16.10.2021 Справа №607/18504/21
провадження № 1-кс/607/6091/2021
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211040001402 від 15 жовтня 2021 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Велика Березовиця Тернопільського району, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
16 жовтня 2021 року старший слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12021211040001402 від 15 жовтня 2021 року звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Клопотання вмотивоване тим, слідчим відділом Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, №12021211040001402 від 15 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 , який 15 жовтня 2021 року близько 04 години 50 хвилин перебував із на даний час невстановленою особою, по АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше приміщення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із на даний час невстановленою особою, 15 жовтня 2021 року, близько 04 години 50 хвилин перебуваючи по АДРЕСА_2 , усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер та не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження метало пластикових ролетів та віджиму метало пластикових дверей, проник в приміщення магазину «Обрій», звідки викрав запальнички, тютюнові вироби та грошові кошти у сумі 600 гривень.
Із викраденим майном ОСОБА_5 покинув місце вчинення злочину, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 2 000 (дві тисячі) гривень.
З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №12021211040001402 від 15 жовтня 2021 року наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
15 жовтня 2021 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
15 жовтня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Слідчий вказує, що підставою застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам: вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення; переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що він неодноразово раніше вчиняв умисні корисливі злочини проти власності, судимість за які не знята та непогашена. Крім цього, Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області слухаються декілька кримінальних проваджень за аналогічні злочини. У вказаних кримінальних правопорушеннях ОСОБА_5 неодноразово обирався запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, проте він продовжував та продовжує по даний час вчиняти нові умисні, корисливі, тяжкі кримінальні правопорушення. Також на момент вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_5 перебуває під запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту, який обраний йому 10 вересня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Вищенаведене на думку слідчого свідчить про стійку протиправну поведінку підозрюваного, підвищену суспільну небезпеку та схильність до вчинення злочинів.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може навмисно переховуватись від суду є те, що він ніде не працює, у нього немає міцних соціальних зв'язків тому він може безперешкодно покинути місце фактичного проживання та територію міста Тернополя. Крім цього, слідчий вважає, що ОСОБА_5 усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності чи затягування судового розгляду, може вільно покинути місце свого проживання, територію Тернопільської області або ж України загалом. Також не зважаючи на неодноразове притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, тяжких, корисливих злочинів, він не зробив належної оцінки своїм діям, на шлях виправлення не став, а продовжує їх вчиняти нехтуючи існуючі в суспільстві встановлені правила поведінки та грубо порушує закріплені конституцією України права громадян.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на ще недопитаних в судовому засіданні потерпілу чи свідків у даному кримінальному провадженні, особисті дані яких йому добре відомі, оскільки вони не були засекречені під час здійснення досудового розслідування та інформація про які міститься в матеріалах кримінальних проваджень, з якими підозрюваний ознайомлений, адже, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно схиляти зазначених учасників кримінального провадження до зміни наданих раніше показів чи до відмови давати покази.
Слідчий також звертає увагу, що в даному випадку, наявні ознаки суспільного інтересу застосування до обвинуваченого саме такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки він своїми діями завдав шкоду особі, яка самостійно здійснює підприємницьку діяльність, зокрема у розмірі 2000 грн.
Окрім цього слідчий вказує, що застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_5 не є можливим, оскільки останній своєю поведінкою не вважає за необхідне виконувати покладені на нього законом обов'язки щодо виправлення його поведінки та не вчинення нових злочинів.
З огляду на вказане, та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходячи з усіх обставин провадження, слідчий просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання з викладених у ньому підстав та просили задовольнити.
У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 з приводу задоволення клопотання заперечив, та зазначив, що пред'явлена підозра є повністю не обґрунтованою, оскільки ґрунтується виключно на протоколі допиту потерпілого та працівників поліції, які не були очевидцями вчинення кримінального правопорушення. Будь-яких інших доказів, які би підтверджували винуватість ОСОБА_5 до клопотання не додано. Також вказував на те, що до внесення відомостей в ЄРДР може проводитися лише одна слідчо-розшукова дія, а саме огляд місця події, разом тим, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення були внесенні 15 жовтня 2021 року о 07 год. 14 хв., а відповідно до протоколу затримання, фактичне затримання підозрюваного відбулося без наявності на те підстав о 06 год. 00 хв. 15 жовтня 2021 року, тобто до внесення відомостей в ЄРДР. Також захисник зазначив, що ризики заявлені слідчим у клопотанні не доведені належними доказами, відтак, що жодний із цих ризиків не існує. На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні клопотання.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. Додатково зазначив, що інкримінованого йому кримінального правопорушення він не вчиняв. Підозрюваний вказував і на те, що його було затримано за адресою його фактичного проживання: АДРЕСА_3 , а не безпосередньо на місці вчинення злочину. З підставами затримання не погоджується, оскільки 15 жовтня 2021 року в ночі він спав у себе дома, як близько 5 години ранку працівники поліції прийшли до нього додому, перевірити дотримання ним встановленого ухвалою слідчого судді режиму цілодобового домашнього арешту та коли він відкрив їм двері останні запропонували йому вийти на вулицю де дали йому блок сигарет, які він узяв, після чого на нього одягнули кайданки. Вважає, що саме працівники поліції підкинули йому викрадені речі, а саме цигарки та запальнички. Також вказував на те, що той факт, що він усю ніч перебував вдома можуть підтвердити його мати та брат. Окрім цього висловив свої заперечення з приводу проколу огляду відеозапису, та зазначив, що з відеозапису неможливо упізнати особу, яка вчинила крадіжку, оскільки обличчя було закрите маскою, а відтак зазначення слідчим у протоколі про упізнання підозрюваного за зовнішніми ознаками не відповідає дійсності. Також вважає, що усі докази, що додані до клопотання є недопустимі. Відтак на його думку в матеріалах клопотання відсутні належні докази, які б підтверджували його причетність до вчиненого кримінального правопорушення, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 пояснив, що він є рідним братом підозрюваного ОСОБА_5 та в ніч з 14 на 15 жовтня 2021 року він ночував за адресою АДРЕСА_1 де проживає його мати та брат. Про події які відбувались 15 жовтня 2021 року пояснив наступне, зокрема зазначив, що вночі 15 жовтня 2021 року він проснувся о 2 год. 45 хв. в цей час його брат ОСОБА_5 спав на сусідньому ліжку. В подальшому свідок пішов на кухню пити цикорій та о 03 год. знову ліг спати та проснувся уже після 5 години ранку коли почув шум на вулиці, брата у кімнаті уже не було. На вулицю він не виходив та вийшов лише близько 6 години тоді коли почув як його брат просить винести йому попити води, що він і зробив, після того повернувся назад у квартиру. Також зазначив, що він не бачив щоб у ОСОБА_5 були сигарети чи запальнички.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, №12021211040001402 від 15 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 15 жовтня 2021 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України
15 жовтня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
-заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 15 жовтня 2021 року;
-протоколи огляду місця події від 15 жовтня 2021 року;
-протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 15 жовтня 2021 року;
-протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 15 жовтня 2021 року;
-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 15 жовтня 2021 року;
-протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 15 жовтня 2021 року;
-протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 15 жовтня 2021 року;
-протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 15 жовтня 2021 року;
-протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 15 жовтня 2021 року;
-протокол огляду (відеозапису) від 15 жовтня 2021 року;
-відеозапис від 15 жовтня 2021 року.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри пред'явленої ОСОБА_5 .
Слідчий суддя відхиляє посилання підозрюваного з приводу незаконності його затримання з огляду на наступне. Як вбачається із протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 15 жовтня 2021 року, ОСОБА_5 був затриманий о 06 год. 00 хв. 15 жовтня 2021 року у дворі будинку АДРЕСА_3 . Підставою затримання вказано: «якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин». На думку слідчого судді таке формулювання відповідає припису п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, оскільки слідчий відповідно до вимог ч. 5 ст. 208 КПК України не повинен в протоколі затримання детально описувати обставини та факти на підставі яких слідчий зробив висновок про причетність конкретної особи до вчинення злочину, оскільки такі обставини викладаються в повідомленні про підозру. В той же час, КПК не містить деталізації поняття «безпосередньо», відтак, відсутні правові підстави вважати завідомо незаконним затримання особи не безпосередньо в момент вчинення злочину, а пізніше. В даному випадку, безпосередність випливає із комплексу оперативно-розшукових дій, які дозволили органу досудового розслідування встановити відповідні адреси можливого правопорушника, а в ході обшуку виявити частину викраденого майна, відтак на момент затримання факт виявлення викраденого майна під час особистого обшуку та місці перебування ОСОБА_5 на думку слідчого судді, дозволяв слідчому зробити висновок про причетність останнього до вчиненого кримінального правопорушення, яке мало місце незадовго (близько 1,5 години) до моменту затримання підозрюваного та застосувати п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України для його затримання.
Окрім цього, доводи підозрюваного про те, що усю ніч 15 жовтня 2021 року він спав у себе дома, а працівники поліції прийшли до нього додому, постукали у двері та коли він відкрив їм двері останні запропонували йому вийти на вулицю, після чого одягнули на нього кайданки та поклали викраденні речі до одягу підозрюваного, слідчий суддя до уваги не бере, оскільки такі твердження підозрюваного не підтвердженні жодними доказами. Не зміг підтвердити таких обставин і свідок ОСОБА_8 допитаний у судовому засіданні, який повідомив, що у період з 3 години до 5 години ранку він спав, а відтак не може підтвердити той факт, що ОСОБА_5 , перебував у квартирі в зазначений період, а також вказав, що не бачив подій, які відбувались у ту ніч на вулиці.
Також слідчий суддя критично оцінює посилання захисника на затримання підозрюваного ОСОБА_5 до внесення відомостей в ЄРДР, з огляду на наступне. Затримання в порядку статей 207 або 208 КПК, за визначенням, є несподіваною для його учасників подією. Оскільки закон надає органам правопорядку повноваження за певних умов проводити затримання без попереднього судового дозволу, це означає, що законодавець визнає непередбачуваність обставин, які зумовлюють таке затримання. Крім того, частина 1 статті 214 КПК надає повноваження вносити відомості про правопорушення до ЄРДР лише слідчому, прокурору і дізнавачу. Таким чином, уповноважена службова особа, яка затримала підозрюваного відповідно до статті 208 КПК, в даному випадку оперативні працівники ВКП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, які не є слідчими, прокурорами або дізнавачами, не наділені правом вносити відомості до ЄРДР. Це можливо лише після того, як відомості про правопорушення стануть відомі особам, яким надано таке право. Таким чином, слідчий суддя вважає, що в обставинах даної справи здійснення затримання ОСОБА_5 до внесення в ЄРДР відомостей про правопорушення, не суперечить вимогам кримінального процесуального закону в цьому аспекті, оскільки сукупність очевидних ознак на тілі, одязі підозрюваного вказували на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Вказане узгоджується із позицією Верховного суду, викладеною в постанові від 15 червня 2021 року у справі № № 204/6541/16-к.
При цьому слідчий суддя відзначає, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Так, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, що виправдовує застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, доведеним і ризик того, що ОСОБА_5 перебуваючи під менш суворим запобіжним заходом може незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки особисті дані останніх йому добре відомі, так як вони не були засекречені під час здійснення досудового розслідування та інформація про них міститься в матеріалах кримінальних проваджень, з якими підозрюваний ознайомлений, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати, а беручи до уваги те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, на думку слідчого судді підозрюваний може чинити тиск, а також схиляти потерпілого та свідків до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні.
Так само на думку слідчого судді існує і ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 не працює та не має постійного джерела доходу, підозрюється у вчинення умисного корисливого злочину, який вчинений, з метою особистого збагачення та є раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, однак на шлях виправлення та перевиховання не став та продовжив свою злочинну діяльність. Окрім цього, на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 вже перебував під запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту, який обраний йому 10 вересня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. За таких обставин слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний перебуваючи на волі продовжить свою злочинну діяльність, та може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.
Згідно з рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» від 12.12.1991 ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.
З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких кримінальних правопорушень.
Вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що останній уродженець смт. Велика Березовиця Тернопільського району, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не одружений, офіційно не працює, раніше судимий.
Заперечення сторони захисту з приводу застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя відхиляє, оскільки беручи до уваги характер вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що не застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України та забезпечити належне виконання ним покладених обов'язків.
За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Обставин, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_5 під вартою не встановлено.
Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.
Згідно матеріалів доданих до клопотання вбачається, що в даному кримінальному провадженні 15 жовтня 2021 року о 06 год. 00 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Відтак саме з 06 год. 00 хв. 15 жовтня 2021 року слід виходити при обрахуванні строку досудового розслідування та визначенні строку тримання під вартою.
У зв'язку із наведеним, клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Згідно із п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_5 , розмір спричиненої матеріальної шкоди, відсутність доказів про майновий стан останнього та наявність у його власності рухомого чи нерухомого майна та банківських рахунків, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому буде дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігти встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 206, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_5 » у кримінальному провадженні №12021211040001402 від 15 жовтня 2021 року за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2021 року.
У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
-з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати органу досудового розслідування на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Встановити строк дії ухвали 23 год. 59 хв. 12 грудня 2021 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_5 , прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1