вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.10.2021м. ДніпроСправа № 904/6251/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Нігрі", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості у сумі 134 082,45 грн.
Представники:
Від позивача Прохоров О.О.
Від відповідача не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Нігрі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 99 811,20 грн., що складають попередню оплату за договором № 104/40 від 18.03.2021, 7 191,79 грн. - вартості неповернутих товарно-матеріальних цінностей, 27 079,46 грн. - витрати на транспортування.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 104/40 від 18.03.2021 щодо повного та своєчасного виконання робіт.
У межах визначеного законом строку, відповідачу була надана можливість скористались своїми правами на подання відзиву з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 12.07.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Нігрі" залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
23.07.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 23.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.08.2021, з наступним відкладенням до 21.09.2021.
Представник відповідача в підготовче засідання 21.09.2021 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення про вручення ухвали від 21.09.2021 (а.с. 190).
Ухвалою від 21.09.2021 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті на 12.10.2021.
Представник відповідача в судове засідання 21.09.2021 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення про вручення ухвали від 21.09.2021 (а.с. 196).
12.10.2021 від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
Враховуючи вимоги частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, а тому вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
Крім того, у судовому засідання позивачем заявлено клопотання в порядку частини 8 статті 129 ГПК України.
12.10.2021 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо повного та своєчасного виконання робіт за спірним договором.
18.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Нігрі" (Замовник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (Виконавець) укладено договір № 104/40.
Відповідно до п. 1.1 договору, Замовник, в порядку і на умовах, визначених цим договором, доручає Виконавцеві, а Виконавець приймає на себе зобов'язання здійснити апробацію технології через отримання металевого литва шляхом переплаву залізовмісних брикетів за допомогою електродугових печей, надати замовнику відливки та надати заключення по хімічному складу отриманої продукції згідно специфікації № 1. Замовник зобов'язується прийняти отриману після плавки продукцію в формі болванок і сплатити вартість виконаних послуг.
Загальна сума договору орієнтована і складає 199 622,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 33 270,40 грн. (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 2.4 договору оплата за продукцію проводиться шляхом перерахування авансу в розмірі 50% вартості послуг на розрахунковий рахунок виконавця.
Остаточний розрахунок за виготовлену продукцію здійснюється Замовником шляхом оплати на розрахунковий рахунок Виконавця за фактично надані послуги не пізніше 5-ти календарних днів з моменту отримання повідомлення про готовність відвантаження продукції зі складу Виконавця. Датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок Виготовлювача (п. 2.5 договору).
Готова продукція, отримана після виконання плавки, відвантажується на умовах EXW згідно правил Інкотермс-2010 (м. Жовті Води, склад Виконавця) (п. 3.7 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв матеріали для проведення дослідних плавок, за переліком визначеним у додатку № 1 до договору, що підтверджується актами прийому-передачі №№ 1 від 29.04.2021, 2 від 01.04.2021, 3 від 01.04.2021, 4 від 01.04.2021, 5 від 01.04.2021 (а.с. 32-36), а також здійснив попередню оплату у розмірі 50% вартості послуг на суму 99 811,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 361 від 22.03.2021 (а.с. 31).
Згідно з п. 3.2 договору Виконавець приступає до виконання замовлення після одержання від Замовника авансу та сировини.
Пунктом 3.3 договору визначено, що Виконавець зобов'язаний:- протягом 30 робочих днів з моменту отримання від Замовника авансу та сировини виконати плавку, письмово повідомити Замовника про готову для прийому продукцію протягом 3-х днів з моменту її виготовлення; оформляти і надавати Замовнику акти виконаних робіт на надані послуги. Акти підписуються обома сторонами. Можливе дострокове виконання послуг.
Таким чином, строк виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо виконання плавки становив до 18.05.2021 включно.
Як зазначає позивач, виконуючи умови спірного договору, 02.04.2021 сторонами було проведено дослідну плавку на потужностях Ремонтно-механічного заводу Виконавця. Від позивача у проведенні робіт приймали участь: директор Папуча В.М., представник Душин Є.О. та заступник декана металургійного факультету Національної металургійної академії України Гришин О.М.
В результаті проведення двох плавок було виявлено протікання металу через подину ДСП 1.5 печі в одному випадку та просідання металу в печі ДСП 1.5 в другому випадку, у зв'язку з чим зупинено плавку та здійснено хімічний аналіз отриманих розплавів та аналіз залізовмісних брикетів.
За результатами проведених аналізів причин, що могли б вплинути на роботи дугової печі та футерівку, встановлено не було. Крім того, було встановлено, що завалку тільки листового металобрухту, що був в печі ДСП з кислою футерівкою виконувати заборонено, так як при інтенсивному окисленні вуглецю й при плавленні легковагового брухту можливі випадки розм'якшення рідини.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що що відповідач не приступив до виконання підрядних робіт у строки обумовлені договором, 13.05.2021 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 4/05 (а.с. 102), яким запропонував припинити дію спірного договору та повернути отриманий аванс за виготовлену продукцію у сумі 99 811,20 грн. та сировину, що була надана відповідно до актів прийому-передачі.
Відповідач листом від 27.05.2021 № 08-01/415 (а.с. 166) повідомив позивача про те, що за попереднім обговоренням умов виконання дослідних плавок залізовмісних брикетів був невідомий кінцевий результат, у зв'язку з чим останній запропонував позивачу відкликати претензію від 13.05.2021 № 4/05 та завершити роботи з вдосконалення технологічних процесів переробки залізовмісних брикетів відповідно до умов договору.
