79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.10.2021 справа № 914/1415/21
Господарський суд Львівської області у складі судді З.П. Гоменюк, при секретарі судового засідання І.С. Зусько, розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, м. Львів
до відповідача 1 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів
відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ», м. Львів
та відповідача 3 Приватного підприємства «Га Кра», м. Львів-Винники
про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Підприємства гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, м. Львів
до відповідача 1 Приватного підприємства «Га Кра», м. Львів-Винники
та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ», м. Львів
про визнання недійсним одностороннього правочину, переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу
За участю представників:
від позивача: П.І. Пастернак
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
від відповідача 3: не з'явився
від третьої особи: Н.Б. Думич
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ» та Приватного підприємства «Га Кра» про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Ухвалою від 25.05.2021 суд залишив позов без руху, встановивши позивачу десятиденний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення допущених у позовній заяві недоліків шляхом надання суду відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; доказів відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів товариству з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ» та приватному підприємству «Га Кра»; доказів сплати судового збору в сумі 3405 грн.
У межах наданого судом строк від позивача надійшла заява (вх. № 12554/21 від 27.05.2021), до якої долучено, зокрема, платіжне доручення про сплату судового збору та докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачам. Також на адресу суду надійшов лист (вх. № 12634/21 від 28.05.2021), у якому зазначено відомості про наявність оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Ухвалою суду від 02.06.2021 прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.06.2021.
18.06.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Підприємства гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів до Приватного підприємства «Га Кра» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ» про визнання недійсним одностороннього правочину, переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу у справі № 914/1415/21.
Ухвалою суду від 22.06.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 22.06.2021, продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі на 10.08.2021.
22.06.2021 на розгляд господарського суду від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ПГіТО «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 2641/21).
Ухвалою від 23.06.2021 позовну заяву ПГіТО «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів залишено без руху, встановлено десятиденний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків, допущених при поданні позову, шляхом надання суду доказів внесення на депозитний рахунок суду 15000,00 грн (суми, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець).
Ухвалою від 24.06.2021 суд частково задовольнив заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про забезпечення позову, постановив заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження чи реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 37,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Раковського, 24а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1274532846101).
05.07.2021 через канцелярію суду надійшла заява (вх. №15513/21) про усунення недоліків позову від представниці третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Ухвалою суду від 07.07.2021 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору прийнято до розгляду та об'єднано таку позовну заяву в одне провадження з первісним позовом Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, підготовче засідання призначено на 10.08.2021.
Ухвалою суду від 10.08.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 10.08.2021, відкладено підготовче засідання на 13.09.2021.
Ухвалою від 13.09.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 13.09.2021, суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 07.10.2021.
У судове засідання 07.10.2021 з'явилися представник позивача за первісним позовом та представниця третьої особи на стороні позивача за первісним позовом, яка водночас є позивачем за позовом третьої особи, що заявила самостійні вимоги щодо предмета спору.
Відповідачі 1, 2 та 3 не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання 07.10.2021. Станом на день розгляду справи по суті від відповідачів не надходило жодних письмових заперечень чи пояснень по суті спору, не було заявлено жодних клопотань. Усі процесуальні документи по справі надсилалися судом учасникам справи на їхні юридичні адреси, зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак ухвали по справі № 914/1415/21 поверталися на адресу суду від ПП «Га Кра» та ТОВ «Дизайн-студія «Ключ» із відмітками відділень поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Від учасників справи до господарського суду не надходили заяви про зміну місцезнаходження, як це передбачено частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, а відповідач мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, і взявши до уваги відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
В судовому засіданні 07.10.2021 в нарадчій кімнаті судом складено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору та правова позиція учасників справи.
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що автостоянка за адресою: м. Львів, вул. Раковського, 24, перебувала у спільній частковій власності підприємства гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги», засновником якого є Львівська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів, та приватне підприємство «Га Кра» - по Ѕ частці. До складу автостоянки, як складної речі, входили: два вартових приміщення площею 40,4 кв.м. під літ. «А-2» та площею 37,6 кв.м. під літ. «Б-2», металеві ворота під літ. « 1; 3; 4», огорожі під літ. « 5», асфальтно-бетонне замощення під літ. «І» та електричні опори під літ. «ІІ». Наприкінці 2020 року позивачу у зв'язку із кримінальним провадженням № 12018140040000106 стало відомо від Всеукраїнської спілки автомобілістів, що ПП «Га Кра» на підставі договору купівлі-продажу від 01.02.2006 продало ТОВ «Дизайн-студія «Ключ» Ѕ частки автостоянки за адресою: м. Львів, вул. Раковського, 24. Такий договір був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу В.К. Балацькою. При укладенні згаданого договору ПГіТО «Автотехпослуги», від імені якого діяв директор В.М. Гадзецький, листом від 01.02.2006 № 17 відмовилося від свого переважного купівлі Ѕ частки автостоянки на вул. Раковського, 24, що належить ПП «Га Кра» за ціною 15000,00 грн.
