ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2021Справа № 910/10995/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа - Гарант"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
про стягнення 47 226, 50 грн.
Без виклику представників учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа - Гарант" (далі - відповідач) про стягнення 47 226, 50 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що на підставі Договору добровільного наземного транспорту № 194762а9оа від 11.07.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо - транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому, відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу Mercedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа - Гарант", а тому позивач зазначає, що обов'язок з відшкодування збитків в межах фактичних затрат покладається на відповідача. У зв'язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10995/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та строк для подання заперечень на відповідь на відзив, якщо такі будуть - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позов, якщо такий буде подано - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що позовні вимоги визнає частково та останнім було сплачено 06.08.2020 суму страхового відшкодування у розмірі 29 879, 40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 10580 від 06.08.2020.
Щодо іншої суми страхового відшкодування відповідач заперечив щодо заявлених позовних вимог в цій частині та вказав на те, що аварійний комісар Дудка О.С. використовуючи програмний комплекс «AudaHistory» на базі програмного комплексу для визначення вартості матеріального збитку «Audatex» встановив, що пошкоджений транспортний засіб має сліди відновлювального ремонту та відновлювався 03.10.2016, з огляду на що, відповідач застосував визначений експертом коефіцієнт фізичного зносу 50, 7 % до наданого позивачем рахунку на оплату № 000000444 - С від 20.02.2020 та сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 29 879, 40 грн.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що відповідачем правомірно було розраховано фізичний знос внаслідок того, що транспортний засіб потрапляв у ДТП, а тому фізичний знос становить 0, 507 відповідно до розрахунку аварійного комісара.
У ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
11.07.2019 між Акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", найменування якого в подальшому було змінено на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 194762а9оа, предметом якого є, зокрема, майнові інтереси пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем марки Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Строк дії даного договору з 19.07.2019 по 18.07.2020.
18.02.2020 о 11:40 в м. Одесі по вул.. Мала Арнаутська 107 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу Mercedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" згідно полісу № АМ/009894548 (строк дії до 10.05.2020, франшиза - 2 000, 00 грн).
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18.03.2020 у справі № 522/3626/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Так, позивач на підставі заяви про виплату страхового відшкодування, страхового акту № ARX 2545758 від 02.03.2020, який складено на підставі рахунку Фірма «Інтер - Авто» у вигляді ТОВ № 000000444 - С від 20.02.2020 здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 42 413, 50 грн на рахунок останнього згідно платіжного доручення № 648 550 від 03.03.2020.
Відтак, позивач у зв'язку з тим, що ним було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 42 413, 50 грн потерпілій особі за збитки, які були спричинені транспортним засобом Mercedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" згідно полісу №АМ/9894548, просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу кошти в розмірі 47 226, 50 грн (за вирахуванням франшизи 2 000, 00 грн).
З матеріалів справи також вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування № 002950/ІНС.ЛОУ від 25.05.2020, в якій просив останнього виплатити суму страхового відшкодування в розмірі 49 226, 50 грн, однак, станом на дату звернення до суду з даним позовом відповідачем не було відшкодовано позивачу зазначених коштів.
Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вказує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Суд вказує, що вина ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку та підтверджується постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18.03.2020 у справі № 522/3626/20.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на
стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно зі ст.512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
З огляду на викладене вище, виходячи із доказів, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що до позивача перейшло в порядку регресу право вимоги до страховика винної особи (відповідача) за полісом № АМ/9894548 у розмірі 42 413, 50 грн, у зв'язку з тим, що позивачем було виплачено страхувальнику (на рахунок Фірма Інтер - Авто у вигляді ТОВ) суму страхового відшкодування у розмірі 42 413, 50 грн згідно платіжного доручення № 648 550 від 03.03.2020.
Крім того суд вказує, що норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
При цьому, суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу, в тому числі і калькуляція є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17.
Разом з тим, відповідно до. ч. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Проте, як встановлено судом з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 47 226, 50 грн (за вирахуванням франшизи 2000, 00 грн), проте згідно платіжного доручення № 648 550 від 03.03.2020 позивачем відшкодовано витрати у розмірі 42 413, 50 грн, а тому суд приходить до висновку що заявлена сума у розмірі 47 226, 50 грн не підтверджена матеріалами справи, оскільки 42 413, 50 грн (сума яка сплачена позивачем) - 2000, 00 (франшиза) = 40 413, 50 грн (сума страхового відшкодування).
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, під час розгляду справи, зокрема до поданого відзиву відповідачем було додано платіжне доручення № 10580 від 06.08.2020 на суму 29 879, 40 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Враховуючи, що предмет спору (стягнення в сумі 29 879, 40 грн) припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 29 879, 40 грн.
Разом з тим, відповідач заперечуючи щодо задоволення позовних вимог в частині суми 10 534, 10 грн вказує слідуюче.
Відповідно до пп. е) п. 4.4. розділу 4 Методики оцінки колісних транспортних засобів, однак предметом дослідження у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається така інформація: відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ: посада, прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання (за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації;
Як про це вказує відповідач, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" керуючись ст. 33, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" направило матеріали справи аварійному комісару Дудка О.С. для визначення розміру коефіцієнту фізичного зносу відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092.
Згідно ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 34.4, ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Як зазначає відповідач та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, аварійний комісар Дудка О.С. , використовуючи програмний комплекс "AudaHistory" на базі програмного комплексу для визначення вартості матеріального збитку "Audatex", встановив що пошкоджений автомобіль до даного ДТП (03.10.2016) ремонтувався. Роздруківки з програмного комплексу "AudaHistory" міститься в матеріалах справи.
Тобто, даний автомобіль неодноразово до даного ДТП зазнавав пошкоджень тому складові частин кузова, кабіни, рами відновлювались ремонтом.
Згідно консультації № 07-D/71/4 від 15.06.2020 фізичний знос пошкодженого транспортного засобу становить 50, 7 %.
Відтак, на підставі даних з рахунку СТО ремонтної калькуляції та з застосуванням встановленого оцінювачем коефіцієнту зносу 50, 7 %, та за вирахуванням франшизи (2 000, 00 грн) сума страхового відшкодування становить 29 879, 40 грн. Як було встановлено судом вище, означену суму і було сплачено відповідачем на користь позивача 06.08.2020.
При тому, суд вказує, що у відповіді на відзив позивачем було вказано, що відповідачем правомірно розраховано фізичний знос внаслідок того, що транспортний засіб потрапляв у ДТП, а тому фізичний знос становить 0, 507 відповідно до розрахунку аварійного комісара.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в сумі 10 534, 10 грн, а відтак, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 232, 233 та 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Закрити провадження в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 29 879, 40 грн.
2. В частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" в сумі 10 534, 10 грн - відмовити.
3. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 21.10.2021.
Суддя М.Є.Літвінова