Крім того, відповідач зазначив, що всі матеріали, які були завезені на територію його підрозділу, як давальницька сировина, знаходяться на зберіганні у повному обсязі, крім брикетів, що були використані для перших двох плавок - приблизно 200 -250 кг.
З огляду на те, що відповідач у визначений договором строк не виконав робити, позивач листом від 01.06.2021 № 02/06 (а.с. 110) звернувся до останнього з вимогою по повернення товарно-матеріальних цінностей.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було частково повернуто позивачеві товарно-матеріальні цінності, що підтверджується накладними на повернення № 0399-00001 від 01.06.2021, № 0399-00002 від 02.06.2021, № 0399-00003 від 04.06.2021 (а.с. 37-39).
Таким чином, неповернутих товарно-матеріальних цінностей, переданих відповідачеві як сировину за спірним договором, становить: скло натрієве рідке ГОСТ 13078-81 - 0,210 т, брикети залізовмісні -0,245 т, коксовий дріб'язок - 0,05 т, що загалом складає 7 191,79 грн., також відповідачем не була повернута позивачеві попередня оплата в сумі 99 811,20 грн.
Крім того, позивач вказує на те, що у зв'язку з виконанням зобов'язань за спірним договором, останньому завдано збитки у вигляді витрат на транспортування товарно-матеріальних цінностей у загальній сумі 27 097,46 грн., з них: 12 315,98 грн. - витрати на транспортування, 14 763,48 грн. - адміністративні витрати.
Враховуючи те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань згідно спірного договору та не повернув сировину, а також отриманий аванс у розмірі 99 811,20 грн., позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частинами 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за змістом якої цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Спірні правовідносини у цій справі виникли із укладеного між сторонами договору на здійснення апробації технології через отримання металевого литва шляхом переплаву залізовмісних брикетів за допомогою електродугових печей.
За змістом частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Отже, між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного ними договору.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до пунктів 2.4, 3.1, 3.2 договору, позивач передав, а відповідач прийняв матеріали для проведення дослідних плавок, за переліком визначеним у додатку № 1 до договору, що підтверджується актами прийому-передачі №№ 1 від 29.04.2021, 2 від 01.04.2021, 3 від 01.04.2021, 4 від 01.04.2021, 5 від 01.04.2021, а також здійснив попередню оплату у розмірі 50% вартості послуг на суму 99 811,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 361 від 22.03.2021 (а.с. 31).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 73 вказаного кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ч. 1 ст. 77 ГПК України )
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріали справи не містять жодних доказів виконання відповідачем робіт за спірним договором.
Частинами 1, 2 статті 849 передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Крім цього, відповідно до частини 4 зазначеної статті замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Згідно частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Таким чином, замовнику законом надано право відмовитись в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене. Одностороння відмова від договору тягне за собою припинення зобов'язань його сторін.
В матеріалах справи наявне повідомлення від 13.05.2021 № 4/05 адресоване відповідачу, про відмову позивача від договору, зумовлену порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань.
У відповідності до пункту 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим.
З огляду на те, що матеріли справи не містять доказів на підтвердження надсилання позивачем листа № 4/05 від 13.05.2021 на адресу відповідача, проте містять відповідь відповідача на вказаний лист, датовану 27.05.2021, отже, днем пред'явлення вимоги є 27.05.2021.
Таким чином, з огляду на положення частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, зобов'язання за спірним договором є припиненим.
Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала.
Випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Враховуючи зазначене, відповідач повинен був повернути позивачу попередню оплату у сумі 99 811,20 грн. та вартість неповернутого майна в сумі 7 191,79 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів повернення попередньої оплати та вартості неповернутого майна відповідач на момент розгляду спору не надав.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення попередньої оплати в сумі 99 811,20 грн. та вартості неповернутого майна в сумі 7 191,79 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення збитки у вигляді витрат на транспортування, з яких: 12 315,98 грн. - витрати на транспортування та 14 763,48 грн. - адміністративні витрати.
Згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зазначена норма кореспондує положенням статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов спірного договору здійснив транспортування майна, перелік якого визначений у Додатку № 1 до договору, вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями на загальну суму 12 046,00 грн. (а.с.42-67).
З огляду на викладене, та зважаючи на те, що спірним договором було передбачено зобов'язання Замовника передати Виконавцю сировину для виконання плавки, вимоги позивача щодо стягнення 12 315,98 грн. - витрати на транспортування підлягають частковому задоволенню на суму 12 046,00 грн.
Щодо вимоги позивач про стягнення 14 763,48 грн. - адміністративних витрати, господарський суд зазначає наступне.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження узгодження між сторонами даного виду витрат, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення вимог щодо стягнення адміністративних витрат в сумі 14,763,48 грн.
Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, вул. Горького, будинок 2; код ЄДРПОУ: 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Нігрі" (50079, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Матросова, 75А; код ЄДРПОУ 37664343) 99 811,20 грн. - суму попередньої оплати, 7 191,79 грн. - вартості неповернутих товарно-матеріальних цінностей, 12 046,00 грн. - витрат на транспортування, 2 017,75 грн. - судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 22.10.2021.
Суддя І.Ф. Мельниченко