Справа №380/16131/21
з питань забезпечення позову
20 жовтня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради із вимогами:
-визнати протиправною бездіяльність управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, щодо невнесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про видані товариству з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» документи дозвільного характеру, та зобов'язати департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості:
-про всі дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м.Рівному, які були надані товариству з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор», а саме: від 27.04.2004 № № 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28, від 05.06.2002 № 16/3, від 16.07.2004 № 16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, від 20.07.2004 №№ 16/29, 16/30, 16/31, 16/34, із зазначенням строку їх дії;
-про всі подані товариством з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» після 01.01.2020 заяви на продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м.Рівному від 27.04.2004 №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28, від 05.06.2002 № 16/3, від 16.07.2004 № 16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, від 20.07.2004 №№ 16/29, 16/30, 16/31, 16/34, а також про всі рішення управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, прийняті за результатами розгляду цих заяв.
-визнати протиправними дії управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, щодо продовження товариству з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м.Рівному від 16.07.2004 № 16/8, від 20.07.2004 №№ 16/29, 16/30, 16/34, та від 27.04.2004 №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28 лише до 27.11.2021, та зобов'язати департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради оформити документально продовження строку дії вказаних дозволів згідно поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» заяв, а саме: до 27.04.2026 (дозволи №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28), до 16.07.2026 (дозвіл № 16/8), та до 20.07.2026 (дозволи №№ 16/29, 16/30, 16/34), шляхом внесення до них відповідних змін.
-визнати протиправними вимоги виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.05.2021 № 08-896 та управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, від 06.07.2021 № 568-08 про демонтаж позивачем належних йому рекламних конструкцій, та зобов'язати виконавчий комітет Рівненської міської ради, департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради утриматись на період дії карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення від вчинення дій, спрямованих на створення товариству з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» будь-яких перешкод у розміщенні зовнішньої реклами на спеціальних рекламних конструкціях, встановлених на підставі раніше виданих дозволів від 05.06.2002 № 16/3, від 16.07.2002 № 16/5, № 16/6, № 16/9, № 16/10, № 16/11 та від 20.07.2004 № 16/31, з причин закінчення строку дії цих дозволів.
Ухвалою судді від 27.09.2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
Ухвалою судді від 12.10.2021 року в справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
18.10.2021 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову в справі шляхом заборони департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, виконавчому комітету Рівненської міської ради та іншим особам, які можуть діяти за їх дорученням чи самостійно, на період до набрання рішенням суду законної сили вчиняти дії, спрямовані на демонтаж спеціальних рекламних конструкцій, встановлених товариством з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» на підставі раніше виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м.Львові з причин закінчення (чи не продовження) строку їх дії, а також у будь-який інший спосіб перешкоджати з цих причин товариству з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» провадити господарську діяльність з її розміщення на спеціальних рекламних конструкціях, встановлених на підставі раніше виданих дозволів, а саме: від 05.06.2002 № 16/3, від 16.07.2002 №№ 16/5, 16/6, 16/9, 16/10, 16/11, та від 20.07.2004 № 16/31.
Обгрунтовує вищезгадану заяву тим, що однією з вимог заявленого у справі позову є вимога про зобов'язання відповідачів утриматись від вчинення дій, спрямованих на створення позивачу будь-яких перешкод у розміщенні зовнішньої реклами на спеціальних рекламних конструкціях, встановлених на підставі раніше виданих дозволів від 05.06.2002 № 16/3, від 16.07.2002 № 16/5, № 16/6, № 16/9, № 16/10, № 16/11, та від 20.07.2004 № 16/31 (всього - 7 дозволів), з причин закінчення строку дії цих дозволів. У цій частині вимог позов заявлено з тих підстав, що Управління, правонаступником якого є відповідач 1, не розглянуло заяв позивача на продовження строку дії цих дозволів у встановлені строки, та не повернуло їх позивачу з відмітками про продовження строку їх дії, про що свідчать листи відповідача 2 від 19.05.2021 № 08-896 (п. 2.1 позовної заяви) та відповідача 1 від 06.07.2021 № 568-08 (п. 3.3 позовної заяви). Натомість, у листі від 19.05.2021 № 08-896 заступник рівненського міського голови, голова комісії з вивчення питань розміщення зовнішньої реклами відповідача 2 прямо вимагає демонтувати рекламну конструкцію у відповідь на заяву щодо продовження строку дії виданого на цю конструкцію дозволу, яку було подано відповідачу 1 (очевидно, мається на увазі заява, зазначена у пункті 2 позовної заяви). Демонтажу решти 6 рекламних конструкцій зажадало Управління у своєму листі від 06.07.2021 № 568-08. Отже, позивач звертає на підтвердження цими листами реальної загрози примусового демонтажу рекламних конструкцій позивача з огляду на пункт 3.1.15 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному, що їх затверджено рішенням виконавчого комітету від 12.11.2021 № 121.
Окрім цього, позивач наголошує, що дозволи, якими йому було надано право розміщувати зовнішню рекламу, є предметом спору у цій справі (а відтак напряму пов'язані із ним), та були видані на строк (або їх строк було продовжено) до 05.06.2021, 16.07.2021 та 20.07.2021 відповідно, і станом на даний час цей строк вже минув. Відтак, враховуючи існуючий спір між сторонами щодо строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами (пункт 5 позовної заяви), позивача вказує на можливий примусовий демонтаж його рекламних конструкцій у будь-який момент після закінчення цих строків, а тому просить заяву про забезпечення позову у справі задовольнити.
Згідно ч.1 ст. 154. Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Заява про забезпечення позову розглядається судом в порядку ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи й заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.
Таким чином, із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Частина 2 ст.151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених статей слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Також, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Суд вважає невмотивованими посилання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» на неможливість подальшого відновлення його прав та інтересів без вжиття судом заходів забезпечення позову, про які йдеться у заяві, а з долучених до заяви про забезпечення позову документів не вбачається, що невжиття таких заходів забезпечення позову зумовить настання негативних та незворотних наслідків.
Заявником не наведено у заяві про забезпечення позову підстав та не подано жодних доказів і того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача, а посилання на те, що невжиття заходів забезпечення призведе до негативних для позивача наслідків, є лише його суб'єктивними судженнями, припущеннями. В той же час судове рішення, яким є і ухвала про вжиття заходів забезпечення позову, не може ґрунтуватись на припущеннях.
Більше того, суд вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову буде фактично вирішенням спору по суті справи, відтак оцінку діяльності сторін буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до переконання, що у задоволенні поданої заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст.150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій - відмовити повністю.
Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський оружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Сасевич О.М.