Рішення від 29.04.2010 по справі 14/342

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

29.04.2010р. Справа №14/342

за позовом Приватного підприємства "Український продукт", вул. Дачна, 141, м. Донецьк, 83080

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_1

про стягнення 6256,66 гривень

Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Киценко Т.Г., дов. № 6 від 01.04.2010 р.

від відповідача: ОСОБА_1, підприємець

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про відшкодування збитків (договірна вартість обладнання) у розмірі 5000,00 гривень та суму заборгованості, пені і штрафних санкцій в розмірі 1256,66 гривень, з яких заборгованість в сумі 1086,25 гривень, збитків від інфляції 39,11 гривень, пеня 114,96 гривень та 3% річних 16,34 гривень.

В судовому засіданні 16.02.2010 р. від представників сторін відповідно до статті 22 та ч. 4 ст. 64 ГПК України поступило клопотання про продовження строку вирішення спору в термін більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд вказане клопотання прийняв, розглянув та ухвалою від 16.02.2010 р. задовольнив, залучивши його до матеріалів справи.

19.04.2010 р. за вхід. № 05343д канцелярії суду від позивача поступили уточнення до позовної заяви. Суд вказані уточнення прийняв, розглянув та залучив до матеріалів справи.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечує з мотивів і підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 15.02.2010 р. (вхід. № 02117д від 16.02.2010 р. канцелярії суду).

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 30 листопада 2007 р. між Закритим акціонерним товариством "Геркулес", м. Донецьк та Приватним підприємством "Український продукт", м. Донецьк (надалі Позивач) було укладено договір оренди обладнання, згідно з п. 1. р. 1 якого Орендодавець (ЗАТ "Геркулес") зобов'язався передати, а Орендар (Позивач у справі) приймає в тимчасове платне користування для Полтавського підрозділу ПП "Український продукт" морозильну вітрину моделі NORD-INTER, паспортний номер 207812 в кількості 1 шт. для зберігання та продажу продукції ТМ "Геркулес".

Вказане в п. 1. р. 1 договору оренди обладнання передається Орендатору протягом строку дії договору. Вступ Орендатора в володіння і користування майном настає одночасно з підписанням сторонами актів приймання-передачі вказаного обладнання (додатки до чинного договору, які є невід'ємною його частиною).

На підставі акту приймання-передачі від 30.11.2007 р. Позивач отримав визначене в п. 1. р. 1 договору обладнання.

Пунктом 2. р. 2 договору Орендатор (Позивач у справі) має право передавати обладнання в суборенду.

6 квітня 2009 р. між Позивачем та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Гадяч (надалі Відповідач) було укладено договір поставки № 2512 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник (Позивач у справі) зобов'язується передати товар у власність Покупця (Відповідач у справі), а Покупець зобов'язується прийняти товар у власність і оплатити за нього обумовлену накладною грошову суму.

Згідно з п. 1.3. Договору право власності на товар переходить від Постачальника (Позивач у справі) до Покупця (Відповідач у справі) з моменту підписання сторонами накладної, яка засвідчує факт передачі товару.

На виконання умов Договору сторонами було підписано видаткові накладні: № 17/108961 від 22.05.2009 р.; № 17/109644 від 26.05.2009 р. та № 17/110732 від 29.05.2009 р.

Згідно п. 4.6. Договору з метою дотримання температурного режиму зберігання заморожених продуктів харчування відповідно до ТУ У 25117467.001-99 Пельмені заморожені та ТУ У 16301726.004-99 Морозиво зі стабілізаторами-емульгаторами Palsgaard, а також для просування товару на ринок, з метою збільшення попиту на продукцію Постачальник (Позивач у справі) зобов'язується поставляти продукцію в фірмових спеціалізованих контейнерах. Покупець (Відповідач у справі) зобов'язується використовувати контейнери тільки для зберігання продукції торгівельної марки "Добриня". Також в п. 4.7. Договору визначено, що Покупець має право користуватись обладнанням за умови зберігання в ньому тільки продукції торгівельної марки "Добриня".

Відповідно до додатку до Договору від 06.04.2009 р. Відповідачу було встановлено обладнання - морозильна камера моделі NORD-INTER, п/н 207812 за адресою: м. Гадяч, вул. Тельмана, 14, супермаркет "Ситий Дім".

За поставлену продукції Відповідач з Позивачем в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 1086,25 гривень.

31.05.2009 р. у приміщенні магазину, де була встановлена морозильна вітрина, який розташований за адресою: вул. Тельмана, 14, м. Гадяч, Полтавська область, відбулась пожежа, про що складений відповідний акт від 31.05.2009 р.

