_1 від 21.06.2019, згідно з яким його метеомінімум складав 5000*450. Такий мінімум передбачає польоти за горизонтальної видимості не менше ніж у 5 000 м та вертикальної видимості не менше ніж у 450 м.

За висновками експерта, викладеними у Сюрвейерському звіті ПП "Юнайтед лосс аджастерс" від 19.06.2020 було встановлено, що пілот ОСОБА_1 порушив встановлені межі метеомінімуму, дозволеного йому для візуальних польотів на даному типі гелікоптера і льотно-технічні обмеження передбачені РЛЕ ВС, а саме: вимоги Авіаційних загальних правил польотів у повітряному просторі України, затверджені наказом Державіаслужби України 06.02.2017 за № 66/73; Правила візуальних польотів збірник АІР ENR1.2-1; Обмеження передбачені РЛЕ гелікоптера Robinson R44II.

Фактично, у рішенні про відмову у виплаті страхового відшкодування ПАТ "СК "Ураїнська страхова група" звинуватила пілота ОСОБА_1 у настанні страхового випадку, вказавши, що ним вчинені умисні дії, направлені на пошкодження застрахованого майна.

Метеорологічні умови, які були на маршруті гелікоптера в момент вильоту 11:54 наведені відповідачем у відзиві на позов у відповідній таблиці.

Відповідач стверджує, що на момент вильоту та при польоті, погодні умови не відповідали мінімальним допустимим значенням, про що пілот, на думку відповідача, знав до початку польоту та про що був повідомлений у процесі польоту.

Фактично, відповідачем прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі Звіту ПП "Юнайтед лосс аджастерс", показань свідків та постанови про закриття кримінального провадження.

Загальні законодавчі вимоги щодо польотів визначені Наказом Державної авіаційної служби України № 66/73 від 06.02.2017 "Про затвердження Авіаційних правил України "Загальні правила польотів у повітряному просторі України".

У розділі 7 вказаних Правил визначено, що мінімуми виконання польотів встановлюються для аеродрому (вертодрому, ЗМП), типу ПС, командира ПС. Основними параметрами при встановлені мінімумів виконання польотів є висота нижньої межі хмар (вертикальна видимість) та видимість.

Згідно з Наказом Міністерства інфраструктури України, № 478 від 28.10.2011 "Правил польотів цивільних повітряних суден України", коли стає очевидним, що політ, який виконується за візуальними метеорологічними умовами відповідно до поточного плану польоту, не може бути виконаний, екіпаж ПС, що виконує політ за ПВП як контрольований політ:

- запитує відповідний орган ОПР (УПР) про зміну дозволу, який дає змогу ПС продовжувати політ у візуальних метеорологічних умовах до аеродрому призначення чи до запасного аеродрому або залишити повітряний простір, у межах якого потрібний диспетчерський дозвіл (дозвіл відомчого органу УПР); або

- якщо не може бцти отриманий дозвіл відповідно до підпункту 1 цього пункту, ПС продовжує політ у візуальних метеорологічних умовах і повідомляє відповідний орган ОПР (УПР) про прийняте рішення (покинути відповідний повітряний простір або виконати посадку на найближчому придатному для цього аеродромі); або

- якщо політ виконується в межах диспетчерської зони - запитує дозвіл на виконання спеціального польоту за ПВП; або

- запитує дозвіл на виконання польоту відповідно до ППП.

Не погоджуючись з постановою про закриття кримінального провадження, ТОВ "Хеліклаб Юкрейн" оскаржено вказану вище постанову.

За результатами розгляду скарги позивача, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 20.10.2020 № 554/9609/20 у задоволенні скарги ТОВ "Хеліклаб Юкрейн" на постанову слідчого ВРЗСТ СУ ГУ НП в Полтавській області від 31.03.2020 про закриття кримінального провадження відмовлено.

У той же час, в ухвалі від 20.10.2020 у справі № 554/9609/20 Октябрський районний суд м. Полтави зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, слідчий вірно прийшов до висновку про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях пілота ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 297 Кримінального кодексу України, та правильно вказав на відсутність доказів умисного порушення пілотом правил експлуатації повітряного судна чи керівництва з експлуатації повітряного судна. На переконання суду, мав місце випадковий збіг обставин, що призвів до авіакатастрофи, а дії пілота безпосередньо не призвели до настання авіакатастрофи та не носили умисний характер.

