05 жовтня 2021 року
справа №1.380.2019.000852
провадження № 380.02.1.380.2019.000852
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Бойчук Ю.Р., представника відповідача Галаса Ж.Т., представника третьої особи Мелько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 за участі третіх осіб: Львівського комунального підприємства “Цитадель-центр”, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зобов'язання вчинити дії,
Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (далі - Галицька районна адміністрація, позивач) 22.02.2019 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з вимогою зобов'язати ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), власника квартири АДРЕСА_1 , за власні кошти привести балкон першого поверху зі сторони дворового фасаду до квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану, а саме - демонтувати самовільно влаштовану балконну плиту.
Позовні вимоги обґрунтовано тим (том 1 а.с. 5-7), що ОСОБА_1 провів ремонтні роботи по переплануванню (розширенню балкону) без дозволу виконавчого комітету, а також без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. За це адміністративною комісією при виконавчому комітеті Львівської міської ради ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Галицька районна адміністрація 10.12.2018 прийняла розпорядження №416 «Про приведення балкону 1-го поверху зі сторони дворового фасаду до квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану», яким, серед іншого: - гр. ОСОБА_1 , власнику квартири АДРЕСА_1 в термін до 30.12.2018 за власні кошти провести балкон 1-го поверху зі сторони дворового фасаду до квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану, а саме демонтувати самовільно влаштовану балконну плиту. 13.12.2018 ЛКП «Цитадель-Центр» скерувало ОСОБА_1 попередження №772, в якому зобов'язувало останнього демонтувати незаконну добудову балкону до кв. АДРЕСА_1 та привести балкон до попереднього стану. Комісія у складі працівників ЛКП «Цитадель-Центр» 03.01.2019 здійснила обстеження житлового будинку АДРЕСА_2 та встановила, що власник квартири АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 не демонтував незаконну добудову балкону до своєї квартири кв. АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт. Оскільки ОСОБА_1 не виконав вимоги розпорядження голови Галицької районної адміністрації №416 від 10.12.2018 Галицька районна адміністрація звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою від 25.02.2019 суд (головуючий суддя Кухар Н.А.) відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом (том 1 а.с. 1). Суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівське комунальне підприємство «Цитадель-центр» та ОСОБА_2 (том 1 а.с. 1,55).
Третя особа ЛКП «Цитадель-центр» подала письмове пояснення (том 1 а.с. 46-48), з посиланням на приписи Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, Закону України «Про охорону культурної спадщини» просить суд задовольнити позовні вимоги. Вказує, що будинок АДРЕСА_2 є пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний №740, рішення Львівського облвиконкому №330 від 24.06.1986), відповідач самовільно, без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини провів ремонтні роботи по переплануванню (розширенню балкону).
Третя особа ОСОБА_2 подала письмове пояснення (том 1 а.с. 46-48), зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу №3474629 від 05.06.2009 є власницею квартири АДРЕСА_3 . Ця квартира знаходиться на третьому поверсі, тобто над квартирою відповідача. Зазначає, що будинок АДРЕСА_2 є пам'яткою архітектури місцевого значення, а відповідач в 2018 році здійснив розширення свого балкону без відповідних дозвільних документів. Посилається на те, що внаслідок самовільного перепланування балкону відповідач порушив норми чинного законодавства України, зокрема в частині охорони культурної спадщини, а також права інших мешканців будинку, в тому числі третьої особи. Стверджує, що відповідач створив перешкоди мешканцям будинку у користуванні спільною сумісною власністю (прибудинковою територією), просить позов Галицької районної державної адміністрації задовольнити.
Ухвалою від 04.07.2019 суд зупинив провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №1.380.2019.002266 за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівське комунальне підприємство "Цитадель-Центр" про визнання протиправними та скасування розпорядження від 10.12.2018 №146 “Про приведення балкону 1-го поверху зі сторони дворового фасаду до квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану” (том 1 а.с. 85). У зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №1.380.2019.002266, ухвалою від 16.07.2020 суд поновив провадження у цій справі (том 1 а.с. 166).
Відповідач щодо позову заперечує. Представник відповідача стверджує, що прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків є переплануванням, котре відповідно до статті 152 Житлового кодексу та пункту 1.4.3 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій не потребує отримання дозволу органу місцевого самоврядування. Представила суду висновок експерта експертного будівельно-технічного дослідження по листу представника відповідача адвоката Галаси Ж.Т. та вказує, що демонтаж балконної плити новоутвореного балкону квартири АДРЕСА_1 матиме негативні наслідки як для самого приміщення його квартири, так і для квартир над нею, може спричинити аварійно-небезпечну ситуацію для будинку в цілому.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду №1.380.2019.000852 від 04.02.2021 закрито провадження у справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третіх осіб Львівського комунального підприємства “Цитадель-центр”, ОСОБА_2 про зобов'язання до вчинення дій на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки таку справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (том 2 а.с. 56-58). За наслідками розгляду апеляційної скарги Галицької районної адміністрації Львівської міської ради Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 12.05.2021, якою ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 про закриття провадження у справі №1.380.2019.000852 скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції (том 2 а.с. 94-98).
Ухвалою від 07.06.2021 суд (головуючий суддя Москаль Р.М.) прийняв справу до свого провадження, призначив підготовче засідання (том 2 а.с.106-107).
Позивач надав суду докази того, що 25.02.2021 відповідач відчужив квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 . З огляду на це суд на підставі статті 49 КАС України залучив до участі у справі ОСОБА_4 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (том 2 а.с. 129, 139-141).
Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:
Будинок АДРЕСА_2 перебуває у комунальній власності Львівської міської ради та знаходиться на обслуговуванні Львівського комунального підприємства «Цитадель-Центр». Рішенням виконкому Львівської обласної ради №330 від 24.06.1986 житловий будинок по АДРЕСА_2 віднесено до пам'ятки архітектури.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин (2018 рік) відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 74,1 кв.м., житловою площею 46 кв.м. перебувала в приватній власності ОСОБА_1 (том 1 а.с. 8, том 2 а.с.24-27).
09.09.2018 адміністративна комісія при виконавчому комітеті Львівської міської ради за результатами розгляду складеного протоколу на ОСОБА_1 (щодо проведення ремонтних робіт по переплануванню (розширенню балкону) на пам'ятці культурної спадщини ( АДРЕСА_4 ) без дозволу відповідного органу охорони культурної) прийняла постанову №0195, відповідно до якої постановила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення та наклала адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1700 грн. (том 1 а.с. 9).
26.11.2018 ЛКП «Цитадель-Центр» скерувало ОСОБА_1 попередження та зобов'язано останнього в термін до 29.11.2018 демонтувати незаконну добудову балкону за адресою: АДРЕСА_4 та привести балкон до попереднього стану (том 1 а.с. 11).
Комісія у складі працівників ЛКП «Цитадель-Центр» 29.11.2018 склала акт обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_1 , в якому зафіксували, що ОСОБА_1 не демонтував незаконну добудову балкону до квартири АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 12).
04.12.2018 міжвідомча комісія Галицького району розглядала питання щодо самовільного розширення балкону першого поверху зі сторони дворового фасаду до квартири АДРЕСА_1 власником цієї квартири ОСОБА_1 ; на своєму засідання міжвідомча комісія вирішила зобов'язати ОСОБА_1 (власника квартири АДРЕСА_1 ) за власні кошти привести балкон першого поверху зі сторони дворового фасаду до квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану, а саме демонтувати самовільно влаштовану балконну плиту (том 1 а.с.13).
Голова Галицької районної адміністрації за результатами розгляду листа/інформації ЛКП «Цитадель-Центр» затвердив висновки міжвідомчої комісії Галицького району від 04.12.2018 та прийняв розпорядження №416 від 10.12.2018 «Про приведення балкону 1-го поверху зі сторони дворового фасаду до квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану» (том 1 а.с. 14). Цим розпорядженням Галицька районна адміністрація:
- рекомендувала гр. ОСОБА_1 - власнику квартири АДРЕСА_1 за власні кошти провести балкон 1-го поверху зі сторони дворового фасаду до квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану, а саме демонтувати самовільно влаштовану балконну плиту (пункт 2, термін виконання визначено до 30.12.2018);
- у випадку невиконання гр. ОСОБА_1 пункту 2 розпорядження в добровільному порядку, зобов'язала юридичний відділ адміністрації звернутися з позовною заявою в суд про приведення балкону1-го поверху зі сторони дворового фасаду до квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану (пункт 3 розпорядження).
13.12.2018 ЛКП «Цитадель-Центр» скерувало ОСОБА_1 попередження №772, зобов'язало демонтувати незаконну добудову балкону кв. АДРЕСА_1 та привести балкон до попереднього стану (том 1 а.с. 15).
19.12.2018 на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до якого загальна площа квартири складає 98,7 кв.м., житлова 42,1 кв.м., на плані квартири та експлікації внутрішніх площ під номером АДРЕСА_5 вказано балкон площею 10 кв. м. (том 2 а.с. 30-33).
Комісія у складі працівників ЛКП «Цитадель-Центр» 03.01.2019 склала акт про те, що власник квартири АДРЕСА_1 гром. ОСОБА_1 не виконав розпорядження Галицької районної адміністрації, а саме не демонтував незаконну добудову балкону до своєї квартири АДРЕСА_1 (том 1 а.с.16).
Галицька районна адміністрація як уповноважений виконавчий орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) звернулася 22.02.2019 до суду з цим позовом з тієї підстави, що ОСОБА_1 добровільно не виконали вимог розпорядження №416 від 10.12.2018 - не демонтував самовільно влаштовану балконну плиту зі сторони дворового фасаду до квартири АДРЕСА_1 .
01.03.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані зміни до відомостей про характеристики квартири АДРЕСА_1 : загальна площа квартири становить 98,7 кв.м., житлова 42,1 кв.м. (том 2 а.с. 128-129, 28-29).
За заявою адвоката Галаси Ж.Т. в інтересах ОСОБА_1 від 02.12.2020 судовий експерт Заяць І.Г. провів експертне будівельно-технічне обстеження квартири АДРЕСА_1 (том 2 а.с. 17-22), на вирішення експертизи поставлено такі питання:
- чи технічно можливо привести балкон 1-го поверху квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану за рахунок демонтажу влаштованої бетонної балконної плити без нанесення шкоди конструктивним елементам будинку?
- чи впливає і яким чином здійснене розширення балкону квартири АДРЕСА_1 на можливість використання за призначенням даного будинку іншими співвласниками будинку?
За результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження складений висновок експерта №02/12-20 від 07.12.2020 (том 2 а.с.17-23), відповідно до якого:
1) демонтаж балконної монолітної з/бетонної плити новоутвореного балкону квартири АДРЕСА_1 для приведення його в попередній стан матиме наступні негативні наслідки, а саме:
- призведе до негативного впливу як на приміщення, що знаходиться на першому поверсі квартири так і тих, що розташовані вище;
- демонтаж монолітної з/бетонної плити, яка жорстко защемлена і привантажена огороджуючими конструкціями, може призвести до аварійно-небезпечної ситуації цієї частини будинку, так і будинку в цілому;
- в місці демонтажу монолітної з/бетонної плити балкону можливе утворення пластичного шарніру, який в свою чергу призведе до втрати стійкості частини капітальної стіни, яка в цьому випадку матиме висоту більше 5-ти метрів і може втратити свою стійкість;
- демонтаж конструктивних елементів новоутвореного балкону, зокрема, балконної плити приведе до руйнування забезпечення приміщень усієї квартири системами водопостачання, опалення та енергозабезпечення, що негативно вплине на технічних стан даної квартири і вимагатиме проведення відновлювальних ремонтно-будівельних робіт по забезпеченню новими системами опалення водопостачання та енергозабезпечення.
