Справа № 761/8776/21 Суддя (судді) першої інстанції: Мальцев Д.О.
21 жовтня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
за участю секретаря Островської О.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 04 червня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві Якушко І.В. щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення від 09.02.2021 відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 09.02.2021 відносно фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-15 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при оформленні, розгляді та прийняття оскаржуваного рішення порушено порядок встановлений діючим законодавством.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач не мав підстав для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки. Крім цього, у відповідності до абз.8 ст.81 Податкового Кодексу України посадовими особами контролюючого органу було складено акт про відмову від підпису у направленні на перевірку, що є підставою для початку проведення фактичної перевірки. Крім цього, ГУ ДПС у м. Києві вжило всіх заходів для своєчасного та належного сповіщення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Контролюючим органом завчасно було надіслано на адресу позивача лист запрошення від 28.01.2021 № 2364/Гр/26-15-07-07-01-13, а також протокол про адміністративне правопорушення № 184 від 03.02.2021 у якому зазначалось час і місце розгляду адміністративної справи. Будучи своєчасно та належним чином повідомленим, позивач не з'явився у попередньо визначений день, час та місце складання та підписання протоколу, а також для розгляду адміністративної справи, клопотання про відкладення розгляду справи не надсилав.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що за несвоєчасне або неотримання платником податків кореспонденції несе відповідальність виключно сам платник податків. Вказує, що ГУ ДПС у м. Києві вжило всіх заходів для своєчасного та належного сповіщення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.01.2021 начальником ГУ ДПС України у м. Києві Лагутіна З., видано наказ № 11-п «Про проведення фактичних перевірок». Згідно з додатком 3 до даного наказу працівниками управління контролю за розрахунковими операціями проводиться перевірка ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 магазин з 15.01.2021 строком на 10 діб.
15 січня 2021 року головними ревізорами інспекторами ГУ ДПС у м. Києві Віхор І., Сидоренко А., складено акт фактичної перевірки суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 . Перевірка проведена на підставі ст.ст.20, 80 Податкового кодексу України, Кодексу законів працю України, Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 та інших нормативно - правових актів що підлягають перевірці.
Відповідно до п.5 вказаного акту перевірка здійснена у присутності особи, яка знаходилась на місці проведення розрахунків та відмовилась надати документи, що посвідчують особу.
Відповідно до розділу 3 акту фактичної перевірки встановлено порушення п.6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», п.11 р.ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, ст.63, ст.85, п.85.2 ПК України, п.1 Постанови КМУ № 378 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів». Датою закінчення перевірки зазначено 22.01.2021 о 12.00.
Розділом 4 вказаного акту зазначено, що особа відмовилась від надання зауважень та пояснень, другий примірник акту перевірки направлено особисто на податкову адресу з повідомленням про вручення.
Листом від 25.01.2021 відповідач надіслав другий примірник акту на адресу: АДРЕСА_2 .
03.02.2021 головним державним ревізором-інспектором ГУ ДПС у м. Києві складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності відмовилась від надання пояснень. Одночасно ревізорами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 складено акт № 23/26-15-07-07-12 неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності для складання про адміністративне правопорушення.
09.02.2021 заступник начальника ГУ ДПС у м. Києві Якушко І.В. на підставі зазначеного протоколу, акту фактичної перевірки № 008/26/15/07/ НОМЕР_1 від 22.01.2021, виніс постанову, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП та застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.
11.02.2021 позивач отримав протокол про адміністративне правопорушення у якому зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 09.02.2021.
26.02.2021 позивачем була отримана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.163-15 КУпАП у вигляд штрафу у розмірі 3400 грн.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним спірної постанови, зокрема в частині щодо дотримання відповідної процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та підстав притягнення до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним спірної постанови, зокрема в частині щодо дотримання відповідної процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та підстав притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідачем не доведено врахування при винесенні спірної постанови про адміністративне стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, зокрема взагалі наявності вини позивача, майнового стану, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, як таке чітко визначено статтею 280 КУпАП.
При цьому, сторонами не заперечувався факт того, що позивач отримав лист про його запрошення до установи ГУ ДПС у м. Києві для складання протоколу лише 04.02.2021, про що вказує його підпис на зворотньому поштовому повідомленні про вручення поштової кореспонденції.
Отже, при складанні протоколу у відповідача не було достатніх даних, які б вказували на належне повідомлення позивача про дату складання протоколу, що позбавило останнього скористатись правами передбаченими Кодексом України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП).
Отже, посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було перевірено та встановлено достатніх даних які б вказували про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. За таких обставин, позивач був безпідставно позбавлений можливості скористатись своїм правами передбаченими положеннями КУпАП.
Колегія суддів вказує, що у судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідачем також не доведено правомірність вчинення своїх дій та винесення оскаржуваної постанови.
Відповідачем не спростовано тверджень позивача, що фактично перевірку позивача проведено не було, оскільки перевіряли іншу особу - ФОП ОСОБА_5 , який здійснював підприємницьку діяльність за цією ж адресою. Крім того, представник відповідача не зміг пояснити кому було вручено документи про проведення перевірки, лише вказано, що такі було вручено невстановленій особі.
Також в акті фактичної перевірки зазначено про те, що виявлення правопорушень відповідачем відбулося на підставі аналізу інформації з бази даних самого відповідача, тобто відповідачем здійснювалась не фактична перевірка, а перевірка, яка має ознаки камеральної. Дані обставини також не спростовані відповідачем.
Відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували факт здійснення контрольної розрахункової операції (на яку посилається відповідач в акті перевірки), документи, які б підтверджували суму коштів виданих та дозволених відповідачем для використання у такій операції, законність походження та використання коштів, документів на підтвердження повноважень відповідних осіб на проведення контрольної розрахункової операції, документів на підтвердження місцезнаходження товару, придбаного під час такої операції, та документів про його повернення власнику.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 09.02.2021 відносно фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-15 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - закриттю.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 21.10.2021.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна