07.10.2021 року м. Дніпро Справа № 26/48/09 (908/528/21)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Білецької Л.М.
при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Черкаський В.І.) від 13.05.2021р. у справі № 26/48/09 (908/528/21)
за позовом Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926)
до відповідача Запорізького державного підприємства “Радіоприлад” (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 3, код ЄДРПОУ 14313317)
про стягнення 701 243, 69 грн.
в межах справи про банкрутство Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”, -
У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 26/48/09 про банкрутство Запорізького державного підприємства "Радіоприлад".
У березні 2021р. Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" про стягнення 701 243,69 грн. пені та 10 518,66 грн. судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем рішення Господарського суду Запорізької області № 908/94/19 від 14.03.2019, яким присуджено до стягнення з Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" заборгованості за договором на користування електричною енергією № 99 від 01.05.1998, у зв'язку з чим позивачем нарахована пеня за період з 01.03.2020р. по 25.02.2021р. у розмірі 701 243,69 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.05.2021р. у справі № 26/48/09 (908/528/21) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 350 621,85 грн. пені та 10 518,66 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2021р. у справі № 26/48/09 (908/528/21) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 350 621,84 грн. скасувати та ухвалити нове рішення у відповідній частині про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що при вирішенні питання про зменшення розміру пені, яка має бути стягнена з відповідача, судом першої інстанції невірно встановлена наявність підстав для такого зменшення, а саме не враховано, що невиконання відповідачем обов'язку зі сплати заборгованості та виконання рішення Господарського суду Запорізької області № 908/94/19 від 14.03.2019 має систематичний довготривалий характер, що порушує права позивача.
Запорізьким державним підприємством "Радіоприлад" подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач заперечує проти її задоволення, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних нарахувань вже є достатньою компенсацією спричинених збитків, вказує на скрутне фінансове становище підприємства відповідача, у тому числі значну заборгованість з виплати заробітної плати, а також податків та зборів. Вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене у відповідності до вимог законодавства України, у зв'язку з чим просить рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2021р. у справі № 26/48/09 (908/528/21) залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2021р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2021р. у справі № 26/48/09 (908/528/21), учасникам справи надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з виходом на роботу судді-доповідача Чередка А.Є., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Коваль Л.А., Кузнецова В.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2021р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2021р. у справі № 26/48/09 (908/528/21), розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.10.2021р. о 11:00 год.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з виходом з відпустки судді-члена колегії Білецької Л.М., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2021р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Білецької Л.М., Коваль Л.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2021р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2021р. у справі № 26/48/09 (908/528/21).
У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу позивача безпідставною.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.07.2009р. порушено провадження у справі про банкрутство Запорізького державного підприємства "Радіоприлад". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області суду від 03.10.2013 припинено провадження у справі № 26/48/09 про банкрутство Запорізького державного підприємства "Радіоприлад".
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013 скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.10.2013 у справі № 26/48/09, справу передано на розгляд до господарського суду Запорізької області на стадії розпорядження майном.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області суду від 21.02.2017 припинено провадження у справі № 26/48/09 про банкрутство Запорізького державного підприємства "Радіоприлад".
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2017 року апеляційну скаргу Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" та Державного концерну "Укроборонпром" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.02.2017 року у справі № 26/48/09 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.02.2017 року у справі № 26/48/09 в частині припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, застосованих ухвалами Господарського суду Запорізької області від 26.10.2009 року, 13.09.2010 року, 05.04.2011 року, 19.07.2011 року та 19.09.2011 року, припинення провадження у справі № 26/48/09 про банкрутство Запорізького державного підприємства “Радіоприлад” скасовано. В іншій частині ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.02.2017 року у справі № 26/48/09 залишено без змін. Справу направлено на розгляд до господарського суду Запорізької області на стадію розпорядження майном.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017 року касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області залишено без задоволення. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2017 року у справі № 26/48/09 залишено без змін.
