номер провадження справи 4/73/21
11.10.2021 Справа № 908/1091/21
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРИФОН-ТРАНС ПЛЮС», (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 66)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛАЗЕР», (69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок Років Радянської України, буд. 86), представник відповідача адвокат Кравець Олександр Олександрович, (69089, м. Запоріжжя, вул. Каменсько-Дніпровська, буд. 26)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор», (69600, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 3)
про стягнення 39134,48 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.,
при секретарі судового засідання Тройно Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача - Фоменко О.В., директор, на підставі протоколу Загальних зборів № 1 від 25.04.2018;
від відповідача - Кравець О.О., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги АР № 1036197 від 25.05.2021;
від третьої особи - не з'явився;
20.04.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 16.04.2021 (вх. № 1161/08-07/21 від 20.04.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРИФОН-ТРАНС ПЛЮС», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛАЗЕР», м. Запоріжжя про стягнення 39134,48 грн. збитків, що складаються зі збитків згідно листа № 1/05-р-648 від 10.12.2020 (збитки не покриті страховим відшкодуванням) в розмірі 25134,48 грн. та збитків у вигляді неодержаного прибутку в розмірі 14000,00 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 20.04.2021 справу № 908/1091/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.05.2021 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1091/21 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/52/21, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.07.2021 ухвалено здійснювати розгляд справи № 908/1091/21 за правилами загального позовного провадження, до участі у справі № 908/1091/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор», м. Запоріжжя, підготовче засідання призначено на 04.08.2020.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 продовжений строк підготовчого провадження у справі № 908/1091/21 до 06.10.2021, підготовче засідання відкладено на 13.09.2021.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.09.2021 у зв'язку із перебування судді Зінченко Н.Г. у відрядженні підготовче засідання у справі № 908/1091/21 перенесено і призначено на 20.09.2021.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.09.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРИФОН-ТРАНС ПЛЮС» про участь у судових засіданнях по справі № 908/1091/21 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку .
В судовому засіданні 20.09.2021 судом ухвалено закрити підготовче провадження у справі № 908/1091/21 та призначити справу до розгляду по суті в судовому засіданні 20.09.2021 о 12:15 годині, про що зазначено в протоколі судового засідання.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.10.2021, про що судом постановлено відповідну ухвалу суду по справі від 20.09.2021.
Судове засідання 11.10.2021 проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв'язку «EASYCON», здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».
До системи відеоконференцзв'язку «EASYCON» 11.10.2021 приєднався представник позивача.
Представник відповідача приймав участь в судовому засіданні 11.10.2021 безпосередньо в приміщення господарського суду Запорізької області.
Третя особа в жодне судове засідання не з'явилася, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд завчасно не повідомляла, письмових пояснень по суті спору суду не надала. Про дату, час та місце розгляду справи № 908/1091/21 третя особа повідомлялася належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи № 908/1091/21 за відсутністю третьої особи, оскільки її неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
