вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.10.2021м. ДніпроСправа № 904/6831/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Петренко Антона Євгеновича, м.Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Король Вікторії Анатоліївни, м.Дніпро
про стягнення заборгованості 28 791,49 грн.
Суддя Красота О.І.
без участі представників сторін
Фізична особа-підприємець Петренко Антон Євгенович звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Король Вікторії Анатоліївни і просить суд стягнути 25 434,00 грн. - основного боргу, 1 269,22 грн. - інфляційних витрат, 1 716,27 грн. - пені, 372,00 грн. - 3% річних та судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором-заявкою №77 від 21.12.2020 в частині оплати отриманих послуг.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, повідомлення про вручення поштового відправлення 49300 1629398 1 повернулося на адресу суду з відміткою «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання», в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
21.12.2020 між Фізичною особою-підприємцем Петренко Антоном Євгеновичем (далі-Позивач, Перевізник) та Фізичною особою-підприємцем Король Вікторією Анатоліївною (далі-Відповідач, Замовник) укладено Договір-Заявку №77 (далі - Договір, а.с.13).
Згідно Договору - заявки сторонни узгодили перевезення вантажу за маршрутом: м.Севередонецьк (Україна) - м.Текирдаг (Турція).
- вага вантажу: 21 т.
- об'єм вантажу: 86м3
- дата завантаження: 21.12.2020
- порядок та форма оплати 900$б/н по курсу НБУ на дату вивантаження 12-15 банківських днів за оригіналами документів
- термін доставки: 29.12.2020
- додаткові умови CMR
- марка, номер автомобіля та напівпричепа: Даф АЕ05611ІТ/ НОМЕР_1
Для виконання умов Договору використано сідловий тягач Даф АЕ05611ІТ/ НОМЕР_1 згідно Договорів №10/08 (оренди транспортного засобу) від 04.10.2018 та №17/08 від 17.08.2018 укладених між Приватним підприємством «Авто-Трейд» - Орендодавцем та Позивачем - Орендарем (а.с.17-21).
Факт здійснення Позивачем перевезення за вказаним Договором підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR А №444407, Актом наданим послуг №30/12-1 від 30.12.2020 (а.с.15, 16).
Позивачем на виконання умов Договору виставлено Відповідачу Рахунок-фактуру №30/12 від 30.12.2020 на суму 25 434,45 грн. (а.с.14).
Як вказує Позивач, останній 30.12.2020 на адресу Відповідача направив Акт наданим послуг №30/12-1 від 30.12.2020, Рахунок-фактуру №30/12 від 30.12.2020 на суму 25 434,45 грн., товарно-транспортну накладну (а.с.21).
02.02.2021 та 06.07.2021 Позивач на адресу Відповідача направляв Претензії б/н щодо оплати заборгованості (а.с.23-31).
Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за отримані послуги в сумі 25 434,00 грн.
Таким чином, розмір заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 25 434,00 грн., яка не оплачена, що і стало причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Станом на час розгляду справи доказів оплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 25 434,00 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 1 716,27 грн. за період з 23.01.2021 по 20.07.2021.
За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
З огляду на те, що укладеним між сторонами Договором не передбачено умов забезпечення виконання зобов'язання у вигляді обов'язку сплати пені відносно Відповідача, тому позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, Позивачем останньому нараховано 3% річних у розмірі 372,00 грн. за період з 23.01.2021 по 20.07.2021.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, приходить до висновку, що розрахунок зроблено не вірно, однак він є меншим ніж сума яка розрахована судом, таким чином вимоги 3% річних у сумі 372,00 грн. підлягають задоволенню в сумі розрахованої Позивачем.
Також Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні витрати у сумі 1 269,22 грн. за період з лютого 2021 по липень 2021.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних витрат, приходить до висновку, що розрахунок зроблено не вірно, однак він є меншим ніж сума яка розрахована судом, таким чином вимоги інфляційних витрат у сумі 1 269,22 грн. підлягають задоволенню в сумі розрахованої Позивачем.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із стягненням з Відповідача 25 434,00 грн. - основного боргу, 1 269,22 грн. - інфляційних витрат, 372,00 грн. - 3% річних. В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.174, 193, 216-218, 230 Господарського Кодексу України, ст.ст.509, 525-526, 530, 549, 536, 610-612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Король Вікторії Анатоліївни, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Петренко Антона Євгеновича, ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) 25 434,00 грн. - основного боргу, 1 269,22 грн. - інфляційних витрат, 372,00 грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 2 134,68 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
22.10.2021