21.10.2021 Справа № 920/835/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/835/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТ-Інтегратор” (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, 73, код 31091208)
до відповідача: Акціонерного товариства “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” (40011, м. Суми, пл.. Привокзальна, 1, код 05785448)
про стягнення 251478,53 грн.,
представники учасників справи:
позивача (в режимі відеоконференції): Котов С.О.;
відповідача: Скубира О.М.
Рішенням від 05.10.2021 суд ухвалив позов задовольнити повністю; стягнути з Акціонерного товариства “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТ-Інтегратор” 5404 грн. 04 коп. інфляційних витрат, 2570 грн. 62 коп 3% річних, 12891 грн. 49 коп пені, 2270 грн 00 коп судового збору, 15000 грн 00 коп витрат на правничу допомогу.
12.10.2021 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, в якій просить суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12086,62 грн.
Ухвалою від 12.10.2021 суд призначив розгляд заяви в судове засідання на 21.10.2021.
Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позовній заяві зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Після ухвалення рішення у справі представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат позивача, в якій просить суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12086,62 грн.
У відповідності до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з частинами 1, 3 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 05.10.2021 Адвокатським бюро «Тетяни Андріанової» надано, а ТОВ «ІТ-Інтегратор» прийнято наступні послуги: аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка і складання відповіді на відзив, вивчення та аналіз нормативно-правової бази по справі (2500,00 грн); складання заяви від 13.09.2021 про кількісну зміну предмета позовної заяви (5000,00 грн); участь представника у судових засіданнях по справі (2500,00 грн). Додаткова винагорода Бюро (гонорар успіху) згідно додатку від 19.07.2021 до договору про надання правової допомоги від 09.01.2020, яка становить 10% від ціни позову у випадку вирішення справи на користь клієнта та складає 2086,62 грн.
Позивач в обґрунтування судових витрат на професійну правничу допомогу надав суду копію договору від 09.01.2020 про надання правової допомоги, копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 05.10.2021, копії рахунків на оплату № 28 від 05.10.2021, № 29 від 05.10.2021, копію платіжного доручення № 17784 від 07.10.2021 про оплату правничої допомоги згідно рахунку-фактури № 28 від 05.10.2021 на суму 10000,00 грн, копію платіжного доручення № 17797 від 07.10.2021 про оплату додаткової винагороди згідно рахунку-фактури № 29 від 05.10.2021 на суму 2086,62 грн, копію виписки по особовому рахунку за 07.10.2021.
09.01.2020 між Адвокатським бюро «Тетяни Андріанової» та ТОВ «ІТ-Інтегратор» укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого Бюро за замовленням Клієнта приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу, на умовах передбачених цим договором.
Відповідно до п. 4.1. договору за кожним замовленням Клієнта розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який підписується уповноваженими представниками сторін.
Сторони узгодили, що приймання-передача наданих послуг за кожним замовленням фіксується актом прийому наданих послуг (п. 4.4. договору).
Згідно п. 1.3. додатку до договору вартість послуг Бюро за домовленістю сторін становить: підготовка та направлення позовних матеріалів до суду - 10 000,00 грн; представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції - 15000,00 грн; додаткова винагорода Бюро (гонорар успіху) в розмірі 10% від ціни позову сплачується у випадку вирішення справи в суді першої інстанції на користь клієнта та підставою для сплати є відповідне судове рішення.
Суд вважає, що будь-які дії учасника цієї господарської справи, пов'язані із її розглядом судом, зокрема: складання заяв, клопотань, відправлення та подання документів, надання юридичних консультацій є процесуальними діями в розумінні п.4 ч.3 ст.123 ГПК України, а тому витрати, що понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.
Дослідивши вищезгадані документи, суд визнає обґрунтованою, співмірною, враховуючи обсяг наданих послуг та витрачений адвокатом час та підтвердженою належними та достатніми доказами суму судових витрат у розмірі 10000,00 грн., а отже заява позивача підлягає задоволенню.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача «гонорару успіху» в розмірі 2086,62 грн, суд зазначає, що гонорар успіху є складовою гонорару адвоката і належить до судових витрат, а відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати, зокрема, і гонорар успіху за критерієм розумності таких витрат, їх співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони справи.
Відповідач, заперечуючи проти стягнення гонорару успіху, посилається на те, що ця сума не є необхідною, неспівмірна зі складністю справи і виконаними адвокатом роботами, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
З цього приводу суд зазначає наступне.
За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували його доводи, викладені у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, а саме лише посилання на те, що ця сума не є необхідною та неспівмірна зі складністю справи і виконаними адвокатом роботами не є доказами в розумінні ст. 73 ГПК України.
Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
Як вже було встановлено судом, у п. 1.3. додатку до договору Адвокатське бюро «Тетяни Андріанової» та ТОВ «ІТ-Інтегратор» погодили, що «гонорар успіху» в разі позитивного для позивача вирішення справи становить 10% від ціни позову.
Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 05.10.2021 додаткова винагорода Бюро (гонорар успіху) становить 10% від заявленої позивачем ціни позову і складає 2086,62 грн.
Розглядаючи питання покладення на сторону судових витрат в частині «гонорару успіху», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі № 904/4507/18 зазначила таке.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати позивача на адвоката підтверджені документально, пов'язані із веденням цієї справи, пред'явлена позивачем вартість наданих послуг є співмірною із складністю справи та витраченого часу, суд вбачає підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення з відповідача 12086,62 грн судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника ТОВ “ІТ-Інтегратор” про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі № 920/835/21 задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” (40011, м. Суми, пл.. Привокзальна, 1, код 05785448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТ-Інтегратор” (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, 73, код 31091208) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12086 грн. 62 коп. (дванадцять тисяч вісімдесят шість гривень 62 копійки).
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення може бути оскаржене.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Додаткове рішення складено та підписано 21.10.2021.
Суддя В.В. Яковенко