22.10.2021 року м. Дніпро Справа № 908/2177/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2021р. (суддя Федорова О.В., м. Запоріжжя, повний текст ухвали складено 30.07.2021 р.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” (вул. Генкіна, 30, с.Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, 72040, ідентифікаційний код 20476578)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімсервіс” (вул.Незалежної України, буд. 88, кв. 5, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 31522332)
про тлумачення змісту правочину
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімсервіс”, про тлумачення змісту правочину.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.07.2021р. позовну заяву вих. б/н від 26.07.2021р. (вх. №2324/08-07/21 від 27.07.2021р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” повернуто без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що вимога, подання ТОВ “СПП ЛАНА” окремого позову, про тлумачення правочину, є поданням завідомо безпідставного позову та свідчить про зловживання процесуальними правами учасником справи та має на меті затягування розгляду справи №908/579/21.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрохімсервіс” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду скасувати, та прийняти рішення, яким направити справу передати на розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що посилання судом першої інстанції на зловживання процесуальними правами має формальний характер, подача позову з таким предметом, як тлумачення умов договору, жодним чином не може бути перешкодою для суду вчинити дії, необхідні для відкриття провадження у справі, та розгляду спору по суті, а оцінка законності та обґрунтованості позовних вимог має надаватись вже під час розгляду справи, але не на стадії прийняття позову.
При цьому Скаржник зазначає, що повернення позовної заяви без розгляду з посиланням на приписи ч. 3 ст. 43 ГПК України позбавляє позивача можливості реалізувати його право на подальше звернення до суду із позовом після усунення недоліків позовної заяви, що свідчить про істотне порушення норм процесуального права, оскільки таке порушення унеможливило реалізацію стороною у справі наданих їй прав та виконання обов'язків і в контексті ст. 6 Конвенції - про обмеження Позивача в доступі до правосуддя.
Скаржник також вважає, що посилання судом першої інстанції на те, що «вимога про тлумачення змісту правочину мала бути заявлена у справі №908/579/21, оскільки в ній вирішується спір між сторонами щодо виконання договору поставки», по суті зводиться до обмеження ТОВ «СПП ЛАНА» у доступі до правосуддя, свідчить пpo порушення судом принципу диспозитивності в контексті вирішення судом замість позивача, який обрати останньому спосіб захисту порушеного права та який зазначити предмет позовних вимог, суб'єктний склад учасників (відповідачів) тощо.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімсервіс” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою та просить апеляційний суд залишити ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2021р. без змін, а апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду - без задоволення.
В обгрунтування своїх заперечень, Товариство посилається на те, що подання окремого позову у справі №908/2177/21 про тлумачення змісту договору, на фоні розгляду судом іншої справи №908/579/21, предметом якої вже був спір щодо виконання цього господарського договору, мало на меті обов'язкове зупинення провадження у справі №908/579/21 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, тобто затягування розгляду справи №908/579/21 та зловживання процесуальними правами.
5. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Орєшкіна Е.В..
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Частинами 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд констатує, що предметом оскарження є судова ухвала, котрою повернуто позовну заяву заявникові.
Враховуючи, що п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, стосовно перегляду ухвали суду про повернення заяви позивачеві ( заявникові ), міститься в переліку ч. 2 ст. 271 ГПК України, перегляд оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2021р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
6. Встановлені судом обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімсервіс”, про тлумачення змісту п. 4.4 договору поставки агрохімікатів №210302-КР від 29.03.2019 шляхом визначення моменту виникнення та припинення у постачальника права здійснити перерахунок вартості товару у випадку зростання курсу іноземної валюти, визначивши момент виникнення такого права - на дату оплати товару, а момент припинення права постачальника здійснити перерахунок вартості товару - фактичною поставкою та повною оплатою покупцем узгодженої сторонами вартості товару.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 3, 13, 15, 16, 213, 625, 637 ЦК України, ст. 20 ГК України.
29.07.2021р., від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду з посиланням на зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
Судом першої інстанції встановлено, що на розгляді в Господарському суді Запорізької області перебуває справа №908/579/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімсервіс” до Твариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА”, про стягнення суми збільшення вартості товару, у розмірі 217 100, 42 грн. за актом перерахунку вартості товару від 14.12.2020р., за договором поставки № 210302-КР від 29.03.2019р..
Позовне провадження у справі №908/579/21 відкрито 10.03.2021р. у спрощеному позовному провадженні. За заявою відповідача суд перейшов 11.05.2021р. до розгляду справи в загальному позовному провадженні. Підготовче провадження у справі №908/579/21 продовжувалося судом та було закрито 22.07.2021р., справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 04.08.2021р. о 10 год. 30 хв..
З огляду на викладене, господарський суд по цій справі дійшов висновку, що вимога про тлумачення правочину безпосередньо пов'язана з наявністю спору щодо виконання договору поставки і таке тлумачення повинно надаватися судом під час розгляду справи 908/579/21 по суті, а подання Товариством з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” окремого позову про тлумачення змісту правочину має на меті затягування розгляду справи №908/579/21.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.07.2021р. позовну заяву вих. б/н від 26.07.2021р. (вх. №2324/08-07/21 від 27.07.2021р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” повернуто без розгляду.