2) Розширення існуючого балкону квартири АДРЕСА_1 не обмежує можливість використання за призначенням даного будинку іншими співвласниками.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.128-130) об'єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 98,7 кв.м., житловою 42,1 кв.м. з 25.02.2021 перебуває у власності ОСОБА_4 .
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Частиною першою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі Закон - №3038-VI) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Разом з тим, підпунктом 3) пункту б) частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Згідно з підпунктами 1, 17 пункту а частини першої статті 30 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законом.
Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-IІІ (далі - Закон №1805-IІІ) об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Відповідно до статті 3 Закон №1805-IІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону №1805-IІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 4) забезпечення дотримання режиму використання пам'яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; 5) забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.
Стаття 22 Закону №1805-IІІ визначає, що пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ним рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця. Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1805-IІІ використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 затверджені Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі - Правила №76).
Відповідно до термінології, що використовується у Правилах №76:
- жилий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання;
- перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Відповідно до Правил №76:
1.4.1. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
1.4.3. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Відповідно до статті 152 Житлового кодексу Української РСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
01.11.2016 Львівська міська рада прийняла рішення №977 «Про затвердження Положень про районні адміністрації Львівської міської ради та їх структур», яким затвердила серед іншого Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради (далі - Положення).
Відповідно до підпункту 3.5.7. пункту 3.5 Положення голова районної адміністрації у порядку, визначеному законодавством, видає у межах компетенції районної адміністрації розпорядження, вносить в них зміни та доповнення, організовує їх виконання.
Відповідно до розділу 4 Положення до компетенції районної адміністрації належать такі повноваження:
4.22. Управління майном на території району, яке належить до комунальної власності м. Львова, у встановлених міською радою та її виконавчим комітетом межах.
4.46. Створення районної міжвідомчої комісії та організація її роботи.
4.49. Надання дозволів на влаштування елементів благоустрою і озеленення у встановленому виконавчим комітетом порядку.
4.66. Звернення до судових органів з позовними заявами, скаргами щодо справ про виселення громадян з жилих приміщень, у яких вони незаконно проживають; визнання осіб такими, які втратили право на користування жилими приміщеннями; щодо фактів самочинного будівництва; з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.
25.05.2007 Львівська міська рада прийняла рішення №331 «Про затвердження Положення про міжвідомчі комісії при виконкомі і районних адміністраціях Львівської міської ради», відповідно до якого додатком 3 затвердила Положення про міжвідомчу комісію при районній адміністрації Львівської міської ради (далі - Положення №331).
Відповідно до пункту 3 додатка 3 Положення №331 (із змінами) міжвідомча комісія розглядає питання і дає технічні висновки, серед іншого, про: 3.11. здійснене (здійснюване) юридичними, фізичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності самочинне будівництво, самочинну реконструкцію, перепланування, переобладнання та капітальний ремонт існуючих об'єктів - житлових будинків (квартир), нежитлових будинків (приміщень), у тому числі зі зміною їх функціонального призначення, відповідно до вимог Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженого відповідним рішенням виконавчого комітету.
Порядок розгляду питань на міжвідомчій комісії регламентовано в пункті 4 Положення: 4.3. У протоколі засідання комісії секретар міжвідомчої комісії викладає розширену суть розглянутого питання і записує висновки, які підписують члени комісії, присутні на засіданні. Член комісії, який не згідний з прийнятим висновком, записує у протоколі своє обгрунтування. Рішення комісії приймається більшістю від загального складу комісії. 4.4. На засідання міжвідомчої комісії запрошуються заявник або уповноважена ним особа у разі, якщо вони звернулися з відповідною заявою про особисту присутність на засіданні комісії. 4.5. При необхідності міжвідомча комісія розглядає питання і проводить обстеження з виїздом на місце. 4.6. У висновках комісії зазначається під чиїм наглядом будуть виконуватися передбачені роботи. 4.7. Висновки міжвідомчої комісії затверджуються розпорядженням голови районної адміністрації.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
При оцінці аргументів сторін суд керується такими міркуваннями:
Галицька районна адміністрація просить суд зобов'язати ОСОБА_1 демонтувати самовільно влаштовану балконну плиту з метою приведення балкону першого поверху зі сторони дворового фасаду до квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану. Відповідач не надав суду доказів того, що здійснене ним перепланування узгоджувалося з органами місцевого самоврядування.