Позивач вказує на те, що такий лист від 01.02.2006 № 17 був підписаний директором В.М. Гадзецьким, як односторонній правочин, є нікчемним та не створив жодних юридичних наслідків. Зважаючи на нікчемність такого листа та подальше укладення договору купівлі-продажу Ѕ частки автостоянки від 01.02.2006 між ПП «Га Кра» та ТОВ «Дизайн-студія «Ключ», із реєстрацією за ТОВ «Дизайн-студія «Ключ» права власності на нежитлові приміщення площею 37,6 кв.м., з порушенням переважного права ПГіТО «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, позивач доходить висновку, що відповідний договір слід визнати недійсним, а також скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ «Дизайн-студія «Ключ» на нежитлові приміщення площею 37,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Раковського, 24а.
У позовній заяві третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - ПГіТО «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, викладені аналогічні за змістом обставини. Позивач за позовом третьої особи зазначає, що 23.06.2020 він довідався про продаж іншим співвласником - ПП «Га Кра», Ѕ частки автостоянки на вул. Раковського, 24, м. Львів, що належала йому на праві спільної часткової власності, іншій особі - товариству з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ», на підставі договору купівлі-продажу від 01.02.2006. У грудні 2020 позивачу стало відомо про лист директора В.М. Гадзецького від 01.02.2006 № 17, підписанням якого він зазначив, що ПГіТО «Автотехпослуги» відомо про продаж приватним підприємством «Га Кра» належної останньому Ѕ частки автостоянки за ціною 15000,00 грн, а також, що ПГіТО «Автотехпослуги» відмовляється від свого переважного права, як другого співвласника, купівлі такої Ѕ частки автостоянки.
Позивач за позовом третьої особи вважає, що такий лист від 01.02.2006 № 17 підпадає під ознаки одностороннього правочину, як дія особи, що спричинила припинення переважного права позивача на купівлю частки та виникнення права у відповідача - ПП «Га Кра», на продаж частки в спільному майні іншій особі. У зв'язку із наведеним просить суд визнати недійсним односторонній правочин - лист директора Підприємства гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» від 01.02.2006 № 17 про відмову від переважного права, та перевести на Підприємство гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу Ѕ частки автостоянки від 01.02.2006, укладеним між ПП «Га Кра» та ТОВ «Дизайн-студія «Ключ».
Відповідачі - обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ» та приватне підприємство «Га Кра», не надали пояснень чи заперечень як щодо первісного позову, так і щодо позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у справі № 914/1415/21.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив таке.
05.09.2002 відбулося засідання президії Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів. Відповідно до Витягу із Протоколу № 4 цього засідання, за результатами проведення засідання президія надала згоду директору ПГіТО «Автотехпослуги» В.М. Гадзецькому на придбання Ѕ частини автостоянки по вул. Раковського, 24, у м. Львові площею 0,69 га згідно з планом МБТІ та пропозиції центральної ради ВСА. Ухвалено зобов'язати директора ПГіТО «Автотехпослуги» В.М. Гадзецького взяти на баланс зазначену Ѕ частину автостоянки.
18.10.2002 між приватним підприємством «Га Кра» та підприємством гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів було укладено договір купівлі-продажу , відповідно до п. 1 якого ПП «Га Кра» продало, а ПГіТО Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів купило Ѕ частину автостоянки, що знаходиться у м. Львові по вулиці Раковського, 24. До автостоянки належать: вартове приміщення (цегла, панель) нежитловою площею 40,4 кв.м. - літер А-2, вартове приміщення (цегла) нежитловою площею 37,6 кв.м. - літер Б-2, ворота (метал) - літер № 1, ворота (метал) - літер № 3, ворота (метал) - літер № 4, огорожа (мет. сітка) - літер № 5, замощення (асфальт) - літер І, елек. опори (з/бетон) - літер ІІ. Ця автостоянка належить продавцеві на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами (підприємством гаражного і технічного обслуговування автомобілів Спілки автомобілістів Львівської області та ПП «Га Кра») 27 листопада 1994 року, та акту прийому передачі за № 7 від 28 листопада 1994 року, підписаного сторонами, зареєстрованих у Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації 05 квітня 1995 року в реєстровій книзі № 1 за № 525.
Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 05.11.2002 видало реєстраційне посвідчення серії НОМЕР_1 , яким посвідчило, що автостоянка у частині Ѕ у м. Львові по вулиці Раковського, 24, зареєстрована на праві колективної власності за підприємством гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 18.10.2002, що зареєстрований у реєстрі за № 4704; акту прийому-передачі від 31.10.2002. Запис занесений в реєстрову книгу № 3 за реєстровим № 525.
23.06.2020 чинну в.о. директора ПГіТО «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів Н.М. Кузневич було допитано у якості свідка в ході здійснення досудового розгляду у кримінальному провадженні № 12018140040000106. Під час цього допиту ОСОБА_1 стало відомо про наявність укладеного 01.02.2006 між ПП «Га Кра» та ТОВ «Дизайн-студія «Ключ» договору купівлі-продажу, відповідно до умов якого ПП «Га Кра» продало належну йому Ѕ частину автостоянки по вул. Раковського, 24, у м. Львові ТОВ «Дизайн-студія «Ключ».
Під час проведення додаткового допиту свідка 03.12.2020 ОСОБА_1 довідалась про наявність листа від 01.02.2006 № 17, підписаного директором В.М. Гадзецьким. Вказаний лист міститься у матеріалах нотаріальної справи по договору купівлі-продажу Ѕ частини автостоянки.
Зі змісту наведеного листа вбачається, що підприємство гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів відомо про продаж співвласником автостоянки - ПП «Га Кра», Ѕ частини автостоянки у м. Львові по вул. Раковського, 24, за ціною 15000,00 грн. Підприємство, згідно зі статтею 362 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент складення листа) відмовляється від переважного права купівлі Ѕ частини автостоянки по вул. Раковського, 24, у м. Львові, що належить ПП «Га Кра».
01.02.2006 між ПП «Га Кра» (продавцем) та ТОВ «Дизайн-студія «Ключ» (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу Ѕ частки автостоянки, відповідно до п. 1.1. якого продавець передає у власність покупцеві належну йому Ѕ частку автостоянки, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Раковського, 24, а покупець приймає зазначену Ѕ часку автостоянки, обумовлена сторонами грошова сума за яку вже сплачена. Автостоянка в цілому складається з панельно-цегляного вартового приміщення загальною площею 40,4 кв.м., зазначеного під літерою «А-2» за планом земельної ділянки, з панельно-цегляного вартового приміщення загальною площею 37,6 кв.м., зазначеного під літерою «Б-2» за планом земельної ділянки, металевих воріт, зазначених за літерою « 1; 3; 4;» за планом земельної ділянки, огорожі з металевої сітки, зазначеної за літерою « 5» за планом земельної ділянки, асфальтно-бетонного замощення, зазначеного за літерою «І» за планом земельної ділянки, залізобетонної електричної опори, зазначеної за літерою «ІІ» за планом земельної ділянки.
Пунктом 2.2. цього ж Договору передбачено, що продавець гарантує покупцю своє право власності на об'єкт продажу, а також відсутність щодо нього зобов'язань та прав третіх осіб.
Продаж цей вчинено за 15000,00 грн, у т. ч. ПДВ 20% - 2500,50 грн, які повністю оплачені покупцем продавцю до підписання договору (п. 3.1. Договору).
Право власності на об'єкт продажу, згідно ст. 334 ЦК України, виникає з моменту державної реєстрації цього договору (п. 4.2. Договору).
Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 19.07.2006 № 813 присвоєно нежитловому приміщенню загальною площею 37,6 кв.м. на вул. Раковського, 24, яке належить на праві власності ТОВ «Дизайн-студія «Ключ», будинковий номер « 24а» на вул. Раковського.
Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 25.09.2006 № 1203 оформлено ТОВ «Дизайн-студія «Ключ» право приватної власності на нежитлові приміщення на вул. Раковського, 24а, загальною площею 37,6 кв.м. з подальшою видачею свідоцтва про право власності від 25.09.2006 № С-01647.
03.11.2006 обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 37,6 кв.м. по вул. Раковського, 24а, у м. Львові за ТОВ «Дизайн-студія «Ключ».
З огляду на викладені вище обставини:
- позивач за первісним позовом просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу Ѕ частки автостоянки від 01.02.2006, укладений між ПП «Га Кра» та ТОВ «Дизайн-студія «Ключ»; та скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ «Дизайн-студія «Ключ» на нежитлові приміщення площею 37,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Раковського, 24а;
- позивач за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, просить суд визнати недійсним односторонній правочин - лист директора підприємства гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 01.02.2006 № 17 про відмову від переважного права; перевести на підприємство гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу Ѕ частки автостоянки від 01.02.2006, укладеним між приватним підприємством «Га Кра» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ».
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2002 підприємство гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги», засновником якого є Львівська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів, придбало у приватного підприємства «Га Кра» Ѕ частину автостоянки по вул. Раковського, 24, у м. Львові. Право власності на вказану Ѕ частину автостоянки було зареєстроване у встановленому законом порядку, на підтвердження чого ПГіТО «Автотехпослуги» 05.11.2002 було видано реєстраційне посвідчення серії КММ № 016747 Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.
У ході проведення допитів свідків в межах кримінального провадження № 12018140040000106 чинна в.о. директора ПГіТО «Автотехпослуги» довідалась про наявність укладеного договору між приватним підприємством «Га Кра» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ», відповідно до умов якого ПП «Га Кра» продало належну йому Ѕ частину автостоянки по вул. Раковського, 24, у м. Львові; також стало відомо, що колишній директор ПГіТО «Автотехпослуги» В.М. Гадзецький 01.02.2006 підписав лист № 17, у якому зазначалося про обізнаність підприємства щодо продажу належної ПП «Га Кра» Ѕ частини автостоянки ТОВ «Дизайн-студія «Ключ» за ціною 15000,00 грн, та відмову ПГіТО «Автотехпослуги» від свого переважного права купівлі такої Ѕ частини автостоянки, як співвласника.
Зважаючи, що порушення прав та законних інтересів учасників справи відбулося у 2006 році, суд бере до уваги норми законодавства, що були чинними на момент виникнення такого порушення.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила (ч. 1-3 ЦК України в редакції від 14.01.2006 - тут і надалі по тексту).
За положеннями ч. 1, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України (в редакції від 14.01.2006) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Зі змісту ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції від 14.01.2006) випливає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
У письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма (ст. 208 ЦК України в редакції від 14.01.2006).
Відповідно до приписів частин 2, 3 ст. 209 ЦК України, нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.
Нотаріуси та посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди. Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, перевіряють, чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін (ст. 54 ЗУ «Про нотаріат» в редакції від 14.01.2006).
Статтею 356 ЦК України (в редакції від 14.1.2006) встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ч. 1 ст. 357 ЦК України в редакції від 14.01.2006).
У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі (ч. 1, 2 ЦК України в редакції від 14.01.2006).
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю (п. 53 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5).
У разі якщо один з учасників спільної часткової власності продає належну йому частку в спільній власності сторонній особі, нотаріус повинен упевнитись у тому, що продавець у письмовій формі повідомив усіх інших учасників спільної часткової власності (як фізичних, так і юридичних осіб) про свій намір продати свою частку сторонній особі із зазначенням ціни та інших умов, на яких продається ця частка. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається. Доказом повідомлення учасників спільної часткової власності про подальший продаж частки в спільному майні може бути свідоцтво, видане нотаріусом, про передачу їм заяви продавця згідно із статтею 84 Закону України «Про нотаріат» (3425-12) або заява учасників спільної часткової власності про відмову від здійснення права переважної купівлі частки майна, що продається (із зазначенням ціни та інших умов, на яких продається ця частка) (п. 54 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5).
За змістом згаданої ст. 84 ЗУ «Про нотаріат» (в редакції від 14.01.2006) нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви передаються поштою із зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів. На прохання особи, що подала заяву, їй видається свідоцтво про передачу заяви.
Справжність підпису на заяві учасника спільної часткової власності повинна бути засвідчена в нотаріальному порядку. Заява учасника спільної часткової власності про відмову від права переважної купівлі може бути викладена на окремому стандартному білому аркуші паперу з одночасною реєстрацією в журналі реєстрації вхідних документів або на спеціальному бланку нотаріальних документів (на бажання зазначеного учасника). Якщо вказана заява передана особисто учаснику спільної часткової власності нотаріусом, який посвідчує договір, то свідоцтво про передачу заяви не видається, але примірник заяви з написом нотаріуса про її вручення повинен бути доданий до примірника договору купівлі-продажу частки відчужуваного майна, який залишається у справах нотаріуса (п. 54 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5).
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що лист від 01.02.2006 № 17, підписаний директором ПГіТО «Автотехпослуги» В.М. Гадзецьким, про відмову підприємства від свого переважного права купівлі Ѕ частини автостоянки був вчинений із порушенням норм чинного на той час законодавства, зокрема, як вбачається з наведеного вище, - норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. До справи № 914/1415/21 не долучено жодною зі сторін доказів того, що зміст листа від 01.02.2006 № 17 був доведений до відома інших учасників спільної часткової власності у письмовій формі, як цього вимагає п. 54 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. На долученій до позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, копії такого листа проставлена відмітка нотаріуса - В. К. Балацької, про реєстрацію такого листа у матеріалах нотаріальної справи щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу Ѕ частини автостоянки від 01.02.2006, однак, всупереч викладеним вище нормам, не містить нотаріального посвідчення справжності підпису особи, яка згаданий лист підписала.
У матеріалах справи також відсутні й докази передачі нотаріусом іншим учасникам спільної часткової власності письмової заяви директора В.М. Гадзецького про відмову ПГіТО «Автотехпослуги» від свого переважного права на купівлю Ѕ частини автостоянки.
Слід зазначити, що відповідно до п. 3.4. Статуту підприємства гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги», директор Підприємства:
- самостійно вирішує питання діяльності підприємства, крім питань, віднесених Статутом до компетенції керівних органів спілки та загальних зборів трудового колективу;
- відкриває рахунку в банківських установах;
- несе персональну відповідальність за результати роботи підприємства, ефективність використання і збереження переданого підприємству в оперативне управління майна;
- розробляє і затверджує у встановленому порядку штатний розпис підприємства, кошторис доходів і витрат, встановлює розміри оплати праці робітників підприємства на підставі нормативних документів Центральної ради Спілки;
- затверджує посадові інструкції, приймає на роботу та звільняє з роботи працівників підприємства;
- видає в межах своєї компетенції накази і розпорядження, укладає договори;
- діє від імені підприємства, представляє його в усіх установах, організаціях, підприємствах;
- разом із профспілковим комітетом розробляє та затверджує правила внутрішнього розпорядку підприємства.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що до компетенції директора підприємства гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» не входить вирішення питання, зокрема, про підписання заяв від імені підприємства про відмову від переважного права, як співвласника, купівлі Ѕ частини автостоянки по вул. Раковського, 24.
Укладення між ПП «Га Кра» та ТОВ «Студія-дизайн «Ключ» договору купівлі-продажу Ѕ частини автостоянки від 01.02.2006 та подальша реєстрація за ТОВ «Дизайн-студія «Ключ» права власності на Ѕ часини цієї автостоянки суперечать нормам чинного на час підписання договору Цивільного кодексу України, оскільки такі дії порушують переважне право ПГіТО «Автотехпослуги», як співвласника, на купівлю цієї Ѕ частини.
Укладаючи такий договір ПП «Га Кра» у п. 2.2. гарантувало покупцю своє право власності на об'єкт продажу - Ѕ частини автостоянки, а також відсутність щодо нього зобов'язань та прав третіх осіб, що в цілому не відповідало дійсності, оскільки у ПГіТО «Автотехпослуги» залишалося переважне право купівлі цієї частини.
Позивач за первісним позовом просить суд визнати такий договір купівлі-продажу від 01.02.2006 недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності на Ѕ частину автостоянки по вул. Раковського, 24.
З цього приводу суд повідомляє таке.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Така позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.06.2020 у справі № 910/7164/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 362 ЦК України (в редакції від 14.01.2006) У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.
Зазначена норма встановлює спеціальний спосіб судового захисту учасника товариства з обмеженою відповідальністю, переважне право якого порушене: такий учасник може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав і обов'язків покупця.
Позов про переведення прав та обов'язків покупця за договором за своєю суттю відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (пункт 6 частини другої статті 16 ЦК України), та найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також є найпростішим шляхом, який забезпечує для позивача відновлення та реалізацію відповідного переважного права. Положення про способи захисту порушеного переважного права особи відображені також у пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19 (п. 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
З огляду на вказане випливає, що продаж співвласником своєї частки у спільній частковій власності з порушенням переважного права іншого співвласника (співвласників) не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право співвласника (співвласників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов'язків покупця частки.
Зміст спірного договору не суперечить не суперечить будь-яким приписам чинного законодавства. Натомість сторонами спірного правочину, зокрема продавцем, порушено визначену законом процедуру його укладення та порушено право іншого співвласника - ПГіТО «Автотехпослуги» на переважне придбання Ѕ частки автостоянки, що відчужується.
Отже, позивачем за первісним позовом неправильно обрано спосіб захисту порушеного права у судовому порядку шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу Ѕ частини автостоянки від 01.02.2006 та скасування державної реєстрації права власності за ТОВ «Дизайн-студія «Ключ» на нежитлові приміщення площею 37,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. раковського, 24а.
Крім цього, суд зазначає, що Львівська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є засновником підприємства гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги», і саме ПГіТО «Автотехпослуги» виступає співвласником Ѕ частини автостоянки по вул. Раковського, 24, у м. Львові, згідно з умовами договору купівлі-продажу від 18.10.2002.
З огляду на вказане суд дійшов висновку, що позовні вимоги Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів не підлягають до задоволення.
Натомість позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - підприємства гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» суд вважає підставними та такими, що підлягають до задоволення, а обраний спосіб захисту - ефективним, зважаючи на таке.
Як вже зазначалося судом вище, лист директора ПГіТО «Автотехпослуги» від 01.02.2006 № 17 про відмову від переважного права купівлі Ѕ частини автостоянки був вчинений з порушенням норм Цивільного кодексу України та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5. Відповідачами по справі вказане твердження жодним чином спростоване не було. Тому такий лист підпадає під ознаки одностороннього правочину, що був вчинений з перевищенням повноважень, зважаючи на п. 3.4. Статуту ПГіТО «Автотехпослуги», є нікчемним, підлягає визнанню недійсним, а права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу Ѕ частини автостоянки від 01.02.2006 - переведенню на підприємство гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги».
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ч. 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що права позивача за первісним позовом не були порушені, з чого випливає, що у задоволенні первісного позову слід відмовити. Водночас із цим, суд встановив наявність порушення прав третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, вважає, що заявлені нею позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
За умовами частин 1, 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;.
Зважаючи на відмову у задоволенні первісного позову, судові витрати у виді сплаченого судового збору слід залишити за позивачем. Судовий збір, сплачений ПГіТО «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів за подання до господарського суду позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, підлягає до стягнення з відповідачів по справі пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 165, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні первісного позову відмовити.
2. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, задовольнити.
3. Визнати недійсним односторонній правочин - лист директора підприємства гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 01.02.2006 № 17 про відмову від переважного права.
4. Перевести на підприємство гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу Ѕ частки автостоянки від 01.02.2006, укладеним між приватним підприємством «Га Кра» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ».
5. Стягнути з підприємства гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (79009, м. Львів, вул. Сосюри, буд. 46, ідентифікаційний номер 05508737) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ» (79019, м. Львів, вул. Могильницького, буд. 28, ідентифікаційний номер 32567987) 15000,00 грн, внесених підприємством гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на депозитний рахунок суду квитанцією від 05.07.2021 № 0.0.2184541462.1., що становить вартість Ѕ частки автостоянки, придбаної товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ» за договором купівлі-продажу від 01.02.2006.
6. Стягнути з приватного підприємства «Га Кра» (79495, м. Львів-Винники, вул. Керницького, буд. 5 Б, ідентифікаційний номер 20795349) на користь підприємства гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (79009, м. Львів, вул. Сосюри, буд. 46, ідентифікаційний номер 05508737) 3405,00 грн судового збору.
7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ» (79019, м. Львів, вул. Могильницького, буд. 28, ідентифікаційний номер 32567987) на користь підприємства гаражного і технічного обслуговування «Автотехпослуги» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (79009, м. Львів, вул. Сосюри, буд. 46, ідентифікаційний номер 05508737) 1135,00 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
У судовому засіданні 07.10.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення складено 18.10.2021.
Суддя З.П. Гоменюк