про залишення зустрічної позовної заяви без руху
20 жовтня 2021 року Справа № 915/1406/21
м. Миколаїв.
Суддя Господарського суду Миколаївської області Коваль С.М.,
розглянувши матеріали
зустрічного позову державного підприємства “Племпродуктор “Степове”, 57107, вул. Козацька, 39, с.Степове, Миколаївський район, Миколаївська область,
e-mail: dppstepove@gmail.com;
до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Бізнес-Логіка”,
54002, вул. Мала Морська, 108, оф. 803;
про визнання договору поставки від 09.01.2019 р. №421/19/ТД недійсним.,-
Господарським судом Миколаївської області розглядається справа № 915/1406/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Бізнес-Логіка” до державного підприємства (ДП) “Племпродуктор “Степове” про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 204196 грн. 20 коп., з посиланням на неналежне невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару за укладеним між ними договором поставки від 09.01.2019 р. №421/19/ТД, внаслідок чого виник борг. Позивач також просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою від 22.09.2021 відкрито провадження в указаній справі та встановлено ДП “Племпродуктор “Степове” строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справи.
ДП “Племпродуктор “Степове” звернулося до ТОВ з зустрічною позовною заявою, зареєстрованою в суді 18.10.2021 за вх. № 15499/21, в якій просить визнати договір поставки від 09.01.2019 р. №421/19/ТД недійсним, мотивуючи тим, що договір укладено без попереднього погодження з органами управління підприємства.
Дану заяву належить залишити без руху.
Згідно процесуального законодавства, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (ч. 4 ст. 180 ГПК України).
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), а також докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 5 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України).
Відповідно до ч.1-3 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Так, зустрічна позовна заява ДП “Племпродуктор “Степове” не містить виклад обставин щодо наявність або відсутність взаємопов'язаності первісного та зустрічного позовів та доцільність їх сумісного розгляду у даній справі.
Крім того, всупереч, п. 5 ч. 3 ст. 162, п. 5 ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивачем не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (зазначення доказів, що підтверджують вказані обставин).
Разом з зустрічною позовною заявою заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивовано тим, що позивач за зустрічним позовом заснований на державній власності та не має коштів і фінансової можливості для оплати судового збору, у зв'язку з чим просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за певних умов. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Однак визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Втім, особа, що порушує питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або про звільнення від його сплати, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду справи, ухвалення судового рішення по суті вимог заяви, скарги.
Наведеними правовими нормами статті 8 Закону України “Про судовий збір” встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі №0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, для задоволення клопотання державного підприємства “Племпродуктор “Степове” про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм, саме лише скрутне матеріальне становище юридичної особи не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки вказана заявником обставина не є поважною підставою для відстрочення сплати судового збору
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн.).
Як вбачається із позовних матеріалів, позивач звернувся із немайновою вимогою, отже судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 2270 грн.
У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 174 ГКУ України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ураховуючи викладене, зустрічна позовна заява державного підприємства “Племпродуктор “Степове” підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 180, 234 ГПК України, суд
1. Залишити зустрічну позовну заяву державного підприємства “Племпродуктор “Степове” без руху.
2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, - п'ять днів з дня отримання даної ухвали.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://mk.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.М.Коваль.