Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2593/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олигар", м. Харків (перший відповідач); ОСОБА_1 , м. Харків (другий відповідач); Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояжор", м. Харків (третій відповідач) , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - державний реєстратор Дергачівської міської ради Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, м. Дергачі та приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович, м. Харків
про скасування рішення про державну реєстрацію прав
за участю представників учасників справи:
позивача - Прядко Л.В.
першого відповідача - не з'явився
другого відповідача - Анікіна К.Є.
третього відповідача - не з'явився
третіх осіб - не з'явилися,
До господарського суду Харківської області від Харківської міської ради (позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олигар", м. Харків (перший відповідач); ОСОБА_1 , м. Харків (другий відповідач); Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояжор", м. Харків (третій відповідач) в якій позивач (з урахуванням заяви від 11.10.2021) просить суд:
- скасувати державну реєстрацію прав (індексний номер рішення 54549728 від 13.10.2020) на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові за ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101);
- визнати недійсним та скасувати акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу ВП №63092651 від 08.10.2020 та постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу ВП №63092651 від 08.10.2020, відповідно до якого ТОВ "Вояжор" передало ОСОБА_1 нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 352,4 кв.м. по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові у рахунок погашення боргу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101);
- визнати недійсним та скасувати акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу б/н від 13.11.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 передала ТОВ "Олигар" нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 352.4 кв.м. по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові (додаткові відомості навіс літ. "Б-1", навіс літ. "Д-1". навіс літ. "Г-1") (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101);
- скасувати державну реєстрацію прав (індексний номер рішення 55260482 від 20.11.2020) на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові за ТОВ "Олигар" з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101);
- скасувати рішення державного реєстратора Дергачівської міської ради Зоткіна С.В. від 09.03.2021 (індексний номер 56990261) про державну реєстрацію змін до об'єкту нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові (реєстраційний номер об'єкта 1452243363101);
- зобов'язати ТОВ "Вояжор" (ЄДРГІОУ: 32337545) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові від навісів літ. "Б-1", літ. "Г-1" та літ. "Д-1" з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
Ухвалою суду від 04.08.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
01.09.2021 до суду від ТОВ "Вояжор" (третій відповідач) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останнє вказує на те, що на час подання Харківською міською радою позову, ТОВ "Вояжор" не є власником об'єкту нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Жутівська, 118 , а тому позовна вимога заявлена до неналежного відповідача у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові від навісів лі. "Б-1", лі. "Г-1", лі. "Д-1". Подальший розгляд справи просить суд здійснювати без участі представника ТОВ "Вояжор".
08.09.2021 до суду від ТОВ "Олигар" (перший відповідач) надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує. Зокрема, вказує на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 12.11.2019 у справі №922/2589/19 було скасоване рішення про державну реєстрацію змін від 18.06.2019 (індексний номер 47394896), яким до об'єкту нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 352,4 кв.м. по вул. Жутівській, 118 в м. Харкові були внесені додаткові відомості на навіси літ. "Б-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1". Державна реєстрація права власності на сам об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 352,4 кв.м. предметом судового спору не була. Внаслідок зазначеного вважає, що ним правомірно набуто право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 в м. Харкові , внесену ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ "Олигар" за актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу б/н від 13.11.2020. Крім того зазначає, що з 22.06.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація щодо нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові площею 352,4 кв.м. (реєстраційний номер 2395511663101), додаткової інформації про навіси в описі майна не має.
30.09.2021 до суду від ОСОБА_1 (третій відповідач) надійшли письмові пояснення, в яких остання вказує на необґрунтованість позовних вимог. Зокрема, вказує на те, що Харківська міська рада посилається в обґрунтування своїх вимог на рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2019 у справі №922/2589/19, яким встановлено, що ТОВ "Вояжор" неправомірно збільшило загальну площу забудови земельної ділянки по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові на 1309,1 кв.м. за рахунок спорудження навісів без дозволу міськради, а рішення про державну реєстрацію права власності на навіси літ. "Б-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1", прийняте державним реєстратором Зоткіним С.В. є незаконним та його скасовано.
Разом з тим, ОСОБА_1 було передано у власність саме нежитлову будівлю літ. "А-1" площею 352,4 кв.м., а не навіси літ. "Б-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1", що займають площу площею 1309,1 кв.м. Харківською міською радою не надано доказів скасування права власності ТОВ "Вояжор" на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 в м. Харкові площею 352,4 кв.м., а тому вимога Харківської міської ради про визнання недійсними правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю літ. "А-1" - акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 08.10.2020 за ВП № 63092651 та постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 08.10.2020 за ВП №63092651, виданих приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.М., є необґрунтованою.
Вимога Харківської міської ради про скасування державної реєстрації прав (індексний номер 54549728 від 13.10.2020) на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 в м. Харкові з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер нерухомого майна 1452243363101) має похідний характер від вимоги про недійсність правовстановлюючих документів та не може бути задоволена окремо.
Позивачем не зазначено, які саме порушення в момент складання приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.М. постанови та акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 08.10.2020 за ВП №63092651 є підставою для визнання недійсними правочинів з передачі майна стягувачу за виконавчим провадженням. Зміст позову Харківської міської ради в частині обґрунтування вимог в цій частині - розділ "Щодо підстав скасування акту та постанови про передачу майна у рахунок погашення боргу" фактично містить лише опис процедури передачі майна стягувачу за Законом України "Про виконавче провадження". Вимоги до приватного виконавця Бабенко Д.М., як особи що здійснювала передачу майна стягувачу у межах виконавчого провадження, Харківською міською радою не заявлені.
Відповідей на відзиви відповідачів позивачем не надано.
У судовому засіданні 12.10.2021 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 12.10.2021 представник другого відповідача проти позову заперечувала та просила суд відмовити в його задоволенні.
Представник першого відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третього відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов'язком, а обов'язковість явки в судове засідання представника третього відповідача судом не визнавалась, суд вважає за можливе задовольнити клопотання третього відповідача про розгляд справи без участі представника, висловлене останнім у відзиві на позовну заяву.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника другого відповідача, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №34/08 ТОВ "Іннтект" надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,42 га по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1". Однак зазначене рішення залишилось нереалізованим.
Відповідно до деталізованої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Реєстр) щодо об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101) нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 352,4 кв.м. по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові на праві приватної власності належала ТОВ "Вояжор", на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Вояжор" від 23.11.2017.
Так, за актом приймання - передачі було передано нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 352,4 кв.м.
У подальшому, ТОВ "Вояжор" були проведені нові роботи з будівництва навісу літ. "Б-1", навісу літ. "Г-1" та навісу літ. "Д-1" до нежитлової будівлі літ. "А-1" за вказаною вище адресою.
18.06.2019 до Реєстру зареєстровані наступні зміни: до нежитлової будівлі літ. "А-1" площею 352,4 кв.м. за вищевказаною адресою додані навіс літ. "Б-1", навіс літ. "Г-1" та навіс літ. "Д-1". Реєстраційну дію проведено державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним Сергієм Володимировичем (індексний номер рішення: 47394896, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101).
У зв'язку з тим, що самочинно побудовані навіси літ. "Б-1", літ. "Г-1", літ. "Д-1" були внесені до Реєстру без дотримання порядку прийняття об'єктів нерухомого майна до експлуатації та взагалі без будь-яких правових підстав, Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Вояжор" про скасування рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. від 18.06.2019 (індексний номер 47394896) про державну реєстрацію змін до об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі літ."А-1" по вул. Жутівській, 118, у м. Харкові (реєстраційний номер об'єкта 1452243363101).
12.11.2019 рішенням господарського суду Харківської області у справі №922/2589/19 за позовом Харківської міської ради (позивач у даній справі) до ТОВ "Вояжор" (третій відповідач у даній справі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, про скасування рішення про державну реєстрацію, позовні вимоги Харківської міської ради було задоволено повністю; скасовано рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. від 18.06.2019 (індексний номер 47394896) про державну реєстрацію змін до об'єкту нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 в м. Харкові (реєстраційний номер об'єкта 145224363101).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2019 у справі №922/2589/19 було скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 23.06.2020 постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 скасовано, справу №922/2589/19 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2019 у справі №922/2589/19 було залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 15.12.2020 касаційне провадження у справі №922/2589/19 закрите, постанова Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 і рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2019 у справі № 922/2589/19 залишені без змін
Таким чином, рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2019 у справі № 922/2589/19 набуло законної сили 31.08.2020.
