вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"28" вересня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/458/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Мешко Р.В
розглянувши матеріали справи
за позовом Благодійної організації “Будинок милосердя “Добрий Самаритянин”, с. Велика Добронь Ужгородського району
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Релігійна громада реформатської церкви с. Велика Добронь Ужгородського району
до Великодобронської сільської ради Ужгородського району, с. Велика Добронь Ужгородського району
про визнання права власності
За участю представників:
від позивача - Катко Ласло Васильович, директор
Шаланкі Степан Степанович, довіреність № 1/2021 від 21 вересня 2021 року
від відповідача - Куруц Андрій Андрійович, ордер серія АО № 1039481 від 28 вересня 2021 року
від 3-ї особи позивача - не з'явився
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про визнання права власності на об'єкти будівництва громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а саме: головного корпусу літера АА', житлово-адміністративної будівлі літера ББ'' котельної літера ВВ'в, генераторної, складу літера ГГ'г, навісу літера Д, майстерні літера Ее, складу літера Ж, навісу літера З, навісу літера К, гаражу літера К', млина літера Л, свинарника літера НН'Н'', корівника літера ОО'О'', цеху переробки м'яса літера Пп, овочесховища літера Р, складу літера СС', навісу літера Т, навісу літера У, цеху переробки меду літера Ф, житлового будинку літера Хх, гаражів літера Ш, гаражу літера Ю, очисної станції літера Я, криниці літера Є, огорожі №1-5, споруди І-VІІ згідно технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна від 20.10.2020 року.
Ухвалою суду від 18.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.07.2021 а у порядку вимог ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Релігійна громада реформатської церкви с. Велика Добронь Ужгородського району.
Ухвалою суду від 08.07.2021 року відкладено підготовче засідання на 02.09.2021 року.
В судовому засіданні 02.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 вересня 2021 р.
Позивачем заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.
Вказує на те, що позов зумовлений необхідністю визнання права власності на самочинне будівництво в порядку ст. 376 Цивільного кодексу України з метою введення в експлуатацію збудованого нерухомого майна.
Звертає увагу на те, що згідно технічного обстеження встановлено можливість надійної безпечної експлуатації будівель.
Зауважує, що вказане майно збудоване на земельній ділянці постійним користувачем якої є Релігійна громада Реформатської церкви с.Велика Добронь, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, вказана земельна ділянка за договором суперфіція надана в користування позивачу, а задоволення позовних вимог не порушить права та інтереси інших осіб.
13.07.2021 року відповідачем подано письмову заяву про визнання позову. Представник відповідача підтримує подану ним заяву та просить вважати позовні вимоги визнаними.
16.07.2021 року третьою особою подано заяву про визнання позову та про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 28.09.2021 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Будинок милосердя «Добрий Самаритянин», який в 2017 році було змінено на Благодійну організацію «Будинок милосердя «Добрий Самаритянин» (далі - Позивач) є забудовником комплексу будівель, за адресою с. Велика Добронь, Ужгородського району, вул. Чонгорська, 120, що складається з головного корпусу літера АА', житлово-адміністративної будівлі літера ББ'' котельної літера ВВ'в, генераторної, складу літера ГГ'г, навісу літера Д, майстерні літера Ее, складу літера Ж, навісу літера З, навісу літера К, гаражу літера К', млина літера Л, свинарника літера НН'Н'', корівника літера ОО'О'', цеху переробки м'яса літера Пп, овочесховища літера Р, складу літера СС', навісу літера Т, навісу літера У, цеху переробки меду літера Ф, житлового будинку літера Хх, гаражів літера Ш, гаражу літера Ю, очисної станції літера Я, криниці літера Є, огорожі №1-5, споруди І-VІІ згідно технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна від 20.10.2020 року.
Майно збудоване на земельній ділянці постійним користувачем якої є Релігійна громада Реформатської церкви с.Велика Добронь, з кадастровим номером 2124880900:11:016:0001 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.
Вказана земельна ділянка передана позивачу за договором суперфіція в строкове платне користування.
Так за умовами п.1.1 Договору суперфіціар надає, а суперфіціарій приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території села Велика Добронь за адресою: с.Велика Добронь, Ужгородського району, Закарпатської області, вулиця Чонгорська, 120 для будівництва та експлуатації на ньому будинків і споруд, необхідних суперфіціарію для здійснення своєї діяльності, передбаченої статутом.
Згідно п.2.1 Договору загальна площа наданої в користування Земельної ділянки 6,0 га, кадастровий номер 2124880900:11:016:0001.
Земельна ділянка передається в користування суперфіціарію для здійснення будівництва об'єктів нерухомості, інших господарських споруд, необхідних для їх обслуговування та реконструкції існуючих будівель і споруд. Будівництво, реконструкція, обслуговування та експлуатація об'єктів нерухомості відповідає цільовому призначенню земельної ділянки (п.2.2. Договору).
За результатами будівельних робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , технік з інвентаризації нерухомого майна, кваліфікаційний сертифікат серія АЕ №003191 від 13.02.2014 р., було виготовлено технічний паспорт Об'єкта станом на 20.10.2020 року.