Станом на 13.05.2021 у справі № 26/48/09 продовжується процедура розпорядження майном.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.03.2019 у справі № 908/94/19 позов задоволено повністю; стягнуто з Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 5 328 045,23 грн. - суми основного боргу, 252 614,34 грн. - заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за період з липня 2017р. по жовтень 2018р., 398 457,60 грн. - втрат від інфляції, 139 628,90 грн. - 3% річних, 91 781,19 грн. - судового збору. У задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення судом відмовлено.
Згідно з вказаним рішенням у справі № 908/94/19 судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 1 Договору на користування електричною енергією № 99 від 01.05.1998., укладеного між ДАЕК "Запоріжжяобленерго" (змінено найменування на ПАТ "Запоріжжяобленерго", далі - Електропостачальна організація) та ДП "Радіоприлад" (змінено найменування на ЗДП "Радіоприлад", далі - Споживач), Електропостачальна організація зобов'язана відпускати енергію за врегульованими тарифами згідно з умовами Договору, а Споживач завчасно здійснювати оплату спожитої електричної енергії та виконати інші умови, передбачені цим Договором.
Згідно п. 2.2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 01.01.2005р.), Споживач зобов'язаний оплачувати спожиту активну електричну енергію та послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, а також вносити інші платежі за розрахунковий період грошовими коштами у відповідності зі встановленою системою обліку електроенергії, класом напруги, у відповідності з діючим в розрахунковому періоді тарифі і умовами Договору.
Відповідно до п. 4.3 Договору (в редакції Додаткової угоди від 24.11.2009р.), у разі відсутності попередньої оплати, оплата за активну електричну енергію, споживану протягом розрахункового періоду, проводиться Споживачем плановими платежами по рахунку або платіжній вимозі-дорученню, яку направляє Електропостачальна організація. Планові платежі Споживачем здійснюються в наступному порядку:
З січня 2010 року: за плановий період з 1 по 15 число місяця на суму 50% від вартості фактичного обсягу споживання електричної енергії місяця, що передує розрахунковому, з кінцевим терміном оплати Споживачем до 15 числа розрахункового періоду; за плановий період з 15 по останнє число місяця на суму 50% від вартості фактичного обсягу споживання електричної енергії місяця, що передує розрахунковому, з кінцевим терміном оплати Споживачем до 25 числа розрахункового періоду.
Як зазначає позивач в порушення умов Договору, Відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання щодо оплати спожитої активної електричної енергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії в повному обсязі за листопад 2018 р. по грудень 2018 року.
Також, в зв'язку з простроченням виконання зобов'язання відповідачу нараховані 3% річних, втрати від інфляції.
15.04.2019 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2019 у справі № 908/94/19 судом видано наказ.
Як встановлено судом першої інстанції у справі № 26/48/09 (908/528/21), станом на 13.05.2021р. за поясненням сторін зазначений наказ відповідачем не виконаний, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив зі встановленого факту порушення відповідачем умов Договору на користування електричною енергією № 99 від 01.05.1998 та невиконання рішення суду зі стягнення заборгованості, яка утворилася у зв'язку з цим порушенням. При цьому, врахувавши обставини справи та майновий стан сторін, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення нарахованої позивачем пені.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Предметом даного судового розгляду є вимоги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", які заявлені на підставі ст.ст. 530, 625 ЦК України в межах справи про банкрутство боржника - Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" щодо стягнення з нього на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" - 701 243,69 грн. пені за період з 01.03.2020р. по 25.02.2021р., нарахованої згідно Договору на користування електричною енергією № 99 від 01.05.1998.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України та ст. 275 Господарського кодексу України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
У відповідності до положень ст. 26 Закону України "Про електричну енергію" та п. 5.1 Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ України від 17.10.2005р. № 910 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.11.2005р. за № 1399/11679, в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005р. № 910, (далі за текстом - Правила), споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.
Пунктом 10 п.п. 10.2 Правил зазначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору і відповідно оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Відповідно до пункту 4.7. Договору (в редакції Додаткової угоди від 01.03.2007р.), за недотримання термінів сплати платіжних документів за активну електроенергію у 5 денний строк після дати отримання платіжного документу, Електропостачальна організація та Споживач керуються договірними обов'язками а також вимогами ПКЕЕ у частині припинення постачання електроенергії, а на суму зазначену у платіжному документі на оплату активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Таким чином, сторони, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, передбачили в Договорі інші строки нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.
