ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
18 жовтня 2021 року м. Київ№ 640/7064/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доКиївського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
провизнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить:
визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійснення соціальних виплат (проспект Любомира Гузара,7 м. Київ 03165 код ЄДРПОУ 22886300 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійснення соціальних виплат (проспект Любомира Гузара,7 м. Київ 03165 код ЄДРПОУ 22886300 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) недоплачену суму щорічної до 5 травня разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, відповідно до частини п'ятою статті 12 Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою відповідачу надано час для надання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
17 травня 2021 року представником відповідача подано до суду відзив, в якому останній, зокрема, просив позовні вимоги позивача залишити без розгляду.
Дане клопотання обґрунтовано тим, що перерахування коштів щорічної разової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі 1390,00 грн. позивачу було здійснено, шляхом перерахування коштів 09.04.2020 картковий рахунок в установі банку.
Отже, на думку відповідача, саме з моменту отримання коштів позивач дізнався про можливе порушення свого права та саме з 09.04.2020 року почався строк перебігу позовної давності.
У той же час, позивач звернувся із позовною заявою до суду лише 16.03.2021, що в свою чергу, на думку відповідача, свідчить про наявність правових підстав для залишення його позову без розгляду.
З приводу заявленого клопотання позивач своєї позиції не висловив.
Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає про таке.
Матеріалами справи встановлено, що 09.04.2020 року на картковий рахунок позивача в АТ «Ощадбанк» відповідачем було перераховано щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1390,00 грн.
14.09.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою в якій просив здійснити перерахунок та виплату зазначеної грошової допомоги, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком.
Листом від 28.07.2021 року відповідач повідомив позивачу, що разова грошова допомога до 5 травня 2020 року надана йому відповідно до виділених бюджетом коштів і прийнятої постанови КМУ, тому підстав для здійснення перерахунку та проведення доплати до виплаченого йому розміру разової грошової допомоги не має.
Вважаючи, що відповідачем виплачено йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, у меншому розмірі ніж визначено передбаченої статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач 16 березня 2021 року звернувся до суду з даним позовом.
Положеннями частини 1 та 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що вирішальним для визначення строків звернення до адміністративного суду є встановлення факту, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
У той же час, суд при вирішенні питання про залишення позовної заяви позивача, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду виходить з наступного.
Суд зазначає, що визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий - один місяць, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар'єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності спірних правовідносин.
Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
При цьому, порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №440/3408/19 та в ухвалі від 24.06.2020 у справі №9901/277/19.
Таким чином, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як було встановлено вище, позивачу про здійснення йому перерахунку та виплату зазначеної грошової допомоги, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідачем було відмовлено листом від 28.07.2020 року.
Факт отримання листа відповідача від 28.07.2020 року №04/2396-11 позивачем не заперечується.
Таким чином, з огляду на зазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позивач мав звернутися до адміністративного суду з даним позовом у шестимісячний строк з дня отримання відповідного листа.
У той же час, позивач звернувся з позовною заявою до суду лише 16 березня 2021 року, тобто, тобто з пропуском строку на звернення до суду, встановленого ч. 2 ст.122 КАС України.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивачем на лист суду № 640/7064/21/10767/21 від 04.06.2021 року не надано суду будь-яких письмових пояснень щодо пропуску строку звернення до суду з даним позовом, так само, як і не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Виходячи з викладеного, судом не встановлено обґрунтованих підстав як для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, так і для його поновлення, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення представника Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 122, 123, 240, 241-243, 253, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Клопотання представника Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.
2. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, без розгляду.
3. Копії ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко