Справа № 320/8855/20
20 жовтня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву судді Сорочка Є.О. про самовідвід у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Верховної Ради України, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Вищого адміністративного суду України про відшкодування шкоди, -
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України, Верховної Ради України, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Вищого адміністративного суду України, в якому просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої органом державної влади - Верховною Радою України, в розмірі 116 315,16 грн. шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України та зобов'язання Державної судової адміністрації України здійснити виплату цих коштів ОСОБА_1 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Верховною Радою України подано апеляційну скаргу, в якій вона просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 серпня 2021 року вказана справа підлягає розгляду колегією суддів у складі судді-доповідача Єгорової Н.М. та суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В.
Разом з тим, суддею Сорочком Є.О. 20 жовтня 2021 року подано заяву про самовідвід, яку обґрунтовано тим, що він у минулому працював помічником позивача як судді Вищого адміністративного суду України, а тому з метою недопущення виникнення обставин, які можуть викликати в учасників справи сумнівів щодо неупередженості судді Сорочка Є.О., останніми заявляється самовідвід у даній справі відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Розглянувши вказану заяву, судова колегія приходить до висновку про наявність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Судова колегія переконана, що у цій справі недостатньо ознак, які б давали підстави вважати, що суддя Сорочко Є.О. проявляє особисту упередженість.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».
Судовою колегією враховується, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Наведений висновок відображений й в ухвалі Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 805/1812/14.
За таких обставин, на думку суду апеляційної інстанції, в подальшому в учасників справи можуть виникнути припущення щодо небезсторонності судді Сорочка Є.О. та необ'єктивності судового рішення, а тому колегія суддів приходить до висновку, що подана заяви про самовідвід підлягає задоволенню.
Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 40 КАС України визначають, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Керуючись ст.ст. 36, 39-41, 248, 325 КАС України, колегія суддів, -
Заяву судді Сорочка Є.О. про самовідвід у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Верховної Ради України, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Вищого адміністративного суду України про відшкодування шкоди - задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
І.В. Федотов