В судовому засіданні 11.10.2021 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, позов пред'явлений позивачем з наступних підстав: 06.05.2020 між позивачем (Експедитор) та ПрАТ «Запоріжтрансформатор» (Клієнт) укладено договір транспортного експедирування № DI007494, за умовами якого позивач зобов'язався за плату і за рахунок Клієнта надавати або організовувати надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів. В свою чергу між позивачем (Експедитор) та відповідачем (Перевізник) укладений договір № 280920 від 28.09.2020 перевезення вантажів автотранспортом, згідно з яким Перевізник або його довірена особа доручає Експедитору за винагороду здійснювати пошук та підбір вантажовласників (замовників чи їх довірених осіб) з метою забезпечення вантажами транспортних засобів Перевізника, а Перевізник зобов'язується забезпечити доставку ввіреного йому Експедитором вантажу від місця завантаження до пункту призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі. З метою здійснення на замовлення Клієнта перевезення вантажу - трансформатора ТМН-6300/35-У1 (вага 11350 кг.) - за маршрутом м. Запоріжжя - с. Корюківка (Чернігівська область) між позивачем та відповідачем в межах договору № 280920 від 28.09.2020 підписана Заявка-додаток на виконання перевезення № б/н від 05.10.2020. 06.10.2020 машина Перевізника згідно Заявки-додатку № б/н від 05.10.2020 прибула для завантаження, 07.10.2020 трансформатор було завантажено та відправлено за маршрутом. По прибуттю в пункт розвантаження 08.10.2020 було виявлено пошкодження елементів вантажу, вантаж вантажоодержувачем прийнятий не був та машина з вантажем повернулася на територію Відправника - ПрАТ «Запоріжтрансформатор». 13.10.2020 на території ПрАТ «Запоріжтрансформатор», проведений огляд пошкоджень та складений акт огляду від 13.10.2020, трансформатор був розвантажений для проведення ремонту. Згідно листа ПрАТ «Запоріжтрансформатор» № 1/05-р-648 від 10.12.2020 сума фактичних витрат на ремонт трансформатора склала 97989,38 грн. В цьому ж листі зазначено, що ПрАТ «СК «Уніка» в межах договору страхування вантажів № 009088/2701/0000001 визнала цей випадок страховим та виплатило на користь ПрАТ «Запоріжтрансформатор» страхове відшкодування за мінусом франшизи в розмірі 72854,90 грн. Таким чином, сума збитків ПрАТ «Запоріжтрансформатор» не покритих страховим відшкодування склала 25134,48 грн. 18.12.2020 позивач виплатив на користь ПрАТ «Запоріжтрансформатор» 2513448, грн. збитків згідно листа № 1/05-р-648 від 10.12.2020. В свою чергу в межах договору страхування відповідальності експедитора між позивачем та ПрАТ «СК Універсальна» № 6000/258/000008 від 05.05.2020 даний випадок визнано страховим та виплачено на користь ПрАТ «СК «Уніка» страхове відшкодування за мінусом франшизи в розмірі 57527,03 грн. За таких обставин, позивач зазначає, що він поніс збитки згідно листа ПрАТ «Запоріжтрансформатор» № 1/05-р-648 від 10.12.2020 в розмірі 25134,48 грн. Крім того, позивач вважає, що він поніс збитки у вигляді неодержаного прибутку в розмірі 14000,00 грн., який складається з різниці між сумою плати, узгодженої з Клієнтом (ПрАТ «Запоріжтрансформатор»), в розмірі 40000,00 грн. та сумою плати, узгодженої з Перевізником (відповідачем), в розмірі 26000,00 грн., яку би позивач отримав у разі належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань. 05.03.2021 позивач звернувся до відповідача із претензією № 2/05 щодо покриття понесених ним збитків. Проте відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь 39134,48 грн. збитків, що складаються зі збитків згідно листа ПрАТ «Запоріжтрансформатор» № 1/05-р-648 від 10.12.2020 в розмірі 25134,48 грн. та збитків у вигляді неодержаного прибутку в розмірі 14000,00 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Відповідач позов не визнає повністю, заявлені вимоги вважає необґрунтованими і недоведеними. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву та в письмових поясненнях зазначив, що дійсно між позивачем (Експедитор) та відповідачем (Перевізник) укладений договір № 280920 від 28.09.2020 перевезення вантажів автотранспортом, до якого була укладена Заявка-додаток № б/н від 05.10.2020 на виконання перевезення вантажу - трансформатора ТМН-6300/35-У1 (вага 11350 кг.) - за маршрутом м. Запоріжжя - с. Корюківка (Чернігівська область). 