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду підлягає
скасуванню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою повернуто позовну заяву без розгляду, на підставі ч. 3 ст. 43 ГПК України.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
На розгляді в Господарському суді Запорізької області перебуває справа №908/579/21 за позовом, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” суми збільшення вартості товару у розмірі 217100,42 грн. за актом перерахунку вартості товару від 14.12.2020 за договором поставки № 210302-КР від 29.03.2019р.. Позовне провадження у справі №908/579/21 відкрито 10.03.2021р. у спрощеному позовному провадженні. За заявою відповідача, суд перейшов 11.05.2021р. до розгляду справи в загальному позовному провадженні. Підготовче провадження у справі №908/579/21 продовжувалося судом та було закрито 22.07.2021р., справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 04.08.2021р. Проте, зі змісту ухвал суду у справі №908/579/21 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” не заявлялися вимоги про тлумачення змісту правочину.
Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімсервіс”, про тлумачення п. 4.4 договору поставки агрохімікатів №210302-КР від 29.03.2019р. шляхом визначення моменту виникнення та припинення у постачальника права здійснити перерахунок вартості товару у випадку зростання курсу іноземної валюти, визначивши момент виникнення такого права - на дату оплати товару, а момент припинення права постачальника здійснити перерахунок вартості товару - фактичною поставкою та повною оплатою покупцем узгодженої сторонами вартості товару.
Позовні вимоги мотивовані існуванням необхідності у тлумаченні умов Договору поставки стосовно моменту виникнення та припинення у Постачальника права здійснити перерахунок вартості Товару у випадку зростання курсу іноземної валюти вже після фактичної поставки та оплати вартості Товару, встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладанні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень, тощо.
Відповідач проти прийняття позову до розгляду заперечив, посилаючись на те, що подання окремого позову у справі №908/2177/21 про тлумачення змісту договору, на фоні розгляду судом іншої справи №908/579/21, предметом якої був спір щодо виконання цього господарського договору, мало на меті обов'язкове зупинення провадження у справі №908/579/21 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, тобто затягування розгляду справи №908/579/21 та зловживання процесуальними правами.
Місцевий господарський суд повернув зазначену позовну заяву без розгляду на підставі положень ст. 43 ГПК України, визнавши подачу такої позовної заяви зловживанням процесуальним правом.
Суд апеляційної інстанції вважає зазначений висновок місцевого господарського суду не обґрунтованим та таким, що суперечать нижченаведеним положенням законодавства, у зв'язку з наступним.
У ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Захист цивільних прав та інтересів судом передбачено згідно зі ст. 16 ЦК України.
За змістом ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 4 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Слід зауважити, що обов'язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Як передбачено у п. 3 ч. 2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, до яких, зокрема, віднесено подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Водночас, ГПК України не містить критеріїв визначення безпідставного або штучного позову, а тому однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним, без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не вбачається можливим.
Висновок про штучний характер позову, або про те, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях. В іншому разі висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим і, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду може бути розцінено як порушення права позивача на судовий захист.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.08.2019 р. у справі № 910/12692/18.
Разом з тим, слід також зазначити, що за змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що звернення ТОВ «СПП ЛАНА» до суду з позовом про тлумачення умов договору жодним чином не свідчить про зловживання процесуальними правами, а посилання судом першої інстанції на те, що вимога про тлумачення змісту правочину мала бути заявлена у справі №908/579/21 по суті зводиться до обмеження позивача у доступі до правосуддя, свідчить пpo порушення судом принципу диспозитивності в контексті вирішення судом замість позивача, який обрати останньому спосіб захисту порушеного права та який зазначити предмет позовних вимог, суб'єктний склад учасників (відповідачів), тощо.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанції під час прийняття оскаржуваного процесуального документу знайшли своє підтвердження.
Таким чином, наведене вище свідчить про помилковість висновку місцевого господарського суду про наявність підстав для застосування положень ч. 3 ст. 43 ГПК України та повернення позовної заяви ТОВ “СПП ЛАНА”, що зумовлює необхідність скасування оскаржуваної ухвали господарського суду.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позову без розгляду, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції ( ч. 3 ст. 271 ГПК України).
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановления помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи те, що при здійсненні перевірки ухвали господарського суду в апеляційному порядку встановлено порушення судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Запорізької області від 30.07.2021р. у справі № 908/2177/21 підлягає скасуванню з подальшим направленням справи № 908/2177/21 до Господарського суду Зпорізької області, для подальшого її розгляду по суті.
10. Судові витрати
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА” задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2021р. у справі № 908/2177/21 скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.
Доручити Господарському Запорізької області за результатами розгляду справи здійснити розподіл судових витрат у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА”, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до ст. 288 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя Е.В. Орєшкіна