При цьому, суд критично поставився до висновків експерта, викладених у Сюрвейерському звіті ПП "Юнайтед лосс аджастерс" від 19.06.2020 про те, що пілот ОСОБА_1 порушив встановлені межі метеомінімуму, дозволеного йому для візуальних польотів на даному типі гелікоптера і льотно-технічні обмеження передбачені РЛЕ ВС, а саме: вимоги Авіаційних загальних правил польотів у повітряному просторі України затверджені наказом Державіаслужби України від 06.02.2017 за № 66/73; Правила візуальних польотів збірник АІР ENR1.2-1; Обмеження, передбачені РЛЕ гелікоптера Robinson R 44 II, оскільки зібрані в матеріалах кримінального провадження фактичні дані не підтверджують, що саме вказані порушення призвели до настання авіакатастрофи, а також що дії ОСОБА_1 носили умисний характер.

Також, слід звернути увагу на те, що відмовляючи в задоволенні скарги ТОВ "Хеліклаб Юкрейн" на постанову слідчого від 31.03.2020 про закриття кримінального провадження, суд зазначив про те, що не погоджується з висновком, що пілот ОСОБА_1 , втративши орієнтування, не виконав дій щодо забезпечення безпеки польотів, в тому числі, шляхом повернення в зону гарної видимості, на аеродром вильоту, найближчий запасний аеродром або посадку на майданчик підібраний з повітря, оскільки зібраними в матеріалах кримінального провадження доказами такі висновки не підтверджені.

У той же час, на думку Октябрського районного суду м. Полтави, дії пілота ОСОБА_1 щодо зниження вертольоту та пошуку земних орієнтирів аж до зіткнення не стали причиною настання авіакатастрофи, яка відбулася внаслідок різкого погіршення погодних умов, настання яких передбачити було неможливо, що в подальшому і вплинуло на дії пілота. Також зазначено й про об'єктивне ставлення пілота до повітряної обстановки, яке характеризувалося не умисними діями на політ гелікоптера в туман, до якого він не був готовий, а у необережному ставленні до можливих, але не обов'язкових, наслідків такого польоту, які настали у зв'язку з випадковим збігом обставин - різкою зміною погодних умов саме в той момент і в тому місці, де пролітав пілот.

Положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, судове рішення (ухвала) у справі № 554/9609/20 від 20.10.2020, яке набрало законної сили не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть йому суперечити.

З наведеного вище можна зробити висновок, що Октябрським районним судом м. Полтави встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 умислу, вини, порушень меж метеомінімуму та льотно-технічних обмежень, передбачених РЛЕ ВС, а також те, що причиною настання авіакатастрофи стало різке погіршення погодних умов, настання яких передбачати було неможливо, а не неправильна поведінка пілота.

З огляду на наведені вище обставини та наявні у матеріалах справи фактичні дані, позивачем підтверджено настання страхового випадку, наслідком якого є повна втрата повітряного судна Robinson R 44 II, серійний номер: 14273, реєстраційний номер: UR-KTB.

Розмір страхового відшкодування визначається на підставі наданих страхувальником документів щодо підтвердження факту збитку у разі настання страхового випадку згідно з умовами цього договору (п. 5.3. договору).

Пунктом 1 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Позивачем долучено до матеріалів справи Акт списання основних засобів від 31.10.2019 яким підтверджується, що гелікоптер для цивільної авіації модель R44 Raven II сер. номер 14273, рік вир-ва 2018 не підлягає відновленню та підлягає списанню.

Остаточний розмір збитків понесених позивачем в результаті падіння гелікоптера визначено на підставі висновку експерта.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження своїх доводів позивач долучив до справи Висновок експертів від 27.07.2021 № 12486/21-56/12487/21-52 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в господарській справі № 910/6115/21.

На вирішення експертизи було поставлено питання - Який розмір матеріального збитку заподіяного власнику вертольоту Robinson UR-KTB в результаті авіаційної події, яка мала місце 21.10.2019?.

За результатами проведення вказаної експертизи експерти Андрій Юхименко та Павло Борщевський зробили висновок, що розмір матеріального збитку заподіяний власнику вертольоту Robinson UR-KTB в результаті авіаційної події, яка мала місце 21.10.2019 з врахуванням прийнятих обмежень, станом на дату оцінки 21.10.2019 складає 17 133 717, 00 грн з ПДВ.