07.10.2020 машина відповідача з трансформатором була відправлена за маршрутом. Проте, відповідач стверджує, що є безпідставними доводи позивача, що весь вантаж був повернутий до ПрАТ «Запоріжтрансформатор». Так, на зворотному боці товарно-транспортної накладної № 083/440/083439 від 07.10.2020 містяться відмітки, що 13.10.2020 до ПрАТ «Запоріжтрансформатор» було завезено місце № 2, тобто трансформатор ТМН-6300/35-У1, а інший вантаж, а саме: місця 1, 3, 4, та 5 були прийнятий вантажоодержувачем без жодних зауважень та не повертався до ПрАТ «Запоріжтрансформатор». Наведене свідчить, що відповідач виконав прийняті на себе зобов'язання щодо перевезення вантажу, а отже, у позивача виник обов'язок щодо оплати виконаного відповідачем перевезення. Відповідач зауважує, що його представник жодного разу не запрошувався до огляду пошкодженого вантажу. З наданих позивачем до матеріалів справи доказів вбачається, що огляд вантажу здійснювався особами, які не є уповноваженими особами перевізника, експедитора, вантажоодержувача, що є порушенням вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, та які визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників. Отже, на думку відповідача, наданий позивачем акт огляду від 13.10.2020 складений неуповноваженими особами, а отже не є належним та допустимим доказом. За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем не доведені вимоги щодо стягнення збитків згідно листа ПрАТ «Запоріжтрансформатор» № 1/05-р-648 від 10.12.2020 в розмірі 25134,48 грн. Стовно вимог про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку в розмірі 14000,00 грн., то відповідач вважає, що така вимога також є необґрунтованою, оскільки позивачем не доведено, що ПрАТ «Запоріжтрансформатор» відмовив йому в проведені оплати за надані послуги експедирування на підставі укладеного між ними договору, так само позивачем не надано доказів, що ним здійснено оплату винагороди відповідачу за договором № 280920 від 28.09.2020 перевезення вантажів автотранспортом. На підставі викладеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
06.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРИФОН-ТРАНС ПЛЮС» (позивачу справі, Експедитор) та Приватним акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор» (третя особа у справі, Клієнт) укладено Договір транспортного експедирування № DI007494, за умовами якого позивач зобов'язався за плату і за рахунок Клієнта надавати або організовувати надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів.
Відповідно до п. 2.1 Договору транспортного експедирування № DI007494 предметом цього Договору є транспортно-експедиторські послуги, які безпосередньо пов'язані з організацією та забезпеченням перевезення експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу Клієнта.
За умовами розділу 3 «Порядок і строки надання послуг (послуги)» Договору транспортного експедирування № DI007494 Експедитор має право залучити до виконання Договору інших осіб, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед Клієнтом за порушення Договору. (п. 3.1) Надання послуг по організації перевезення конкретного вантажу Клієнта узгоджується сторонами наступним чином: Клієнт надає в письмовому вигляді будь-яким прийнятним для сторін засобом заявку на перевезення. (п. 3.3)
В свою чергу між позивачем (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛАЗЕР» (відповідачу справі, Перевізник) укладений Договір № 280920 від 28.09.2020 перевезення вантажів автотранспортом, згідно з яким Перевізник або його довірена особа доручає Експедитору за винагороду здійснювати пошук та підбір вантажовласників (замовників чи їх довірених осіб) з метою забезпечення вантажами транспортних засобів Перевізника, а Перевізник зобов'язується забезпечити доставку ввіреного йому Експедитором вантажу від місця завантаження до пункту призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Пунктом 2.3 Договору перевезення вантажів автотранспортом № 280920 сторони погодили, що виконання кожного перевезення в рамках даного Договору оформлюється окремими замовленнями на конкретне перевезення у формі заявки, в якій обумовлені конкретні умови та вартість перевезення.
Згідно з умовами п. 3.3 Договору перевезення вантажів автотранспортом № 280920 представником Перевізника на завантаженні/розвантаженні слід вважати водія транспортного засобу Перевізника.
Матеріали справи свідчать, що 02.10.2020 ТОВ «ГРИФОН-ТРАНС ПЛЮС» та ПрАТ «Запоріжтрансформатор» в рамках Договору транспортного експедирування № DI007494 від 06.05.2020 підписана Заявка № 2 на виконання перевезення автомобільним транспортом, згідно якої позивач зобов'язався забезпечити організацію перевезення на замовлення Клієнта вантажу - трансформатора ТМН-6300/35-У1 (вага 11350 кг.) - за маршрутом м. Запоріжжя - с. Корюківка (Чернігівська область), вантажоотримувач - АТ «Слов'янські шпалери». Ставка за перевезення - 40000,00 грн. Дата завантаження - 06.10.2020, дата розвантаження - 08.10.2020.
