про розгляд заяви кредитора
19 жовтня 2021 року Справа № 915/741/21
м. Миколаїв
Кредитор (заявник): ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ; ел.пошта представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський Бізнес-центр "Олександрівський" (вул. Нікольська, 25, м. Миколаїв, 54006; код ЄДРПОУ 30397293).
Розпорядник майна: арбітражний керуючий Шульга Дмитро Леонідович (вул. Спаська, буд. 19, каб. 7, м. Миколаїв, 54030; ел.адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Суддя Давченко Т.М.
при секретарі Кнауб А.А.
за відсутності учасників у справі
Суть спору: про визнання кредиторських вимог в сумі 17 000 000,00 грн.
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/741/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський Бізнес-центр "Олександрівський" (далі ТОВ "МБЦ "Олександрівський").
Ухвалою від 29.06.2021 судом відкрито провадження щодо банкрутства ТОВ "МБЦ "Олександрівський", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Шульгу Д.Л., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
01.07.2021 на офіційному сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення № 66753 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "МБЦ "Олександрівський".
22.07.2021 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 б/н від 21.07.2021 (вх. № 11274/21) про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 17 000 000,00 грн. та 4540,00 грн. судових витрат, а також включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 26.07.2021 вказану заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд на 31.08.2021, однак, у вказану дату судове засідання не відбулося. Ухвалою суду від 08.09.2021 повідомлено учасників справи про призначення попереднього засідання в даній справі на 19.10.2021 о 13:00.
Станом на 19.10.2021 заперечень щодо заявлених ОСОБА_1 кредиторських вимог суду не надійшло.
Розпорядник майна 28.07.2021 надав суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог ОСОБА_1 (вих. № 02/03-32 від 28.07.2021) з якого вбачається, що заявлені вимоги ним визнано у повному обсязі з включенням їх до 4 черги реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи, належно повідомлені про дату та час розгляду заяви про грошові вимоги, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Слід зауважити, що судом не визнавалася обов'язковою участь представників у даному судовому засіданні. Тож, зважаючи на епідеміологічну ситуацію в країні, а саме поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та з метою дотримання принципу процесуальної економії, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності представників за наявними документами. При цьому суд зазначає, що матеріалів справи достатньо для розгляду заяви кредитора, а тому неявка сторін не перешкоджає розгляду даної заяви.
На підставі ст. 233 ГПК України, 19.10.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.
Заяву ОСОБА_1 було подано до суду з дотриманням строку, встановленого судом згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Зі змісту заяви вбачається, що між мною - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17.12.2017 було укладений договір Позики № 1 (надалі по тексту-Договір).
Згідно з умовами зазначеного Договору, ОСОБА_1 (Позикодавець) передає у власність Позичальнику ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 17 000 000,00 грн. 00 коп., що еквівалентно 617 059,89 (шістсот сімнадцять тисяч п'ятдесят дев'ять) доларів США 89 центів, а Позичальник зобов'язується повернути Позику повністю у строк до 17.12.2020. На виконання вимог Договору, позикодавцем передано ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 17 000 000 грн., що підтверджується розпискою.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором позики, 17.12.2017 між ТОВ «МБЦ «Олександрівський» (Поручитель) та ОСОБА_1 (Кредитор) було укладено договір Поруки, відповідно до якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання фізичною особою ОСОБА_2 зобов'язань за Договором позики № 1 від 17.12.2017 (надалі - Основний договір), укладеним між Кредитором (Позикодавцем за Договором позики №1 від 17.12.2017) та Боржником (Позичальником за Договором позики № 1 від 17.12.2017). При цьому в договорі Поруки зазначено, що Поручитель ознайомлений з умовами Договору позики № 1 від 17.12.2017 та ніяких заперечень та зауважень щодо його положень не має.
В порушення вимог договору позики, ОСОБА_2 після спливу строку договору, не повернув Позикодавцю - ОСОБА_1 грошові кошти.
Позикодавець 20.04.2021 звернувся до Позичальника з вимогою сплатити суму заборгованості за договором позики в розмірі 17 000 000 грн. Вимогу вручено 21.04.2021.
У відповідь на зазначену вимогу Позичальник повідомив ОСОБА_1 , що повністю визнає заборгованість, однак через скрутне фінансове становище не має можливості сплатити заборгованість в належні строки (відповідь на вимогу від 26.04.2021).
Вказане слугувало підставою для звернення Позикодавця до Поручителя за Договором поруки з вимогою про сплату заборгованості протягом 5 роб. днів з моменту отримання вимоги (вимога від 08.06.2021). У цій же вимозі ОСОБА_1 попередив Поручителя - ТОВ «МБЦ «Олександрівський», що у разі невиконання даної вимоги Позикодавець звернеться до суду для примусового стягнення заборгованості за Договором позики. Вимогу отримано ТОВ «МБЦ «Олександрівський» 09.06.2021.
У відповіді на вимогу ТОВ «МБЦ «Олександрівський» (вих. № 7 від 02.07.2021) вказано про визнання заборгованості перед ОСОБА_1 у розмірі 17 000 000,00 грн., однак, сплатити цю заборгованість Поручитель не взмозі у зв'язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство відносно нього. Поручителем рекомендовано Позикодавцю звертатися до Господарського суду з заявою про грошові вимоги до боржника в межах справи про банкрутство ТОВ «МБЦ «Олександрівський» № 915/741/21.
У зв'язку з наведеними обставинами ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про грошові вимоги до поручителя за Договором поруки від 17.12.2017 - ТОВ «МБЦ «Олександрівський»
Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки на підставі п. 2 ст. 554 ЦК України. Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Отже, зважаючи на приписи чинного законодавства, умови договору поруки та встановлені у справі обставини, у поручителя - ТОВ «МБЦ «Олександрівський» виник солідарний обов'язок погасити заборгованість за договором позики № 1 від 17.12.2017 перед ОСОБА_1 у сумі 17 000 000,00 грн.
Боржником не оспорено вимоги ОСОБА_1 .
Вказані вимоги ОСОБА_1 виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, є конкурсними та не забезпечені заставою майна боржника.
Крім того, кредитором за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника згідно квитанції № 3028 від 21.07.2021 сплачено судовий збір в розмірі 4540,00 грн., вказані витрати пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, а тому підлягають відшкодуванню.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на викладене, судом визнаються грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «МБЦ «Олександрівський» у сумі 17000000,00 грн., які є заборгованістю за договором позики. Відповідно до приписів ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства такі вимоги мають задовольнятися у 4 чергу. Крім цього, включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ «МБЦ «Олександрівський» підлягають витрати кредитора на сплату судового збору за подання заяви про грошові вимоги у розмірі 4540,00 грн. (І черга).
Керуючись ст. ст. 2, 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ТОВ "МБЦ "Олександрівський" (код ЄДРПОУ 30397293) у загальному розмірі 17 004 540,00 грн., з яких 17 000 000,00 грн. - заборгованість за договором поруки (4 черга), 4540,00 грн. - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (І черга).
2. Ухвалу надіслати кредитору, боржнику, розпоряднику майна.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.10.2021.
Суддя Т.М. Давченко