ПП «Архбудконсул» було здійснено обстеження будівель і споруд та підготовлено звіти про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об'єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_1 від 26.02.2020 року в кількості 19 звітів, окремо по кожному об'єкту, яким встановлено, що безпечна експлуатація (введення в експлуатацію) обстеження будівель, яка збудована самочинно в період з 1995 по 2012 роки можлива без проведення додаткових підсилюючих заходів, або перепланування існуючих приміщень.
За доводами позивача, зазначене будівництво здійснювалось за відсутності необхідної документації, що надає підстави вважати здійснене будівництво самочинним будівництвом, що унеможливлює прийняття в експлуатацію зазначеного майна відповідно до звичайної процедури.
Відповідно до Звіту про оцінку майна, виконаного Приватним Підприємством «Бізнес-Експерт» сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №809/19 від 25.10.2019 р. станом на 19.05.2021 р. вартість об'єктів самочинного будівництва громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що розташована за адресою АДРЕСА_1 становить 450 841,00 грн.
Необхідність визнання права власності на самочинне будівництво в порядку ст. 376 Цивільного кодексу України з метою введення в експлуатацію збудованого нерухомого майна, стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Предметом спору у даній справі є визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За приписом ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено захист прав існуючого власника, право власності якого не визнається або оспорюється іншою особою, в той час як позивач у спорі про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, не будучи власником спірного об'єкта нерухомості, звертається до суду з метою набуття права власності на таке майно, тобто визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.
Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
При цьому у постанові Верховного Суду України від 27.09.2017 у справі №6-718цс17 зазначено: «За положенням спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначається через сукупність його основних ознак, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визнаний самочинним, зокрема якщо такий об'єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
Частиною 2 вказаної статті 376 Цивільного кодексу України чітко передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Однак, в окремих випадках стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п'ятою цієї статті.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
При цьому, частиною 5 цієї статті визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
З вказаної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №11/384-06.
Згідно з п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Технічне обстеження проводиться суб'єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно з Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).
Таким чином, законодавством передбачено особливий порядок визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду, яке не звільняє позивача від обов'язку прийняття об'єкту в експлуатацію у встановленому порядку.
Матеріалами справи встановлено, що з метою підтвердження можливості надійної та безпечної експлуатації вищезазначених будівель було проведено технічне обстеження Об'єкта у відповідності до п.10 Положення про введення в експлуатацію, яким встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації вказаного майна.
З огляду на зазначене, суд приймає звіти про технічний стан за результатами обстеження будівельних конструкцій, як належні та допустимі докази у розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які свідчать про відповідність самочинно збудованих позивачем об'єктів вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Доказів порушення прав і законних інтересів інших осіб, в т.ч. суміжних землекористувачів, створення самочинно збудованим майном загрози життю, здоров'ю людей, майну фізичних та юридичних осіб учасниками процесу суду не подано, про наявність таких обставин суду не повідомлено.
У той же час, відповідачем подано клопотання в якому проти позовних вимог не заперечує.
Разом з тим третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Релігійна громада реформатської церкви с. Велика Добронь Ужгородського району подала заяву про визнання позову та просять суд розгляд справи провести без участі повноважних представників.
Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Ураховуючи викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, що підтверджують викладені в позові обставини, а також прийняте судом визнання відповідачами позову, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю. Судом було дотримано приписи ч. 2 ст. 191 ГПК України щодо перевірки повноважень на визнання позову представником відповідача, в судовому засіданні судом наголошено, на наслідках відповідної процесуальної дії, як визнання позову.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вище вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати за Благодійною організацією «Будинок милосердя» «Добрий Самаритянин» (89463, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, село Велика Добронь, вулиця Чонгорська, будинок 120, код ЄДРПОУ 22086640) право власності на самочинно збудовані об'єкти будівництва громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а саме: головного корпусу літера АА', житлово-адміністративної будівлі літера ББ'' котельної літера ВВ'в, генераторної, складу літера ГГ'г, навісу літера Д, майстерні літера Ее, складу літера Ж, навісу літера З, навісу літера К, гаражу літера К', млина літера Л, свинарника літера НН'Н'', корівника літера ОО'О'', цеху переробки м'яса літера Пп, овочесховища літера Р, складу літера СС', навісу літера Т, навісу літера У, цеху переробки меду літера Ф, житлового будинку літера Хх, гаражів літера Ш, гаражу літера Ю, очисної станції літера Я, криниці літера Є, огорожі №1-5, споруди І-VІІ згідно технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна від 20.10.2020 року.
3.Стягнути з Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (89463, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, село Велика Добронь, вулиця Чонгор, будинок 2, код ЄДРПОУ 04349857) на користь Благодійної організації «Будинок милосердя» «Добрий Самаритянин» (89463, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, село Велика Добронь, вулиця Чонгорська, будинок 120, код ЄДРПОУ 22086640) суму 6 762,61 грн. (шість тисяч сімсот шістдесят дві гривні 61 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 22.10.2021
Суддя О.Ф. Ремецькі