З метою здійснення на замовлення Клієнта перевезення вантажу - трансформатора ТМН-6300/35-У1 (вага 11350 кг.) - за маршрутом м. Запоріжжя - с. Корюківка (Чернігівська область) між позивачем та відповідачем в межах Договору перевезення вантажів автотранспортом № 280920 від 28.09.2020 підписана Заявка-додаток на виконання перевезення № б/н від 05.10.2020, в якій визначені найменування, вага та кількість вантажу, дата і адреси завантаження розвантаження та визначено, що вартість перевезення становить 26000,00 грн. за 1 а/м. Також в Заявці зазначено, що перевезення здійснюється автомобілем Рено НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
06.10.2020 машина Перевізника Рено НОМЕР_1 / НОМЕР_2 згідно Заявки-додатку № б/н від 05.10.2020 прибула для завантаження на територію ПрАТ «Запоріжтрансформатор».
07.10.2020 згідно Товарно-транспортної накладної № 083/440/083439 від 07.10.2020 вантаж - трансформатор ТМН-6300/35-У1, № 163201, який складається з 5 місць, а саме: місце 1: ящик з вузлами та деталями згідно відомості демонтажу та технічною документацією; розширювач, труби; патрубки; місце 2: трансформатор ТМН-6300/35-У1; місце 3: радіатори; місце 4: радіатори; місце 5: масло трансформаторне, був завантажений та відправлений за маршрутом до АТ «Слов'янські шпалери».
По прибуттю в пункт розвантаження 08.10.2020 було виявлено пошкодження елементів вантажу (у підтвердження чого позивачем надано до матеріалів справи фотокопії фотознімків), вантаж вантажоодержувачем прийнятий не був та машина з вантажем повернулася на територію Відправника - ПрАТ «Запоріжтрансформатор».
13.10.2020 на території ПрАТ «Запоріжтрансформатор», проведений огляд пошкоджень та складений Акт огляду від 13.10.2020, трансформатор був розвантажений для проведення ремонту.
Згідно листа ПрАТ «Запоріжтрансформатор» № 1/05-р-648 від 10.12.2020 адресованого позивачу сума фактичних витрат на ремонт трансформатора склала 97989,38 грн. В цьому ж листі зазначено, що ПрАТ «СК «Уніка» в межах договору страхування вантажів № 009088/2701/0000001 визнала цей випадок страховим та виплатило на користь ПрАТ «Запоріжтрансформатор» страхове відшкодування за мінусом франшизи в розмірі 72854,90 грн. Таким чином, сума збитків ПрАТ «Запоріжтрансформатор» не покритих страховим відшкодування склала 25134,48 грн.
18.12.2020 позивач платіжним дорученням № 933 від 18.12.2020 виплатив на користь ПрАТ «Запоріжтрансформатор» 2513448, грн. збитків згідно листа № 1/05-р-648 від 10.12.2020.
05.03.2021 позивач звернувся до відповідача із претензією № 2/05 щодо покриття понесених ним збитків.
Проте відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення.
Позивач вважає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо надання послуг перевезення за Договором перевезення вантажів автотранспортом № 280920 від 28.09.2020 та Заявкою-додатком на виконання перевезення № б/н від 05.10.2020 він поніс збитки згідно листа ПрАТ «Запоріжтрансформатор» № 1/05-р-648 від 10.12.2020 в розмірі 25134,48 грн.
Крім того, позивач вважає, що він поніс збитки у вигляді неодержаного прибутку в розмірі 14000,00 грн., який складається з різниці між сумою плати, узгодженої з Клієнтом (ПрАТ «Запоріжтрансформатор»), в розмірі 40000,00 грн. та сумою плати, узгодженої з Перевізником (відповідачем), в розмірі 26000,00 грн., яку би позивач отримав у разі належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення 39134,48 грн. збитків, що складаються зі збитків згідно листа ПрАТ «Запоріжтрансформатор» № 1/05-р-648 від 10.12.2020 в розмірі 25134,48 грн. (збитки Клієнта через пошкодження вантажу не покриті страховим відшкодуванням) та збитків у вигляді неодержаного прибутку в розмірі 14000,00 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, заслухавши доводи представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.
На позивача покладено обов'язок обґрунтувати своєї вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (частина 2 статті 16 ЦК України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (ч., ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України)
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224, 225 ГК України, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Положеннями статей 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виходячи з загальних принципів цивільного права, з огляду на положення статті 224 ГК України, статей 22, 611, 614, ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення шкоди, позивач повинен довести наявність у нього шкоди, протиправних винних дій відповідача та причинного зв'язку між шкодою, завданою позивачу, та діями відповідача.
З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування шкоди може пред'являтися виключно у разі, якщо шкода є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.
Виходячи з наведеного та в силу положень Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
Відповідно до частини 3 статті 22 ЦК України якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, серед іншого, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Тобто упущена вигода, в розумінні положень цивільного та господарського законодавства, також входить до складу збитків.
Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Мотивуючи вимогу про стягнення з відповідача 25134,48 грн. збитків згідно листа ПрАТ «Запоріжтрансформатор» № 1/05-р-648 від 10.12.2020, позивач посилається на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо надання послуг перевезення за Договором перевезення вантажів автотранспортом № 280920 від 28.09.2020 та Заявкою-додатком на виконання перевезення № б/н від 05.10.2020, що стало причиною пошкодження трансформатору ТМН-6300/35-У1, № 163201, позивач вимушений був відшкодувати ПрАТ «Запоріжтрансформатор» вартість ремонту трансформатора, яка не покрита страховим відшкодуванням, в розмірі 25134,48 грн.
При цьому, позивач стверджує, що вантаж вантажоотримувачем - АТ «Слов'янські шпалери» прийнятий не був і повернувся до вантажовідправника - ПрАТ «Запоріжтрансформатор».
Проте, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Товарно-транспортної накладної № 083/440/083439 від 07.10.2020 (а.с. 20) вантаж - трансформатор ТМН-6300/35-У1, № 163201 складався з 5 місць, а саме: місце 1: ящик з вузлами та деталями згідно відомості демонтажу та технічною документацією; розширювач, труби; патрубки; місце 2: трансформатор ТМН-6300/35-У1; місце 3: радіатори; місце 4: радіатори; місце 5: масло трансформаторне.
На зворотному боці Товарно-транспортної накладної № 083/440/083439 від 07.10.2020 містяться відмітки, що 13.10.2020 до ПрАТ «Запоріжтрансформатор» було завезено місце № 2, тобто трансформатор ТМН-6300/35-У1.
Що стосується іншого вантажу, а саме: місць 1, 3, 4, та 5, то на зворотному боці Товарно-транспортної накладної № 083/440/083439 від 07.10.2020 не міститься позначок, що цей вантаж повернувся до ПрАТ «Запоріжтрансформатор». Однак вказана товарно-транспортна накладна також і не містить належних відміток, що такий вантаж отриманий вантажоодержувачем - АТ «Слов'янські шпалери».
У підтвердження неналежного виконання відповідачем перевезення вантажу позивач посилається на Акт огляду трансформатору від 13.10.2020. (а.с. 24)
Судом зазначений Акт огляду трансформатору від 13.10.2020 не приймається як належний та допустимий доказ, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, виходячи з наступного.
Права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та Вантажовідправників і Вантажоодержувачів - Замовників визначено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджено наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363.
Пунктом 11.5 цих Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
У відповідності до п., п. 15.1. - 15.3 Правил у разі псування або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і Вантажовідправником (Вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4. Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:
а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;
б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;
в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;
г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити
підставою для матеріальної відповідальності сторін.
Записи в акті засвідчуються підписами Вантажовідправника (Вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як Вантажовідправника (Вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку «Особливі відмітки» і засвідчити її підписом. При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони (пункти 15.3, 15.4, 15.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні).
Зі змісту Акту огляду трансформатора типа ТМН-6300/35-У1, зав. № 163201, АТ «Слов'янські шпалери - КФТП» (а.с. 24) вбачається, що він складений 13.10.2020 в м. Запоріжжі комісією у складі: Шалаєв В.Ю - головний конструктор по трансформаторам 35-220 кВ, Непорожний А.В. - начальник КБ ТКиТ, Асташенко В.А. - зам.головного технолога - начальник бюро, Чорний Р.В. - начальник ОКП, без зазначення найменування юридичної особи, посадовими особами якої складений даний Акт.
Таким чином, огляд вантажу здійснювався особами, які не є уповноваженими особами Перевізника, Експедитора та Вантажоодержувача, а Акт огляду від 13.10.2020 складений неуповноваженими особами, а отже не є належним та допустимим доказом у даній справі.
Також позивачем не надано суду доказів, що на виконання умов Договору № 280920 від 28.09.2020 перевезення вантажів автотранспортом та вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні водій автомобіля Рено НОМЕР_1 / НОМЕР_2 як представник ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛАЗЕР» (Перевізника) залучався до проведення 13.10.2020 огляду пошкодженого трансформатора та складання Акту огляду від 13.10.2020, так само не надано доказів, що водій відмовився приймати участь в огляді вантажу, відмовився від підпису акту або надання своїх пояснень у разі незгоди зі змістом акту.
Наявні в матеріалах справи фотокопії фотознімків (а.с. 21-23) судом до уваги не приймаються, оскільки вони не містять жодних ідентифікуючих ознак, з яких можливо було б встановити, що за зображення на них містяться, де, коли і ким зроблені ці знімки.
Листування між ТОВ «ГРИФОН-ТРАНС ПЛЮС» та ПрАТ «Запоріжтрансформатор» щодо вартості ремонту трансформатора також не може бути доказам понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо надання послуг перевезення. Крім того, позивачем не надано до матеріалів справи жодного страхового акту, який би підтверджував, що обставини пошкодження трансформатора визнані страховим випадком.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не доведено обставин, якими він обґрунтовує заявлені вимоги про стягнення з відповідача 25134,48 грн. збитків згідно листа ПрАТ «Запоріжтрансформатор» № 1/05-р-648 від 10.12.2020, а саме: акт обстеження, який наданий позивачем, складений та підписаний неуповноваженими особами, а отже він є недійсним, позивачем не надано товарно-транспортної накладної з відміткою про пошкодження вантажу, тому вчинення відповідачем протиправних дій у вигляді пошкодження трансформатора не доведено належними та допустимими доказами.
Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача неодержаного прибутку в розмірі 14000,00 грн., який складається з різниці між сумою плати, узгодженої з Клієнтом (ПрАТ «Запоріжтрансформатор»), в розмірі 40000,00 грн. та сумою плати, узгодженої з Перевізником (відповідачем), в розмірі 26000,00 грн., яку би позивач отримав у разі належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до частини 1 статті 142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення. (постанова Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі № 923/2075/15).
Таким чином, позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, з огляду на вище наведені норми чинного законодавства, суд вважає, що позивачами не доведено наявності підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення з відповідача неодержаного прибутку.
Суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем не доведено, що ПрАТ «Запоріжтрансформатор» відмовило йому в проведені оплати за надані послуги експедирування на підставі укладеного між ними Договору транспортного експедирування № DI007494 від 06.05.2020 та Заявки № 2 на виконання перевезення автомобільним транспортом від 02.10.2020, так само позивачем не надано доказів, що ним здійснено оплату винагороди відповідачу за Договором № 280920 від 28.09.2020 перевезення вантажів автотранспортом.
Таким чином, враховуючи, що позивачами не надано суду належних та допустимих доказів спричинення відповідачем шкоди позивачу у вигляді неодержаного прибутку позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст.236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Суд визнає позовні вимоги недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених ним вимог, не знайшли свого підтвердження за встановлених судом обставин, що склались між сторонами.
Заперечення відповідача на заявлені позовні вимоги враховані судом при вирішенні даного спору.
Враховуючи вище наведене, в задоволені позову відмовляється повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, приймаючи до уваги висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРИФОН-ТРАНС ПЛЮС», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛАЗЕР», м. Запоріжжя про стягнення 39134,48 грн. збитків відмовити повністю.
Повне судове рішення складено « 21» жовтня 2021 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.