При вирішенні поставленого питання експертами було прийнято, зокрема, таке обмеження: досліджуване ПС придбано власником у виробника відповідно до угоди про придбання № Н14273 від 01.08.2019 за 612 060 доларів США та сплачено всі митні платежі (відповідно до митної декларації ГФ125110/2019/401325) на суму 3 400 201, 00 грн. Таким чином, при подальших розрахунках Цопн (вартість об'єкта порівняння (нового), що за своїми технічними характеристиками відповідає об'єкту дослідження) приймається рівною сумі наведених вище платежів і складає Цопн 15 322 969, 00 + 3 400 201, 00 = 18 723 170, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведені вище обставини, з урахуванням доводів позивача, відповідача та третьої особи, суд дійшов висновку, що ПрАТ "СК "Українська страхова група" безпідставно відмовила ТОВ "Хеліклаб Юкрейн" у виплаті страхового відшкодування посилаючись, зокрема, на порушення п. п. 6.1.1., 6.1.8., 6.4.1., 6.5.3 договору, тому, позовні вимоги в частині стягнення 17 133 717, 00 грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 715 079, 53 грн інфляційних втрат, 641 235, 03 грн 3% річних та 311 833, 65 грн пені.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, остаточний звіт Національного Бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з повітряними суднами за результатами розслідування катастрофи з гелікоптером Robinson Raven II UR-KTB було офіційно опубліковано 02.03.2020.

Відповідно до п. 5.9. договору, 30-денний строк страхового розслідування тривав з 03.03.2020 по 01.04.2020 (включно). Письмового повідомлення про продовження строку розслідування відповідачем позивачу не направлялося.

Строк обґрунтованого письмового повідомлення про відмову в страховому відшкодуванні (страховій виплаті) становить 15 діб після закінчення страхового розслідування (п. 5.9. договору). Таким чином, 15-денний строк на відмову закінчився 16.04.2020.

Пунктом 5.8. договору страхування передбачено, що страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з цим договором протягом 10 робочих днів після підписання страхового акта. 10 робочих днів на виплату страхового відшкодування минули 04.05.2021.

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Правовідношення, в якому страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату в разі настання страхового випадку, є грошовим зобов'язанням, на суму якого в разі прострочення його виконання страховиком нараховуються суми, передбачені законом і договором страхування (зокрема, пеня, 3 % річних, інфляційні втрати). Вказану правову позицію відображено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 910/14293/19.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.2. договору, за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування у строк, передбачений п. 5.8. договору, страховик сплачує пеню в розмірі 0,01% за кожен день прострочення, але не більше ніж у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пеню нараховано за загальний період з 05.05.2020 по 02.11.2020.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені за заявлений позивачем період та встановлено, що нарахований позивачем розмір пені не перевищує розміру пені, розрахованого судом, відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 311 833,65 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Позивач нарахував до стягнення інфляційні втрати та 3% річних за загальний період з 05.05.2020 по 03.08.2021.

Судом також перевірено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за заявлений позивачем період та встановлено, що розраховані позивачем розміри інфляційних втрат та 3% річних не перевищують сум, розрахованих судом, відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 1 715 079, 53 грн інфляційних втрат та 641 235, 03 грн 3 % річних.

Таким чином, за результатами розгляду наявних у справі фактичних даних, враховуючи доводи сторін та третьої особи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані позивачем докази є більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем та третьою особою на спростування позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова Івана, 32, літ. А; код ЄДРПОУ 30859524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН" (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 2, літ. А; код ЄДРПОУ 41006978) суму страхового відшкодування в розмірі 17 133 717, 00 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 715 079, 53 грн, 3% річних в розмірі 641 235,03 грн, пеню в розмірі 311 833, 65 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 297 027,98 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 12 355, 92 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2021 року.

Суддя Ю.О.Підченко

Попередній документ
100487736
Наступний документ
100487738
Інформація про рішення:
№ рішення: 100487737
№ справи: 910/6115/21
Дата рішення: 13.10.2021
Дата публікації: 23.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.08.2021)
Дата надходження: 16.07.2021
Предмет позову: про стягнення 7 000 000,00 грн.
Розклад засідань:
11.06.2021 10:10 Господарський суд міста Києва
16.07.2021 10:10 Господарський суд міста Києва
04.08.2021 12:00 Господарський суд міста Києва
13.10.2021 11:20 Господарський суд міста Києва