Листом за вих. № 26 від 04.06.2009 р. Відповідач повідомив Позивача про факт пожежі та про те, що нею (пожежею) знищено всі товаро-матеріальні цінності, що знаходились в приміщенні супермаркету "Ситий Дім" за адресою: вул. Тельмана, 14, м. Гадяч. В цьому ж листі Відповідач зазначає про наявність форс-мажорних обставин, внаслідок чого він не має можливості розрахуватися з Позивачем за господарськими зобов'язаннями. Залишки продукції, які знаходились в холодильній камері, були передані Позивачу на підставі акту повернення залишків в холодильній камері № 3491 від 22.06.2009 р. за підписами від сторін - позивач: ОСОБА_3 від Відповідача: ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Листом від 02.11.2009 р. Позивач звернувся до ЗАТ "Геркулес", м. Донецьк з проханням повідомити вартість морозильної вітрини моделі NORD-INTER, п/н 207812 для відшкодування вартості пошкодженого майна в порядку п. 4 р. 4 договору оренди від 30.11.2007 р. 20.11.2009 р. ЗАТ "Геркулес" надав відповідь Позивачу про те, що вартість морозильної вітрини моделі NORD-INTER, п/н 207812 складає 5000,00 гривень. Вказана сума була сплачена Позивачем ЗАТ "Геркулес" платіжним дорученням № 11902 від 11.12.2009 р.

Позивач вважає, що Відповідач повинен йому відшкодувати вартість знищеного обладнання в сумі 5000,00 гривень, а також вартість неоплаченої продукції з урахуванням пені та штрафних санкцій у вигляді збитків від інфляції та 3% річних на загальну суму 1256,66 гривень.

Суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заперечення Відповідача щодо неотримання ним продукції по видатковим накладним судом відхиляються, оскільки в підтвердження викладених заперечень Відповідачем не було надано суду жодного доказу в підтвердження того, які саме матеріально-відповідальні особи мають право отримувати товар та вчиняти дії від імені Відповідача (вказані матеріали та докази були витребувані судом від Відповідача ухвалою суду від 16.02.2010 р., п. 4).

Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 1086,25 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати кожної окремої партії товару Покупець (Відповідач у справі) на вимогу Постачальника (Позивача у справі) сплачує на його користь пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Позивачем Відповідачу нарахована пеня в сумі 114,96 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вимоги Позивача в цій частини підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Позивачем Відповідачу за несвоєчасність оплати поставленої відповідно до умов Договору продукції нараховані збитки від інфляції в сумі 39,11 за період із 08.06.2009 р. по 07.12.2009 р. та 3% річних в сумі 16,34 за аналогічний період (розрахунок в матеріалах справи). Вимоги Позивача в цій частини підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача вартості знищеного обладнання в сумі 5000,00 гривень суд відмовляє в їх задоволені виходячи з наступного.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 360 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором оренди обладнання від 30.11.2007 р., який був укладений між ЗАТ "Геркулес", м. Донецьк та Позивачем, було надано останньому право здавати в суборенду орендоване майно, а саме: морозильну вітрину моделі NORD-INTER, паспортний номер 207812. В той же час, між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поставки № 2512 від 06.04.2009 р., предметом якого, згідно з п. 1.1,. є поставка товару - продукції торгівельної марки "Добриня". Жодних інших договорів між Позивачем та Відповідачем не укладалося, а, отже, відносини суборенди між сторонами у справі не виникли і не можуть тягнути за собою виникнення будь-яких правових наслідків стосовно орендованого Позивачем у ЗАТ "Геркулес", м. Донецьк майна.

Згідно з п. 4 р. 4 договору оренди обладнання від 30.11.2007 р. Орендатор (Позивач у справі) несе відповідальність за збереженість і цілісність обладнання протягом строку дії договору. Отже відповідальність за знищення майна несе Позивач і виставляти регресні вимоги до Відповідача у нього не має правових підстав, оскільки, як вказувалось вище, між Позивачем та Відповідачем не виникало суборендних правовідносин на підставі Договору поставки № 2512 від 06.04.2009 р.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України особа визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач не зміг довести відсутність своєї вини у порушенні зобов'язань щодо несплати поставленої продукції та не подав матеріалів та доказів, які б спростовували твердження Позивача, які були викладені останнім у позовній заяві в частині стягнення заборгованості, пені та штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору поставки № 2512 від 06.04.2009 р. та уточненнях позовних вимог до позовної заяви.

Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму боргу в розмірі 1086,25 гривень, пеню в сумі 114,96 гривень, збитки від інфляції в сумі 39,11 гривень та 3% річних в сумі 16,34 гривень.

В частині вимог щодо стягнення вартості знищеного обладнання в сумі 5000,00 гривень відмовити за недоведеністю та безпідставністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 5 цієї ж статті визначено, що при частковому задоволені позову суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 20,49 гривень та 47,40 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, матеріали справи та керуючись статтями 22, 32-34, 36, 38, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 69, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Відмовити в частині стягнення 5000,00 гривень за недоведеністю та безпідставністю.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Український продукт", вул. Дачна, 141, м. Донецьк, 83080 (п/р 26006959676773 у філії ПУМБ, м. Донецьк, МФО 335537, код ЄДРПОУ 30998591) суму боргу в розмірі 1086,25 гривень, пеню в сумі 114,96 гривень, збитки від інфляції в сумі 39,11 гривень, 3% річних в сумі 16,34 гривень, суму державного мита в розмірі 20,49 гривень та 47,40 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Попередній документ
10045538
Наступний документ
10045540
Інформація про рішення:
№ рішення: 10045539
№ справи: 14/342
Дата рішення: 29.04.2010
Дата публікації: 15.10.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію