36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
26.05.2010 р. Справа №9/186
За позовом відкритого акціонерного товариства "Мукачівський пивоварний завод", 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Підгорянська, 101
до закритого акціонерного товариства "Фірма Полтавпиво", 36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 160
про стягнення 711 773,00 грн.
Суддя Тимошенко К.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позов про стягнення 711773 грн., в т.ч. 686000 грн.00 коп. боргу та 25773 грн. пені.
17.02.2010 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог в якій позивач просить стягнути 517000 грн.00 коп. основного боргу, 52176 грн. пені, 7632 грн.00 коп. річних, 29535 грн.00 коп. інфляційних (т.1 а.с.67-68).
01.03.2010 р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог у якій позивач просить стягнути з відповідача 502000 грн.00 коп. основного боргу, 28319 грн.00 коп. пені, 8288 грн.00 коп. річних, 25774 грн.00 коп. інфляційних (т.2 а.с.1-5).
06.04.2010 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог в якій позивач просить стягнути з відповідача 33757 грн.00 коп. пені, 9853 грн.00 коп. річних, 42677 грн.00 коп. інфляційних (т.2 а.с.64-74).
Заяви позивача не суперечать ст.22 ГПК України та прийняті судом до розгляду. Вимоги про стягнення річних та інфляційних за позовом не заявлялись, але ці вимоги пов"язані з вимогами, заявленими за позовом, а тому посилання відповідача на те, що ці вимоги неправомірно заявлені як збільшення позовних вимог, судом не враховується.
В останній заяві про уточнення позовних вимог без № і дати (т.2 а.с.64-74) позивач просить залишити позов без розгляду в частині основного боргу в зв'язку з погашенням боргу. Залишення позову без розгляду в зв'язку з погашенням боргу ГПК України не передбачено, отже заява позивача в цій частині задоволенню не підлягає. Оскільки заява позивача без № і дати (т.2 а.с.64-74) про уточнення позовних вимог не містить вимоги про стягнення суми основного боргу, суд відповідно до ст.22 ГПК України розцінює вказану заяву як заяву про зменшення позовних вимог на суму основного боргу.
З врахуванням зазначеного розглядаються вимоги про стягнення 33757 грн.00 коп. пені, 9853 грн.00 коп. річних, 42677 грн.00 коп. інфляційних, виходячи з заяви позивача без № і дати (т.2 а.с.64-74).
Відповідач у відзиві на заяву позивача про збільшення позовних вимог від 25.02.2010 р. навів контррозрахунок згідно якого пеня складає 25710 грн.00 коп., річні 7522 грн.70 коп., інфляційні - 20407 грн.20 коп. (т.2 а.с.80-82). На заяву позивача без номеру і дати (т.2 а.с.64-74) відповідач заперечень не надав.
27.04.2010 р. відповідач надіслав платіжне доручення № 279 від 27.04.2010 р. яким сплачено 60000 грн.00 коп. пені та інфляційних (т.2 а.с.90).
Розглянувши матеріали справи, суд встановив :
Згідно укладеного між сторонами контракту № 002/2009 від 26.05.2009 р. (далі - контракт) позивач поставив відповідачу солод світлий, який відповідачем у строк, встановлений договором, не оплачений, що підтверджується наданими позивачем копіями накладних, актом звірки і не заперечується відповідачем.
Відповідно до п.4.3 контракту покупець повинен здійснити оплату за поставлений товар на протязі 45 календарних днів з моменту поставки. Відповідно до п.6.1 контракту, у випадку прострочення терміну оплати товару покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Крім того, згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно наданих сторонами доказів стягувана за позовом заборгованість сплачена відповідачем повністю, але з порушенням визначених контрактом строків, отже вимога позивача про стягнення з відповідача пені, річних та інфляційних правомірна, але в розрахунку пені за прострочку оплати товару, поставленого по видатковим накладним № 41 і № 42 від 20.07.2009 р. позивачем не врахований п.6 ст.232 ГК України, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Строк оплати товару по вказаним накладним закінчився 03.09.2009 р., отже з врахуванням зазначеного вище п.6 ст.232 ГК України пеня може бути нарахована лише до 03.03.2010 р. Позивач просить стягнути пеню за період до 15.05.2010 р. Вимога позивача про стягнення пені за період з 04.03.2010р. по 15.05.2010 р. в сумі 317 грн.45 коп. необґрунтована, отже позов в цій частині задоволенню не підлягає.
В решті суми пені, а також в частині інфляційних та річних позов обґрунтований.
Платіжним дорученням № 279 від 27.04.2010 р. відповідач сплатив 60000 грн. пені та інфляційних. В цій частині провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
В решті суми позов обґрунтований і підлягає задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню 9853 грн.00 коп. річних і 16116 грн.55 коп. пені та інфляційних (з врахуванням того, що відповідач не надав доказів в якій сумі ним сплачена пеня, а в якій сумі інфляційні).
Відповідач у клопотаннях від 18.02.2010 р. (т.1 а.с.113) від 03.03.2010 р. (т.2 а.с.54) просить зменшити розмір пені до 1000 грн. та надати розстрочку по основному боргу, пені, річних, інфляційних та судових витратах на період з березня по червень 2010 р.
Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Відповідач доказів наявності виняткового випадку не навів та не надав. Посилання відповідача на сезонний характер роботи та велику дебіторську заборгованість не може бути підставою для зменшення пені, оскільки вказані обставини не відносяться до виняткових. Крім того, платіжним дорученням № 279 від 27.04.2010 р. відповідач сплатив 60000 грн.00 коп. пені та інфляційних, при цьому платіжне доручення не містить відомостей про те, яка сума пені сплачена, і сплачена вказаним платіжним дорученням сума перевищує суму стягуваної позивачем пені.
З врахуванням викладеного клопотання відповідача про зменшення суми стягуваної пені задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.121 ГПК України суд у виняткових випадках може розстрочити виконання рішення суду. Наведені відповідачем обставини (сезонність роботи, фінансова криза в країні та фінансові труднощі) не відносяться до виняткових. В зв"язку з цим заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає. При розгляді заяви відповідача про розстрочку виконання рішення судом також враховано, що відповідач просить надати розстрочку до червня 2010 р. З врахуванням дати прийняття рішення, та часу, необхідного для набрання ним чинності і часу, необхідного позивачу для подання наказу суду до виконання надання розстрочки на вказаний відповідачем період є недоцільним.
Позивач заявлені за позовом вимоги в сумі 711773 грн. оплатив державним митом частково в сумі 5652 грн.00 коп. Отже позивачем недоплачене держмито в сумі 1465 грн.73 коп. Зазначена сума підлягає стягненню з позивача в доход державного бюджету України.
Позивачем до позовної заяви всупереч статті 36 ГПК України додані незасвідчені копії письмових доказів (контракту, накладних та ін.). Ухвала суду від 21.12.2009 року в частині надання належно засвідчених копій позивачем не виконана. Належно засвідчені копії доказів надані позивачем лише 17.02.2010 р. на виконання ухвали суду від 30.01.2010 р. (т.1 а.с.70-111). Витребувані ухвалою суду від 21.12.2009 р. докази повноважень особи, що підписала позовну заяву надані лише 01.03.2010 р. (т.2 а.с.8,9) після трьох ухвал суду. Таким чином, позивач систематично ухилявся від подання витребуваних судом матеріалів, необхідних для розгляду справи, в зв"язку з чим з позивача відповідно до п.5 ст.83 ГПК України підлягає стягненню штраф в доход Державного бюджету України в розмірі 1700 грн.
Керуючись ст.ст.43,49, 80(1.1), 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Фірма Палтавпиво" (36008, м.Полтава, пр.Фрунзе,160, р/р 2600901133724 в ОАО "Сбербанк России", МФО 320627, ідентифікаційний код 05518768) на користь відкритого акціонерного товариства "Мукачівський пивоварний завод" (89600, м. Мукачево, вул.Підгорянська,101, Закарпатська область, ідентифікаційний код 00382467, р/р 26002305391181 Львівська обласна філія АКБ "Укрсоцбанк", МФО 325019) - 9853 грн.00 коп. річних, 16116 грн.55 коп. пені та інфляційних, 859 грн.70 коп. держмита, 234 грн.30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 60000 грн. пені та інфляційних
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Мукачівський пивоварний завод" (89600, м .Мукачево, вул.Підгорянська,101, Закарпатська область, ідентифікаційний код 00382467, р/р 26002305391181 Львівська обласна філія АКБ "Укрсоцбанк", МФО 325019) в доход державного бюджету України:
- 1700 грн. штрафу за неподання витребуваних судом письмових доказів у встановлений строк;
- 1465 грн.73 коп. державного мита.
6. Відмовити відповідачу у розстроченні виконання рішення суду.
Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.
Суддя Тимошенко К.В.