Звертаючись до суду з позовом, що розглядається, Харківська міська рада вказує на те, що ТОВ "Вояжор" достеменно розуміючи, що рішенням господарського суду Харківської області у справі №922/2589/19 скасовано реєстрацію змін до права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" площею 352,4 кв.м., фактично всупереч нормативно-правовим актам, а також інтересам територіальної громади м. Харкова, з метою невиконання рішення суду в майбутньому протиправно забезпечило перехід права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" із самочинно побудованими спірними навісами, легалізувавши таким чином на території м. Харкова самочинне будівництво, що виявилось у наступному.
Так, приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавче провадження №63092651 з примусового виконання рішення господарського суду Харківської області у справі №922/319/20 - боржник ТОВ "Вояжор", за результатами якого винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 08.10.2020. Зі змісту постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 08.10.2020 вбачається, що 07.10.2020 до приватного виконавця надійшла заява директора ТОВ "Вояжор" про передачу арештованого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 352,4 кв.м. по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101).
На цей час ТОВ "Вояжор" було обізнане про постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі №922/2589/19, відповідно до якої скасовано реєстрацію навісів літ. "Б-1", літ. "Г-1", літ. "Д-1" у складі нежитлової будівлі літ. "А-1".
ТОВ "Вояжор" в рахунок погашення боргу передало ОСОБА_1 нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101).
Реєстраційні дії по нежитловій будівлі літ. "А-1" (реєстраційний № 1452243363101) проведено державним реєстратором ПНХМНО Ушивець О.Ю. 13.10.2020 (індексний номер рішення 54549728) на підставі акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у ВП №63092651 від 08.10.2020, виданого приватним виконавцем Бабенко Д.А. та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у ВП №63092651, виданої приватним виконавцем Бабенко Д.А.
Отже, самочинно споруджені спірні навіси літ. "Б-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові у складі об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "А-1" перейшли до нового власника - ОСОБА_1 .
В подальшому, 13.11.2020 ОСОБА_1 здійснила відчуження нежитлової будівлі літ. "А-1", разом із самочинно спорудженими спірними навісами, шляхом передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Олигар".
Реєстраційні дії по нежитловій будівлі літ. "А-1" (реєстраційний №1452243363101) проведено державним реєстратором ПНХММО Жиляєвою Н.В. 20.11.2020 (індексний номер рішення 55260482) на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 13.11.2020 б/н.
Згодом, у Реєстрі 09.03.2021 зареєстровані зміни: нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 352,4 кв.м. змінено на нежитлові будівлі; видалено загальна площа 352,4 кв.м.; у розділі "додаткові відомості" навіс літ. "Б-1", навіс літ. "Г-1", навіс літ. "Д-1" змінено на літ. "А-1" площею 352,4 кв.м., літ. "Б-1" площею 181,2 кв.м., літ. "Д-1" площею 503,7 кв.м., літ. "Г-1" площею 661,1 кв.м.
Реєстраційну дію проведено державним реєстратором державним реєстратором Дергачівської міської ради - Зоткіним С.В. (індексний номер рішення: 56990261, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101). Підставою визначено три технічні паспорти б/н від 27.01.2021, видані ФОП Циганковим Є.В.
Харківська міська рада стверджує, що перехід права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" разом зі спірними навісами від ТОВ "Вояжор" новим набувачам - ОСОБА_1 , а в подальшому - ТОВ "Олигар" суперечить приписам чинного законодавства, порушує права територіальної громади м. Харкова як власника земельної ділянки під самочинно спорудженими спірними навісами і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним та скасування акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу ВП №63092651 від 08.10.2020 та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у ВП №63092651 від 08.10.2020, відповідно до якого ТОВ "Вояжор" передало ОСОБА_1 нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 352,4 кв.м. по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові у рахунок погашення боргу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101) та скасування державної реєстрації прав (індексний номер рішення 54549728 від 13.10.2020) на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові за ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101).
Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині визнання недійсними та скасування акту та постанови приватного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 08.10.2020 у ВП №63092651, Харківська міська рада посилається на статті 10, 48, 50, 61, 62 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, зміст позову Харківської міської ради в цій частині позовних вимог фактично містить лише опис процедури передачі майна стягувачу за Законом України "Про виконавче провадження".
Викладене дає підстави суду дійти висновку, що суть позовних вимог в цій частині зводиться до незгоди позивача з діями проведеними приватним виконавцем в межах процедури виконавчого провадження ВП №63092651.
Разом з тим, відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.
Отже, у даному випадку, боржником було реалізоване своє право передати стягувачу майно в рахунок погашення боргу за виконавчим провадженням, а стягувачем, в свою чергу, реалізоване своє право прийняти таке майно в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадженням.
Ухвалою господарського суду від 26.08.2021 приватного виконавця Бабенка Д.А. було зобов'язано надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №63092651. Вказані матеріали були надані до суду.
Як вбачається з акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 08.10.2020, ТОВ "Вояжор" передало у власність стягувачу ОСОБА_1 в рахунок повного погашення боргу (у розмірі 507914,12 грн.) за наказом на примусове виконання рішення №922/319/20 від 10.09.2020, виданого господарським судом Харківської області, нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 352,4 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Жутівська, 118 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1452243362101).
Теж саме вбачається і з постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 08.10.2020 у виконавчому провадженні №63092651.
Таким чином, за спірними актом та постановою було передано саме нежитлову будівлю лі. "А-1", загальною площею 352,4 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Жутівська, 118 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1452243362101).
Харківською міською радою не надано доказів скасування права власності ТОВ "Вояжор" на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 в м. Харкові площею 352,4 кв.м.
Набуття ТОВ "Вояжор" права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові (реєстраційний номер об'єкта 145224363101) предметом судового розгляду у справі №922/2589/19 не було.
Доказів порушення законодавства при проведенні державної реєстрації прав на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 в м. Харкові за ОСОБА_1 , здійсненої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ушивець О.Ю. (рішення від 13.10.2020 індексний номер 54549728) позивачем не надано.
Будь-яких доказів самочинного будівництва нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 352,4 кв.м. по вул. Жутівській, 118 в м. Харкові позивачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом права власності, визначеного у статті 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно. Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Право власності, згідно зі статтею 328 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Отже, позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу ВП №63092651 від 08.10.2020 та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у ВП №63092651 від 08.10.2020, відповідно до якого ТОВ "Вояжор" передало ОСОБА_1 нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 352,4 кв.м. по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові у рахунок погашення боргу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101) суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 173 ГПК України, похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійними та скасування акту та постанови приватного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у ВП №63092651 позовна вимога про скасування державної реєстрації прав (індексний номер рішення 54549728 від 13.10.2020) на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові за ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101) також не підлягає до задоволення.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним та скасування акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу б/н від 13.11.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 передала ТОВ "Олигар" нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 352.4 кв.м. по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові (додаткові відомості навіс літ. "Б-1", навіс літ. "Д-1", навіс літ. "Г-1") (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101) та скасування державної реєстрації прав (індексний номер рішення 55260482 від 20.11.2020) на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові за ТОВ "Олигар" з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101).
За приписами частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частинами 1-4 статті 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.
Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подається, зокрема, один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.
Із зазначеної норми вбачається можливість внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі подання лише акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.
Таким чином, чинним законодавством передбачена можливість реєстрації змін у складі учасників, розмірі часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі лише акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.
Отже, оскаржуваний в межах даної справи акт є правочином, адже має юридичні наслідки у вигляді набуття та припинення права власності на корпоративні права.
Тому, оскарження оформленого таким актом правочину у розумінні статті 202 ЦК України в даному випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов'язків в розумінні статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №911/1936/18, від 25.02.2020 у справі №915/1299/18, від 10.09.2019 у справі №918/370/18, від 12.06.2019 у справі №927/352/18 та від 11.09.2018 у справі №918/1377/16.
Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 ГПК України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.
Поряд з тим договір, який оспорюється особою, що не була його стороною, повинен впливати на певні права та обов'язки такої заінтересованої особи, яка, порушуючи питання про визнання оспорюваного правочину недійсним, повинна обґрунтувати і довести належними і вірогідними доказами не лише недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, а й порушення (невизнання, оспорювання) його - позивача - прав та/або законних інтересів таким правочином.
У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння.
Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до частини першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 року у справі № 525/505/16-ц).
Як вбачається з акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Олигар", ОСОБА_1 передала, а ТОВ "Олигар" прийняло нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 352,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Жутівська, 118 ; додаткові відомості - навіси літ. "Б-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1", реєстраційний номер об'єкту 1452243363101.
Харківською міською радою не надано доказів скасування права власності ТОВ "Вояжор" на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 в м. Харкові площею 352,4 кв.м., як не надано доказів скасування права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 в м. Харкові площею 352,4 кв.м.
У відзиві на позов ТОВ "Олигар" зазначено, що перший відповідач як діючий власник об'єкту нерухомості по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові звернувся до Харківської міської ради із заявою про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові .
Впорядковуючи документи щодо нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові , з метою оформлення земельної ділянки для її обслуговування внаслідок вчинених 22.06.2021 реєстраційних дій, опис нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові площею 352,4 кв.м. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не містить додаткової інформації про спірні навіси літ. "Б-1", літ. "Г-1" та літ. "Д-1", а належна ТОВ "Олигар" нежитлова будівля літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові площею 352,4 кв.м. має інший реєстраційний номер об'єкту нерухомості - 2395511663101.
Вказане підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.06.2021 (індексний номер витягу 263447548) (т. 1 а.с. 201) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07.09.2021 (індексний номер інформаційної довідки 273606883) (т. 1 а.с. 207).
Позивач на надав відповіді на відзив ТОВ "Олигар" і не спростував зазначених першим відповідачем фактів.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних в частині визнання недійсним та скасування акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу б/н від 13.11.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 передала ТОВ "Олигар" нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 352.4 кв.м. по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові (додаткові відомості навіс літ. "Б-1", навіс літ. "Д-1", навіс літ. "Г-1") (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101) та скасування державної реєстрації прав (індексний номер рішення 55260482 від 20.11.2020) на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові за ТОВ "Олигар" з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1452243363101).
В задоволенні позовних вимог Харківської міської ради в частині скасування рішення державного реєстратора Дергачівської міської ради Зоткіна С.В. від 09.03.2021 (індексний номер 56990261) про державну реєстрацію змін до об'єкту нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул. Жутівській, 118 у м. Харкові (реєстраційний номер об'єкта 1452243363101), враховуючи викладене вище по тексту рішення, суд також відмовляє.
Заявлена до ТОВ "Вояжор" вимога про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки по вул. Жутівській, 118 в м. Харкові від навісів літ. "Б-1", літ. "Г-1" та літ. "Д-1" з приведенням її у приданий для подальшого використання стан, будь-якими самостійними доказами є необґрунтованою.
Крім того, обґрунтовуючи вимоги про звільнення земельної ділянки позивач робить висновок про використання земельної ділянки без дозвільних документів ТОВ "Олигар", а вимогу про звільнення земельної ділянки при цьому заявляє до ТОВ "Вояжор". Позивач на надав відповіді на відзив третього відповідача і не уточнював позовних вимог в частині звільнення земельної ділянки від спірних навісів або ж правових підстав заявлення вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки саме до ТОВ "Воляжор".
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору у цій справі залишаються за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).
Перший відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олигар" (61157, м. Харків, вул. Жутівська, 118, код ЄДРПОУ 38994594).
Другий відповідач - фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ).
Третій відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вояжор" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 18, код ЄДРПОУ 32337545).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - державний реєстратор Дергачівської міської ради Харківської області Зоткін Сергій Володимирович (62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський шлях, 79-Б).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович (61001, м. Харків, вул. Молочна, 18, оф. 25).
Повне рішення підписано 21 жовтня 2021 року.
Суддя О.В. Погорелова