У зв'язку із порушенням відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати рахунків за Договором за період липень 2017р. - жовтень 2018р., позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області щодо стягнення заборгованості.
Як вже зазначено вище, рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.03.2019 у справі № 908/94/19 позов задоволено повністю; стягнуто з Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 5 328 045,23 грн. - суми основного боргу, 252 614,34 грн. - заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за період з липня 2017р. по жовтень 2018р., 398 457,60 грн. - втрат від інфляції, 139 628,90 грн. - 3% річних, 91 781,19 грн. - судового збору. 15.04.2019 судом видано наказ.
Як встановлено судом першої інстанції у справі № 26/48/09 (908/528/21), станом на 13.05.2021р. зазначений наказ відповідачем не виконаний.
Отже, у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання, на підставі п. 4.7 Договору (в редакції Додаткової угоди від 01.03.2007р.), відповідачу нарахована пеня за період з 01.03.2020 р. по 25.02.2021р. у розмірі 701 243,69 грн.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.
Разом з тим, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було застосовано приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, частково задоволено клопотання відповідача та зменшено розмір заявленої до стягнення пені на 50%.
Саме зменшення судом першої інстанції розміру заявленої до стягнення пені на 50% є предметом апеляційного перегляду рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2021р. у справі № 26/48/09 (908/528/21) виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", а саме: в частині зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені на 50 %.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Зі змісту наведених норм вбачається, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19.
При застосуванні частини третьої ст. 551 Цивільного кодексу України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Як вбачається з матеріалів справи в обґрунтування клопотання про зменшення пені відповідач посилається на обставини знаходження його у процедурі банкрутства, перебування у скрутному фінансовому становищі, значних боргових зобов'язань підприємства, які складають більш ніж 70 млн. грн., з них по заробітній платі 10 200 709,59 грн. Відповідно до довідки ЗДП “Радіоприлад” заборгованість останнього з податків та зборів станом на 01.01.2021 складає 30 027,8 тис. грн. Згідно з копією податкової декларації з податку на прибуток за 2020 рік, збиток підприємства складає 34 255 513 грн.
При цьому, відповідач просив зменшити розмір пені, що стягується до 10% суми, проте судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що зменшення розміру пені до 10% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та, у даному випадку, призведе до порушення балансу інтересів сторін.
В свою чергу, нарахована позивачем пеня базується на умовах договору, які в силу закону є обов'язковими для виконання, у тому числі для відповідача. Укладаючи вказаний договір, відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі, погодився на його умови, в тому числі і щодо нарахування пені. Здійснюючи господарську діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1 та 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При вирішенні питання про можливість зменшення нарахованого позивачем розміру пені, судом першої інстанції взято до уваги майновий стан обох сторін, а також стягнення на користь позивача процентів річних та інфляційних витрат, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем. Отже, судом враховано, що при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
Отже, на думку колегії суддів стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання, а нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань компенсує позивачу негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем умов договору.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що господарським судом першої інстанції при вирішенні питання про зменшення пені дотримані усі критерії, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України, та обґрунтовано зменшено розмір заявленої до стягнення пені на 50%, у зв'язку із чим відхиляє доводи апелянта щодо невірного застосування місцевим господарським судом закріпленої у статті 233 Господарського кодексу України норми щодо права на зменшення розміру штрафної санкції, оскільки суд першої інстанції в повній мірі з'ясував всі обставини, передбачені зазначеною нормою, зокрема правильно встановив, що даний випадок може вважатись винятковим для зменшення пені.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2021р. у даній справі відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 7 889,00 грн. слід покласти на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2021р. у справі № 26/48/09 (908/528/21) - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2021р. у справі № 26/48/09 (908/528/21) - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повна постанова складена та підписана 18.10.2021 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя Л.М. Білецька