іменем України
12 жовтня 2021 року м. Кропивницький
справа № 404/1789/20
провадження № 22-ц/4809/1095/21
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Єгорової С.М.,
за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 12 квітня 2021 року у складі судді Павелко І.Л.,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (далі по тексту - ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК») про захист прав споживачів.
В обґрунтування позову вказав, що 13 грудня 2019 року та 14 грудня 2019 року з його картки були списані кошти та було здійснено 14 операцій з оплати товарів в торгівельних мережах, дані операції були проведені за технологією безконтактної оплати смартфоном, з коректним введенням ПІН-коду. Проте, як вказує позивач, він не розголошував та не повідомляв номер своєї картки, ПІН-код та CVV2 код, не записував та не
зберігав ПІН-код на будь-якому носії. ПІН код його картки при створенні він запам'ятав на
нікому не передавав та не повідомляв. А тому вважає, що за вказаних обставин залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 (Депозитна картка РгоЗапас) має бути відновленню до того стану, в якому вони перебували перед виконанням операцій у період з 13-14.12.2019, тобто станом на 23 год. 59 хв. 12 грудня 2019 року.
Посилаючись на зазначені обставини просив судз урахуванням уточнених позовних вимог зобов'язати ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» відновити залишок коштів у сумі 4507,70 доларів США на картковому рахунку № НОМЕР_1 (депозитна картка РгоЗапас) в ПАТ КБ «УКРГАЗБАНК» ОСОБА_1 згідно заяви-договору №2018/І__С/191-005055 від 17 грудня 2018 року до того стану, в якому вони перебували перед виконанням операцій у період з 13 грудня 2019 року по 14 грудня 2019 року включно, тобто станом на 23 год. 59 хв. 12 грудня 2019 року.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 12 квітня 2021 року ( з урахуванням ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 квітня 2021 року про виправлення описки) позов задоволено.
Зобов'язано ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» відновити залишок коштів у сумі 4507,70 доларів США на картковому рахунку № НОМЕР_1 (депозитна картка РгоЗапас) в ПАТ КБ «УКРГАЗБАНК» ОСОБА_1 згідно заяви-договору № 2018/І__С/191-005055 від 17 грудня 2018 року до того стану, в якому вони перебували перед виконанням операцій у період з 13 грудня 2019 року по 14 грудня 2019 року включно, тобто станом на 23 год. 59 хв. 12 грудня 2019 року.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ПАТ КБ «УКРГАЗБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
ОСОБА_1 направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 12 квітня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ КБ «УКРГАЗБАНК» без задоволення. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.
У судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ КБ «УКРГАЗБАНК» Кузнєцов О.В. підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.
ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 17 грудня 2018 року позивач уклав з відповідачем заяву-договір № 2018/І__С/191-005055 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи; операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», на виконання якого на ім'я ОСОБА_1 було був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 Депозитна картка РгоЗапас (а.с.8).
До 13 грудня 2019 року на картці (на депозиті) знаходилися грошові кошти у сумі 4507,70 доларів США.
13 грудня 2019 року, приблизно о 18:00 год. позивач виявив, що його номер мобільного телефону НОМЕР_2 є відключеним (заблокованим), а саме був поза межами досяжності.
14 грудня 2019 року він особисто звернувся до відділення оператора зв'язку «Водафон» з приводу того, що його номер не є активним. У відділенні «Водафон» повідомили, що вказаний номер «шахрайським шляхом» переоформлений на іншу особу, яка ним і користується. Будь-які дані про особу не повідомили, про що свідчить письмова відповідь ПрАТ «ВФ Україна» від 26.12.2019 СС 2969.26.12 (а.с.12).
14 грудня 2019 року позивач зателефонував на гарячу лінію «УКРГАЗБАНК», повідомив про вказану ситуацію та попросив заблокувати картку. ПАТ «УКРГАЗБАНК» повідомив, що залишок коштів на картці складає 3 долари.
Того ж дня, 14 грудня 2019 року, позивач звернувся з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до поліції. По даному факту Кропивницьким ВП ГУ НП в Кіровоградській області було розпочате кримінальне провадження №12019120020009317 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а позивача було визнано потерпілим (а.с.13-14).
16 грудня 2019 року позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача з приводу зникнення грошових коштів (а.с.9).
Листом від 27 лютого 2020 року відповідач повідомив, що ним було проведено службове розслідування, у ході якого встановлено, що 13 та 14 грудня 2019 року з картки позивача були списані кошти та було здійснено 14 операцій з оплати товарів в торгівельних мережах, та наведено перелік вказаних операцій по розрахунках, з яких убачається, що невідома особа (особи) протягом двох днів 13 та 14 грудня 2019 року розраховувалися карткою відповідача та витратили усі кошти. Зазначені операції оброблені як успішно (а.с.15). Відповідач повідомив також, що дані операції були проведені за технологією безконтактної оплати смартфоном, з коректним введенням ПІН-коду, тому відсутні підстави для проведення подальшого розслідування.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунку, банк зобов'язується приймати й зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування й видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ч.1 ст.1071 ЦК України банк може списати кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.
Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайту) за платіжними системами.
Згідно з п.1.27 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Відповідно до ч. 3 ст.6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються НБУ Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунку.
Згідно з умовами укладеного договору клієнт зобов'язаний не допускати використання карток будь-якими іншими особами, зберігати у таємниці ПІН-коди, паролі та іншу інформацію, розголошення якої може призвести до фінансових втрат клієнта та банку, у разі втрати картки негайно повідомляти про це контакт-центр банку, не ініціювати проведення операцій із застосуванням карток у разі, якщо це може призвести до порушення недотримання вимог чинного законодавства України.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі №754/15020/15-ц зроблено висновок про те, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.
Аналогічні правові позиції також викладені у постановах Верховного Суду від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц, провадження № 61-3239св18 та від 10 лютого 2021 року у справі № 442/2468/17, провадження № 61-12092св19.
Судом першої інстанції встановлено, що жодних доказів, які б вказували на те, що кошти були зняті самим позивачем матеріали справи не містять та не були надані відповідачем, зокрема докази того, що позивач втрачав свою кредитну картку, надавав її для користування іншим особам або повідомляв будь-яким особам ПІН-код в матеріалах справи також відсутні.
Відповідач не навів доказів відповідно до вимог статей 76, 81 ЦПК України, що саме позивач своїми діями чи бездіяльністю призвів до втрати, незаконного використанню ПІН коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що відсутність вини позивача у знятті коштів з кредитного рахунку підтверджується інформацією, наданою ПрАТ «ВФ Україна», з якої убачається, що 13 грудня 2019 року в проміжок часу 16:00 до 18:00 відбулася заміна SIM-картки в результаті розгляду заявки, поданої при зверненні до ЦДОА. Фактична зміна SIM-картки була проведена без звернення в магазин, оскільки ПрАТ «ВФ Україна» пропонує окремий сервіс, який дозволяє виконати вказану операцію дистанційно (в разі попереднього придбання спеціального стартового пакету) (а.с.12).
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 12 квітня 2021 рокубез змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 жовтня 2021 року.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді О.Л. Дуковський C.М. Єгорова