Разом з тим, станом на час розгляду справи судом балконна плита як самостійний конструктивний елемент, котрий просить демонтувати позивач, не існує. Долучені до матеріалів справи докази (технічний паспорт від 19.12.2018, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.03.2019, висновок експерта та додані матеріали фотофіксації квартири) свідчать про те, що на початку 2019 року перепланування квартири було завершене. Новоутворений балкон площею 10 кв.м. влаштовано на місці існуючого балкону, який примикав до приміщення кухні; балкон нерозривно пов'язаний системами опалення та енергозабезпечення з усіма приміщеннями квартири (водяний підігрів підлоги).
Більше того, відповідач з 01.03.2019 є власником перепланованої квартири АДРЕСА_1 загальною площею 98,7 кв.м., в тому числі описаного новоутвореного балкону площею 10 кв.м.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2007 року №1952-VI (далі - Закон №1952-VI) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав. Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1952-VI його дія поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав. Частиною першою статті 2 Закону 1952-VI визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав. Відповідно до частини другої статті 3 Закону №1952-VI речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Виникненню права власності у відповідача на реконструйовану квартиру, виходячи з національної системи регулювання підстав та порядку набуття такого права на новостворене нерухоме майно, слугувала та передувала участь в такому процесі держави в особі уповноважених нею органів. Оскільки право власності на переплановану квартиру, що включає в себе спірний балкон, набуте відповідачем в результаті проведення уповноваженими державою органами відповідних реєстраційних процедур, то відповідальність за такі дії (навіть якщо припустити, що вони були проведені з помилкою) не повинна покладатися на відповідача.
Отже, факт реєстрації права власності виключає можливість віднесення спірного об'єкту нерухомого майна до самочинного в силу його узаконення. Тому аргумент позивача про самочинний характер перепланування квартири за таких обставин не є підставою для задоволення його позовних вимог про демонтаж самовільно влаштованого об'єкта.
Суд при прийнятті рішення враховує висновки експертного будівельно-технічного дослідження щодо наслідків демонтажу балконної монолітної залізобетонної плити новоутвореного балкону квартири АДРЕСА_1 для приведення цього балкону в попередній стан, а саме:
- демонтаж монолітної залізобетонної плити, яка жорстко защемлена і привантажена огороджуючими конструкціями, може призвести до аварійно-небезпечної ситуації цієї частини будинку, так і будинку в цілому;
- в місці демонтажу монолітної з/бетонної плити балкону можливе утворення пластичного шарніру, який в свою чергу призведе до втрати стійкості частини капітальної стіни, яка в цьому випадку матиме висоту більше 5-ти метрів і може втратити свою стійкість.
Суд також враховує, що позивач не надав суду альтернативних експертних висновків та не ставив під сумнів достовірність висновків цього експертного будівельно-технічного дослідження.
Отже, задоволення позовних вимог з метою захисту суспільного інтересу в сфері охорони культурної спадщини, а також прав інших осіб у спосіб, який просить позивач, може призвести до руйнування капітальної стіни житлового будинку по АДРЕСА_2 та, як наслідок, негативного впливу на права усіх співвласників квартир у цьому будинку. Тому суд визнає обраний суб'єктом владних повноважень спосіб захисту суспільного інтересу таким, що може призвести до настання набагато тяжчих наслідків, аніж проведене відповідачем перепланування квартири, яке узаконене шляхом реєстрації права власності на добудований балкон.
З огляду на наведені мотиви суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Галицької районної адміністрації про демонтаж самовільно влаштованої балконної плити для приведення балкону першого поверху зі сторони дворового фасаду до квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану.
Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат суд покладає понесені позивачем витрати на сплату судового збору на нього.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 295, пп.15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 18.10.2021.
Суддя Москаль Р.М.