просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
12 жовтня 2021 року м. Харків Справа № 913/432/21
Провадження № 3/913/432/21
Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Селіверстової Н.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом
Керівника Сватівської окружної прокуратури, м. Сватове Луганської області в інтересах держави в особі Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області, смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області
до 1.Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області
2.Фермерського господарства "Атіс-Агро", смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області
про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки
в присутності представників учасників справи:
від органу прокуратури - Кондратюк Н.А. - прокурор відділу Харківської обласної прокуратури, посвідчення від 22.10.2020 № 057653;
від позивача - представник не прибув;
від І відповідача - Класс Я.В. - виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.08.2021 № 426025474074;
від ІІ відповідача - Євсюков А.А. - адвокат, ордер від 05.08.2021 серії АА № 058411.
Керівник Сватівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та Фермерського господарства "Атіс-Агро", в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 26.01.2017 № 125-сг;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 67,1683 га з кадастровим номером 4425487000:09:001:0076, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області;
- зобов'язати Фермерське господарство "Атіс-Агро" повернути Троїцькій селищній раді Троїцького району Луганської області за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 67,1683 га (кадастровий номер 4425487000:09:001:0076).
На обґрунтування заявлених вимог прокурор вказує, що на підставі договору оренди землі від 15.03.2017 № 7 відповідачу в користування передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства загальною площею 67,1683 га. Проте, частина цієї земельної ділянки в розмірі 59,3840 га відноситься до складу земельних угіль - пасовища та використовується відповідачем для випасання худоби, внаслідок чого відбулась зміна цільового виду використання землі з порушенням встановленого порядку зміни цільового призначення земель, що суперечить ст. 21 Земельного кодексу України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.07.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено керівнику Сватівської окружної прокуратури строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 26.07.2021 підтверджені підстави представництва керівником Сватівської окружної прокуратури інтересів держави із заявленими позовними вимогами, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/432/21, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду в підготовчому провадженні на 10.08.2021.
09.08.2021 на адресу суду від представника Фермерського господарства "Атіс-Агро" адвоката Євсюкова Андрія Анатолійовича надійшла заява від 05.08.2021 № б/н про участь у судовому засіданні, призначеному на 10.08.2021 об 11 год. 00 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon", яка ухвалою суду від 09.08.2021 задоволена.
У судове засідання 10.08.2021 прибув представник органу прокуратури.
Представник ІІ відповідача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Представник позивача правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно 29.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
І відповідач відзив на позов не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно 29.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ІІ відповідач відзив на позов не надав.
Ухвалою суду від 10.08.2021 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 07.09.2021.
12.08.2021 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від І відповідача у справі - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області надійшов відзив, в якому останній зазначає, що за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_1 Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області видано наказ від 03.02.2016 № 31-сг, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 67,1683 га в оренду терміном на 7 років для ведення фермерського господарства (01.02), розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру, враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, угіддя - пасовища, яри, піски, лісові насадження.
Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, в редакції, чинній на момент звернення заявника, зазначена земельна ділянка враховувалась в землях запасу (код 16.00), тобто відносилась до земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які не надавалися у власність або користування громадянам чи юридичним особам.
26.01.2017 на підставі заяви ОСОБА_1 та доданого до неї проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки видано наказ № 125-сг, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області. Цим же наказом гр. ОСОБА_1 надано земельну ділянку загальною площею 67,1683 га (кадастровий номер 4425487000:09:001:0076) для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі (угіддя: 59,3840 га - пасовища; 4,9417 га - з усіх лісів лісові насадження лінійного типу; 1,4937 га - яри; 1,3489 га - піски), розташовану за межами населених пунктів, на території, яка, за даними Державного земельного кадастру, враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області в оренду строком на 7 років.
На підставі вказаного наказу між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області та гр. ОСОБА_1 укладено договір оренди землі від 15.03.2017 № 7.
Тобто, передача земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 здійснювалась саме за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Також, з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, зміна виду використання земельної ділянки можлива лише із зміною цільового призначення земельної ділянки.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України, яка діяла на час звернення гр. ОСОБА_1 з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, зміна цільового призначення земельної ділянки державної власності проводилась органом виконавчої влади на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшим наданням її у користування.
За оспорюваним наказом гр. ОСОБА_1 було надано в оренду земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (код 01.02). Тобто, на підставі проекту землеустрою відбулася зміна виду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4425487000:09:001:0076 із "землі запасу" (код 16.00) на землі "для ведення фермерського господарства" (код 01.02).
Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
За основним цільовим призначенням землі України поділяються на декілька категорій, зокрема, на землі: сільськогосподарського призначення; природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; лісогосподарського призначення; водного фонду та іншого призначення (ст. 19 Земельного кодексу України).
Згідно із Класифікацією видів цільового призначення земель вирізняють, зокрема, такі види цільового призначення сільськогосподарських земель: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код - 01.01); для ведення фермерського господарства (код - 01.02); для ведення особистого селянського господарства (код - 01.03); для сінокосіння та випасання худоби (код - 01.08). Тобто, існують окремі види цільового призначення сільськогосподарських земель з індивідуально визначеними кодами.
За приписами ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України до складу сільськогосподарських земель входять: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
До складу землі сільськогосподарського призначення з різними видами цільового призначення можуть належати сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя.
Додатком 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ), відповідно до якого пасовища (код згідно з КВЗУ): підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85), рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки. Тобто, віднесення земельної ділянки до певного виду цільового призначення та визначення певного складу угідь земельної ділянки здійснюється за різними класифікаціями. Отже, необхідно розрізняти поняття "вид цільового призначення земельної ділянки" та "вид сільськогосподарських угідь".
Тобто, віднесення земельної ділянки до певного виду цільового призначення та визначення певного складу угідь земельної ділянки здійснюється за різними класифікаціями.
Отже, необхідно розрізняти поняття "вид цільового призначення земельної ділянки" та "вид сільськогосподарських угідь".
Частиною 1 ст. 34 Земельного кодексу України (у редакції станом на 06.06.2015) визначено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Норма ст. 34 Земельного кодексу України вказує саме на вид цільового призначення для сінокосіння та випасання худоби (код - 01.08), а не вид угідь - пасовища (КВЗУ - 002.02).
До складу угідь спірної земельної ділянки входили не лише пасовища (КВЗУ - 002.02), а також з усіх лісів лісові насадження лінійного типу (КВЗУ - 005.03), яри (КВЗУ - 003.05), піски (КВЗУ - 03.02), що підтверджується проектом землеустрою, наказом від 26.01.2016 № 125-сг та договором оренди землі.
Крім того, відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель існує вид цільового призначення "для ведення фермерського господарства" (код 01.02) та "для сінокосіння та випасання худоби" (код 01.08). Такий вид цільового призначення земель, як "пасовища" або "випасання худоби" відсутній у Класифікації видів цільового призначення земель.
Під час прийняття рішення про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки і передачу її в оренду ОСОБА_1 . І відповідач діяв на підставі і в межах повноважень і в порядок, що передбачений Земельним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами в сфері земельних відносин. Оскільки на час звернення ОСОБА_1 . Земельним кодексом України передбачалася передача земельних ділянок для ведення фермерського господарства громадянам, в тому числі без торгів, за рішенням відповідного органу на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшим наданням її у користування.
Таким чином, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, І відповідач вважає, що зміна цільового призначення земельної ділянки (з одночасною зміною виду використання земельної ділянки) на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є підставою для визнання наказу від 26.01.2017 № 125-сг незаконним, його скасування та визнання договору оренди землі недійсним.
Також, І відповідач у відзиві посилається на пропуск прокурором строку позовної давності на звернення до суду з позовом про оскарження наказу та визнання недійсним договору оренди землі.
Враховуючи викладене, І відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
16.08.2021 засобами поштового зв'язку від ІІ відповідача у справі - Фермерського господарства "Атіс-Агро" надійшов відзив на позовну заяву від 10.08.2021 № б/н, в якому останній зазначив, що прокурором не підтверджено підстави представництва в даному позові, зокрема, матеріали справи не містять доказів звернення позивача з позовом після одержання листа про намір Сватівської окружної прокуратури звернутися до Господарського суду Луганської області в інтересах Троїцької селищної ради про скасування спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, визнання спірного договору оренди недійсним та повернення земельної ділянки.
Крім того, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 затверджено Класифікатор видів цільового призначення земель, який визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів. Згідно вказаного Класифікатора землі сільськогосподарського призначення (Секція А) можуть бути призначені: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01), для ведення фермерського господарства (01.02), для ведення особистого селянського господарства (01.03), для ведення підсобного сільського господарства (01.04), для індивідуального садівництва (01.05), для колективного садівництва (01.06), для городництва (01.07), для сінокосіння і випасання худоби (01.08), для дослідних і навчальних цілей (01.09), для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (01.10), для надання послуг у сільському господарстві (01.11), для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції (01.12), для іншого сільськогосподарського призначення (01.13), для цілей підрозділів 01.01-01.13 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду. Отже, категорія земель - це основне цільове призначення, а "вид використання" та "цільове призначення" є тотожними термінами.
Задля забезпечення сталого розвитку землекористування запроваджено розподіл земель сільськогосподарського призначення на види угідь. Відповідно до п. "а" ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Відповідно до переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь, зазначених у додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, пасовища це підгрупа сільськогосподарських угідь, що включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби.
Стаття 1 Закону України "Про землеустрій" містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. До документації із землеустрою відносяться, зокрема, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.
Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4425487000:09:001:0076, яка розташована за межами населеного пункту, на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області, зазначена земельна ділянка відноситься до складу земельних угідь - пасовища. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, дана земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення з видом використання для ведення селянського (фермерського) господарства.
За результатам розгляду заяви ОСОБА_1 , рішенням Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області від 19.07.2021 № 10/85 заявнику надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності площею 67,1683 га кадастровий номер 4425487000:09:001:0076, згідно Класифікації видів цільового призначення земель для ведення фермерського господарства (Код КВЦПЗ - 01.02) на землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Код КВЦПЗ 01.01), яка розташована за межами населених пунктів, на території, що за даними державного земельного кадастру враховується в Тимонівській сільській раді.
На підставі вказаного рішення між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Луганський інститут землеустрою" укладено договір на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт від 21.07.2021 № 160/2.
Таким чином, ІІ відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
18.08.2021 від ІІ відповідача надійшла заява від 12.08.2021 № б/н про розгляд справи в підготовчому судовому засіданні без участі ІІ відповідача та його представника.
27.08.2021 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від І відповідача надійшла заява від 27.08.2021 № б/н про участь у судовому засіданні, яке призначене на 07.09.2021 об 11 год. 30 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon".
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.08.2021 вказану заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату від 27.08.2021 № 216-р у зв'язку з перебуванням судді Секірського А.В. у відпустці з 19.08.2021 по 03.09.2021 був проведений повторний автоматизований розподіл заяви, яка розподілена судді Голенко І.П.
З огляду на наявність у Господарському суді Луганської області технічної можливості для проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням системи "EаsyCon", а саме: наявність обладнання та можливість його використання у визначений день і час, секретар судового засідання поінформував представника І відповідача засобами телефонного зв'язку (шляхом передачі телефонограми), вказаними в заяві, щодо технічної можливості проведення засідання в режимі відеоконференції.
У судове засідання 07.09.2021 прибув представник органу прокуратури.
Представник І відповідача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "ЕasyCon".
Позивач відповіді на відзиви не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно 17.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Присутній у судовому засіданні представник органу прокуратури зазначив, що прокуратурою підготовлено та надіслано на адреси суду та відповідачів відповіді на відзиви.
Представник І відповідача у судовому засіданні заявив, що бажає скористатися своїм право та надати заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 07.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 23.10.2021, повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 28.09.2021 та встановлено відповідачам строк для подачі заперечень на відповіді на відзиви.
Після розгляду справи 07.09.2021 від керівника Сватівської окружної прокуратури надійшли відповіді на відзиви І відповідача від 03.09.2021 № 51/2-731вих-21 та ІІ відповідача від 03.09.2021 № 51/2-732вих-21.
У відповіді на відзив І відповідача керівник Сватівської окружної прокуратури на доводи щодо пропуску строку позовної давності зазначив, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Земельна ділянка з кадастровим номером 4425487000:09:001:0076 площею 67,1683 га 10.12.2020 відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність передано до Троїцької селищної ради. Тобто строк, з якого прокурор дізнався про порушення інтересів держави, вважається 10.12.2020. Крім того, даний спір відлягає розгляду в порядку господарського судочинства з огляду на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.11.2018 у справі № 272/1652/14-ц, та позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц. Інші доводи, що викладені керівником Сватівської окружної прокуратури у відповіді на відзив, аналогічні тим, що були викладені ним у позовній заяві.
У відповіді на відзив ІІ відповідача керівник Сватівської окружної прокуратури на доводи щодо непідтвердження підстав представництва в даному позові зазначив, що Троїцька селищна рада Троїцького району Луганської області була обізнана про факт порушення чинного законодавства при укладенні договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4425487000:09:001:0076. Крім того, Троїцька селищна рада Троїцького району Луганської області, надаючи відповідь на запит Сватівської окружної прокуратури щодо встановлення підстав для застосування представницьких повноважень, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", спрямований в травні 2021 року, повідомила, що самостійно звернутися з позовом не має наміру. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб'єкта владних повноважень у даному випадку та докази, надані на їх підтвердження, і є обґрунтуванням належного захисту інтересів держави уповноваженим органом та підставою для звернення до суду прокурора в інтересах держави і особі органу, уповноваженого на виконання функцій держави у спірних відносинах.
Крім того, прокурор вказує, що звернувшись до Троїцької селищної ради з заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 19.07.2021 № 10/85, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, ІІ відповідач фактично визнає обґрунтованість позовних вимог. Інші доводи, що викладені керівником Сватівської окружної прокуратури у відповіді на відзив, аналогічні тим, що були викладені ним у позовній заяві.
23.09.2021 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від І відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 23.09.2021, в яких останній зазначає, що при передачі земельної ділянки з кадастровим номером 4425487000:09:001:0076 відбулась зміна виду цільового призначення землі з "землі запасу" (код 16.00) на "для ведення фермерського господарства" (код 01.02) на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як це передбачено приписами статей 123, 124 Земельного кодексу України. Отже, передача спірної земельної ділянки на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 26.01.2017 № 125-сг відбулася правомірно з дотриманням статей 123, 124 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
23.09.2021 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від І відповідача надійшла заява від 23.09.2021 про участь у судовому засіданні, яке призначене на 28.09.2021 об 11 год. 30 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon".
Ухвалою суду від 23.09.2021 вказане клопотання І відповідача задоволено.
27.09.2021 від представника ІІ відповідача надішли наступні документи: заява від 20.09.2021 № б/н про розгляд справи в підготовчому провадженні без участі відповідача та його представника, а також доповнення до відзиву від 20.09.2021 № б/н, в яких останній з посиланням на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, просить відмовити у задоволенні позову.
У судове засідання 28.09.2021 прибув представник органу прокуратури.
Представник І відповідача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "ЕasyCon".
Представник позивача правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно 14.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою суду від 28.09.2021 закрито підготовче провадження та повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 12.10.2021.
07.10.2021 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від І відповідача надійшла заява від 07.10.2021 № б/н про участь у судовому засіданні, призначеному на 12.10.2021 об 11 год. 45 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon", яка задоволена ухвалою суду від 07.10.2021.
11.10.2021 на адресу суду від представника Фермерського господарства "Атіс-Агро" адвоката Євсюкова А.А. надійшла заява від 07.10.2021 № б/н про участь у судовому засіданні, призначеному на 12.10.2021 об 11 год. 45 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon", яка ухвалою суду від 11.10.2021 задоволена.
11.10.2021 на офіційну електронну адресу суду від керівника Сватівської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення без дати та номеру, в яких зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4425487000:09:001:0076 за складом земельних угідь є пасовищем. Земельну ділянку пасовище можливо надати в оренду громадянину для випасання худоби, а фермерському господарству лише у випадку зміни у встановленому законом порядку складу угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення на ріллю лише за наявності для цього підстав. Отже використання пасовищ з метою розорювання та засівання сільськогосподарськими культурами (вироблення товарної сільськогосподарської продукції, тобто фермерського господарства) виходить за межі вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених ст. 34 Земельного кодексу України. Спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення (пасовища), систематично використовувалась для випасання худоби, однак надана ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, тобто має місце використання угідь не за призначенням, визначеним на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Внаслідок використання землі поза межами вимог, встановлених ст. 34 Земельного кодексу України, відбулась незаконна зміна виду угідь з пасовищ на ріллю, що дає підстави вважати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 26.01.2017 № 125-сг та договір оренди землі на підставі ст. 21 Земельного кодексу України, ст.ст. 21, 203, 215 Цивільного кодексу України.
Крім того, за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеної у п. 34 постанови від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено. У даному випадку розроблявся проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку з її формуванням, без зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення на іншу категорію. Таким чином, Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області при наданні в оренду земельної ділянки зі складом земельних угідь "пасовища" для використання земельної ділянки з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства" в порушення встановленого чинним законодавством порядку не приймались рішення про зміну виду угідь на "ріллю" (зокрема, шляхом надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угіль, та його подальшого затвердження).
У судове засідання 12.10.2021 прибув представник органу прокуратури.
Представники відповідачів приймали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позивач правом на участь у судовому засіданні 12.10.2021 не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників органу прокуратури та відповідачів, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Громадянка ОСОБА_1 05.01.2016 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства орієнтовною площею 67,1683 га, яка розташована за межами населених пунктів та враховується за Тимонівською сільською радою Троїцького району Луганської області в оренду терміном на 7 років (том № 1, аркуш справи 113).
За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області видано наказ від 03.02.2016 № 31-сг "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства", яким надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 67,1683 га в оренду терміном на 7 років для ведення фермерського господарства (01.02), розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру, враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, угіддя: пасовища, яри, піски, лісові насадження (том № 1, аркуш справи 114).
У подальшому громадянка ОСОБА_1 звернулася до Державного підприємства "Луганський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" з приводу розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 років для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру, враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області.
26.01.2017 на підставі заяви ОСОБА_1 від 05.01.2017 та доданого до неї проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області видано наказ від 26.01.2017 № 125-сг "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області. Цим же наказом гр. ОСОБА_1 надано земельну ділянку загальною площею 67,1683 га (кадастровий номер 4425487000:09:001:0076) для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі (угіддя: 59,3840 га - пасовища; 4,9417 га - з усіх лісів лісові насадження лінійного типу; 1,4937 га - яри; 1,3489 га - піски), розташовану за межами населених пунктів, на території, яка, за даними Державного земельного кадастру, враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області в оренду строком на 7 років (том № 1, аркуші справи 116, 117, 131-188).
На підставі вказаного наказу між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області та гр. ОСОБА_1 15.03.2017 укладено договір оренди землі № 7 (том № 1, аркуші справи 124-130).
За умовами п. 1 договору Головне управління Держгеокадастру у Луганській області на підставі наказу від 26.01.2017 № 125-сг "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства" надає, а ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення фермерського господарства, з кадастровим номером 4425487000:09:001:0076, розташовану за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області.
Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 67,1683 га, з яких:
- площа 59,3840 га угіддя - пасовища;
- площа 4,9417 га угіддя - з усіх лісі лісові насадження лінійного типу;
- площа 1,4937 га угідді - яри;
- площа 1,3489 га угіддя - піски.
Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 67,1683 га, кадастровий номер 4425487000:09:001:0076 на дату укладення договору становить 2 403 731 грн 07 коп. (з урахуванням коефіцієнтів індексації), затверджена рішенням Троїцької районної ради від 31.05.2016 № 7/5 (витяг Відділу Держгеокадастру у Троїцькому районі Луганській області від 13.02.2017 № 0066).
Договір укладено на 7 років (п. 8 договору).
Земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу (п. 14 договору). Цільове призначення земельних ділянок: землі сільськогосподарського призначення державної власності (п. 15 договору).
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 засновано Фермерське господарство "Атіс-Агро", державна реєстрації створення юридичної особи проведена 07.04.2017, номер запису: 13781020000000456 (том № 1, аркуші справи 61-63).
В подальшому, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 10.12.2020 № 18-ОТГ передано Троїцькій селищній раді у комунальну власність 145 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1626,4579 га згідно з додатком.
Згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020, що є додатком до наказу від 10.12.2020 № 18-ОТГ, у комунальну власність передані земельні ділянки, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 4425487000:09:001:0076 загальною площею 67,1683 га (том № 1, аркуші справи 43-44).
За даними Публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером 4425487000:09:001:0076 відноситься до комунальної форми власності. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.01.2021 № 240483239 право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано 11.01.2021 за Троїцькою селищною радою Троїцького району Луганської області (том № 1, аркуш справи 45).
Прокурор вважаючи, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 26.01.2017 № 125-сг та договором оренди допущено незаконну зміну цільового виду використання спірної земельної ділянки, поєднано два види використання землі - для випасання худоби та ведення фермерського господарства, а неприйняття уповноваженим органом рішення щодо зміни виду використання спірної земельної ділянки порушує права та інтереси держави, звернувся до суду в інтересах держави в особі Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За змістом ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Частинами 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу (ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України).
З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Відповідно до ст. 33 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
Громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища (ст. 34 Земельного кодексу України).
У відповідно до частин 1, 3 ст. 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
Громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. На земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускається (частини 1, 2 ст. 36 Земельного кодексу України).
За приписами ст. 37 Земельного кодексу України приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства. Державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати в оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.
У пунктах 36-39 постанови Великою Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 зі спору, що виник з подібних правовідносин, сформульовано такий правовий висновок:
"Указаними нормами права визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33-37 Земельного кодексу України для такого виду використання.
Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено.
Ураховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05.03.2013 у справі № 21-417а12, від 08.04.2015 у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 701/902/17-ц, від 03.06.2019 у справі № 708/933/17, від 24.02.2020 у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.
Разом з тим, користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником".
Отже, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що зміна виду використання земельної ділянки можлива лише із зміною цільового призначення земельної ділянки.
Як вбачається зі матеріалів справи, на момент виникнення спірних правовідносин, порядок передачі земельних ділянок в оренду регулювався ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, в редакції від 29.12.2015, що діяла на час звернення ОСОБА_1 .
Відповідно до абзацу 16 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурсних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.
Частиною 3 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частиною другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
На момент звернення ОСОБА_1 із заявою від 05.01.2016, спірна земельна ділянка враховувалась в землях запасу, тобто відносилась до земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які не надавалися у власність або користування громадянам чи юридичним особам (том № 1, аркуш справи 145).
Отже, Головним управління Держгеокадастру у Луганській області з огляду на приписи ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України, яка діяла на час звернення ОСОБА_1 з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, зміна цільового призначення земельної ділянки державної власності проводилась органом виконавчої влади на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшим наданням її у користування.
Крім того, за оспорюваним наказом ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення фермерського господарство (01.02). Тобто, при передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 4425487000:09:001:0076 відбулася зміна виду цільового призначення земельної ділянки з "землі запасу" (код 16.00) на "для ведення фермерського господарства" (код 01.02) на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як це передбачено приписами ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
За основним цільовим призначенням землі України поділяються на такі категорій: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.
Положеннями пунктів 1.2, 1.4 Класифікації встановлено, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. Класифікацію видів цільового призначення земель визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Відповідно до цієї класифікації вирізняють, зокрема, такі види цільового призначення сільськогосподарських земель: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01); для ведення фермерського господарства (код 01.03); для сінокосіння та випасання худоби (код 01.08).
Тобто, існують окремі види цільового призначення сільськогосподарських земель з індивідуально визначеними кодами.
За приписами частин 1-3 ст. 22 Земельного кодексу України, в редакції від 29.12.2015, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;
б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;
ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
Суд зауважує, що до складу землі сільськогосподарського призначення з різними видами цільового призначення можуть належати сільськогосподарські та несільськогосподарські угідді.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру.
В додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь та зазначено, що пасовища (код групи 002, підгрупи 02) підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85); рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки.
Тобто, віднесення земельної ділянки до певного виду цільового призначення та визначення певного складу угідь земельної ділянки здійснюється за різними класифікаціями.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Отже, зазначена норма вказує саме на вид цільового призначення для сінокосіння та випасання худоби (код 01.08), а не вид угідь - пасовища (код 002.02).
До складу угідь спірної земельної ділянки входили не лише пасовища (код 002.02), а також з усіх лісів лісові насадження лінійного типу (код 005.03), яри (код 003.05), піски (код 003.02), що підтверджується проектом землеустрою, наказом від 26.01.2016 № 125-сг та договором оренди землі.
Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель існує вид цільового призначення "для ведення фермерського господарства" (код 01.02) та "для сінокосіння та випасання худоби" (код 01.08). Такий вид цільового призначення земель, як "пасовища" або "випасання худоби" відсутній у Класифікації видів цільового призначення земель.
Крім того, зміна угідь не передбачена проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Зміна угідь можлива лише шляхом розроблення та затвердження іншого виду документації із землеустрою - проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угіль (п. "е" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій").
Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 звернулася до Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області з заявою від 12.05.2021 № 575 стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4425487000:09:001:0076 з "для ведення фермерського господарства" на "для ведення товарного сільськогосподарського призначення".
За результатами розгляду відповідної заяви, рішенням Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області від 19.07.2021 № 10/85 заявнику надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності площею 67,1683 га кадастровий номер 4425487000:09:001:0076, згідно Класифікації видів цільового призначення земель для ведення фермерського господарства (Код КВЦПЗ - 01.02) на землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Код КВЦПЗ 01.01), яка розташована за межами населених пунктів, на території, що за даними державного земельного кадастру враховується в Тимонівській сільській раді.
На підставі вказаного рішення між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Луганський інститут землеустрою" укладено договір на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт від 21.07.2021 № 160/2.
Таким чином, під час видачі наказу від 26.01.2017 № 125-сг про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки і передачі її в оренду ОСОБА_1 за договором оренди землі від 15.03.2017 № 7 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Земельним кодексом України та іншими нормативно-правовим актами у сфері земельних відносин, оскільки на час звернення ОСОБА_1 . Земельним кодексом України передбачалася передача земельних ділянок для ведення фермерського господарства громадянам, в тому числі без торгів, за рішенням відповідного органу на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшим наданням її у користування.
Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 14 186 грн 68 коп. за подання позову покладається на Луганську обласну прокуратуру.
У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1.У задоволенні позовних вимог керівника Сватівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області до 1.Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та 2.Фермерського господарства "Атіс-Агро" про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки відмовити.
2.Судові витрати покласти на Луганську обласну прокуратуру.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
4.Повне рішення складено - 21.10.2021.
Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