вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.10.2021м. ДніпроСправа № 904/6581/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "VIP БЕТОН", с.Рівне Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", м.Першотравенськ
про стягнення заборгованості в сумі 53 835,74 грн.
Суддя Красота О.І.
без участі представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "VIP Бетон" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" і просить суд стягнути 36 921,60 грн. - основного боргу, 12 553,34 грн. - інфляційних нарахувань, 4360,80 грн. - 3% річних та судовий збір.
Крім того, Позивач зазначив, що між Позивачем та Відповідачем 26.05.2017 укладено договір поставки №4553-ПРМЗ-УМТС та підписано Специфікацію від 26.05.2017. На виконання вказаного договору та Специфікації Позивачем відвантажено товар на загальну суму 36 921,60 грн. в т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується первинними документами.
Проте Позивач немає можливості надати суду договір поставки від 26.05.2017 №4553-ПРМЗ-УМТС від 26.05.2017 у вигляді єдиного письмового документу, у зв'язку з відсутністю його у Позивача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Клопотання Позивача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" договору поставки від 26.05.2017 №4553-ПРМЗ-УМТС від 26.05.2017 - задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" оригінал та належним чином завірену копію договору поставки від 26.05.2017 №4553-ПРМЗ-УМТС від 26.05.2017.
31.08.2021 Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просив відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що Договір № 4553-ПРМЗ-УМТС від 26.05.2017 (або його копія) відсутні у Позивача і Відповідача, то неможливо встановити чи дійсно був укладений та підписаний вказаний Договір, його форму, зміст та умови даного Договору, а відтак неможливо стверджувати щодо порушення зазначеного Договору (який є основним доказом спірних правовідносин) будь-якою зі сторін.
Відповідач також зазначає, що Позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду. Як зазначається у Специфікації до Договору поставки № 4553-ПРМЗ-УМТ від 29.05.2017 строк оплати за поставлену Продукцію становить 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки Продукції.
Відповідно то товарно-транспортних накладних №545 та №548 від 02.06.2017 та видаткових накладних №490 та №491 від 02.06.2017, копії яких додані до позовної заяви, строк оплати поставленої Продукції спливає 07.08.2017, а відтак Позивач дізнався або міг дізнатися про порушення свого права вже 08.08.2017.
28.09.2021 Позивач подав відповідь на позов та просив суд визнати поважним строк пропуску відповіді на відзив та прийняти цю відповідь на відзив на позовну заяву до розгляду; визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та застосувати п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо продовження строків, визначених статтями 257, 258 цього кодексу на строк дії такого карантину; задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
26.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "VIP БЕТОН" (далі-Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (далі-Відповідач, Покупець) укладено Договір №4553-ПРМЗ-УМТС (далі-Договір) та укладено Специфікацію від 26.05.2017 (а.с.15).
Позивач зазначає, що наявність договірних відносин між сторонами не є спірним фактом, не заперечується сторонами та додатково підтверджується посиланням на цей Договір у первинних документах, зокрема у видаткових накладних, рахунках на оплату, товарно-транспортних накладних.
На виконання Договору та Специфікації Позивачем відвантажено товар на загальну суму 36 921,60 грн. в т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується №490 від 02.06.2017 на суму 18 460,80 грн., в т.ч. ПДВ 20% та №491 від 02.06.2017 на суму 18 460,80 грн. в т.ч. ПДВ 20%, товарно-транспортними накладними №545 від 02.06.2017, №548 від 02.06.2017 (а.с.9, 10, 13).
Відповідно до п.5 Специфікації від 26.05.2017 до Договору поставки №4553-ПРМЗ-УМТС від 26.05.2019, розрахунки за поставлену продукцію повинні здійснитися Покупцем протягом 5 робочих днів з 60 (шістдесятого) календарного дня з дати поставки продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку.
Позивач виставив Відповідачу рахунки на оплату №394 від 02.06.2017 на суму 18 460,80 грн. в т.ч. ПДВ 20%, та №395 від 02.06.2017 на суму 18 460,80 грн. в т.ч. ПДВ 20% (а.с.11, 12).
Господарські операції з відвантаження та отримання Відповідачем товару задекларовані Позивачем відповідно до вимог податкового законодавства, складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:
від 02.06.2017 №14 на суму 18 460,80 грн. в т.ч. ПДВ;
від 02.06.2017 №15 на суму 18 460,80 грн. в т.ч. ПДВ (а.с.16, 17).
Як вказує Позивач термін оплати поставленого товару за видатковими накладними від 02.06.2017 сплинув 08.08.2017, проте Відповідач не здійснив оплату отриманого товару в розмірі 36 921,60 грн.
Відповідачем суму заборгованості у розмірі 36 921,60 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання Позивачем нараховано 3% річних за загальний період прострочення з 09.08.2017 по 15.07.2021 у сумі 4 360,80 грн.
Також, Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні витрати в сумі 12 553,34 грн. за період з 09.08.2017 по 30.06.2021.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
В той же час Відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності до вимог Позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 53 835,74 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як зазначається у Специфікації до Договору поставки №4553-ПРМЗ-УМТ від 29.05.2017 строк оплати за поставлену Продукцію становить 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки Продукції.
Відповідно то товарно-транспортних накладних №545 та №548 від 02.06.2017 та видаткових накладних №490 та №491 від 02.06.2017, копії яких додані до позовної заяви, строк оплати поставленої Продукції спливає 07.08.2017, а відтак Позивач дізнався або міг дізнатися про порушення свого права вже 08.08.2017.
Отже, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "VIP БЕТОН" подана до суду 21.07.2021, тобто Позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх прав із порушенням трирічного строку загальної позовної давності, встановленого приписами ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України.
В силу ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки судом встановлено, що строк позовної давності по стягненню заборгованості з оплати поставленої продукції в розмірі 53 835,74 грн. сплив, враховуючи заяву Відповідача про застосування строку позовної давності, викладену у відзиві на позов, суд відмовляє Позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.193, 265 Господарського Кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити в повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
22.10.2021